Постанова

від 28.05.2012 по справі 5002-15/5242-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2012 року Справа № 5002-15/5242-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Маслової З.Д.,

суддів Латиніна О.А.,

Антонової І.В.,

прокурора: прокурор міста Алушти - 05.04.2012 р., 26.04.2012 р., 28.05.2012 р. не з'явився,

позивача: Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим - 05.04.2012 р., 26.04.2012 р., 28.05.2012 р. не з'явився,

відповідача: Лучистівська сільська рада - 05.04.2012 р., 26.04.2012 р., 28.05.2012 р. не з'явився,

відповідача: 05.04.2012 р., 28.05.2012 р. не з'явився, 26.04.2012 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_2 від 30.12.1997 р., представник ОСОБА_5, дов. № 1722 від 31.08.2011 р.

розглянувши апеляційну скаргу прокурора міста Алушти на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 17 лютого 2012 року у справі № 5002-15/5242-2011

за позовом прокурора міста Алушти (вул. Леніна, 44, Алушта,98500)

в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 198, Сімферополь,95022)

до Лучистівської сільської ради (вул. Шосейна, 22,Лучисте, м. Алушта, 98530),

фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

Прокурору міста Севастополя до відома (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)

про визнання недійсним рішення, договору та державного акту на землю

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2012 року прокурор міста Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища АРК на підставі ст.ст. 38, 39, 60 Земельного кодексу України, ст. 261 ЦК України, ст. 90 Водного кодексу України, ст. 10 ЗУ „Про планування та забудову територій" звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Лучистівської сільської ради, ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення 23-ої сесії 5-го скликання Лучистівської сільської ради № 500 від 15.05.2008 р. „Про продаж земельної ділянки розміром 130 кв.м. ПП ОСОБА_2 для комерційного використання під розміщення буфету-бару з літнім майданчиком", визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 27.10.2008 р. № 3587, визнання недійсним державного акту на землю № 010900100193 від 18.09.2009 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Лучистівська сільська рада перевищила власні повноваження і в порушення вимог чинного земельного законодавства розпорядилась земельною ділянкою у двокілометровій прибережній смузі моря, передавши її для комерційного використання (т.1 а.с. 4-5).

Рішенням господарського суду АР Крим від 17 лютого 2012 року у справі № 5002-15/5242-2011 у задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що Лучистівською сільською радою відчужена ФОП ОСОБА_2 земельна ділянка 130 кв.м., на якій розташовано кафе-бар, яке належить відповідачу на праві приватної власності. Суд також зазначив, що Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища АРК не є належним позивачем по справі, у зв'язку з тим, що його права не порушені, так як до його компетенції не віднесені питання розпорядження земельними ділянками і він не являється стороною договору купівлі-продажу. (т.2 а.с. 36-43).

В апеляційній скарзі прокурор міста Алушти просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, виходячи з мотивів, викладених в позовній заяві (т.3 а.с 5-7).

У зв'язку з відрядженням судді Градової О.Г., її замінено на суддю Антонову І.В. за розпорядженням в.о. секретаря 2-ої судової палати САГС ОСОБА_6 від 28.05.2012 р.

У судове засідання 05.04.2012 р. представники сторін не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином ухвалою суду від 23.03.2012 р., про причини неявки суд не сповістили, клопотань про розгляд справи у відсутності їх представників суду не заявили.

У судовому засіданні 26.04.2012 р. ФОП ОСОБА_2 та його представник проти доводів апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених в письмовому відзиві, інші представники сторін та прокуратури не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином ухвалою суду від 26.04.2012 р., про причини неявки суд не сповістили, клопотань про розгляд справи у відсутності їх представників суду не заявили.

У судове засідання 28.05.2012 р. представники сторін та прокуратури не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином ухвалою суду від 26.04.2012 р., про причини неявки суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обов'язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності повторно не з'явившихся представників сторін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням 23 сесії 5 скликання Лучистівської сільської ради № 500 від 15 травня 2008 року ФОП ОСОБА_2 шляхом викупу передана земельна ділянка площею 0,0130 га (130 кв.м., кадастровий номер 01103914 00:03:001:0147), для комерційного використання під розміщення буфета-бара з літнім майданчиком у м. Алушта, село Семидвір'я, мкрн. Дельфін, 59 (т.1 а.с. 14 зворот).

Затверджена вартість продажу (експертна грошова оцінка) в сумі 62458,07 грн.

27 жовтня 2008 року між Лучистівською сільською радою та ФОП ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який зареєстрований приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу за № 3587 (т.1 а.с. 9-12).

Згідно пункту 1.1. договору продавець територіальна громада в особі Лучистівської сільської ради, на підставі рішення 23 сесії 5-го скликання № 500 від 15 травня 2008 року передала за плату, а покупець ФОП ОСОБА_2 оплачує та приймає у власність земельну ділянку загальною площею 130 кв.м., що є 0,0130 га, за кадастровим номером 01103914 00:03:001:0147, згідно плану земельної ділянки.

18.09.2009 р. ФОП ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0130 га і зареєстровано його в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010900100193.

Згідно ст. 143 Конституції України, управління майном комунальної власності здійснюється відповідною територіальною громадою безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Відповідні повноваження органів місцевого самоврядування здійснюються шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, що визначено ст. 144 Конституції України.

Ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР передбачено, що до виключної компетенції міської ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Поняття «земельні відносини»надано у ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України, відповідно до якої це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

До повноважень міських рад, згідно ст. 12 Земельного кодексу України належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Отже, Лучистівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, має повноваження від імені відповідної територіальної громади розпорядження земельною ділянкою , яка розташована у межах населеного пункту.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В позовній заяві позивач посилається на те, що приймаючи спірне рішення, Лучистівська сільська рада не дотрималась вимог пункту п. „ґ" ст. 83 Земельного кодексу України, згідно якого, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі водного фонду.

Згідно статті 60 Земельного кодексу України, розмір межі прибережної захисної смуги у вздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів з урахуванням містобудівної документації.

В матеріалах справи наявні місцеві правила забудови села Семидвор'є Лучистівської селищної ради м. Алушти (т.1 а.с. 57-84).

Рішенням Лучистівської сільської ради № 69 від 26.06.2006 р. надано дозвіл ФОП ОСОБА_2 на оформлення права власності на будівлю кафе-бару з літньою площадкою, що становить площу 130 кв.м., розташованого в гаражно-човновому кооперативі „Дельфін" у селі Семидвор'є, мкрн. Дельфін, 59, м. Алушта, будівля зведена шляхом реконструкції елінга.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.07.2006 р. право власності на будівлю кафе-бару з літньою площадкою зареєстровано за ФОП ОСОБА_2

З матеріалів проекту землеустрою по відводу земельної ділянки 0,0130 га ФОП ОСОБА_2 під розміщення кафе-бару с літньою площадкою слідує, що рішенням 43-сесії 4-го скликання Лучистівської сільської ради № 1289 від 22.12.2005 р. із земель ПГМРЛ „Дельфін" вилучено земельну ділянку 130 кв.м., присвоєно кадастровий № 0110391400:03:001:0147 (забудовані землі), які використовуються для потреб транспорту, човнового кооперативу „Дельфін" в с. Семидвор'є, передано в довгострокову оренду, присвоєно поштову адресу: мікрорайон. Дельфін, 8, с. Семидвор'є, м. Алушта (т.1 а.с. 145-146)

Буфет-бар розміщено з літньою площадкою на елінгу ОСОБА_2, який реконструйовано і в подальшому у встановленому порядку прийнято в експлуатацію (т.1 а.с. 97-146).

21.11.2005 р. Алуштинське міське управління земельних ресурсів Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим надало позитивний висновок №701 по проекту землеустрою з відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 (т.1 а.с. 104-106).

Рішення прийнято на підставі статей 127, 128 Земельного кодексу України, якими передбачено викуп земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.

Статтею 25 Закону України „Про транспорт" від 10.11.1994 р. № 232/94-ВР передбачено, що до земель морського транспорту відносяться землі, надані в користування під гідротехнічні споруди (причали), бази, інші споруди, що обслуговують морський транспорт. Одночасно з тим, постановою Верховної ради АР Крим «Про внесення змін в постанову Верховної ради АР Крим від 21.04.1999 р. № 468-2/99 «Про затвердження правил користування маломірними судами на водних об'єктах Автономної Республіки Крим та здійснення внутрішніх перевезень пасажирів та вантажів маломірними судами на водних об'єктах Автономної Республіки Крим»від 21.06.2006 р. № 104-5/06 затверджені Правила користування маломірними судами на водних об'єктах Автономної Республіки Крим, пунктом 1.2 якого встановлено, що бази-стоянки (ремонтно - відстійні пункти, пристані, причали, пункти базування, яхт-клуби, яхтенні гавані) маломірних (малих) судів - суб'єкти господарювання, одним з направлень яких є надання послуг з безоплатного обслуговування приписаних та прибуваючих до них для тимчасової стоянки маломірних (малих) суден і які отримують та використовують спеціально пристосовані для цього гідротехнічні споруди, природні берегові лінії.

Відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Тобто, сесія Лучистівської селищної ради правомірно розпорядилась земельною ділянкою, що знаходиться в межах населеного пункту села Семидвор'є Лучистівської селищної ради.

Відповідно п.п. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти, до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно ст. 377 Цивільного кодексу України, при переході права на будівлю, до особи переходить і відповідне право на земельну ділянку, на якій знаходиться будівля.

Таким чином, з одного боку, власник будівель мав право на документальне оформлення земельної ділянки під належними йому будівлями, з іншого боку - він був зобов'язаний оформити документи, що засвідчують його право на землю для можливості користування своєю власністю.

Згідно ч. З ст. 60 Земельного кодексу України розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Так, ч. 6 ст. 123 кодексу встановлено, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельним ресурсам, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини. Згідно ст. 9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17.06.2004 р. № 1808-IV проект відведення підлягає землевпорядній експертизі, і лише в разі позитивного висновку може бути затверджений на сесії міської ради. Оскільки проект відведення спірної земельної ділянки пройшов державну землевпорядну експертизу, а також узгоджений з позивачем - Республіканським комітетом із земельних ресурсів, то посилання суду на порушення інтересів зазначеного державного органу є також безпідставним.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд 1-ої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки оспорюване рішення ради приймалося на підставі технічної документації, яку Рескомзем АРК (в інтересах якого прокурором заявлено позов) визнав достатньою та вірно складеною, то й відсутні підстави стверджувати, що при цьому були порушені права цього органу.

Пунктом 2 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. № 02-5/35 передбачено, що відповідно до якої підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі . Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи зазначене, відсутні підстави вважати, що спірне рішення № 500 від 15.05.2008 р. не відповідає вимогам чинного законодавства або прийнято з порушенням компетенції відповідача Лучистівської сільської ради, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу 130 кв.м. землі та державного акту на землю, оскільки такі вимоги ґрунтувались на недійсності рішення Ради, на підставі якого укладений спірний договір купівлі-продажу та виданий державний акт.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, що господарський суд порушує провадження за позовами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 надане офіційне тлумачення положення абзацу четвертого частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 прокурори подають позови до господарського суду саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України позивачем у справі є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Такою особою прокурором міста Алушти в позовній заяві зазначено Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища.

Між тим, у зазначеної юридичної особи відсутні цивільні права або інтереси, які б могли порушуватись або оспорюватись у зв'язку з прийняттям спірного рішення № 500 від 15.05.2008 та укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.10.2008 р.№ 3587.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом або в інтересах якої звернувся відповідний орган (у тому числі орган прокуратури), відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Відсутність права або інтересу, на захист яких подано позов, так само як і відсутність факту порушення відповідного права або інтересу, є самостійною підставою для відмови у позові.

Правовий статус Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища визначається Положенням № 359 від 09 серпня 2005 року „Про Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища".

П.П. 1-3 ст. 4 Положення, Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища України здійснює комплексне управління та регулювання у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної та, в межах своєї компетенції, радіаційної безпеки; координує діяльність республіканських органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій у сфері охорони навколишнього природного середовища, щодо виконання власних повноважень Автономної Республіки Крим, а також державних виконавчих функцій, делегованих відповідно до Конституції України; здійснює відповідно до законодавства в межах своєї компетенції державний контроль за дотриманням правил, нормативів, норм, лімітів, квот у сфері використання та охорони природних ресурсів, вимог екологічної та, в межах своєї компетенції, радіаційної безпеки.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, як визначено частиною 4 статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Таким чином, відповідний орган та його територіальні органи здійснюють контролюючі та управлінські функції і при цьому, не набувають відповідних цивільних прав, у т.ч. права розпоряджатися земельними ділянками; такі особи не мають відповідного цивільного інтересу (постанови ВГСУ по справі №5002-10/2280.2-2011, №5002-32/2257-2011; постанови САГС по справі №5002-10/2280.2-2011, №5002-32/2257-2011, №5002-16/1527-2011, №5002-34/4590-2011).

Так, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України(справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме, його треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, прийняття спірного рішення № 500 від 15.05.2008 р. та укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.10.2008 р. ніяким чином не порушує права або охоронювані законом інтереси держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища.

Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища не є належним позивачем за відповідними вимогами, так як земельна ділянка 130 кв.м. є власністю територіальної громади Лучистівської сільської ради, яка і має право вимагати, у разі порушення відповідних її правомочностей власника такої земельної ділянки, поновлення відповідних прав. Крім того, вказана вище юридична особа не являється стороною договору купівлі-продажу.

Стосовно доводів прокурора, що в прибережній смузі моря можливо розміщення лише санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів слід зазначити, що ФОП ОСОБА_2 є власником будівлі кафе-бару на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке є чинним та ніким не оскаржене, а тому не може бути позбавлений права на користування власним майном.

Згідно генерального плану забудови с. Семидвор'є захисна смуга у даному місці складає 20 м., а спірна земельна ділянка 130 кв.м. знаходиться у 39 м. від урізу води і відноситься до земель Лучистівської сільської ради, у зв'язку з чим вимоги ст. 59 Земельного кодексу України сільською радою не порушено.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства, прийняте при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу прокурора міста Алушти залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 лютого 2012 року у справі № 5002-15/5242-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя З.Д. Маслова

Судді О.А.Латинін

І.В. Антонова

Розсилка:

1. прокурору міста Алушти (вул. Леніна, 44, Алушта,98500)

2. прокурору міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

3. Республіканському комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 198, Сімферополь, 95022)

4. Лучистівській сільській раді (вул. Шосейна, 22,Лучисте, м. Алушта, 98530)

5. ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)