Постанова

від 31.05.2012 по справі 7/303

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р. Справа № 7/303

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів :Бакуліної С.В., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФермерського господарства "Агроінвест-Топилище" на постановувід 28.03.2012 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 7/303 господарського суду міста Києва за позовомФермерського господарства "Агроінвест-Топилище" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" простягнення 80 000,00 грн. в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: ОСОБА_4 (довіреність від 01.10.2011р.) від відповідача:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Якименко М.М.) від 12.12.2011 року у справі № 7/303 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" на користь Фермерського господарства "Агроінвест-Тополище" 80000,00 грн. - боргу, 800,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Корсакова Г.В., судді -Чорногуз М.Г., Сулім В.В.) від 28.03.2012 року у справі № 7/303 рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено; стягнуто з Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" 800,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 805,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №67 від 26.12.2011 року, що внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 року, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2011 року залишити без змін, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" про стягнення 80 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів з підстав їх помилкової сплати після розірвання договору лізингу в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд правомірно виходив із такого.

22 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" (лізингодавець) та Фермерським господарством "Агроінвест-Топилище" (лізингоотримувач) укладено Договір фінансового лізингу № 34-10-2007.

Відповідно до п.п.1.1, 2.1, 2.4, 3.1, 5.4, 5.7 договору лізиногодавець надає лізингоодержувачу в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу сільськогосподарську техніку, а саме: сіялку SP Dorada з баками для мінеральних добрив - 1 шт., монітор - 1 шт., туковисіваючий механізм SP/2 - 1 шт., додаткові диски - 1 шт., розкидач мінеральних добрив Axis 30.1 К фірми RAUICH - 1 шт., погрузчик Levsak - 1 шт.; оплата лізингових платежів здійснюється в строк вказаний у "Графіку лізингових платежів" без виставлення рахунків фактур в гривнях; лізиногодавець надає лізингоодержувачу техніку у вигляді фінансового лізингу строком на 24 календарних місяців; договір фінансового лізингу діє до 22.10.2009 року; документом для передачі техніки лізингоодержувачу є видаткова накладна, яку виписує лізиногодавець на ім'я лізингоодержувачу; документом, який підтверджує передачу техніки від лізиногодавця у користування до лізингоодержувача, є акт про здачу-приймання техніки; акт про здачу-приймання складається і підписується у двох примірниках.

Пунктами 2.2, 2.3 договору визначено, що загальна вартість даного договору становить 379653,10 грн. в т.ч. ПДВ 63275,52 грн.; розмір лізингових платежів визначається в "Графіку лізингових платежів" (додаток №1 до даного договору).

Відповідно до п.п.16.6, 17.3.2 договору лізингодавець має право ініціювати розірвання договору, якщо, зокрема, лізингоодержувач протягом терміну, який перевищує 30 календарних днів, не виконує своїх зобов'язань за будь-яким видом платежів, що передбачені договором; в разі несплати у вказаний термін, лізингодавець має право розірвати договір та вилучити техніку.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 24 червня 2009 року у справі №2/30-91, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2009 року, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" до Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" про розірвання договору фінансового лізингу №34-10-2007 та повернення сільськогосподарської техніки; розірвано договір фінансового лізингу №34-10-2007 від 22.10.2007року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" та Фермерським господарством "Агроінвест-Топилище"; зобов'язано Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" сільськогосподарську техніку: сіялку SP Dorada з баками для мінеральних добрив - 1 шт., монітор - 1 шт., туковисіваючий механізм SP/2 - 1 шт., додаткові диски - 1 шт., розкидач мінеральних добрив Axis 30.1 К фірми RAUICH - 1 шт., погрузчик Levsak - 1 шт.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 січня 2010 року рішення Господарського суду Волинської області від 24 червня 2009 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2009 року у справі №2/30-91 змінено в частині стягнення з Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" витрат на послуги адвоката.

04 вересня 2009 року позивач платіжним дорученням № 122 перерахував відповідачу 80000,00 грн. з призначенням платежу: "за с/г техніку згідно дог. № 34-10-2007".

21.09.2011 року Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" з вимогою №217 про повернення грошових коштів в розмірі 80000,00 грн., як помилково перерахованих згідно договору фінансового лізингу №34-10-2007 від 22.10.2007року, який розірвано рішенням Господарського суду Волинської області від 24.06.2009 року по справі №2/30-91.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що на момент здійснення позивачем перерахування коштів в сумі 80000,00 грн. договір фінансового лізингу було розірвано в судовому порядку, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність перерахованих позивачем коштів.

Відповідно до ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право вимагати розірвання договору лізингу та повернення предмету лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Як вбачається з матеріалів справи підставою подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" позову у справі №2/30-91 про розірвання договору фінансового лізингу №34-10-2007 від 22.10.2007 року та повернення сільськогосподарської техніки стало неналежне виконання Фермерським господарством "Агроінвест-Топилище" зобов'язань по сплаті лізингових платежів.

Згідно ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.5 ст.188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти в сумі 80000,00 грн. були перераховані позивачем відповідачу платіжним дорученням №122 від 04.09.2009 року до набрання законної сили рішенням Господарського суду Волинської області від 24 червня 2009 року у справі №2/30-91, оскільки відповідно до ч.4 ст.85 ГПК України (в редакції, станом на дату прийняття рішення у справі № 2/30-91) у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Оскільки постанова Львівського апеляційного господарського суду у справі №2/30-91, якою залишено без змін рішення Господарського суду Волинської області від 24 червня 2009 року, прийнята 14.10.2009 року, виходячи з приписів наведених вище правових норм, договір фінансового лізингу №34-10-2007 від 22.10.2007року станом на 04.09.2009 року (дату перерахування позивачем 80 000,00 грн.) не був розірваний, а відповідно, зобов'язання сторін за вказаним договором не припинились.

Приписами частини 4 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з наданих відповідачем, на вимогу суду апеляційної інстанції, довідок №704 від 24.02.2012 року, №709 від 27.03.2012 року, заборгованість ФГ "Агроінвест-Топилище" по договору фінансового лізингу №34-10-2007 від 22.10.2007 року станом на "04" вересня 2009 року (дату перерахування 80000,00 грн.) складала 209927,54 грн., з яких 77792,88 грн. - прострочена заборгованість по даному договору, та 132134,66 грн. - заборгованість по неоплаченій вартості техніки, яка є предметом лізингу. Після оплати 80000,00 грн. 04.09.2009 року заборгованість ФГ "Агроінвест- Топилище" складала 129927,54 грн. - неоплачена вартість техніки та 24658,22 - неоплачена лізингова винагорода, всього 154585,76 грн. Згідно договору купівлі-продажу №1-07-2010 від 04.10.2010 року ТОВ "Європейський лізинг" продало ФГ "Агроінвест-Топилище" предмети лізингу, що були передані позивачу по договору фінансового лізингу №34-10-2007 від 22.10.2007 року по ціні заборгованості ФГ "Агроінвест-Топилище" перед ТОВ "Європейський лізинг" по договору №34-10-2007 від 22.10.2007 року, а саме 154585,76 грн. Станом на 12.12.2011 року у ФГ "Агроінвест-Топилище" заборгованість по договору фінансового лізингу №34-10-2007 від 22.10.2007 року відсутня.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлені обставини справи та зібрані у ній докази, касаційна інстанція вважає вірним висновок апеляційного суду про недоведення позивачем того, що грошові кошти в сумі 80000,00 грн. були ним помилково перераховані відповідачу, оскільки ці грошові кошти сплачувались згідно договору фінансового лізингу №34-10-2007 від 22.10.2007 року за час, коли позивач користувався предметом лізингу, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2/30-91 про розірвання договору та повернення сільськогосподарської техніки.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.ст.111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 року у справі № 7/303 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 року у справі № 7/303 -залишити без змін

Головуючий-суддя К.Грейц С у д д і С.Бакуліна Л.Рогач