cpg1251
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2012 р. Справа № 2а-830/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби
до дочірнього підприємства «Рутинія»«Товариства турботи за збереженням здоров'я людини з врахуванням невичерпної лікувальної сили природи і відродження та збереження здорового довкілля»
про стягнення заборгованості в сумі 837,58 грн., -
ВСТАНОВИВ:
22.03.2012 року державна податкова інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у м. Івано-Франківську, позивач) звернулася з адміністративним позовом до дочірнього підприємства «Рутинія»«Товариства турботи за збереженням здоров'я людини з врахуванням невичерпної лікувальної сили природи і відродження та збереження здорового довкілля»(надалі -ДП «Рутинія», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 837,58 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в супереч вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», діючого на момент спірних правовідносин, та Податкового кодексу України заборгував перед бюджетом сплату самостійно задекларований податок на додану вартість на загальну суму 837,58 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.
Направлена на адресу відповідача поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд розглянув справу в письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що ДП «Рутинія»03.07.1997 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, що підтверджується листом Головного управління статистики в Івано-Франківської від 20.12.2011 року за №03-1/03/1-561/2402 і зареєстроване як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську (а.с. 22).
Відповідач заборгував бюджету самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 837,58 грн., в тому числі пеню, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в розмірі 231,47 грн.
Самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена, а тому позивачем було винесено першу податкову вимогу форми "Ю1" від 02.04.2009 року за №9715/10/24-150/2376 та другу податкову вимогу форми «Ю2»від 09.06.2009 (а.с. 7, 8).
Вказаний податковий борг підтверджується дослідженими судом податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2009 року, довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську і на 24.11.2011 року становить 837,58 грн. (а.с. 6, 9-10).
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-III (надалі - Закон №2181-III), що діяв на момент спірних правовідносин, установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковий борг -податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 та пунктів 4.2 і 4.3. вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до висновків документальної перевірки результатів діяльності платника податків, які свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком визначених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181.
Згідно з підпунктом 5.2.2 пункту 5 статті 5 Закону №2181, при апеляційному узгодженні моментом узгодження податкового зобов'язання є день отримання платником податків повідомлення, якщо платник не оскаржив рішення податкового органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2).
З 01.01.2011 року Податковий кодекс України (надалі -Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 56.11 статті 56 Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нараховується пеня у строк від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.
Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно статті 129 Кодексу, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Отже, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача, самостійно визначені ним в податковій декларації, та в повному обсязі не сплачені, являються його податковим боргом.
Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість станом на момент розгляду справи судом становить 837,58 грн .
Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Станом на день розгляду справи судом податковий борг відповідачем не погашений, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обгрунтовані, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути на користь бюджету з дочірнього підприємства «Рутинія» «Товариства турботи за збереженням здоров'я людини з врахуванням невичерпної лікувальної сили природи і відродження та збереження здорового довкілля» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25064662) податковий борг в сумі 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 58 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Бобров Ю.О.
Постанова складена в повному обсязі о 17:05 год. 19.04.2012 року.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2012 |
Оприлюднено | 05.06.2012 |
Номер документу | 24384920 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Бобров Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні