Ухвала

від 23.05.2012 по справі 2270/1036/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/1036/12

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-Інвест" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Технобазальт-Інвест" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Славутської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2011 року №0001831501 та №0001841501. Позовні вимоги мотивовано тим, що 28.10.2011 року Славутською ОДПІ проведено камеральну перевірку за звітний податковий період 2 квартал 2011 року Декларації з податку на прибуток платника податку на прибуток, уточнюючі декларації з податку на прибуток платника податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-Інвест". За результатами перевірки податковим органом складено акт №771/15/34323267 від 28.10.2011 року, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-Інвест" в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на 1781532 грн.; в порушення п.152.1 ст.152 ПКУ занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 233186 грн. На підставі висновків акту перевірки Славутською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0001831501, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року в розмірі 1781532 та №0001841501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств приватної форми власності в розмірі 233186 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірними, просили податкові повідомлення-рішення скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що апеляційну скаргу позивач не визнає повністю, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, а також проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Технобазальт-Інвест" як юридична особа зареєстровано 24.05.2006 року виконавчим комітетом Славутської міської ради Хмельницької області (код ЄДРПОУ 34323267) (а.с. 55-58), та взято на облік в Славутській ОДПІ 30.05.2006 року за №1013. Станом на 28.10.2011 року товариство було платником податку на прибуток.

28.10.2011 року Славутською ОДПІ було проведено камеральну перевірку за звітний податковий період 2 квартал 2011 року Декларації з податку на прибуток платника податку на прибуток, уточнюючі декларації з податку на прибуток платника податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-Інвест". За результатами перевірки відповідачем складено акт №771/15/34323267 від 28.10.2011 року (а.с. 9-12), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Технобазальт-Інвест" в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на 1781532 грн.; в порушення п.152.1 ст.152 ПКУ занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 233186 грн.

На підставі висновків акту перевірки Славутською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0001831501 (а.с. 14), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року в розмірі 1781532 та №0001841501 (а.с. 13), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств приватної форми власності в розмірі 233186 грн..

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги товариства - без задоволення (а.с. 18-29).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що особливості справляння податку на прибуток підприємств, з огляду на предмет розгляду даної справи, визначаються підрозділом 4 розділу ХХ ПК України, п.1 якого визначено, що Розділ III цього кодексу, положеннями якого визначається порядок обрахування та сплати податку на прибуток підприємств, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Підпунктами 2 та 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України визначено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу (податок на прибуток підприємств) платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

В свою чергу, пункт 150.1 статті 150 ПК України у 2011 році повинен застосовуватись з урахуванням того, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Водночас, порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів визначений ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Дана норма кореспондується з положеннями Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143.

До того ж, п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У відповідності до п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Відповідно до п.7.3 ст.7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Так, від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат 1 кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в поданій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року №9005489260 від 28.07.2011 року відображено збитки минулих років у сумі 1080000 грн. (ряд.06.6) та задекларовано об'єкт оподаткування в сумі 138899 грн. (ряд.07). В уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року в ряд.06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення р.07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року" задекларовано 2795386 грн. Всього за результатами 1 кварталу 2011 року позивачем у ряд.07 задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3000431 грн.

В уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року позивач у рядок 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового ) періоду (від'ємне значення ряд.07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року" перенесено від'ємне значення в сумі 3000431 грн.

При розрахунку від'ємного значення позивачем згідно ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові доходи 1 кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат 1 кварталу 2011 року, згідно з п.6.1 ст.6 і п.22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Тобто, вказаний показник не "розщеплюється" в декларації на "від'ємне значення (збитки) минулих років" і "від'ємне значення (збитки) 1 кварталу 2011 року", а є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, позивачем в рядок 06.6 декларації з податку на прибуток, що складалася за 2 квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, перенесено показник, відображений в декларації (уточнюючій декларації) за 1 квартал 2011 року, а саме від'ємне значення в сумі 2795386 грн.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ "Технобазальт-Інвест" правомірно склало декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.