Рішення

від 24.05.2012 по справі 5009/1217/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 13/70/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.12 Справа № 5009/1217/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ», м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е 95», м.Запоріжжя

про стягнення 11 191 грн. 88 коп. страхового відшкодування

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 83 від 08.12.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 14.05.2012р.

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ», м. Запоріжжя, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е 95», м.Запоріжжя, 11 191 грн. 88 коп. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою суду від 03.04.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі 5009/1217/12, присвоєно справі номер провадження 13/70/12 та призначено судове засідання на 15.05.2012р.

Ухвалою суду від 15.05.2012р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 24.052012р.

До початку розгляду справи представниками сторін заявлено клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові.

Відповідач проти позову заперечив, виклав свої заперечення у письмовому відзиві б/н від 14.05.2012р., в якому послався на такі обставини: у позивача були відсутні правові підстави для сплати в порядку регресу страхового відшкодування ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», оскільки між ними не укладались договори щодо відшкодування шкоди, завданої працівниками відповідача, а з полісу № ВС/403362 не випливає обов'язок позивача відшкодовувати таку шкоду саме страховику потерпілої особи; страхове відшкодування на підставі полісу № ВС/403362 позивач мав право здійснювати лише за заявою потерпілої чи іншої особи, яка має право на отримання відшкодування, а перерахування позивачем коштів ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»не є страховим відшкодуванням, у зв'язку із чим вказані кошти не можуть бути стягнуті в порядку регресу, передбаченому ст.. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; відповідач дізнався про ДТП за участю належного йому автомобіля МАЗ 543202 держ. номер НОМЕР_1 тільки після подання позову позивачем; позивач взагалі не звертався до відповідача з вимогою про сплату страхового відшкодування у порядку регресу до подання позову; відповідач вважає, що строк позовної давності, встановлений ст.. 261 ЦК України, за заявленими вимогами вже сплинув, тому просить суд в порядку ст.. 267 ЦК України застосувати строк позовної давності до позовних вимог про стягнення в порядку регресу 11 191 грн. 88 коп. страхового відшкодування. На підставі викладеного просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

24.05.2012р. справу розглянуто, прийнято рішення, вступну і резолютивну частину якого оголошено в судовому засіданні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо задоволення заявлених позивачем вимог, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 26 березня 2008 року між ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»та громадянином ОСОБА_3 укладено договір страхування наземних транспортних засобів № 540548470, за умовами якого був застрахований автомобіль Toyota Camry 2.4 L, держ. номер НОМЕР_3.

Страховим полісом ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ»№ ВС/0403362 16 червня 2008 року застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу - МАЗ 543203, держ. номер НОМЕР_2 - ТОВ «Е 95».

21.08.2008 р. на перехресті пр. Леніна -вул.. Олімпієва в м. Донецьку трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: МАЗ 543203, держ. номер НОМЕР_2 з напівпричепом, що належить ТОВ «Е-95», і яким керував працівник ТОВ «Е 95»гр.. ОСОБА_4, та Toyota Camry, держ. номер НОМЕР_3, яким керував гр.. ОСОБА_3.

Факт ДТП підтверджується довідкою ДАІ про ДТП вих.. № 7092 від 11.09.2008р.

Із довідки ДАІ вбачається, що ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 пункту 10.1 Правил Дорожнього руху України. Вина гр.. ОСОБА_4 у зазначеній ДТП, неправомірність дій, факт пошкодження автомобіля Toyota Camry, держ. номер НОМЕР_3, та наявність складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлена постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 09.10.2008р. по справі № 3-5877/08.

Постановою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 09.10.2008р. по справі № 3-5877/08 водія ОСОБА_4 визнано винним у вчинені порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розмірі 68 грн. 00 коп.

Внаслідок ДТП автомобіль Toyota Camry було пошкоджено, а його власнику -гр..ОСОБА_3 - спричинена майнова шкода у розмірі 14 717 грн. 09 коп., характер та обсяг якої підтверджується: актом огляду транспортного засобу від 21.08.2008р., звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу № 102/10/08.

09 жовтня 2008 року гр.. ОСОБА_3 звернувся до АСК «ІНГО Україна»із заявою на виплату страхового відшкодування. У зв'язку із настанням страхового випадку, на підставі страхового акту № 37511 від 08.11.2008р. АСК «ІНГО Україна»виплатила на користь Страхувальника за договором № 540548470 ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 11 701 грн. 88 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 11505 від 28.11.2008р.

20.09.2011р. від ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»до ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ», як до страховика цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу МАЗ-543203 за страховим полісом № ВС/403362, надійшла заява (вих.. № 7/13-09-11) про відшкодування в порядку зворотної вимоги збитку в розмірі 11 701 грн. 88 коп.

З пояснень, наданих додатково позивачем, слідує, що від імені ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»до ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ»звернулось ТОВ «Бізнес Колекшн груп Україна», з якою у ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»укладено договір про надання юридичних послуг № 469-10 від 09.12.2010р. Згідно умов вказаного договору ТОВ «Бізнес Колекшн груп Україна»представляє інтереси ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», зокрема, з питань врегулювання у досудовому та судовому порядку регресних вимог (позовів) до осіб, відповідальних за завдані збитки.

Розглянувши заяву.. № 7/13-09-11, на підставі страхового акту від 21.12.20011р. платіжним дорученням № 6 від 12.01.2012р. позивач виплатив ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»11 191 грн. 88 коп. страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно із статтею 27 Закону України "Про страхування", в редакції Закону від 04.10.2001 р. № 2745-ІП (з подальшими змінами), статтею 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 08.07.1992р. № 6 (з подальшими змінами), з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Стаття 1187 Цивільного кодексу України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником транспортного засобу.

Відповідно до статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Стаття 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Відповідно до положень ст.. ст.. 3,5,6, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) має обов'язок перед своїм страхувальником відшкодувати на умовах та в межах, визначених законом, шкоду, завдану останнім. Такий страховик має право здійснити виплату страхового відшкодування страховику за договором майнового страхування, оскільки останній має розглядатись як особа, яка за погодженням із потерпілим, надала послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків потерпілому. Таким чином, страховик за договором майнового страхування має право звернутись до страховика за договором ОСЦПВВНТЗ з проханням відшкодувати кошти, сплачені в якості страхового відшкодування, і останній має правові підстави здійснити таку виплату, а незадоволення такого прохання може розглядатись порушенням зобов'язань страховика перед своїм страхувальником за договором ОСЦПВВНТЗ.

Враховуючи вищевикладені положення чинного цивільного законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про правомірність сплати страхового відшкодування в сумі 11 701 грн. 88 коп. ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»(як страховика за договором майнового страхування), у якого потім в порядку приписів ст.. 27 Закону України «Про страхування», ст.. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникло право вимоги в порядку регресу до ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ»(як страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

З викладеного вбачається, що позивач мав правові підстави для сплати на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»11 191 грн. 88 коп. страхового відшкодування в порядку регресу. Наданими суду доказами підтверджено фактичну сплату вказаних коштів.

Згідно із ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що у час, коли трапилося ДТП за участю автомобілів МАЗ 543203. держ. номер НОМЕР_2 та Toyota Camry, держ. номер НОМЕР_3, гр.. ОСОБА_4 працював водієм у ТОВ «Е 95».

Відповідно до п. г) ст.. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону.

За змістом ст.. 33 вищезгаданого Закону, учасники ДТП зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідач в порушення вищезгаданих приписів діючого законодавства України у встановлені строки не повідомив позивача про настання страхового випадку. Суду не представлено та в матеріалах справи відсутні докази такого повідомлення.

Мотивуючи позов, позивач вказує на те, що він набув право регресної вимоги до відповідача в порядку ст.. 33, 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Враховуючи викладені вище фактичні обставини справи, представлені докази та наведені норми діючого законодавства України, суд вважає заявлені позивачем вимоги доведеними, обґрунтованими, заснованими на законі та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Відповідач стверджує, що він не був обізнаний щодо факту ДТП 21.08.2008р. за участю автомобіля МАЗ 543203. держ. номер НОМЕР_2, власником якого він є, оскільки гр.. ОСОБА_4, який керував вказаним автомобілем в момент ДТП , звільнився 02.04.2009р. На думку відповідача, саме ОСОБА_4 повинен був повідомити позивача про ДТП, що сталася, і саме ОСОБА_4 повинен бути відповідачем за даним позовом.

Суд не приймає до уваги вказані заперечення відповідача, як недоведені та непідтверджені доказами у справі. Слід зазначити, що під час ДТП 21.08.2008р. автомобіль відповідача - МАЗ 543203. держ. номер НОМЕР_2, згідно довідки ДАІ № 7092 від 11.09.2008р., також отримав зовнішні пошкодження, у зв'язку із чим викликає сумніви необізнаність ТОВ «Е 95»у самому факті ДТП.

Крім того, вищенаведені положення п. г ст.. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»чітко визначають, що у випадку неповідомлення у встановлений строк про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду. Тобто, визначивши гр.. ОСОБА_4 як єдиного можливого відповідача за позовом про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, відповідач невірно розтлумачив приписи вищевказаного нормативного акту.

Посилання відповідача на те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про сплату страхового відшкодування в порядку регресу до подання позову судом відхиляється, оскільки нормами діючого Господарського процесуального кодексу України не передбачене обов'язкове вжиття заходів досудового врегулювання спору. Отже, відсутність документального підтвердження звернення позивача до відповідача із вимогою про сплату страхового відшкодування у претензійному порядку не може бути підставою для відмови у позові.

Щодо спливу строку позовної давності по заявленій вимозі про стягнення 11 191 грн. 88 коп. страхового відшкодування, суд звертає увагу на наступне:

Статтею 257 ЦК України встановлено строк загальної позовної давності у три роки.

Згідно із положеннями п. 6 ст. 261 ЦК України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з фактичних обставин справи, виплата позивачем страхового відшкодування в сумі 11 191 грн. 88 коп. на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»і є основним зобов'язанням у розумінні ст.. 261 ЦК України, а регресним є зобов'язання щодо сплати ТОВ «Е 95»11 191 грн. 88 коп. страхового відшкодування на користь ВАТ «СК «Оранта-Січ». Враховуючи, що основне зобов'язання було виконане позивачем 12.01.2012р., строк загальної позовної давності у три роки по заявленій позивачем вимозі про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу не сплив.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е 95»11 191 грн. 88 коп. страхового відшкодування підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е 95»(69050, м. Запоріжжя, вул.. Космічна/Чумаченка, 124/1, ЄДРПОУ 33986070) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» (69104, м. Запоріжжя, вул.. Малиновського, 16, ЄДРПОУ 02307292, р/р 265044791 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль»м. Запоріжжя, МФО 313827) 11 191 (одинадцять тисяч сто дев'яносто одну) грн.. 88 коп. страхового відшкодування, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 25.05.2012р.