Постанова

від 29.05.2012 по справі 60/214-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 60/214-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дом "НТК" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 у справі господарського суду№ 60/214-10 Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дом "НТК" доПриватного підприємства "Науково-виробнича компанія "Екодар" третя особаПриватне підприємства "Оксамит" провитребування майна, за участю представників сторін:

ТОВ "Торгівельний дом "НТК" - ОСОБА_4 (дов. від 18.01.2012),

встановив:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2012 (суддя Смірнова О.В.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Торгівельний дом "НТК" про зміну способу виконання рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2010 по справі № 60/214-10. Стягнуто з Приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "Екодар" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дом "НТК" вартість товару, переданого за видатковою накладною № ТД-0000278 від 15.04.2009 в сумі 32387,20 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 (колегія суддів у складі: Слободін М.М. -головуючий, Барбашова С.В., Гонтар Т.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 31.01.2012 скасовано, в задоволенні заяви ПП "Оксамит" про зміну способу виконання рішення господарського суду Харківської області від 13.102.201 відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ "Торгівельний дом "НТК" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом процесуального права, зокрема ст.ст. 34, 36, 43, 121 ГПК України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оспорюваного судового акту, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.2010 у даній справі зобов'язано Приватне підприємство "Науково - виробничу компанію "Екодар" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом "НТК" товар: бинт марлевий медичний нестерильний 5м*10см. в кількості 4500 шт., бинт марлевий стерильний 7м.*14см. в кількості 1000 шт., бинт марлевий медичний нестерильний 7м.*14см. в кількості 5000 шт., відрізи марлеві медичні нестерильні 100*90см. в кількості 500 шт., відрізи марлеві медичні нестерильні 200*90см. в кількості 500 шт., відрізи марлеві медичні нестерильні 300*90см. в кількості 330 шт., відрізи марлеві медичні нестерильні 500*90 см. в кількості 350 шт., вата медична гідроскопічна гігієнічна стерильна 25 г. в кількості 720 шт., вата медична гідроскопічна гігієнічна нестерильна 50 г. - зігзігоподібна в кількості 2250 шт., вата медична гідроскопічна гігієнічна нестерильна 100г. - рулон в кількості 210 шт., вата медична гідроскопічна гігієнічна нестерильна 100г. - зігзігоподібна в кількості 3000 шт.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 рішення господарського суду від 13.10.2010 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 22.02.2011 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 залишено без змін.

23.12.2010 на виконання вищевказаних рішень було видано відповідні накази про зобов'язання Приватне підприємство "Науково - виробничу компанію "Екодар" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом "НТК" товар, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 323,87 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

05.12.2011 позивач (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом "НТК" звернувся до господарського суду із заявою про зміну способу та порядку виконання вказаного рішення місцевого господарського суду та видачу наказу на звернення стягнення вартості майна у розмірі 32387,20 грн.

Задовольняючи заяву про зміну способу виконання, господарський суд першої інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено факт відсутності у відповідача присудженого до стягнення майна в натурі, вчинені виконавчою службою заходи щодо його розшуку є безрезультатними, що відповідає приписам ст. 121 ГПК України.

Апеляційний господарський суд, скасував ухвалу суду першої інстанції, у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2010 відмовлено. При цьому суд зазначив, що місцевим судом не досліджена можливість виконання рішення суду і винятковість даного випадку, факт відсутності майна місцевий суд фактично підмінив неочевидними та суперечливими висновками помічника прокурора Комінтернівського району м. Харкова, зазначеними в постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.06.2011.

Проте, суд касаційної інстанції не може погодитися із вказаним судовим рішеннями суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може змінити спосіб та порядок виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором у вирішенні цього питання є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Відповідно до п. 1.3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами і доповненнями) під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення)

Отже, відсутність у боржника майна, що надавало б підстави змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення його вартості (як у даному випадку), має бути абсолютною (тобто майно має бути втрачене, знищене, тощо), і вчинені виконавчою службою заходи щодо його розшуку є безрезультатними.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду, виданого 23.12.2010 на виконання рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2010 ,старшим державним виконавцем Комінтернівського ДВС Харківського МУЮ було складено акти від 11.03.2011, від 23.03.2011, 30.11.2011, якими встановлено відсутність товару, який має бути повернуто стягувачеві. Факт неможливості виконання рішення господарського суду Харківської області в частині повернення зазначеного товару у зв'язку з відсутністю товару зафіксовано у постанові помічника прокурора Комінтернівського району м. Харкова про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.06.2011. В даній постанові зазначено, що на час розгляду справи зазначений товар знаходився за юридичною адресою, однак за відсутності належних умов для зберігання, товар на протязі тривалого часу зіпсувався.

Оскільки вимоги державного виконавця при примусовому виконанні наказу № 60/214-10 від 23.12.2010 виконані не були, державним виконавцем було винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -680,00 грн. та встановлено новий строк для виконання рішення суду - до 28.03.2011.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вимоги державного виконавця при примусовому виконанні наказу № 60/214-10 від 23.12.2010 у встановлений строк виконані не були, а тому 30.03.2011 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн. (у подвійному розмірі) за повторне невиконання вимог ДВС.

05.04.2011 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу № 60/214-10 від 23.12.2010 .

Зважаючи на вищенаведені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви про зміну способу виконання, виходячи із того, що рішення не виконане і відсутня об'єктивна можливість виконати його шляхом стягнення з відповідача грошових коштів.

Доводи суду апеляційної інстанції про те, що допущені судом першої інстанції дефекти в назвах деяких виробів унеможливлюють виконання рішення суду відповідачем, не можуть бути визнані як підстава для скасування суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність будь-якого майна для виконання раніше прийнятого рішення. При цьому колегія суддів зазначає, що постанова ДВС не виконана боржником і в тій частині, де не існує відмінностей в зазначенні товару.

Позиція відповідача про готовність повернення наявних у нього виробів медичного призначення в разі їх ототожнення із речами, зазначеними в рішенні суду першої інстанції, однак позивач фактично ухиляється від отримання товару, за юридичною адресою відсутній, не може бути прийнята до уваги, оскільки не підтверджена жодним доказом. Наявні в матеріалах справи акти державного виконавця свідчать про присутність представника стягувача при вчиненні виконавчих дій.

Твердження апеляційного суду про залишення судом першої інстанції поза увагою відсутність належно посвідченої копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи та відсутність у позивача і державного виконавця супровідного листа, яким можна поясними отримання копії постанови спростовується тим, що відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" позивачем як стороною у виконавчому провадженні було ознайомлено з матеріалами справи та отримано постанову, яка завірена посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на закріплений ст. 124 Конституції України та ст.ст. 45, 115 ГПК України принцип обов'язковості виконання судового рішення, та з урахуванням зазначених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви ТОВ "Торгівельний дом "НТК" про зміну способу виконання, оскільки рішення не виконане і відсутня об'єктивна можливість виконати його шляхом отримання майна в натурі.

За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а тому прийняте ним судове рішення належить залишити в силі.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дом "НТК" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 скасувати, ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2012 у справі № 60/214-10 залишити в силі.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Білошкап О.В.

Погребняк В.Я.