Ухвала

від 19.12.2013 по справі 2а-830/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 9104/117603/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Рутинія" "Товариства турботи за збереження здоров"я людини з врахуванням невичерпної лікувальної сили природи і відродження та збереження здорового довкілля" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 р. по справі за позовом Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську до Дочірнього підприємства "Рутинія " "Товариства турботи за збереження здоров"я людини з врахуванням невичерпної лікувальної сили природи і відродження та збереження здорового довкілля" про стягнення заборгованості по податковому боргу,-

встановив:

22.03.2012 року Державна податкова інспекції у м. Івано-Франківську Івано- Франківської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м. Івано-Франківську, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Рутинія» «Товариства турботи за збереження здоров'я людини з врахуванням невичерпної лікувальної сили природи і відродження та збереження здорового довкілля» (надалі - ДП «Рутинія», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 837,58 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», діючого на момент спірних правовідносин, та Податкового кодексу України заборгував перед бюджетом сплату самостійно задекларованого податку на додану вартість на загальну суму 837,58 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 р. адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто на користь бюджету з Дочірнього підприємства «Рутинія» «Товариства турботи за збереження здоров'я людини з врахуванням невичерпної лікувальної сили природи і відродження та збереження здорового довкілля» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25064662) податковий борг в сумі 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 58 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач заборгував бюджету самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 837,58 грн., в тому числі пеню, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в розмірі 231,47 грн., відтак відповідно до норм чинного законодавства податковий борг підлягає стягненню у судовому порядку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що Дочірньє підприємство "Рутинія " "Товариства турботи за збереження здоров"я людини з врахуванням невичерпної лікувальної сили природи і відродження та збереження здорового довкілля" протягом 2009-2012 років припинило свою діяльність. Крім того, апелянт посилається на те, що податкове зобов'язання йому не надавалось та сума сплати ПДВ відповідачем не визначалась.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Так, ДП «Рутинія» 03.07.1997 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, що підтверджується листом Головного управління статистики в Івано-Франківській області від 20.12.2011 року за №03-1/03/1-561/2402 і зареєстроване як платник податків ДПІ у м. Івано-Франківську (а.с. 21).

Судом встановлено, що відповідач заборгував до бюджету самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 837,58 грн., в тому числі пеню, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в розмірі 231,47 грн.

Оскільки самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена, позивачем було винесено першу податкову вимогу форми "Ю1" від 02.04.2009 року за №9715/10/24-150/2376 та другу податкову вимогу форми «Ю2» від 09.06.2009 (а.с. 7, 8).

Вказаний податковий борг також підтверджується дослідженими судом - податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2009 року, довідкою ДПІ у м. Івано- Франківську і станом на 24.11.2011 року становить 837,58 грн. (а.с. 6, 9-10).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Слід зазначити, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111 (надалі - Закон № 2181-111), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Так, відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону №2181-111, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг - податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 та пунктів 4.2 і 4.3. вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до висновків документальної перевірки результатів діяльності платника податків, які свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком визначених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181.

Згідно з підпунктом 5.2.2 пункту 5 статті 5 Закону №2181, при апеляційному узгодженні моментом узгодження податкового зобов'язання є день отримання платником податків повідомлення, якщо платник не оскаржив рішення податкового органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2).

Варто також врахувати, що з 01.01.2011 року Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Згідно пункту 56.11 статті 56 Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нараховується пеня у строк від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно статті 129 Кодексу, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відтак, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що податкові зобов'язання відповідача, самостійно визначені ним в податковій декларації, та в повному обсязі не сплачені, являються його податковим боргом.

Судом встановлено, що загальна сума боргу відповідача перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість станом на момент розгляду справи судом становить 837,58 грн.

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підсумовуючи наведене станом на день розгляду справи судом податковий борг відповідачем не погашений, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, відтак суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську щодо стягнення з Дочірнього підприємства "Рутинія " "Товариства турботи за збереження здоров"я людини з врахуванням невичерпної лікувальної сили природи і відродження та збереження здорового довкілля" податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Рутинія" "Товариства турботи за збереження здоров"я людини з врахуванням невичерпної лікувальної сили природи і відродження та збереження здорового довкілля" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.04.2012 р. по справі № 2а-830/12/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик