Рішення

від 30.05.2012 по справі 5015/1887/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.12 Справа№ 5015/1887/12

За позовом: приватного підприємства "Агро-ТЕК", м. Тернопіль, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ватра", с. Доброгостів, про: стягнення заборгованості. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:ОСОБА_1 -довіреність №553 від 07.05.2012 р., відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного підприємства "Агро-ТЕК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ватра" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 15.05.2012 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 30.05.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору поставки №133 від 01.09.2009 р. не здійснив оплати за поставлений товар. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 1 875,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 334,71 грн. пені, 562,50 грн. -30% штрафу, 13,13 грн. -інфляційних втрат, 71,85 грн. -3% річних.

Відповідач у судове засідання 30.05.2012 року не з'явився, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, причин неприбуття не повідомив, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №133 від 01.09.2009 р. (надалі -Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується передати у власність покупця, а покупець (відповідач по справі) -прийняти та оплатити вартість переданого йому товару згідно з накладними, в яких конкретизуються асортимент та ціна товару.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товару на суму 7 875,00 грн., що підтверджується накладною №4812 від 23.03.2011 р. на суму 4 525,00 грн., накладною №4857 від 21.04.2011 р. на суму 2 850,00 грн., накладною №4861 на суму 500,00 грн. від 28.04.2011 р. Відповідачем частково здійснено оплату поставленого товару у сумі 6 000,00 грн., про що свідчать банківські виписки від 22.03.2011 р., 08.04.2011 р., 22.04.2011 р., 07.07.2011 р., 19.07.2011 р., 27.07.2011 р., долучені до матеріалів справи.

Позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу №481 від 29.06.2011 р. про погашення заборгованості за договором поставки. Зазначену вимогу відповідач отримав 06.07.2011 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.

Позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу №504 від 16.09.2011 р. про погашення заборгованості за договором поставки. Зазначену вимогу відповідач отримав 23.09.2011 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.

Позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу №531 від 13.04.2012 р. про погашення заборгованості за договором поставки. Зазначену вимогу відповідач отримав 19.04.2012 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір №10/12 про надання правової допомоги від 07.05.2012 року. За цим договором адвокат зобов'язується, за дорученням клієнта, надати правову допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити її (виплатити гонорар) на умовах, визначених даним договором. Статус адвоката ОСОБА_1 підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане 22.05.2008 р. Адвокатом надано, а клієнтом (позивач у справі) прийнято послуги, про що складено акт №1 здачі-приймання наданої правової допомоги від 10.05.2012 р. Факт видачі коштів в сумі 2 000,00 грн. адвокату підтверджується видатковим касовим ордером від 10.05.2012 року.

Доказів погашення заборгованості в сумі 1 875,00 грн. відповідачем не представлено, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності з пунктом 5.1 Договору оплата кожної партії товару здійснюється покупцем в термін до п'яти банківських днів від дати отримання товару згідно накладних, наданих постачальником на таку партію.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки факт виконання позивачем договірного обов'язку підтверджено, строк виконання зобов'язання між сторонами встановлено, у відповідача виник обов'язок з такої оплати, а тому вимоги позивача про стягнення 1 875,00 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 6.1 Договору у випадку несвоєчасної оплати партії товару відповідно до пункту 5.1 даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої суми за кожен день затримки оплати. Стягнення та штрафні санкції за цим договором нараховуються за весь період прострочення виконання зобов'язань (пункт 6.5 Договору).

За таких обставин, коли сторонами у відповідності з положеннями частини 6 статті 232 Господарського кодексу України погоджено нарахування штрафних санкцій понад шестимісячний строк, перевіривши розрахунок пені, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 334,71 грн. пені обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 13,13 грн. -інфляційних втрат, 71,85 грн. -3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до пункту 6.3 Договору незадоволення вимог претензій постачальник має право застосувати до покупця штрафні санкції в розмірі 30% від суми основного боргу (прямої заборгованості) на момент закінчення цього терміну. За таких обставин, коли сторонами погоджено таку форму відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за умовами Договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 562,50 грн. штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Ватра" (адреса: вулиця 1-го травня, будинок 8, село Доброгостів, Дрогобицький район, Львівська область, 82176; ідентифікаційний код 30484438 ) на користь приватного підприємства "Агро-ТЕК" (адреса: вулиця Малишка, будинок 12, квартира 40, місто Тернопіль, 46011; ідентифікаційний код 32578103 ) 1 875,00 грн. боргу, 334,71 грн. пені, 13,13 грн. -інфляційних втрат, 71,85 грн. -3% річних, 562,50 грн. штрафу, 1 609,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору, 2 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.06.2012 р.

Суддя Рим Т.Я.