Постанова

від 21.05.2012 по справі 5010/207/2012-28/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.12 Справа № 5010/207/2012-28/19

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Кордюк Г.Т.

Новосад Д.Ф.

при секретарі судового засідання Федечко Р.І.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 4/18 від 03.01.2012р.);

від відповідача: не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сільгосптехніка", № 25 від 13.04.2012р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2012 р.

у справі № 5010/207/2012-28/19, суддя Кавлак І.П.

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз", м. Хмельницький

до Приватного акціонерного товариства "Сільгосптехніка", м. Верховина

про стягнення заборгованості в сумі 4078,76 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року у складі колегії: головуючого-судді Мельник Г.І., суддів: Новосад Д.Ф. та Михалюк О.В апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду. У зв'язку з перебуванням судді Михалюк О.В. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2012 року в склад колегії по розгляду даної справи введено суддю Кордюк Г.Т.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2012р. у справі № 5010/207/2012-28/19(суддя Кавлак І.П.) позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації (надалі ПАТ) "Хмельницькгаз" задоволено. З Приватного акціонерного товариства (надалі ПрАТ) "Сільгосптехніка" на користь ПАТ "Хмельницькгаз" стягнуто 4078,76 грн. заборгованості та відшкодовано судові витрати.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що за невиконання зобов'язання по оплаті поставленого товару, Позивач правомірно просить стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 4078,76 грн., відповідно до вимог ст. 193 ГК України, ст. 526 та ст. 530 ЦК України.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Сільгосптехніка" звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, № 25 від 13.04.2012р., в якій просить оскаржуване рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2012р. скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм процесуального права. Свої доводи скаржник мотивує, зокрема тим, що Позивач пропустив строк позовної давності на звернення до суду, а місцевий господарський суд не взяв до уваги той факт, що про дану обставину Відповідач повідомляв Позивача листом від 01.02.2011р.

На виконання вимог ухвали суду від 03.05.2012р. Позивач -Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" подав відзив на апеляційну скаргу, № 104/18 від 14.05.2012р., в якому зазначає, що в порушення ст. 530 ЦК України Відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару, чим порушив його майнові права, а тому вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2012р. слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В дане судове засідання прибув представник Позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Апелянт участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 06045408.

Враховуючи ту обставину, що сторони належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення по справі, тому судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2012р. у справі № 56010/207/2012-28/19 слід залишити без змін, апеляційну скаргу ПрАТ "Сільгосптехніка" без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" передало у власність Відкритому акціонерному товариству "Сільгосптехніка" (правопопередник Приватного акціонерного товариства "Сільгосптехніка") товар - станок торцовочний на суму 6 378,76 грн.

Факт передачі товару ВАТ "Сільгосптехніка" підтверджується наявними в матеріалах справи накладною № 5631 від 02.11.2004р. та довіреністю на отримання цінностей серія ЯЗД № 825310 від 01.11.2004р. (а.с. 8,9).

В ході судового розгляду справи представник Позивача подав заяву, № 56/ІХ від 26.03.2012р., про зменшення позовних вимог, на підставі якої просить стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 4 078,76 грн., яка була прийнята до розгляду Господарським судом Івано-Франківської області.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору, ПАТ "Хмельницькгаз" в порядку ст. 6 ГПК України звернулося до ВАТ "Сільгосптехніка" з претензією № 10-2253 від 27.12.2010р. про зобов'язання оплатити вартість поставленого товару в сумі 4078,76 грн.

У відповідь на претензію ВАТ "Сільгосптехніка" листом від 1 лютого 2011р. повідомило Позивача про сплив строку позовної давності, крім цього зазначило про пошук можливостей для врегулювати питання шляхом погашення заборгованості, що в свою чергу свідчить про часткове визнання заборгованості.

Докази, що підтверджують виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості за поставлений товар правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача 4078,76 грн.

Щодо посилання апелянта на те, що Позивач пропустив строк звернення до суду з позовом про стягнення з Відповідача 4078,76 грн. заборгованості за поставлений товар слід зазначити, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до п. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Дослідженням документальних доказів у справі встановлено, що до винесення рішення Господарським судом Івано-Франківської області від Відповідача не поступало жодних заяв про застосування спливу позовної давності. З аналізу наявних в матеріалах справи документальних доказів вбачається, що Позивач в силу вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України 27.12.2010р. звернувся до Відповідача з претензією № 10-2253 про оплату наявної заборгованості. Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, відтак обов'язок Відповідача по оплаті поставленого товару настав 04.01.2011р., відповідно з цієї ж дати почав перебіг строк позовної давності.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2012 р. у справі № 5010/207/2012-28/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сільгосптехніка", № 25 від 13.04.2012р. - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Івано-Франківської області.

повний текст постанови складено 23.05.2012р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Новосад Д.Ф.