Постанова

від 31.05.2012 по справі 2а/1570/8273/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/8273/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_1

представника відповідача (за довіреністю) ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТК»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 28.09.2011 року №0000962302, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТК» , в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2011 року №0000962302.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що Ізмаїльською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка декларації з податку па додану вартість TOB «Агропрайм Холдинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ в частині відображення фінансово-господарських операцій з TOB «ВСТК»за квітень, травень 2011 року, за результатами перевірки був складений акт № 2360/2302/36233605 від 12.09.2011р., винесено податкове повідомлення - рішення № 0000962302 від 28.09.2011 року , яким Ізмаїльська ОДПІ зменшила розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 171 524 грн.

На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки, своє рішення Ізмаїльська ОДПІ мотивує тим, то TOB «ВСТК»є вигодоформуючим суб'єктом (податковою ямою), у зв'язку з чим, договори на поставку продукції № 04/01 та №04/02, укладені між TOB «Агропрайм Холдинг»та TOB «ВСТК»є недійсними, а факт поставки товару від TOB «ВСТК»у квітні та травні 2011 року відсутнім.

Проте, зазначені висновки суперечать дійсним підтвердженим первинними документами фактам, а саме:

1) Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «ВСТК»було анульовано 12.09.2011 р., тоді як у перевіряємому періоді (квітень - травень 2011 року) ТОВ «ВСТК»обліковувалось платником ПДВ;

2) в чинному законодавстві відсутні будь-які обов'язкові норми, які регулюють правильність заповнення товарно-транспортних накладних, отже Ізмаїльська ОДПІ не має жодних правових підстав визнавати товарно-транспортні накладні такими, що суперечать чинному законодавству і не містять окремої інформації, а також такими, що не підтверджують факт поставки;

3) Також факт поставки товару від TOB «ВСТК»підтверджується наступним: згідно договорів № 04/01 та № 04/02 TOB «ВСТК»зобов'язалось поставити ТОВ «Агропрайм Холдинг» певні матеріальні цінності - електрообладнання та дизель-генератор, обумовлені в специфікаціях. Монтаж зазначеного обладнання здійснювався іншим підрядчиком - ПП «Енергобудсервіс плюс»на підставі договору підряду № 2/10 кВ від 06.10.2009 року.

Згідно пп. 1.3 п. 1 Договору електромонтажні роботи виконуються з матеріалів та обладнання Підрядника або з матеріалів замовника. Так зазначене електрообладнання придбане у TOB «ВСТК»було змонтоване підрядчиком ПП «Енергобудсервіс плюс», що підтверджується актами виконаних робіт за 15.05.201 1-15.06.2011 року та за 01.05.201 1-31.07.2011 року.

4) Підставою для зарахування ТОВ «Агропрайм Холдинг» до складу податкового кредиту сум по господарських операцій з TOB «ВСТК»були податкові накладні № 378 від 27.04.2011 р. та № 11 від 05.05.201 I p., № 206 від 1 1.05.201 1р.

5) Ізмаїльська ОДПІ наголошує, що TOB «ВСТК»не знаходиться за юридичною адресою, однак інформація про відсутність юридичної особи вноситься згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11357416 інформація щодо відсутності TOB «ВСТК»за вказаною адресою вносилась 09.09.2011 року .

Отже, станом на квітень - травень 2011 року, коли мали місце господарські операції між TOB «ВСТК»та TOB «Агропрайм Холдинг», TOB «ВСТК»значилась за вказаною адресою.

Представники позивача в судовому засіданні позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В письмових запереченнях (т. 1 а/с. 126-129) зазначив, що при розгляді первинних документів наданих до перевірки про правомірність формування TOB «Агропрайм Холдинг» податкового кредиту та відповідно від'ємного значення з ПДВ у розмірі 171524 грн. в частині придбання електричного кабелю, електричних приладів, піску у кількості 16т, дизель генератора ДО 450 та інше від постачальника TOB «ВСТК»встановлено, що згідно п. 6 договору № 04/01 від 14.04.2011 р. «Приймання товару по якості та кількості»посадові особи TOB «Агропрайм Холдинг»повинні прийняти товарно-матеріальні цінності по кількості - згідно даним, вказаним в товарно-транспортній накладній. В товарно-транспортній накладній, наданій TOB «Агропрайм Холдинг», взагалі не містяться дані про кількість ТМЦ, а вказується накладна №100 від 10.05.2011 р. яка ніяким чином не знайшла своє відображення в первинних документах та взагалі не була надана до перевірки. Також до перевірки не надані сертифікати якості заводу-виробника товару та сертифікати відповідності товару прийнятого TOB «Агропрайм Холдинг»поставленого TOB «ВСТК».

Щодо поставки дизель-генератора ДO 450, який придбано згідно договору №04/02 від 14.04.2011 р. у TOB «ВСТК», монтаж якого, як стверджує TOB «Агропрайм Холдинг», здійснювався підрядником ПП «Енергобудсервіс плюс»на підставі договору підряду №2/10 кВ від 06.10.2009 р., слід зазначити, що до вартості товару входить вартість шефмонтажа та пуско - наладки.

Товарно-транспортні накладні (ТТН), надані до перевірки, не містять наступну інформацію: № та серію ТТН; № та дату подорожнього листа та інших супроводжувальних документів; ТТН на перевезення дизель-генератора DO450 без дати; у відомостях про вантаж відсутні кількість, ціна, сума, документи які слідують з вантажем, вид упакування, кількість місць, спосіб визначення маси, код вантажу, клас вантажу, маса брутто; відсутні відмітки про пломбування; відсутні ШБ і посади хто здавав та приймав вантаж.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку нарахованого у зв'язку з придбанням товарів, по податковим накладним оформленим з порушенням вимог. Основною вимогою для складання податкової накладної є здійснення операції з постачання товарів, що передбачено п.201.10 ст. 201 ПК України. В спірних правовідносинах встановлено факт відсутності постачання товару.

Отже, в порушення п. 186.1 ст. 186, п. 198.3 , 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України TOB «Агропрайм Холдинг»завищено податковий кредит за квітень 2011р. на суму 37476,33 грн. та за травень 2011 р. на суму 134047,42 грн. у зв'язку з відсутністю факту поставки товару від TOB «ВСТК»у квітні - травні 2011р.

Вказане порушення вплинуло на взаєморозрахунки з бюджетом: за даними перевірки встановлено порушення п. п. 200.3 , ст. 200 ПК України: завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2011р. у розмірі 37476 грн. та за травень 2011 р. у розмірі 134048 грн. , в порушення п. 200.4, ст. 200 завищено суму залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів який після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду рядок 21 декларації за травень 2011 р. у розмірі 37476 грн.

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, з підстав викладених в письмових запереченнях та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг»зареєстроване Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області 18.12.2008 року № 1 553 102 0000 001237 (т. 1 а/с. 8-23).

Взято на податковий облік в Ізмаїльській об'єднаній державній податковій інспекції Одеської області 19.12.2008 року за № 3323, є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва від 13.02.2009 р. № 100198797.

Судом встановлено, що на підставі наказу Ізмаїльської ОДПІ №1334 від 25.08.2011 р. (т. 1 а/с.131) та на виконання розпорядження № 48-р від 24.02.2011 «Про відпрацювання підприємств»стосовно перевірок підприємств - ймовірних «вигодо набувачів»була проведена виїзна позапланова перевірка TOB «Агропрайм Холдинг», код ЄДРПОУ 36233605 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість в частині відображення фінансово-господарських операцій з TOB «ВСТК», код ЄДРПОУ 35179825 за період з 01.04.2011 по 31.05.2011р.р.

За результатами перевірки TOB «Агропрайм Холдинг»складено Акт виїзної позапланової документальної перевірки від 12.09.2011 за №2360/2302/36233605 (т. 1 а/с.26-36), в якому встановлено порушення п. 186.1 ст. 186, п. 198.3 , 198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201, п. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року TOB «Агропрайм Холдинг», що призвело до завищення розміру залишку від'ємного значення з ПДВ у розмірі 171524 грн.

Керівництво TOB «Агропрайм Холдинг»12.09.2011 року від підписання акта виїзної позапланової перевірки відмовилось, про що було складено акт відмови від підпису за №2360/23-02 від 12.09.2011р. У зв'язку з чим, акт перевірки був направлений платнику податків 13.09.2011р. поштою та отриманий TOB «Агропрайм Холдинг»15.09.2011 р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі висновків зазначених у акті перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000962302 від 28.09.2011 року, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 171 524 грн.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення - рішення слугували відображені в акті перевірки висновки відповідача про порушення TOB «Агропрайм Холдинг»п. 186.1 ст. 186, п. 198.3 , 198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201, п. 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та TOB «Агропрайм Холдинг» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 171 524 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача та прийняте на їх підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. «б» п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну

територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або

ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при

передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого

вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 201.1. ст. 201 цього ж Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити передбачені цим же Кодексом.

Згідно п. 201.10. ст. 201 цього ж Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB «Агропрайм Холдинг» (покупець) і ТОВ «ВСТК»(постачальник) укладено договір №04/01 від 14.04.2011 року на поставку продукції, згідно умов якого ТОВ «ВСТК» зобов'язується поставити TOB «Агропрайм Холдинг»прийняти та оплатити товар в строки та на умовах договору та додатку до нього (т. 1 а/с. 38-43).

Передача товару за договором № 04/01 здійснювалась на підставі видаткових накладних № 40613, № 40585, № 40554, № 40674, № 40644 від 11.05.2011 року та товарно-транспортною накладної (т. 1 а/с. 44-50).

Оплата за поставлений товар (визначена у договорі) була здійснена за платіжними дорученнями № 1315 від 05 травня 2011 року та № 1411 від 16 травня 2011 року (т. 1 а/с. 51-52).

Податкові накладні були виписані TOB «ВСТК»після виникнення у останнього податкових зобов'язань:

- податкова накладна № 11 від 05.05.2011 року - після зарахування коштів від TOB «Агропрайм Холдинг», що підтверджується платіжним дорученням № 1315 від 05 травня 2011 року (т. 1 а/с. 54-56);

- податкова накладна № 206 від 11.05.2011 року - після відвантаження товарів, що

підтверджується видатковими накладними від 11.05.2011 року (т. 1 а/с. 53).

Крім того, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи між ТОВ «ВСТК»(продавець) і TOB «Агропрайм Холдинг» (покупець) укладений договір № 04/02 від 14.04.2011 р. на покупку дизель-генератора (т. 1 а/с. 57-58).

На виконання вимог п. 4.1.1 Договору 04/02 від 14.04.2011 р., 26.04.2011 р. був сплачений аванс за товар, згідно платіжного доручення №1268 (т. 1 а/с. 61)

Згідно приписів п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «ВСТК»виписала нам податкову накладну № 378 від 27.04.2011 року (т. 1 а/с. 64), з урахуванням чого, ТОВ «Агропрайм Холдинг» включило до складу податкового кредиту суму 37476грн.

01 червня 2011 року ТОВ «Агропрайм Холдинг» сплатило решту обумовленої у договорі суми, що підтверджується платіжним дорученням №1710 (т. 1 а/с. 62)

ТОВ «ВСТК»01.06.2011 р. виписав податкову накладну № 149 від 01.06.2011 року (т. 1 а/с. 63).

Відповідно до приписів пп.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.п.198.2 ст.198 вказаного Кодексу).

Згідно ч.2 п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З пояснень, наданих суду та досліджених письмових доказів, судом встановлено, що ТОВ «ВСТК»на момент виписування податкових накладних було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Доказів анулювання реєстрації платника податку ТОВ «ВСТК»на момент вчинення спірних правовідносин суду не надано.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів можна зробити висновок, що всі первинні документи, надані позивачем відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій; відсутність саме товарно-транспортних накладних не позбавляє права покупця включити понесені ним витрати з придбання товарів до складу валових витрат та віднести до податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.

Згідно видаткової накладної № 01081101 від 01.08.2011 року та товарно-транспортної накладної, поставка Дизель -генератора ДО у кількості 1 шт. за ціною 674 574, 00 грн. (т. 1 а/с. 59-60).

Крім того, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі договорів № 04/01, №04/02 TOB «ВСТК»зобов'язалось поставити ТОВ «Агропрайм Холдинг» матеріальні цінності (електрообладнання та дизель - генератор) згідно специфікацій.

Монтаж зазначеного обладнання здійснювався підрядником - ПП «Енергобудсервіс плюс»на підставі договору підряду № 2/10 кВ від 06.10.2009 року (т. 1 а/с. 65-69).

Згідно пп. 1.3 п. 1 Договору електромонтажні роботи виконуються з матеріалів та обладнання Підрядника або з матеріалів замовника.

Отже, електрообладнання та дизель - генератор, було змонтоване підрядником ПП «Енергобудсервіс плюс», що підтверджується актами виконаних робіт за 15.05.2011р. -15.06.2011 р. та за 01.05.2011р. - 31.07.2011 р. ( т. 1 а/с. 70 - 104).

Крім того, представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, в яких зазначив, що зазначене обладнання придбалось для будівництва комплексу по утриманню та відгодівлі свиней потужністю 24 тис. голів на рік, який був введений в експлуатацію 02.08.2011 року, що підтверджується декларацію про готовність об 'єкта до експлуатації (т. 1 а/с. 105-109).

В підтвердження зазначених обставин, судом був допитаний свідок ОСОБА_3, який по суті поставлених питань пояснив, що він приймав участь у монтажі електрообладнання та дизель -генератора DО 450 на будівництві комплексу по утриманню та відгодівлі свиней. Крім того, ОСОБА_3 приймав участь також і гарантійному демонтажі та монтажі.

Також в судовому засіданні був досліджений лист компанії «Інтер -Сервіс», яка здійснювала гарантійний ремонт дизель -генератора DО 450, після збою програми керування при переході на зніжені обороти без навантаження, що привело до необхідності розбірки дизеля та його дефіктовки.

Зазначеним листом ТОВ «ВСТК»та ТОВ «Агропрайм Холдінг»було повідомлено, що на об'єкті для забезпечення резервування на теперішній час установлений дизель -генератора FМ2-400 АD номінальною потужністю 320 кВт, новий агрегат буде доставлений та установлений після доставку в Україну (т. 2 а/с.64).

Отже, суд приходить до висновку, що встановлені обставини, відповідають вимогам чинного законодавства, факт поставки товару від TOB «ВСТК»відбувся, оплата здійснена відповідно до умов договорів та розрахункових документів, придбане електрообладнання та дизель-генератор змонтовані та експлуатуються, що підтверджено належними в розумінні приписів ст. 70 КАС України доказами.

Статтею 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять а в судовому засіданні представник відповідача не надав суду належних у розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказів, якіб свідчали проте, що на час здійснення правовідносин між позивачем та контрагентами мали місце обставини які б свідчали про «ризиковий стан»цього контрагенту.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентом господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій які визначаються контрагента у «ризиковому стані».

Всупереч зазначеним висновкам відповідача, позивач надав первинні документи, які в повному обсязі відображають та підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту ТОВ «Агропрайм Холдинг».

В межах зазначеного правочину, між позивачем та контрагентом були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів.

Також, наявними в матеріалах справи письмовими доказами повністю підтвердженно здійснення позивачем господарської операції за договором № 04/01, №04/02 від 14.04.2011 р.р. (т. 1 а/с. 38-114).

Отже, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача з TOB «ВСТК», взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Отже, підстав вважати платника, вчинившим нікчемний правочин не має, оскільки на момент укладення угоди його контрагент був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому законом порядку, а отже факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Представник позивача наголошував на тому, що відповідно довідки з ЄДР №724357, ТОВ «ВСТК»у період взаємовідносин з TOB «Агропрайм Холдинг», було належним чином зареєстровано та мало свідоцтво платника ПДВ (т. 1 а/с. 112-114).

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії»(заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обовязок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, не надав доказів в спростування позовних вимог, натомість позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобовязання та оплатив вартість поставленого йому товару, в тому числі і податок на додану вартість.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТК»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 28.09.2011 року №0000962302 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 28.09.2011 року №0000962302.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрайм Холдинг»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю «ВСТК»про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 28.09.2011 року №0000962302 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 28.09.2011 року №0000962302.

31 травня 2012 року.