Постанова

від 22.05.2012 по справі 3668/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2012 р. № 2-а- 3668/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представників позивача - Кучинська Л.Г., Калініченко О.Б., Романюк В.К.,

представника відповідача - Служавий Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №0000022310 від 09.02.2012 року та № 0000012310 від 09.02.2012 року.

В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції №0000022310 від 09.02.2012 року та № 0000012310 від 09.02.2012 року, прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував зазначив, що порушення встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а тому позовні вимоги вважає необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню

Вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство Караванський спиртовий завод знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Харківській об'єднаній Державній податковій інспекції Харківської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що фахівцями Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції була проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства Караванський спиртовий завод з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складений акт від 17.01.2012р. за №63/234/00375266.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ДП Караванський спиртовий завод ст.3 розділу ХХ "Перехідних положень 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" та п.п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України в "Декларації з податку на прибуток підприємства" за 1 квартал 2011 р. зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування у розмірі 2385547 грн; п.п.159.1.2 п.159.1 ст.159 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, із змінами та доповненнями встановлено заниження податку на прибуток за 3 квартал 2011 року на суму 2461610 грн.

На підставі акту перевірки від 17.01.2012р. за №63/234/00375266 Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією винесені податкові повідомлення - рішення № 0000022310 від 09.02.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2385147,00 грн. та № 0000012310 від 09.02.2012 р., відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 2461610 грн., з яких 2461610 грн. за основним платежем, за порушення п.п.135.5.4, п.135.5, п.п.159.1.2, п.159.1, ст.135, п.п.159.1.2 п.159.1 ст.159 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI, із змінами та доповненнями.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції №0000022310 від 09.02.2012 року суд зазначає наступне.

У висновках акту від 17.01.2012р. за №63/234/00375266 відповідач зазначає, що платником податку ДП Караванський спиртовий завод вчинено наступне порушення податкового законодавства: «ст. 3 розділу XX Перехідних положень»підрозділ 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»та п.п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України в "Декларації з податку на прибуток підприємства" за 1 квартал 2011 р. зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування у розмірі 2385547грн.", що стало підставою для винесення податкового повідомлення - рішення №0000022310 від 09.02.2012 року, однак суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на таке.

В акті перевірки від 17.01.2012р. за №63/234/00375266 відповідачем зазначено, що «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду відображено у розмірі 2285547 грн., тоді як повинно було відобразити 0 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2011 року ДП Караванський спиртовий завод подав до відповідача декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року, в якій зазначив витрати на придбання товарів (робіт, послуг) (р.04.1) в розмірі 11246716 грн., однак позивачем в уточнювальному розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2011 року, що зареєстрований в ХОДПІ за №4915 від 29.06.2011р. відображено наступне:

- витрати, не враховані в першому кварталі 2011р. по р.04.1 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. - у сумі 2 221 629грн.

- витрати, не враховані у першому кварталі 2011р. по р.04.10 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р. - у сумі 405 000грн.

Отже, зазначеним уточнювальним розрахунком підприємство задекларувало за І квартал 2011р. від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 2626629 грн.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд зазначає, що уточнювальний розрахунок ДП Караванського спиртового заводу (зареєстрований в ХОДПІ за №4915 від 29.06.2011р.), згідно п.3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень, п. 150.1. ст.150 Податкового кодексу України, дає право підприємству включити суму від'ємного значення об'єкта оподаткування 1-го кварталу 2011р. в сумі 2626629 грн. у рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

Отже, суд зазначає, що висновок відповідача про те, що витрати першого кварталу 2011р. є витратами минулих періодів не мають під собою ніякого документального підтвердження, крім того, на вимогу суду відповідачем не були надані докази на підтвердження того, що витрати першого кварталу 2011р. позивача є витратами минулих періодів ДП Караванського спиртового заводу. В той же час дані бухгалтерського обліку, первинних документів та статистичної звітності підприємства, що містяться в матеріалах справи, однозначно підтверджують, що витрати у сумі 2385547 грн. є витратами підприємства саме 1-го кварталу 2011 року.

Крім того, суд звертає увагу на те, що видане відповідачем податкове повідомлення-рішення за змістом та формою не відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Так, за своєю формою податкове повідомлення-рішення має відповідати вимогам п.58.1. Податкового кодексу України та наказу ДПА України № 985 від 22.12.2010р. «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень».

Однак, відповідач, в порушення вимог ст.58.1. Податкового кодексу України та п.2.2., п.2.4. Порядку № 985 видав підприємству податкове повідомлення-рішення № 0000022310 від 39.02.2012р., не додавши до нього розрахунку зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Також відповідачем, в порушення вимог ст.58.1. Податкового кодексу України та п.2.2. Порядку № 985 в податковому повідомленні-рішенні № 0000022310 від 09.02.2012р. не зазначено пункт та статтю законодавчого акта, який є підставою для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000022310 від 39.02.2012р. суперечить діючому законодавству, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції №0000012310 від 09.02.2012 року суд зазначає наступне.

В ході перевірки встановлено, що на дату складання акту перевірки підприємство має непогашену кредиторську заборгованість у сумі 5704288 грн. перед підприємством ПП "Ленд Агро" (код за ЄДРПОУ 37656840), яка виникла в результаті переуступки права вимог із підприємством ПП «Проф- Агро 2010», відповідно до договору уступки права вимог від 16.09.2011р. укладеного між ПП «Проф- Агро 2010»(Первісний кредитор) та ПП "Ленд Агро" (Новий кредитор), на предмет уступки Первісним кредитором Права вимог на суму 5704288 грн. із підприємством ДП «Караванський спиртзавод»(Боржник) сплати боргу за зерно по договору поставки № 11\08-Т від 11.08.2010р., № 24\02-ТД від 24.02.2011р., укладених між ПП «Проф Агро 2010»та ДП «Караванський спиртзавод».

ХОДПІ надіслано запит до ДП «Караванський спиртовий завод»щодо надання документів про передачу майна у зв'язку із реорганізацією державних підприємств та об'єднання до ДП «Укрспирт», на яку отримано відповідь, що передача майна до ДП «Укрспирт»відбувалась на підставі Постанови від 28.07.10 р. № 672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро -горілчаної промисловості», Наказів Міністерства аграрної політики України за № 779 від 30.11.2010р., № 147 від 21.04.2011р. «Про реорганізацію державних підприємств спиртової промисловості»та актів прийому передач.

Перевіркою встановлено, що активи підприємства ДП «Караванський спиртзавод»станом на 30.09.2011р. передані до ДП «Укрспирт», відповідно до балансу на підприємстві станом на 30.09.2011р. лічиться залишкова вартість не переданих основних фондів у сумі 268,0 тис.грн.

Також відповідач в акті перевірки зробив висновок про те, що заборгованість ДП Караванський спиртовий завод перед ПП «Проф Агро 2010»є безнадійною.

Однак, суд не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 14.1.11. Податкового кодексу України безнадійною заборгованістю, є заборгованість, що відповідає комплексу ознак, наведеному в даному пункті, а саме:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Однією з підстав для визнання заборгованості безнадійною є зокрема п.п. «в»п. 14.1.11 Податкового кодексу України, згідно з яким, безнадійною є заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинення їх як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Як вбачається зі змісту акту, відповідач зробив висновок про безнадійну заборгованість позивача у зв'язку з тим, що у відношенні ДП Караванський спиртовий завод порушено справу про банкрутство.

Однак, суд звертає увагу на те, що на момент перевірки, складання акту та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у перевіряючих не було доказів того, що ДП Караванський спиртовий завод у встановленому законом порядку визнано банкрутом або припинено як юридичну особу.

Під час судового розгляду, судом було встановлено, що на час розгляду справи ДП Караванський спиртовий завод існує як юридична особа та не визнаний банкрутом у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з ЄДР (т.3 а.с.19-20 ).

Отже, висновок відповідача про те, що заборгованість є безнадійною зроблений в порушення норм діючого законодавства України.

З наведеного вбачається, що для застосування до даних правовідносин вимог п.п.159.1.2 п. 159.1 ст.159 Податкового кодексу України відповідач не мав ніяких законних підстав, адже даний пункт визначає обов'язок платника податків зменшити витрати на вартість саме безнадійної заборгованості.

Крім того, суд звертає увагу на те, що одночасно з висновком про те, що у позивача існує безнадійна заборгованість в розмірі 5704288грн. відповідач робить висновок і про те, що товар на цю ж суму - 5704288грн. отриманий ДП «Караванський спиртовий завод»безоплатно.

Разом з тим, поняття безоплатно наданих товарів розкрите законодавцем у п.п. 14.1.13 Податкового кодексу України, який визначає чітку сукупність ознак, що визначають товар, як безоплатний, а саме: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладання таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання використані нею.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «Караванський спиртовий завод»та ПП «Проф Агро 2010»були укладені договори поставки № 11\08-Т від 11.08.2010р., № 24\02-ТД від 24.02.2011р.

Суд зазначає, що суттєвою умовою договору поставки є ціна, що свідчить про грошову компенсацію вартості сировини. Таким чином, зазначення у договорі ціни вже свідчить про не безоплатну передачу сировини.

З договорів № 11\08-Т від 11.08.2010р., № 24\02-ТД від 24.02.2011р. вбачається, що в них чітко зазначена ціна товару, що поставлявся, крім того в матеріалах справи містяться докази , що підтверджують факт оплати по зазначеним договорам, що також свідчать про їх не безоплатність.

Таким чином, у Відповідача не було підстав для застосування до даних правовідносин п.п.135.5.4. п.135.5. ст.135 Податкового кодексу України. Адже даний пункт закону визначає обов'язок платника податків включити до складу інших доходів лише вартість безоплатно отриманих товарів.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач кваліфікував одні й ті самі обставини за двома взаємовиключними підходами.

Отже, спочатку відповідач визнає факт існування заборгованості за договорами поставки зерна і кваліфікує її як безнадійну. При цьому слід зазначити, що заборгованість виникає виключно за оплатними операціями, але відповідач одночасно з визнанням заборгованості безнадійною визнає операції з купівлі-продажу зерна безоплатними, тобто такими, що взагалі не передбачають ніякої заборгованості одного суб'єкта перед іншим.

Таким чином, відповідачем в акті перевірки зроблені висновки, які суперечать один одному, що є неприпустимо.

Крім того, відповідач в порушення вимог ст.58.1. Податкового кодексу України та п.2.2. п.2.4. Порядку № 985 видав підприємству податкове повідомлення-рішення № 0000012310 від 09.02.2012р. не додавши до нього розрахунку податкового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000012310 від 39.02.2012р. суперечить діючому законодавству, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень -рішень №0000022310 від 09.02.2012 року та № 0000012310 від 09.02.2012 року, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень -рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Державного підприємства Караванський спиртовий завод є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства Караванський спиртовий завод до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції №0000022310 від 09.02.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції № 0000012310 від 09.02.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлено 28.05.2012р.

Суддя С.О. Чудних