Рішення

від 22.05.2012 по справі 5009/1757/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 13/83/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.12 Справа № 5009/1757/12

Прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

Позивач : Концерн "Міські теплові мережі" , м. Запоріжжя

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив № 4 заводу «Запоріжсталь», м. Запоріжжя

про стягнення 72 572 грн. 45 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 27/27 від 03.01.2012р.

Від відповідача: Звольська Л.І., голова правління, паспорт серії НОМЕР_1

Петренко В.В., бухгалтер, розпорядження № 3

Від прокуратури: Аракелян А.М., посв. № 223

Прокурор Орджонікідзевського району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду в інтересах Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу № 4 заводу «Запоріжсталь», м. Запоріжжя, 72 572 грн. 45 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200247 від 01.09.2007р.

Ухвалою суду від 11.05.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1757/12, присвоєно справі номер провадження 13/83/12 та призначено судове засідання на 22.05.2012р.

До початку розгляду справи представники сторін та прокурор заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вих.. № 27/34-184 від 22.05.2012р.), згідно якої, у зв'язку із частковою оплатою суми боргу відповідачем на момент судового розгляду справи заборгованість ЖБК № 4 заводу «Запоріжсталь»перед Концерном «МТМ»складає 70 753 грн. 03 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Заява позивача відповідає положенням ст.. 22 ГПК України і приймається судом до розгляду.

Розглядаються зменшені позовні вимоги про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу № 4 заводу «Запоріжсталь»70 753 грн. 03 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200247 від 01.09.2007р.

Прокурор підтримав заявлений позов.

Відповідач проти позову не заперечив. В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про надання відстрочки погашення заборгованості строком на один рік у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

В судовому засіданні 22.05.2012р. справу розглянуто, прийнято і оголошено рішення, на підставі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2007 року між Концерном «МТМ»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Теплопостачальна організація) та ЖБК № 4 заводу «Запоріжсталь»(Споживач) був укладений договір № 200247 про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді (Договір).

Договір купівлі-продажу -це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правове регулювання договору купівлі-продажу майна встановлюється главою 54 ЦК України та іншими нормативними актами.

Договір купівлі-продажу є оплатним, двостороннім і консенсуальним. Сторонами (суб'єктами) договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Суттєвими умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна.

Відповідно до п. 1.1 Договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 Договору підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п.6.4 Договору).

В п.6.7 Договору сторони погодили, що Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну, акт звіряння розрахунків (за вимогою Споживача). Отриманий акт приймання - передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5- днів, по Україні - 7 днів) (п.6.6.1 Договору).

За змістом п.6.6.2 Договору в разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений цим пунктом договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень.

У разі неотримання акту приймання - передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений Договором термін, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п.6.6.2 Договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов Договору за період з вересня 2011 року по березень 2012 року поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 78 633 грн. 84 коп.

Відповідач здійснив оплату за поставлену теплову енергію частково в сумі 7 880 грн. 81 коп.

Рахунки за теплову енергію та акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи) направлялись у відповідності до умов Договору на адресу відповідача: 69091, м. Запоріжжя, вул.. Нижньодніпровська, буд. 2-б.

Представлені суду акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період погоджені між сторонами, підписані представниками Теплопостачальної організації і Споживача, а отже, відповідно до п. п. 6.3, 6.7 Договору є підставами для проведення розрахунків за поставлену теплову енергію в гарячій воді.

Відповідно до п.п. 2 п. а ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Як свідчать надані суду документальні докази, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію у встановлений договором строк та у повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору № 200247 про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2007 р.

Отже, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, згідно розрахунку позивача сума боргу за використану теплову енергію за період з вересня 2011 року по березень 2012 року склала 70 753 грн. 03 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання за договором № 200247 про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді і сплати суми боргу.

Відповідач визнав заборгованість по оплаті теплової енергії в сумі 70 753 грн. 03 коп. у повному обсязі, про що свідчить також представлений суду акт звірки взаємних розрахунків від 18.05.2012р., підписаний та скріплений печатками обох сторін. У вказаному акті звірки зафіксовано заборгованість ЖБК № 4 заводу «Запоріжсталь»перед Концерном «МТМ»в сумі 70 753 грн. 03 коп.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представників сторін та прокурора, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про надання відстрочки погашення заборгованості строком на один рік у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Прокурор та позивач заперечили проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду.

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право відстрочити виконання рішення суду.

Підставою для відстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд має право відстрочити виконання судового рішення.

Враховуючи, що відповідачем не надано документального підтвердження обставин, що є підставою для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, доказів, що підтверджують складне фінансове становище підприємства відповідача, а також враховуючи заперечення прокурора та позивача проти надання відстрочки, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 4 заводу «Запоріжсталь» (69091, м. Запоріжжя, вул.. Нижньодніпровська, буд. 2-б, р/р 26009203123001 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399, ЄДРПОУ 20515338) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 70 753 (сімдесят тисяч сімсот п'ятдесят три) грн.. 03 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію. Видати наказ.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 4 заводу «Запоріжсталь» (69091, м. Запоріжжя, вул.. Нижньодніпровська, буд. 2-б, р/р 26009203123001 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399, ЄДРПОУ 20515338) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ банку 206, параметр RR 83) 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн.. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 23.05.2012р.