Ухвала

від 17.05.2012 по справі 2а-16397/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16397/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Федорова Г.Г.,Оксененко О.М.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Будцентр" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Будцентр" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення від 17.06.2011 року №0005352303, -

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Будцентр" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення від 17.06.2011 року №0005352303.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2011 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням , позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову,як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися , про дату та час слухання справи були повідомленні належним чином, згідно ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та перевіривши матеріали справи, обставини справи, зміст судового рішення, апеляційної скарги та перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Будцентр»(код за ЄДРПОУ 32109535) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з , Товариством з обмеженою відповідальністю «Моней Фарм»(код ЄДРПОУ 36010626) за період з 01.05.2009 року по 30.06.2010 року за результатами якої складено Акт від 03.06.2011 року № 626/23-3/32109535 .

В даному Аті перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 181 565 грн.

Відповідно, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 року № 0005352303, яки позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 226 956 грн., в тому числі 181 565 грн. за основним платежем та 45 391 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

Крім того, вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової служби України, які рішеннями про результати розгляду скарг від 18.08.2011 року та від 27.10.2011 року залишили оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в акті перевірки, враховуючи наступне .

З матеріалів справи вбачається, що актом перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97ВР із змінами та доповненнями, щодо заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 181 565 грн. по фінансово-господарських взаємовідносинах з TOB «Моней Фарм»(код ЄДРПОУ 36010626).

Крім того, згідно договору надання послуг від 02.11.2009 року № 28-П TOB «Моней Фарм»(Підрядник) в особі директора Рудика С.М. виконує, а TOB «БКФ «Будцентр»(Замовник) в особі директора Жванко В.О. приймає і оплачує на умовах даного договору роботи згідно договірної ціни на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 41а/15.

Предметом даного Договору є виконання ремонтних робіт (приміщень будівлі дитсадку), зокрема, згідно Актів приймання виконаних робіт: розібрання стін, цегляних перегородок, полів, демонтаж дверей, встановлення залізобетонних стін, обшивка стін, вивіз сміття, інше.

Суми ПДВ по податковим накладним виписаних в адресу позивача, включено останнім до складу податкового кредиту за травень 2009 року на загальну суму ПДВ - 5 671,00 грн., за серпень 2009 року на загальну суму ПДВ - 6 997,00 грн., за вересень 2009 року на загальну суму ПДВ - 13 696,40 грн., за листопад 2009 року на загальну суму ПДВ - 9 182,00 грн., за грудень 2009 року на загальну суму ПДВ - 19 990,00 грн., за січень 2010 року на загальну суму ПДВ - 15 049.00 грн., за лютий 2010 року на загальну суму ПДВ - 19 143,40 грн., за березень 2010 року на загальну суму ПДВ - 19 952,00 грн., за квітень 2010 року на загальну суму ПДВ - 22 761,80 грн., за травень 2010 року на загальну суму ПДВ - 29 118,00 грн., за червень 2010 року на загальну суму ПДВ - 20 005,20 грн. та відповідають даним додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість та даним податкових декларацій з ПДВ за вказані періоди поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Слід зазначити, що розрахунки між TOB «БКФ «Будцентр»та TOB «Моней Фарм»за надані роботи та товар проводились у безготівковій формі.

TOB «Моней Фарм»(код за ЄДРПОУ 36010626) зареєстровано Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією від 08.07.2008 року за №10731020000015843.

TOB «Моней Фарм»взято на податковий облік в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 23.07.2008 року за номером 27277.

Згідно даних бази АІС «Реєстрація платників податків»та АІС «Податки»керівником та засновником підприємства є ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2).

Свідоцтво платника ПДВ TOB «Моней Фарм»видано ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 28.07.2008 року за № 100130902 та присвоєно індивідуальний податковий номер 360106226581 (анульоване 26.01.2011 року;.

Юридична та фактична адреса TOB «Моней Фарм»відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 03049, м. Київ, вул. Тополева, 6.

Відповідно інформації вказаної в АІС «Реєстрація платників податків»та АІС «Податки»стан платника TOB «Моней Фарм»- до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Крім того, в матеріалах справи міститься Акт про не встановлення фактичного місцезнаходження платника податків TOB «Моней Фарм»та службова записка ГВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва №1590/7/26-09/6 від 14.07.2010 року.

Відповідно до останнього поданого до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкового розрахунку комунального податку за IV квартал 2010 року кількісний склад працівників TOB «Моней Фарм»за базовий податковий (звітний) період складає 0 осіб.

В ході аналізу податкової звітності TOB «Моней Фарм»відсутня будь-яка інформація про наявні основні фонди (приміщення, автомобільний транспорт), а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до поданої TOB «Моней Фарм»до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року можна зробити висновок про відсутність основних засобів на підприємстві у зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларації з податку на прибуток та показників у рядку 7 «амортизаційні відрахування» декларації з податку на прибуток.

Колегія суддів зазначає, що економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів.Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Відзначимо, що TOB «Моней Фарм»відсутні трудові ресурси, основні засоби (вантажний автотранспорт) та матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи, прийняття до свого провадження та об'єднання кримінальних справ в одне провадження від 07.07.20,10 року, вбачається, що невстановленими особами, в 2007-2009 роках без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності повторно були вчинені дії по створенню та придбанню суб'єкта господарської діяльності - TOB «Моней Фарм»(код 36010626), яке в подальшому було зареєстровано в Солом'янській районній у м. Києві державній адміністрації, ДПІ у Солом'янському районі, державних цільових фондах, отримавши печатку вказаного товариства та відкривши рахунки вказаного суб'єкта господарської діяльності в банківських установах.

Отже, створення та придбання зазначеного суб'єкта господарської діяльності дало змогу невстановленим особам здійснювати незаконну діяльність, прикриваючись фактом реєстрації вказаного підприємства. Використовуючи вказану фіктивну юридичну особу, невстановлені особи отримати можливість, минуючи засновника та директора вказаного підприємства, •розпоряджатися банківськими рахунками, складати від імені підприємства фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи, що свідчать про реалізовані товари, роботи, послуги, не надавати первинні документи до контролюючих органів, не сплачувати в повному обсязі до бюджетів та державних цільових фондів податки, збори, обов'язкові платежі.

Таким чином, невстановлені слідством особи створили фіктивне підприємництво TOB «Моней Фарм»з метою прикриття незаконної діяльності, вчинивши злочин, передбачений ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно документів, витребуваних та долучених до матеріалів кримінальної справив ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, засновником та службовими особами підприємства TOB «Моней Фарм»рахуються фізичні особи, які ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства не мали.

Колегія суддів зазначає, що вказане підприємство було зареєстровано без наміру здійснення підприємницької діяльності, з метою використання його реквізитів та розрахункових рахунків для перерахування грошових коштів, які у подальшому готівкою знімалися із вказаних рахунків.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.10999 р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704. господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Як вбачається з матеріалів справи та бази даних АІС «Реєстрація платників податків»та АІС «Податки»по контрагенту позивача TOB «Моней Фарм»встановлено:до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей TOB «Моней Фарм»; наявний Акт про невстановлення фактичного місцезнаходження платника податків та службова записка ГВ ПМ ДШ у Солом'янському районі м. Києва №1590/7/26-09/6 від 14.07.2010 року; до останнього поданого до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва податкового розрахунку комунального податку за IV квартал 2010 року кількісний склад працівників TOB «Моней Фарм»за базовий податковий (звітний) період складає 0 осіб; в ході аналізу податкової звітності TOB «Моней Фарм»відсутня будь-яка інформація про наявні основні фонди (приміщення, автомобільний транспорт), а також устаткування, шо необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Суд апеляційної інстанції вважає , що вищевикладене свідчить про відсутність у контрагента позивача TOB «Моней Фарм»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах, а отже відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у TOB «Моней Фарм»створення правових наслідків. Тобто, така угода носить фіктивний характер.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Підпунктом 3.2.1 п. 3.2 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Доходи бюджету складаються, в тому числі, і з податкових надходжень, під якими розуміється обов'язкові внески до бюджетів, здійснені платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Згідно з п .13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»від 08.10.2004 року №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів, із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи, державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами.

Крім того, доказів щодо наявності в контрагента TOB «Моней Фарм»відповідних основних фондів, а також устаткування та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності (виконання ремонтних робіт на об'єкті позивача) - позивачем до суду також надано не було, так само, як і не було надано доказів укладення контрагентом TOB «Моней Фарм»субпідрядних договорів з метою виконання зобов'язань перед позивачем.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Колегія суддів доходить до висновку про правомірність відповідачем винесеного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки, щодо нікчемності господарських договорів між позивачем та контрагентом TOB «Моней Фарм», оскільки позивачем не було доведено наявності наміру в TOB «Моней Фарм»реального створення правових наслідків за вказаними угодами, зокрема фактичної наявності в контрагента TOB «Моней Фарм»необхідних основних фондів, устаткування та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності (виконання ремонтних робіт на об'єкті позивача).

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч.2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Будцентр"-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2011 року -залишити без змін.

Повний текст виготовлено 22 травня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Данилова М. В.

Судді: Федорова Г. Г.

Оксененко О.М.