Постанова

від 24.05.2012 по справі 5016/4187/2011(1/256)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р.Справа № 5016/4187/2011(1/256) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Бєляновського В.В.

Будішевської О.Л.

при секретарі судового засідання Литовчук Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2 -по довіреності;

від відповідача -ОСОБА_3 -по довіреності;

від третьої особи -не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Кредитпромбанк"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 07 березня 2012 року

по справі № 5016/4187/2011 (1/256)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Кредитпромбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телец-ВАК"

третя особа, яка не заявляє самостійних на предмет спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_4

про стягнення 627592,37грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

У судовому засіданні 24.05.2012р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

У грудні 2011р. Публічне акціонерне товариство „Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Кредитпромбанк" (надалі -позивач, Банк) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телец-ВАК" (надалі -відповідач, ТОВ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, про стягнення заборгованості по кредитному договору №03/1/151/07-Z від 18.05.2007р. по кредиту -39981,68дол.США (еквівалент 31 9441,63грн.), процентам -20551,46дол. США (еквівалент 164 200,00грн.), пені -16 343,04дол. США (еквівалент 130 575,99грн.), штрафу -1674,00дол. США (еквівалент 13 374,76грн.) всього -78550,18дол. США (еквівалент 627 592,37грн.), що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору №03/1/151/07-Z від 18.05.2007р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ „Кредитпромбанк" посилається на положення ст.ст. 509, 526, 629, ч.1 ст. 530, ч.2 ст.1050 ЦК України, умови кредитного договору №03/1/151/07-Z від 18.05.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Кредитпромбанк" (правонаступником якого є ПАТ „Кредитпромбанк") в особі Миколаївської філії ПАТ „Кредитпромбанк" та ОСОБА_4, та на те, що Банком виконані зобов'язання за кредитним договором, але позичальником систематично порушувались умови договору, внаслідок чого за останнім станом на 30.11.2011р. утворилась заборгованість на загальну суму -78 550,18дол. США, що еквівалентно 627 592,37грн. (за офіційним курсом НБУ 1 дол. США -7.9897грн.), яка складається з: 39 981,68дол. США, що еквівалентно 319 441,63грн. -сума заборгованості по сплаті кредиту; 20 551,46дол. США, що еквівалентно 164 200,00грн. -сума заборгованості по процентам; 5917,88дол. США, що еквівалентно 47 282,06грн. -сума пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахована за період з 01.12.2010р. по 30.11.2011р.; 10 425,16дол. США, що еквівалентно 83 293,90грн. -сума пені за несвоєчасну сплату кредиту, нарахована за період з 01.12.2010р. по 30.11.2011р.; 1 674,00дол. США, що еквівалентно 13 374,76грн. -сума штрафу за ненадання документів, передбачених кредитним договором. ТОВ „Телец-ВАК" відповідно за договором поруки №03/1/151/2/07-Z від 18.05.2007р. є майновим поручителем ОСОБА_4 за кредитним договором №03/1/151/07-Z від 18.05.2007р. (п.1.1. договору поруки) та несе солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_4 Повідомленнями-вимогами №729/03.3-б.б-18 та №727/03.3-б.б-18 від 02.02.2011р. позивач намагався у досудовому порядку врегулювати питання щодо погашення заборгованості, але ТОВ „Телец-ВАК та ОСОБА_4 зазначені листи залишили без розгляду та реагування, заборгованість не погасили. На підставі ч.2 ст. 1050 ЦК України Банк вимагає дострокового повернення кредиту та інших нарахованих платежів.

Заявою від 28.12.2011р. ПАТ „Кредитпромбанк" уточнив предмету позову та просив стягнути з ТОВ „Телец-ВАК" заборгованість по кредитному договору №03/1/151/07-Z від 18.05.2007р., а саме заборгованість по кредиту - 31 9441,63грн., процентам -164 200,00грн., пені - 130 575,99грн., штрафу -13 374,76грн., загальна сума - 627 592,37грн.

16.01.2012 року до суду першої інстанції від відповідача надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у справі №5016/4187/2011(1/256) до набрання законної сили судовими рішеннями у справах №2-1826/11 за позовом ОСОБА_4 до ПАТ „Кредитпромбанк" про визнання недійсним кредитного договору №03/1/151/07-Z від 18.05.2007р.. що розглядається Центральним районним судом м. Миколаєва, та №2-2559/11 за позовом ПАТ „Кредитпромбанк" до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості, пені і штрафу за кредитним договором №03/1/151/07-Z від 18.05.2007р., що розглядається Новоодеським районним судом Миколаївської області.

У відзиві на позов (уточнений) від 09.02.2012р. відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимог по стягненню суми кредиту, процентів за його користування та пені.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.03.2012р. (суддя

Васильєва Л.І.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимог по стягненню суми кредиту, процентів за його користування та пені. Так, ПАТ „Кредитпромбанк" звернулось з позовом 16.12.2011р., але за приписами ст. 257 ЦК України останнім пропущений трирічний строк позовної давності відносно стягнення боргу по кредиту, процентам в сумі 22118,84грн. за листопад та грудень 2008р. та відповідно до положень п.4 ст.267 ЦК України це є підставою для відмови у позові; вимога стосовно стягнення пені в сумі 130575,99грн. за порушення виконання зобов'язань щодо погашення суми кредиту та сплати процентів не задоволена судом на підставі ст.ст. 547, 549 ЦК України; застосування позивачем при нарахуванні пені подвійної процентної ставки - 35,5% відповідно до п.3.7. кредитного договору від 18.05.2007р. неправомірне, оскільки у вказаному пункті договору зазначено про сплату пені у розмірі подвійної ставки від суми простроченого платежу, при цьому, сторони фактично не визначили розміру стягуваної пені, оскільки не визначили, яка саме подвійна ставка -облікова ставка Національного Банку України, процентна ставка за договором кредиту чи яка інша, повинна застосовуватись при порушенні зобов'язання, а тому за умовами ч. 2 ст.547 ЦК України правочин в частині забезпечення виконання кредитного договору в формі пені є нікчемним та нарахована позивачем пеня стягненню не підлягає; судом першої інстанції відхилено доводи позивача щодо встановлення розміру пені в договорі поруки(пункт 1.2. договору), оскільки відповідальність отримувача кредиту встановлюється кредитним договором, а не договором поруки; Банком пропущено строк для звернення з вимогою до поручителя як солідарного боржника, оскільки строк повернення кредиту позичальником (та поручителем) вважається таким, що настав з 11.12.2008 року, що підтверджується повідомленням-вимогою від 11.12.2008р. №8208/03.1-6.6-18 про погашення всієї суми кредиту 40638,33дол. США у термін до 11.01.2009р.; у відповідності до ч.4 ст. 559 ЦК України строк виконання зобов'язання 3-ї особи перед позивачем настав 11.12.2008 року з огляду на п. 4.2. кредитного договору та повідомлення - вимоги від 11.12.2008р., оскільки позивачем на підставі зазначеного пункту кредитного договору було встановлено строк виконання порушеного зобов'язання до 11.01.2009 року; позивач мав право пред'явити вимогу до відповідача як поручителя починаючи з 11.12.2008р.; позивач пред'явив вимогу до поручителя 02.02.2011 року, тобто поза межами строку, встановленого ч. 4 ст. 559 Цивільного Кодексу України; положення договору не встановлюють строк виконання договору в розумінні приписів ст.ст. 251-252 ЦК України; порука відповідача є припиненою.

Не погодившись з рішенням суду , ПАТ „Кредитпромбанк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що у п. 4.2. кредитного договору не зазначено про те, що Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, чи про те, що Банк має право змінювати термін повернення кредиту; зобов'язання, що виникло з кредитного договору №03/1/151/07-Z від 18.05.2007р. є зобов'язанням з визначеним строком виконання, а саме у п.1.1. зазначено -17.05.2012р., отже при визначені терміну з якого починається перебіг позовної давності, необхідно керуватись ч.5 ст.261 ЦК України та необхідно відраховувати цей строк з 17.05.2012р.; зобов'язання за кредитним договором було забезпечено окрім поруки також і іпотекою (договір іпотеки укладено з майновим поручителем Валєєвим В.А.), а Заводським районним судом м. Миколаєва розглядається справа за позовом ПАТ „Кредитпромбанк" до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, позов було пред'явлено 04.01.2010р.; помилковим є висновок суду першої інстанції, що зобов'язання з кредитного договору є зобов'язанням строк виконання якого визначено моментом вимоги, був зобов'язаний на підставі ч.2 ст. 264 ЦК України врахувати, що оскільки Банком було пред'явлено позов до одного з кількох боржників (Валуєв В.А.), перебіг позовної давності перервався з 04.01.2010р.; поручитель неодноразово звертався до Банку з листами де вказував про визнання боргу, та можливі шляхи його добровільного погашення; суд першої інстанції встановивши, що кредитним договором передбачено сплату пені, але сторони по різному тлумачать зміст п.3.7. кредитного договору, зобов'язаний був не відмовити у її стягненні, а розтлумачити зміст п. 3.7. договору, що можливо зробити, співставивши умови кредитного договору з умовами договору поруки (п.1.2.), в якому чітко вказано про яку ставку йдеться та задовольнити вимоги в частині стягнення пені.

Скаржник наголошує, що суд неправильно встановив пропущення Банком строку для пред'явлення вимоги до поручителя, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки всупереч твердженням суду в договорі поруки (п.3.1.) встановлений строк дії поруки вказівкою на подію -повне погашення заборгованості за кредитним договором. Отже порука ТОВ „Телец-ВАК" не припинялася за відсутності встановлених у ч.4ст.559 ЦК України підстав (у зв'язку із закінченням строку дії поруки).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що його порука припинилася на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України, оскільки сплило 6 місяців з дня виникнення у Банка права пред'явити вимогу до поручителя (з 11.12.2008р. -дата направлення вимоги позичальнику про дострокове погашення усієї суми кредиту та нарахованих платежів за кредитним договором), строк повернення кредиту вважається таким, що настав після 11.12.2008р.; строк дії поруки всупереч твердженням Банка в договорі поруки не встановлений; суд правильно дійшов висновку про пропуск позовної давності Банком по вимогам щодо платежів за жовтень та листопад 2008р.; розмір пені в договорі не визначений; п.п. 3.3.-3.5. кредитного договору передбачено страхування заставленого майна, що належить саме позичальнику, а не іншій особі, договір застави позичальником з Банком не укладався.

В засіданні апеляційного господарського суду представники сторін підтримали наведені позиції по предмету апеляційного розгляду.

Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення її обставин та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.05.2007р. між ВАТ „Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ „Кредитпромбанк", та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 03/1/151/07-Z, відповідно до умов якого банк відкрив останньому невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 55800,00 дол. США строком до 17.05.2012р. включно (п. 1.1 договору). Процентна ставка за кредитом дорівнює 13,50 процентів річних (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору банк зобов'язався надавати позичальнику кредити на загальну суму, що не перевищує розмір кредитної лінії, вказаний в п. 1.1 цього договору, згідно з письмовими заявками позичальника та після проведення позичальником страхування заставленого майна, відповідно до вимог цього договору та іпотечного договору.

За умовами кредитного договору ОСОБА_4 зобов'язався щомісячно з моменту отримання кредиту здійснювати погашення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитними коштами у відповідності до графіка, встановленого п. 3.1 кредитного договору, а також згідно п. 3.2 кредитного договору повністю погасити заборгованість за кредитом та сплатити проценти за кредитом не пізніше 17.05.2012р.

В забезпечення належного виконання третьою особою зобов'язань за кредитним договором № 03/1/151/07-Z від 18.05.2007 року між сторонами у справі був укладений договір поруки від 18.05.2007р. № 03/1/151/2/07- Z.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки відповідач, як поручитель, зобов'язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором № 03/1/151/07- Z від 18.05.2007р.

Пунктом 1.3 договору поруки встановлено, що відповідач бере на себе зобов'язання відповідати перед Банком в тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник.

У разі порушення позичальником своїх зобов'язань перед банком за платежами, що передбачені кредитним договором, відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору поруки встановлено, що при порушенні позичальником своїх зобов'язань за платежами, що виникли за кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення позичальника або банку, в триденний строк (включаючи день отримання повідомлення), виконує в повному обсязі платіжні зобов'язання позичальника за кредитним договором, які підлягали виконанню, але не були виконані позичальником.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки цей договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором.

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором та відповідно до п. 2.1 кредитного договору надав третій особі, ОСОБА_4, кредит в готівковій формі через касу банку, згідно заяв про видачу готівки № 61_9 та № 62_5 від 22 та 23 травня 2007р., що відповідачем та третьою особою не заперечується.

В порушення умов кредитного договору, третя особа - ОСОБА_4 не сплачував платежі з щомісячного погашення кредиту та процентів за користування, в зв'язку з чим, станом на 30.11.2011р., за ним обліковується заборгованість в загальній сумі 78550,18 дол. США, що еквівалентно 627 592,37 грн., у тому числі по кредиту - 319441,63 грн., процентам -164200,00 грн., пені -130575,99 грн., штрафу -13374,76 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позичальника в матеріалах справи та розрахунками позивача

Використавши право вимагати дострокового повернення кредиту, встановлене п.4.2. кредитного договору та ч.2 ст.1050ЦК України, позивач 11.12.2008р. направив ОСОБА_4 повідомлення-вимогу, вимагаючи в термін до 11.01.2009р. погасити всю заборгованість за кредитом, у т.ч. строкову заборгованість 39060дол. США, прострочену заборгованість за кредитом 921,68дол. США, прострочену та поточну заборгованість за процентами (станом на 11.12.2008р.).

02.02.2011р. Банк направив ОСОБА_4 повідомлення-вимогу №727/03.3-б.б-18, вимагаючи до 02.03.2011р. погасити всю заборгованість за кредитом у загальній сумі 70 897,59дол. США, включаючи строкову та прострочену заборгованість по кредиту, відсотки, пеню, штраф.

02.02.2011р. аналогічне повідомлення-вимога направлена поручителю - ТОВ „Телец-ВАК".

Повідомлення Банка одержані позичальником та поручителем відповідно 11.02.2011р. та 10.02.2011р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень у матеріалах позовної заяви.

Позивач звернувся з позовом до поручителя, ТОВ „Телец-ВАК" на підставі ч.2 ст.1050, ст.ст. 543 ч.1, 554 ч.1, 2 та положень договору поруки, зазначивши, що відповідач має відповідати за вимогами Банка про стягнення кредитної заборгованості, пені та штрафу (за п.3.12. кредитного договору) як солідарний боржник.

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, погодившись з доводами відповідача в цій частині, що строк дії поруки договором поруки не встановлений, оскільки вказівка на дію договору поруки до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором не є установленням строку поруки в договорі.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про припинення поруки ТОВ „Телец-ВАК" на підставі ч.4 ст.559 ЦК України у зв'язку з незаявленням Банком протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання вимоги до поручителя.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України у разі, якщо строк поруки не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При цьому, оперуючи поняттям „основне зобов'язання", законодавець у ч.4 ст.559ЦК України, на думку судової колегії, передбачив, що під основним зобов'язанням позичальника розуміється його зобов'язання повернути одержані кредитні кошти та сплатити проценти за користування, оскільки основне зобов'язання позичальника за кредитним договором визначається виходячи з припису ч.1 ст.1054 ЦК України, а саме: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Обов'язок позичальника достроково повернути одержану суму кредиту в повному обсязі на вимогу Банка-кредитора не має в своїй основі притаманну основному зобов'язанню ознаку -безумовність (у разі, якщо сторонами договору не змінено строк повернення кредиту за взаємною згодою) обов'язку повернути кредитні кошти з настанням встановленого в договорі строку повернення незалежно від того, чи заявлено кредитором таку вимогу.

При цьому з врахуванням положення ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення ч.1 ст.1049 ЦК України, за якими основне зобов'язання позичальника полягає у поверненні одержаних кредитних коштів у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.3.1. кредитного договору ОСОБА_4 зобов'язався забезпечити повернення одержаної суми кредиту не пізніше 18.05.2012р., а також за п.3.2.- 17.05.2012р. або в день повного дострокового погашення кредиту сплатити нараховані проценти.

Стосовно обов'язку позичальника достроково погасити заборгованість за одержаним кредитом та сплатити проценти за користування у разі невиконання зобов'язань (п.3.16. кредитного договору) в кредитному договорі не визначено ані строк виконання такого зобов'язання, ані порядок його виконання, отже це зобов'язання не має характеру основного у розумінні ст.1054 ЦК України, ч.4 ст. 559 ЦК України.

Таким чином у зв'язку з заявленням Банком 11.12.2008р. позичальнику вимоги з дострокового погашення кредиту строк виконання основного зобов'язання, встановлений в договорі -„не пізніше 18.05.2012р.", не настав, відтак незаявлення позивачем вимоги до поручителя протягом шести місяців з 11.12.2008р. всупереч твердженням суду першої інстанції не спричиняє припинення поруки ТОВ „Телец-ВАК" згідно з ч.4 ст.559 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Виходячи з викладеного, позивач на законних підставах, встановлених договором та законом, вимагає від ТОВ „Телец-ВАК" виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_4 у повному обсязі, у т.ч. зобов'язання достроково повернути одержані кредитні кошти разом зі сплатою нарахованих за час фактичного користування ними процентів, включаючи суму простроченої заборгованості по кредиту.

Підставність заявлених до стягнення сум простроченої та строкової заборгованості по кредиту та нарахованим процентам відповідачем та третьою особою не спростована, підтверджуються розрахунками позивача та виписками по особовому рахунку позичальника.

Щодо спливу строку позовної давності, на застосуванні якої наголошував відповідач, то суд першої інстанції неправильно застосував норми цього інституту цивільного законодавства -ч.4 ст.267 ЦК України, оскільки помилково встановив початок перебігу строку позовної давності по вимогам про стягнення суми кредиту, процентів -21118,84грн. за листопад, грудень 2008р. з моменту, коли позичальник припинив платежі за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно до ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Оскільки позов Банком пред'явлений тільки до поручителя та спирається на обставину укладення договору поруки з ТОВ „Телец-ВАК", початок перебігу позовної давності за вимогами до поручителя припадає на день, коли зобов'язання мало бути виконане відповідачем, а саме, виходячи з п.2.2. договору поруки -на підставі письмового повідомлення Банка про порушення зобов'язань позичальником в триденний строк (включаючи день отримання повідомлення).

Як вбачається з матеріалів справи, вимога до поручителя про дострокове погашення усієї кредитної заборгованості заявлена позивачем 02.02.2011р., одержана ТОВ „Телец-ВАК" 10.02.2011р., отже строк виконання зобов'язання поручителем настав 10.02.2011р. та сплинув 12.02.2011р. Саме з 13.02.2011р. починається перебіг строку позовної давності по вимогам про стягнення суми кредиту та процентів, заявленим до поручителя-відповідача, і цей строк є загальним строком позовної давності, встановленим ст.257 ЦК України у три роки. В матеріалах справи відсутні дані про те, що до 02.02.2011р. позивач заявив вимоги до поручителя.

На момент звернення до суду з позовом 16.12.2011р. строк позовної давності по вказаним вимогам Банка не сплив, тому з застосуванням судом першої інстанції ч.4 ст. 267 ЦК України колегія суддів не погоджується та вважає цей висновок місцевого господарського суду помилковим.

Проте цілком обґрунтованим та законним є відхилення судом першої інстанції позовних вимог про стягнення пені, нарахованої за несвоєчасну сплату кредиту та процентів, оскільки розмір пені в договорі неможливо вважати встановленим за домовленістю сторін.

Застосування Банком в розрахунку пені подвійної процентної ставки за кредитами -13,5% згідно з п.1.1. кредитного договору є наслідком власного тлумачення позивачем умови, викладеної в п.3.7. кредитного договору, проти якого заперечує відповідач.

Разом з цим, в господарського суду також відсутні підстави визначити, яка пеня підлягає нарахуванню згідно з п.3.7. кредитного договору, у зв'язку з чим вбачається, що позивачем не доведена обґрунтованість позовних вимог про стягнення пені у загальній сумі 130575,99грн. Проте колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно нікчемності правочину про забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором у формі пені згідно з ч.2 ст.547 ЦК України, оскільки письмова форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання в даному випадку додержана та йдеться лише про неможливість з кредитного договору встановити розмір неустойки, предметом якої є грошова сума.

Посилання скаржника на п.4.1. договору поруки судова колегія до уваги не приймає, оскільки за цією умовою договору поруки поручителю нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язань визначених у п.2.2. договору поруки, а не пеня, нарахована позичальнику за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Тобто у п.4.1. договору поруки встановлена відповідальність поручителя за порушення ним зобов'язань по сплаті всіх платежів за позичальника.

В межах даної справи Банком не ставиться питання про притягнення поручителя до відповідальності згідно з п.4.1. договору поруки та пеня за порушення сплати всіх платежів на вимогу Банка від 02.02.2011р. відповідачу не нараховувалась.

Не змінює висновку суду також і зміст п.1.2. договору поруки, який вказує на обізнаність поручителя про умови кредитного договору, у т.ч. відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної процентної ставки, оскільки це не відповідає безпосередньо змісту відповідного положення кредитного договору.

Суд першої інстанції, відмовляючи повністю у позові, не вмотивував цей висновок в частині вимог Банку про стягнення 13374,76грн. штрафу (1674дол.США) за порушення ОСОБА_4 зобов'язань, визначених п.3.5. кредитного договору, а саме неподання Банку копії договору страхування заставленого майна, відповідальність за яке встановлена у п.3.12. кредитного договору у формі штрафу 3% від суми одержаного кредиту.

Як вбачається з листа позивача на адресу ОСОБА_4, одержаного останнім 16.07.2009р. (а.с. 47, 48 т.1), Банк нагадав позичальнику про обов'язок переукласти договір страхування заставленого майна та надати копію договору в Банк, одночасно запропонувавши з'явитись в зручний час для переукладення договору страхування.

В ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції ані відповідач, ані третя особа не спростували порушення позичальником п.3.5. кредитного договору, тому ТОВ „Телец-ВАК" згідно з п.1.3. договору поруки, ч.2 ст.554 ЦК України несе солідарно відповідальність за це порушення, встановлену п.3.12. кредитного договору.

Заперечення ТОВ „Телец-ВАК" проти обґрунтованості нарахування цього штрафу колегія суддів відхиляє, оскільки вирішення питання, хто саме повинен укладати договір страхування виходить за межі предмету доказування та предмету спору в даній справі.

Безпідставним є також і твердження про сплив позовної давності за вимогами про стягнення штрафу, оскільки для поручителя строк виконання зобов'язання його сплатити на вимогу Банка від 02.02.2011р. настав згідно з п.2.2. договору поруки 10.02.2011р. та сплив 12.02.2011р., отже згідно із ч.2ст.258 ЦК України на момент пред'явлення позову Банком річний строк позовної давності ще не сплив.

Інші доводи відповідача у відзиві на апеляційну скаргу спростовуються вищевикладеною юридичною оцінкою обставин справи та висновків оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного, апеляційний господарський суд скасовує оскаржене рішення господарського суду Миколаївської області від 07 березня 2012 року частково у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ „Кредитпромбанк", стягнення з ТОВ „Телец-ВАК" на користь ПАТ „Кредитпромбанк" заборгованості по кредиту у сумі 319 441,63грн., процентам у сумі 164 200грн., штрафу у сумі 13 374,76грн.

В частині відмови у стягненні пені рішення господарського суду першої інстанції залишається без змін як законне та обґрунтоване.

Витрати позивача зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та подання апеляційної скарги відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на ТОВ „Телец-ВАК" пропорційно задоволеним вимогам (9940,31грн. та 5209,08грн. відповідно).

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101- 105 ГПК України,

колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково .

Рішення господарського суду Миколаївської області від 07.03.2012р. по справі

№5016/4187/2011(1/256) скасувати в частині відмови у позові про стягнення заборгованості по кредиту, процентам та штрафу. Позов в цій частині задовольнити.

В іншій частині рішення залишити без змін , виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ „Телец-ВАК" на користь ПАТ „Кредитпромбанк" заборгованість по кредиту у сумі 319 441,63грн., процентам у сумі 164 200грн., штраф у сумі 13 374,76грн., судовий збір у сумі 9940,31грн.

В іншій частині позову відмовити".

Стягнути з ТОВ „Телец-ВАК" на користь ПАТ „Кредитпромбанк" 5209,08грн.

судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України .

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.О. Будішевська