ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"25" травня 2011 р. Справа № 60/214-10
вх. № 7436/1-60
Суддя господарського суду: Чистякова І.О.
при секретарі судового засідання: Колесан Д.О.
за участю представників сторін:
стягувача - не з`явився
боржника - ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.01.2011р.
третьої особи - не з`явився
органу ДВС - ОСОБА_1, довіреність б/н від 12.04.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скарги Приватного підприємства "Науково - виробнича компанія "Екодар" (боржника) на дії органів державної виконавчої служби (вх. №47 від 28.03.2011 р. та вх. №9361 від 20.04.2011 р.) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дом "НТК", м. Донецьк
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Оксамит", м. Конотоп
до Приватного підприємства "Науково - виробнича компанія "Екодар", м.Харків
про витребування майна
ВСТАНОВИВ:
28 березня 2011 року Приватним підприємством "Науково - виробнича компанія "Екодар" (боржник) було подано скаргу в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України на дії Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (вх. № 47), відповідно до якої боржник просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову від 23.03.2011р. про накладення на боржника штрафу у розмірі 680,00 грн., яка винесена державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
В обгрунтування скарги боржник посилається на те, що 14 січня 2011 року Комінтернівським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області по справі №60/214-10 про зобов`язання боржника повернути стягувачу майно, про що винесено відповідну постанову, яку боржник отримав 17 лютого 2011 року та на виконання, якої представником боржника 22 лютого 2011 року було направлено на адресу Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції інформацію про неможливість виконання наказу через відсутність стягувача за юридичною адресою, а також зазначає, що неможливість виконання вимог державного виконавця пов`язана з тим, що у видатковій накладній та виконавчому документі є відмінності в назвах товару, у зв`язку з чим вважає, що обставини, які спричинили невиконання вимог державного виконавця є поважними, а тому постанова про накладення штрафу від 23 березня 2011 року є неправомірною та підлягає скасуванню.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 березня 2011 року прийнято скаргу Приватного підприємства "Науково - виробнича компанія "Екодар" на дії органів державної виконавчої служби (вх. №47 від 28.03.2011 р.) до розгляду, розгляд скарги призначено на "18" квітня 2011 р. о 14:30.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 квітня 2011 року розгляд вищезазначеної скарги було відкладено на 12 травня 2011 року о 11:30.
20 квітня 2011 року Приватним підприємством "Науково - виробнича компанія "Екодар" (боржник) було подано скаргу в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України на дії Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (вх. № 9361), відповідно до якої боржник просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову від 30.03.2011р. про накладення на боржника штрафу у розмірі 1360,00 грн., яка винесена державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
В обгрунтування скарги (вх. №9361 від 20.04.2011 р.) боржник посилається на те, що 14 січня 2011 року Комінтернівським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області по справі №60/214-10 про зобов`язання боржника повернути стягувачу майно, про що винесено відповідну постанову, яку боржник отримав 17 лютого 2011 року та на виконання, якої представником боржника 22 лютого 2011 року було направлено на адресу Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції інформацію про неможливість виконання наказу через відсутність стягувача за юридичною адресою.
Боржник зазначає, що 23 березня 2011 року органом державної виконавчої служби було винесено постанову про накладення на боржника штрафу розмірі 680 грн. за невиконання вимог державного виконавця при примусовому виконанні наказу №60/214-10 від 23.12.2010р., яка оскаржується в господарському суді Харківської області.
15 квітня 2011 року на адресу боржника від Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції надійшла постанова від 30 березня 2011 року про накладення на боржника штрафу у розмірі 1360,00 грн. за невиконання вимог державного виконавця при примусовому виконанні наказу №60/214-10 від 23.12.2010р.
Тому боржник вважає, що дана постанова є похідною від раніше оскарженої в суді та вважає її незаконною з тих же підстав.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 квітня 2011 року прийнято скаргу Приватного підприємства "Науково - виробнича компанія "Екодар" на дії органів державної виконавчої служби (вх. №9361 від 20.04.2011 р.) до розгляду, розгляд призначено на "12" травня 2011 р. о 11:30.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 травня 2011 року відкладено розгляд скарг на 25 травня 2011 року о 11:40.
Представник боржника у судовому засіданні підтримує заявлені скарги, просить суд їх задовольнити.
Представник Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції заперечує проти задоволення скарг з підстав, викладених у поясненнях (вх. №10850 від 16.05.2011 р.), зокрема посилаючись на те, що боржник відмовляється від виконання рішення суду та при проведенні виконавчих дій державним виконавцем було встановлено, що боржник фактично не знаходиться за юридичною адресою, товар, що має бути повернутий стягувачу, відсутній та зі слів представника боржника вказаного товару "не існує".
Стягувач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду скарг повідомлений належним чином, відзив на скаргу не надав.
Враховуючи те, що ч.2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали скарг, вислухавши пояснення представника боржника та органу ДВС, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дом "НТК" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Науково - виробнича компанія "Екодар" про зобов`язання відповідача повернути позивачу товар: бинт марлевий медичний нестерильний 5м*10см. в кількості 4500 шт., бинт марлевий стерильний 7м.*14см. в кількості 1000 шт., бинт марлевий медичний нестерильний 7м.*14см. в кількості 5000 шт., відрізи марлеві медичні нестерильні 100*90см. в кількості 500 шт., відрізи марлеві медичні нестерильні 200*90см. в кількості 500 шт., відрізи марлеві медичні нестерильні 300*90см. в кількості 330 шт., відрізи марлеві медичні нестерильні 500*90 см. в кількості 350 шт., вата медична гідроскопічна гігієнічна стерильна 25 г. в кількості 720 шт., вата медична гідроскопічна гігієнічна нестерильна 50 г. - зігзігоподібна в кількості 2250 шт., вата медична гідроскопічна гігієнічна нестерильна 100г. - рулон в кількості 210 шт., вата медична гідроскопічна гігієнічна нестерильна 100г. - зігзігоподібна в кількості 3000 шт.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2010 року позов задоволено повністю, зобов`язано Приватне підприємство "Науково - виробничу компанію "Екодар" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом "НТК" товар: бинт марлевий медичний нестерильний 5м*10см. в кількості 4500 шт., бинт марлевий стерильний 7м.*14см. в кількості 1000 шт., бинт марлевий медичний нестерильний 7м.*14см. в кількості 5000 шт., відрізи марлеві медичні нестерильні 100*90см. в кількості 500 шт., відрізи марлеві медичні нестерильні 200*90см. в кількості 500 шт., відрізи марлеві медичні нестерильні 300*90см. в кількості 330 шт., відрізи марлеві медичні нестерильні 500*90 см. в кількості 350 шт., вата медична гідроскопічна гігієнічна стерильна 25 г. в кількості 720 шт., вата медична гідроскопічна гігієнічна нестерильна 50 г. - зігзігоподібна в кількості 2250 шт., вата медична гідроскопічна гігієнічна нестерильна 100г. - рулон в кількості 210 шт., вата медична гідроскопічна гігієнічна нестерильна 100г. - зігзігоподібна в кількості 3000 шт. (далі - товар), стягнуто з Приватного підприємства "Науково - виробничої компанії "Екодар" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом "НТК" витрати по сплаті державного мита в сумі 323,87 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Приватне підприємство "Науково - виробнича компанія "ЕКОДАР" (боржник), з даним рішенням господарського суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати повністю рішення господарського суду Харківської області від 13.10.2010 року по справі № 60/214-10 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2010 року рішення господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2010 року залишено без змін.
23 грудня 2010 року на виконання вищевказаного рішення було видано відповідні накази про зобов`язання Приватне підприємство "Науково - виробничу компанію "Екодар" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дом "НТК" товар, а також про стягнення витрат по сплаті державного мита в сумі 323,87 грн. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Приватним підприємством "Науково-виробнича компанія "Екодар" було подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, в якій боржник просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 22 лютого 2011 року касаційну скаргу Приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "Екодар" залишено без задоволення та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2010 року у справі № 60/214-10 залишено без змін.
У скаргах на дії Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції боржник посилається на те, що постанови державного виконавця про накладення на боржника штрафів у розмірі 680,00 грн. та 1360,00 грн. відповідно є незаконними, оскільки невиконання вимог державного виконавця боржником сталося з поважних причин, а саме стягувач відсутній за місцезнаходженням, а також у видатковій накладній та виконавчому документі є відмінності в назвах товару, тому боржник звертався до стягувача листом № 368.888.681 від 29 грудня 2010 року з вимогою направити на його адресу по одному зразку кожної товарної позиції з метою точного виконання рішення суду, однак лист повернувся, у зв`язку з відсутністю адресата, про що державного виконавця було повідомлено листом 22 лютого 2011 року.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним у скарзі обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Ст. 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами апеляційного та касаційного провадження рішення господарського суду Харківської області не було скасовано або змінено, отже є обов`язковим для виконання сторонами, в тому числі боржником.
Слід зазначити, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України та примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Частинами 1 та 3 ст. 5 Закону визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.1 ст. 75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 січня 2011 року старшим державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду по справі №60/214-10 від 23.12.2010р. про зобов`язання повернути товар.
Боржнику надано строк для добровільного виконання виконавчого документа - 7 днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження шляхом повернення товару.
У скарзі (вх. 47 від 28 березня 2011 року) боржник вказує, що вищезазначена постанова була отримана 17 лютого 2011 року.
У судовому засіданні представник боржника та органу ДВС пояснили, що рішення господарського суду та вимоги державного виконавця, що зазначені у постанові про відкриття виконавчого провадження від 14 січня 2011 року боржником не виконано.
Частиною 1 статті 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частина 2 статті 11 Закону визначає, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 частини 3 статті 11 Закону передбачено право державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
В матеріалах справи наявний акт державного виконавця від 11 березня 2011 року, відповідно до якого старшим державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 при виході за вказаною у виконавчому документі адресою визначено, що боржник фактично за адресою: АДРЕСА_1 не знаходиться, товар, який має бути повернутий стягувачу, зазначений у виконавчому документі - відсутній, зі слів представника боржника товару, що зазначений в рішенні суду, не існує.
Пунктом 13 частини 3 статті 11 Закону визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
За приписами ст.75 Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Статтею 89 Закону визначено відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі, а саме, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
23 березня 2011 року державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 680 грн. (у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за невиконання вимог державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції при примусовому виконанні наказу №60/214-10 виданого 23.12.2010р. господарським судом Харківської області про зобов`язання ПП "Науково - виробнича компанія "Екодар" повернути ТОВ "Торгівельнй Дом "НТК" товар. У даній постанові державним виконавцем встановлено новий строк виконання рішення суду - до 28 березня 2011 року.
30 березня 2011 року старшим державним виконавцем Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн. (у подвійному розмірі) за повторне невиконання вимог державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції при примусовому виконанні наказу №60/214-10 виданого 23.12.2010р. господарським судом Харківської області про зобов`язання ПП "Науково - виробнича компанія "Екодар" повернути ТОВ "Торгівельнй Дом "НТК" товар.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
В даному випадку це стосується боржника, який повинен доказати факти, на підставі яких подано скаргу, зокрема поважності причин невиконання рішення господарського суду та вимог державного виконавця, що містяться у його постановах.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, боржником не надано доказів наявності причин, що є поважними для невиконання рішення господарського суду Харківської області, доказів вжиття всіх залежних від боржника заходів, спрямованих на своєчасне виконання вказаного рішення суду та вимог державного виконавця щодо виконання рішення суду.
Суд вважає безпідставними доводи боржника стосовно того, що невиконання рішення господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2010 року відбулося не з вини боржника, оскільки листом від 29 грудня 2010 р. №368.888.681 він звертався до стягувача з вимогою надати зразки товару, однак відповіді не отримав та до нього повернувся вказаний лист з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 29 грудня 2010 року боржником було направлено стягувачу лист за вих. №368.888.681 від 29.12.2010р., в якому боржник просить стягувача повідомити порядок передачі товару та просить направити на адресу боржника по одному зразку кожної товарної позиції з метою точного виконання рішення суду.
У рішенні господарського суду та виданому на його виконання наказі зазначено, яке саме майно підлягає поверненню стягувачу, зокрема, це майно, яке було отримано боржником за видатковою накладною ТД - 0000278 від 15 квітня 2009 року. В рішенні та наказі вказується ідентифікуючі ознаки товару (найменування товару та його кількість), тому суд вважає, що ненадання стягувачем зразків товару не перешкоджає виконанню даного рішення, у разі наявності цього товару у боржника.
Крім того, суд зазначає, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим боржник мав право звернутися до господарського суду з заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, або заміну спосіба та порядку його виконання згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, однак даним правом не скористався.
Посилання боржника на неможливість виконати вимоги державного виконавця та рішення господарського суду через існування відмінностей у назвах товару, зазначених у видатковій накладній та виконавчому документі судом також відхиляється, оскільки видаткова накладна не є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", в межах справи №60/214-10 було видано відповідний наказ на повернення товару, що є виконавчим документом та який повинен виконати боржник.
При таких обставинах, суд не вбачає підстав для задоволення скарг боржника, оскільки дії державного виконавця є правомірними та постанови про накладення штрафу від 23.03.2011р. та 30.03.2011р. відповідають чинному законодавству.
Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 11, 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 121 2 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити Приватному підприємству "Науково - виробнича компанія "Екодар" в задоволенні скарг на дії органів державної виконавчої служби (вх. №47 від 28.03.2011 р. та вх. №9361 від 20.04.2011 р.).
Суддя Чистякова І.О.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2011 |
Оприлюднено | 14.08.2015 |
Номер документу | 48162597 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Чистякова І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні