Рішення

від 23.05.2012 по справі 5016/391/2012(6/27)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2012 р. Справа № 5016/391/2012(6/27)

м.Миколаїв

За позовом : Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт», 54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ-СІ-ЕЛ Україна», 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 4, кв. 402.

Про стягнення пені в сумі 25, 21 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача: Мар»янко Ю.І., довіреність № 09/38 від 15.08.2011 року Від відповідача:ОСОБА_1, дов. № б/н від 14.01.2012 року ОСОБА_2 -адвокат (витяг з договору про надання правової допомоги від 07.10.2011 р. № 1/07-10/11)

Предмет спору: Державне підприємство „Миколаївський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „АЙ-СІ-ЕЛ Україна" пені в сумі 25,21 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає частково та у поясненнях від 21.05.2011 року зазначив, що 09.06.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 161-р від 29.12.2010 року, пунктом 1 якої Договір № 161-р від 29.12.2010 року розірвано, та правовідносини між сторонами припинились, так як пеня є договірною умовою, то відповідач вважає, що нарахування пені також припинилось 09.06.2011 року та надав копію додаткової угоди № 1 до Договору № 161-р від 29.12.2010 року та розрахунок пені з урахуванням Додаткової угоди.

23.05.2012 року від позивача до відділу документального забезпечення суду надійшли додаткові пояснення в яких він зазначає, що відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 1 від 09.06.2011 року до Договору № 161-р від 29.12.2010 року сторони домовились вважати, що Договір розірваним з 09.06.2011 року, а в частині розрахунків Договір діє до повного їх завершення. Позивач вважає, що твердження відповідача про припинення нарахування пені після укладення додаткової угоди № 1 від 09.06.2011 року до Договору є безпідставними та не відповідають обставинам справи. Позивачем правомірно здійснювалось нарахування пені за неналежне виконання умов Договору до дня фактичної сплати заборгованості, а саме до 01.07.2011 року.

У відповідності до ст. 77 ГПК у судових засіданнях 16.05.2012 року, 21.05.2012 року та 23.05.2012 року оголошувались перерви.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

29.12.2010 між державним підприємством „Миколаївський морський торговельний порт" і ТОВ „АЙ-СІ-ЕЛ Україна" було укладено договір № 161-Р (далі -Договір) у відповідності до умов якого позивач за наявності можливості надає послуги із зважування вантажів на автомобільних вагах позивача, а відповідач приймає ці послуги та оплачує їх згідно рахунків Порту (п. 1.1. розділу 1 Договору).

Згідно п. 3.1 розділу 3 Договору, - розрахунок за фактично надані позивачем послуги здійснюється відповідачем на підставі рахунків позивача (а.с. 12, 15, 18) та актів наданих послуг (а.с. 14, 17, 20) протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку.

На виконання вимог п.п. 2.2.2 п. 2.2 розділу 2 Договору сторонами були підписані акти наданих послуг, на підставі яких позивачем були виставлені та вручені відповідачу рахунки, які оплачені останнім з простроченням, а саме 01.07.2011 року.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до умов Договору за порушення терміну оплати наданих послуг договором передбачено нарахування штрафних санкцій.

Так, пункт 4.2 розділу 4 Договору передбачає, що за несвоєчасну оплату рахунків з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення, до повної сплати заборгованості. Пеня стягується у претензійно-позовному порядку.

У зв'язку з простроченням ТОВ „АЙ-СІ-ЕЛ Україна" термінів оплати рахунків за надані послуги позивачем на підставі п. 4.2 Договору була нарахована пеня по рахунку № 7271322 від 15.02.2011 р. на суму 211,74 грн. за період з 04.03.2011 року по 01.07.2011 року в розмірі 10,79 грн., по рахунку № 8771322 від 28.02.2011 р. на суму 118,15 грн. за період з 25.03.2011 р. по 01.07.2011 в розмірі 4,97 грн., по рахунку № 13791322 від 24.03.2011 р. на суму 289,12 за період з 16.04.2011 р. по 01.07.2011 р. в розмірі 9,45 грн., всього на суму 25,21 грн., згідно наданого розрахунку пені.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 09/1477 від 05.08.2011 року про сплату пені відповідно до умов Договору (а.с. 9-10). Вказана вимога відповідачем виконана не була, пеня в розмірі 25,21 грн. відповідачем не сплачена, що зумовило позивача звернутись до господарського суду з позовними вимогами про її стягнення.

Вказані вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням терміну дії Договору.

09.06.2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, пунктом 1 вказаної Додаткової угоди сторони домовились вважати Договір розірваним з 09.06.2011 р.

Враховуючи, що в укладеній позивачем та відповідачем Додатковій угоді № 1 до Договору сторони дійшли згоди про припинення дії договору з 09.06.2011 року та саме з вказаної дати припинились і зобов»язання сторін по договору. Та відповідно нарахування пені передбаченої п. 4.2 розділу 4 Договору після дати припинення дії Договору є неправомірним.

Згідно ч. 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, розмір пені, який підлягає задоволенню за підрахунком суду та становить 19,16 грн. за період з 04.03.2011 по 08.06.2011 року.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 18 грн. 95 коп., згідно наданого ним розрахунку.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 6,05 грн. (25,21 грн. -19,16 грн.) задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, та оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 78, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АЙ-СІ-ЕЛ Україна" (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 4, кв. 402. код ЄДРПОУ 33730291) на користь Державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт" (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, код ЄДРПОУ 01125608) 19,16 грн. -пені та 1223,25 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 29 травня 2012 року

Суддя О.В.Ткаченко