Постанова

від 31.05.2012 по справі 7/331

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р. Справа № 7/331

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -суддіДерепи В. І., суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., -(доповідача у справі) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства " ДТЕК Донецькобленерго" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 22.02.12 у справі№7/331 господарського судуДонецької області за позовом Публічного акціонерного товариства " ДТЕК Донецькобленерго" доОбласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" за участюстягнення суми за участю представників від: позивачаОСОБА_4 (дов. від 03.04.12) відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення із ОКП "Донецьктеплокомуненерго" боргу за спожиту у лютому 2011р. активну електроенергію у сумі 58960,14 грн., інфляційні витрати в сумі 92120,30грн. та три процента річних в сумі 31073,33 грн. (з врахуванням уточнення позовних вимог).

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.12.11 (суддя Сгара Е.В.) позов задоволено повністю з підстав його обґрунтованості.

За результатом апеляційного перегляду справи Донецький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Колядко Т.М., суддів: Діброви Г.І., Приходько І.В.) 22.02.12 прийняв постанову, якою рішення змінив, перерахувавши у бік зменшення суму інфляційних втрат (до 68506,53 грн.) та 3% річних (до 26375,68 грн.). Постанова мотивована помилками в розрахунках, які допущені позивачем та судом першої інстанції.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись при цьому на те, що помилки в розрахунках допустив саме апеляційний суд.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.01.03 між сторонами був укладений договір № 85 про постачання електричної енергії з додатками та додатковими угодами, за яким ПАТ "Донецькобленерго" (постачальник) зобов'язується поставити електричну енергію ОКП "Донецьктеплокомуненерго" (споживач), а останній зобов'язався оплатити постачальнику її вартість.

Позивач поставив відповідачу активну та реактивну електроенергію за умовами договору № 85 від 01.01.03, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за лютий 2011, які підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень. Тому суди дійшли висновку про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 58960,14грн. за активну електроенергію, спожиту в лютому 2011р. Судові акти в цій частині не оскаржуються.

Позивач оскаржує перерахунок, зроблений апеляційним судом. Так, колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування на суму основного боргу - 58960,14 грн. інфляційних та трьох процентів річних дійшла висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в цій частині, а саме: інфляційні витрати за період з 01.03.11 по 30.06.11 підлягають стягненню у сумі 1356,08 грн. та три процента річних за період з 01.03.11 по 30.09.11 -у сумі 1037,05грн.

Апеляційним судом також перераховані належні до стягнення суми інфляційних та 3% річних, нараховані на суми заборгованості, визначені рішеннями у інших справах:

- борг за спожиту електричну енергію за рішенням суду від 06.11.08 по справі

№ 10/199 стягнуто в сумі 76531,97грн., тому інфляційні витрати за період з 01.12.08 по 30.06.11 складають суму 23265,72грн., 3% річних за період з 17.11.08 по 31.10.11 складають суму 6787,23грн.;

- основний борг за рішенням суду від 28.07.09 по справі № 20/177 стягнуто у сумі 13200,00грн., тому інфляційні витрати за період з 01.08.09 по 30.06.11 складають суму 2600,40грн. Але оскільки позивачем при подані позову сума інфляційних заявлена - 2596,49грн., що є меншою ніж встановлено апеляційною інстанцією, стягненню підлягає інфляційні в сумі 2596,49грн., 3% річних за період з 08.08.09 по 31.10.11 складають суму 884,22грн.;

- борг за спожиту активну електроенергію за рішенням суду від 10.11.09 по справі № 10/65 стягнуто в сумі 56176,11грн., тому інфляційні витрати за період з 01.12.09 по 30.06.11 складають суму 8314,06грн., 3% річних за період з 21.11.09 по 31.10.11 складають суму 3278,22грн.;

- борг за спожиту активну та реактивну електроенергію за рішенням суду від 23.02.10 по справі № 10/180 (постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.10 рішення господарського суду від 23.02.10 залишено без змін) стягнуто в сумі 98061,87грн., тому інфляційні витрати за період з 01.04.10 по 30.06.11 складають суму 10198,43грн., 3% річних за період з 30.03.10 по 31.10.11 складають суму 3691,42грн.;

- борг за спожиту активну та реактивну електроенергію за рішенням суду від 26.08.10 по справі № 38/154 стягнуто в сумі 189950,62грн., тому інфляційні витрати за період з 01.09.10 по 30.06.11 складають суму 17095,56грн., 3% річних за період з 06.09.10 по 31.10.11 складають суму 6572,81грн.;

- борг за спожиту активну електроенергію за рішенням суду від 02.12.10 по справі № 20/243 стягнуто в сумі 111376,25грн., тому інфляційні витрати за період з 01.12.10 по 30.06.11 складають суму 5680,19грн., 3% річних за період з 13.12.10 по 31.10.11 складають суму 1830,84грн.;

- борг за спожиту активну та реактивну електроенергію за рішенням суду від 31.05.11 по справі № 20/65 стягнуто в сумі 195167,94грн., тому інфляційні витрати за період з 01.06.11 по 30.06.11 стягненню не підлягає, оскільки індекс інфляції за цей період (-2342,02грн.), 3% річних за період з 11.06.11 по 31.10.11 складають суму 2293,89грн.

Таким чином апеляційним судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні витрати в загальній сумі 68506,53грн. та три процента річних в загальній сумі 26375,68грн., а в іншій частині позову слід відмовити.

Вимоги касаційної скарги зводяться до перевірки правильності такого розрахунку. Водночас, Вищий господарський суд України не може здійснювати перерахунку сум, визначених апеляційним судом, з огляду на вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідно до цієї статті, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст.111-5 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.12 у справі №7/331 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. Дерепа

Судді С. Бондар

Б. Грек