Постанова

від 23.05.2012 по справі 2а/0570/4117/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4117/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІ-СТАР», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 23 листопада 2011 року та скасування податкової вимоги від 9 грудня 2011 року

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов. від 20.02.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2 - за дов. від 18.04.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДІ-СТАР» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 23 листопада 2011 року № 008071540 та № 0008081540, та скасування податкової вимоги від 9 грудня 2011 року № 974.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав у відповідача для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також наявність у позивача права на включення до витрат другого кварталу 2011 року від'ємного значення податку, сформованого до 1 січня 2011 року.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на не встановлення Податковим кодексом України можливості врахування у складі валових витрат другого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виникло за наслідками діяльності підприємства у першому кварталі 2011 року.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДІ-СТАР» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35794755, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Відповідачем була здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, а саме декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року від 3 серпня 2011 року № 70474, наслідки якої викладені в акті перевірки від 9 листопада 2011 року № 6598/15-1/35794755 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення позивачем підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 23 листопада 2011 року № 0008071540, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток в сумі 427 грн., та № 0008081540, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 75437 грн. Як вбачається з позовних вимог позивачем була допущена технічна помилка у визначенні номеру спірного рішення від 23 листопада 2011 року як № 008071540, а не № 0008071540. Враховуючи зазначене, з урахуванням частини 2 статті 11 КАС України суд виходить за межі позовних вимог для повного захисту порушених прав та інтересів позивача, та вважає предметом позову податкові повідомлення-рішення від 23 листопада 2011 року № 0008071540 та № 0008081540, та податкову вимогу від 9 грудня 2011 року № 974.

Судом встановлено, що 3 серпня 2011 року позивачем до податкового органу подана декларація з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, в якій позивач визначив від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 77292 грн. Згідно наведених в зазначеній декларації показників загальна сума доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування звітного періоду складає 25050 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування складають 100487 грн., в тому числі від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду 77292 грн. Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача вмотивовані тим, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат другого кварталу 2011 року (рядок 06.6) від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, що було сформовано до 1 січня 2011 року (у 2009-2010 роках) в сумі 77292 грн. В акті перевірки зазначено, що позивач неправомірно у рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року відобразив від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 77292 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на 75437 грн. та заниження податку на прибуток на суму 427 грн.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник у зв'язку із неоднаковим розумінням положень Податкового кодексу України в частині формування валових витрат першого та другого кварталу 2011 року та можливості включення до декларації за другий квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року із врахуванням від'ємного значення податку сформованого до першого кварталу 2011 року.

Порядок визначення податку на прибуток визначений розділом 3 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 1 січня 2011 року. Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року. До 1 квітня 2011 року визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток відбувається на підставі положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі - Закон № 334), який був чинним у першому кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Стаття 6 Закону № 334, норми якої протягом 2010 року діяли із врахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, передбачає, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 22.4 Прикінцевих положень Закону № 334 в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 2275-VI від 20 травня 2010 року, в частині внесених змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (набрав чинності з 1 липня 2011 року), у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

На виконання статті 6 та частини 2 пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат першого кварталу 2011 року згідно рядку 04.9. декларації за перший квартал 2011 року позивач включив залишок від'ємного значення податку за попередній звітний період в сумі 77418 грн. Отже, наведеним вище підтверджено, що позивачем у відповідності з вимогами чинного на той час законодавства, визначено значення 04.9. декларації за перший квартал 2011 року, що враховувалося при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток першого кварталу 2011 року.

Згідно з пунктом 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Однак, пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначає, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, в Перехідних положеннях Податкового кодексу України міститься пряма вказівка щодо включення до складу валових витрат другого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року. Як встановлено судом, від'ємне значення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року включено позивачем до декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що пунктом 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не передбачено можливості включення до рядку 06.6. декларації за другий квартал 2011 року іншого від'ємного значення об'єкту оподаткування, ніж ті, що сформовані за рахунок доходів та витрат першого кварталу 2011 року, з огляду на необґрунтованість. Суд зазначає, що даний пункт не містить заборони на врахування у 2011 року від'ємного значення податку, сформованого до 1 січня 2011 року, а тому від'ємне значення першого кварталу 2011 року правомірно включено позивачем до рядку 06.6. декларації за другий квартал 2011 року.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах як, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно з пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Відповідно до пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 Податкового кодексу України та не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексом України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведена правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 71 КАС України.

Судом також встановлено, що відповідачем була прийнята податкова вимога від 9 грудня 2011 року № 974 на загальну суму 437 грн. 70 коп., в тому числі за основним платежем 425 грн. 84 коп., пеня 11 грн. 86 коп., у зв'язку із несплатою позивачем 427 грн. податку на прибуток, донарахованого спірним податковим повідомленням-рішенням від 23 листопада 2011 року № 0008071540. Судом встановлено, що спірна податкова вимога сформована тільки на підставі зазначеного податкового повідомлення-рішення з урахуванням наявної переплати податку на прибуток, що підтверджується зворотнім боком облікової картки позивача з податку на прибуток та поясненнями представника відповідача. З огляду на безпідставність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, спірна податкова вимога як наслідок також прийнята неправомірно.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІ-СТАР» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 23 листопада 2011 року та скасування податкової вимоги від 9 грудня 2011 року задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 23 листопада 2011 року № 0008071540, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток в сумі 427 грн., та № 0008081540, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 75437 грн.

Визнати недійсною податкову вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 9 грудня 2011 року № 974.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІ-СТАР» витрати по сплаті судового збору у розмірі 758 грн. 64 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 травня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 28 травня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.