Постанова

від 18.05.2012 по справі 2а-904/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2012 р. Справа № 2а-904/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

представника позивача - Сохана В.Є.,

представника відповідача - Григоріва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичинабуд" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення №0000962302 від 19.03.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0000972302 від 19.03.2012 року у частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Галичинабуд" суми грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на 19 500,00 грн. за ІІІ квартал 2011 року,-

ВСТАНОВИВ :

28.03.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичинабуд" (надалі позивач, ТзОВ "Галичинабуд") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (надалі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000962302 від 19.03.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0000972302 від 19.03.2012 року у частині збільшення ТзОВ "Галичинабуд" суми грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на 19 500,00 грн. за ІІІ квартал 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки за № 2208/23-2/32873514 від 29.02.2012 року, всупереч фактичних обставин справи, вимог Цивільного кодексу України, податкового та іншого законодавства України відповідачем протиправно винесені оскаржувані податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011 року за №0002122302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 225 970,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000972302 від 19.03.2012 року у частині збільшення ТзОВ "Галичинабуд" суми грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на 19 500,00 грн. за ІІІ квартал 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, так як не погоджуються із зафіксованими в акті перевірки висновками, вважає їх необґрунтованими, непідтвердженими належними засобами доказування. Просив позов повністю задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 11.05.2012 року. Просили у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ТзОВ "Галичинабуд" 28.05.2004 року зареєстроване Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа та 10.06.2004 року взяте на податковий облік як платник податків Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківськ (а.с.154 том ІІ, 45 том І).

Крім того, ТзОВ "Галичинабуд" зареєстровано платником податку на додану вартість: свідоцтво № 100018632 від 02.02.2007 року (індивідуальний податковий номер -328735109154 (а.с.151 том ІІ).

З матеріалів справи вбачається, що з 12.01.2012 року по 22.02.2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ "Галичинабуд" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт за № 2208/23-2/32873514 від 29.02.2012 року. В даному акті зафіксовано, зокрема,

- порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" (із змінами та доповненнями), підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.4, 138.6 статті 138, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодеку в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на 19 745,00 грн., в т.ч.: 2010 рік у сумі 245,00 грн., ІІІ квартал 2011 року в сумі 19500,00 грн.;

- порушення пункту 185.1 статті 185, статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), частин 1 та 5 статті 203, статті 207, частин 1 та 2 статті 215, статтей 216, 228, 626, частини 1 статті 628, статтей 629, 655, 656, 658, 662, частини 2 статті 689, частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 213 260,00 грн. (а.с.44-125 том І).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000962302 та № 0000972302 від 19.03.2012 року, згідно яких позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 225 970,00 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств на 21 782,00 грн. відповідно (а.с.25,27 том І).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0000962302 від 19.03.2012 року та податковим повідомленням-рішенням № 0000972302 від 19.03.2012 року у частині збільшення ТзОВ "Галичинабуд" суми грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на 19 500,00 грн. за ІІІ квартал 2011 року, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Щодо висновків перевіряючих про наявність порушень згідно акту перевірки за № 2208/23-2/32873514 від 29.02.2012 року по взаємовідносинах ТзОВ "Галичинабуд" із контрагентами: ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ ''Крафт ЛВ'' та ТзОВ ''Сталевий Дім'' суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 24.12.2010 року ПП "МКМ-Сервіс" (Постачальник) в особі директора Нідзельського Я.І. та ТзОВ "Галичинабуд" (Покупець) в особі директора Гелетканича І.М. укладено Договір постачання будівельних матеріалів № 180, згідно якого Постачальник зобов'язується систематично постачати і передавати у власність (повне господарське відання) Покупцю будівельні матеріали, а Покупець зобов'язується приймати дані матеріали та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору (пункт 1.1 Договору) (а.с.125-128 том І).

Пунктом 6.2 вказаного Договору встановлено, що Покупець оплачує поставлені Постачальником матеріали за ціною, передбаченою у Специфікації, яка додається при кожному замовленні. Розрахунки за кожну поставлену партію матеріалів здійснюється у безготівковому порядку протягом 10 днів з моменту відвантаження (може бути передбачена передоплата) (пункт 7.1). Порядок оплати: на розрахунковий рахунок Постачальника (пункт 7.2) (а.с.127 том І).

З матеріалів справи також вбачається, що 26.04.2011 року та 20.06.2011 року позивачем укладено аналогічні Договори постачання будівельних матеріалів із постачальниками ТзОВ ''Крафт ЛВ'' та ТзОВ ''Сталевий Дім'' відповідно (а.с.143-145, 157-159 том І).

Судом встановлено, ТзОВ "Галичинабуд" 1) протягом січня-лютого 2011 року згідно Договору постачання будівельних матеріалів № 180 від 24.12.2010 року придбано у ПП "МКМ-Сервіс" будівельні матуріали (камінь негабаритний, асфальт крупнозернистий, асфальтобетон дрібнозернистий) на загальну суму 183 007,00 грн., в тому числі ПДВ 30 501,17 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних № РН-1-12002 від 12.01.2011 року, № РН-1-13003 від 13.01.2011 року, № РН-2-04005 від 04.02.2011 року, № РН-2-11004 від 11.02.2011 року та копіями податкових накладних № 112008 від 12.01.2011 року, № 113003 від 13.01.2011 року, № 0000005 від 04.02.2011 року та № 0000004 від 11.02.2011 року (а.с.129-136 том І);

2) протягом травня 2011 року згідно Договору постачання будівельних матеріалів від 26.04.2011 року придбано у ТзОВ ''Крафт ЛВ'' будівельні матуріали (піскосуміш, дошки обрізні і необрізні, брус, кришки люків паливних резервуарів) на загальну суму 68 504,40 грн., в тому числі ПДВ 11 417,40 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних № РН-0000295 від 17.05.2011 року, № РН-0000292 від 18.05.2011 року, № РН-0000293 від 19.05.2011 року, № РН-0000294 від 25.05.2011 року та копіями податкових накладних № 171 від 17.05.2011 року, № 186 від 18.05.2011 року, № 198 від 19.05.2011 року та № 271 від 25.05.2011 року (а.с.146-153 том І);

3) протягом червня-серпня 2011 року згідно Договору постачання будівельних матеріалів № 192 від 20.06.2011 року придбано у ТзОВ ''Сталевий дім'' будівельні матуріали (дошки обрізні, анкерні болти, клямбри, фарба акрилова, цоколь нержавіючий, резервуар, асфальт крупнозернистий та дрібнозернистий) на загальну суму 364 734,71 грн., в тому числі ПДВ 60 789,12 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних № РН-0000263 від 21.06.2011 року, № РН-0000262 від 29.06.2011 року, № РН-0000502 від 04.07.2011 року, № РН-0000500 від 15.07.2011 року, № РН-0000499 від 25.07.2011 року, № РН-0000501 від 27.07.2011 року, № РН-0000713 від 01.08.2011 року та копіями податкових накладних № 216 від 21.06.2011 року, № 305 від 29.06.2011 року, № 40 від 04.07.2011 року, № 158 від 15.07.2011 року, № 212 від 25.07.2011 року, № 228 від 27.07.2011 року та № 9 від 01.08.2011 року (а.с.160-173 том І).

ТзОВ "Галичинабуд" проведено оплату за придбані 1) згідно Договору постачання будівельних матеріалів № 180 від 24.12.2010 року будівельні матеріали, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 113 від 11.02.2011 року, № 100, № 101 та № 102 від 09.02.2011 року, а також випискою Івано-Франківського регіонального відділення ПАТ «КБ «Хрещатик»від 10.02.2011 року (а.с.138-142 том І); 2) згідно Договору постачання будівельних матеріалів від 26.04.2011 року будівельні матеріали, що підтверджується наявними у матеріалах справи випискою АТ «Сбербанк Росії»№ 10 від 17.05.2011 року та платіжним дорученням № 492 від 18.05.2011 року (а.с.155-156 том І); 3) згідно Договору постачання будівельних матеріалів № 192 від 20.06.2011 року будівельні матеріали, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 681 від 21.06.2011 року, № 797 та 794 від 15.07.2011 року, № 856 та 855 від 26.07.2011 року, № 890 та 882 від 29.07.2011 року, № 944 від 10.08.2011 року та випискою АТ «Сбербанк Росії»№ 23 від 26.07.2011 року (а.с.175-183 том І).

Однак дані первинні документи не взяті відповідачем до уваги, оскільки згідно акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 31.03.2011 року № 1111/23-209/35383180, від 23.06.2011 року № 1649/23-209/35383180, актів ДПІ у Франківському районі м. Львова від 13.07.2011 року № 1163/23-2/37399009 та від 23.08.2011 року № 1556/23-4/37399035 встановлено, що правочини ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ ''Крафт ЛВ'' та ТзОВ ''Сталевий дім'' укладені із контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осію. Встановлено також відсутність поставок та укладання угод з метою настання реальних наслідків, а тому такі правочини є нікчемними.

З довідки з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 27.03.2012 року вбачається, що 1) ПП "МКМ-Сервіс" зареєстроване як юридична особа державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради 05.09.2007 року (код ЄДРПОУ 35383180, місцезнаходження: 79000, Львівська область, м. Львів, Галицький район, вул. Драгоманова, 27/1) (а.с.198-201 том ІІ); 2) ТзОВ ''Крафт ЛВ'' 24.11.2010 року зареєстроване як юридична особа державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради 24.11.2010 року -свідоцтво Серії А01 № 719704 (код ЄДРПОУ 37399009, місцезнаходження: 79053, Львівська область, м. Львів, Франківський район, вул. Володимира Великого, 61/160) (а.с.157,196-197 том ІІ); 3) ТзОВ ''Сталевий Дім'' зареєстроване як юридична особа державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради 24.11.2010 року (код ЄДРПОУ 37399035, місцезнаходження: 79071, Львівська область, м. Львів, Франківський район, вул. Симоненка В., 1/17) (а.с.172 том ІІ, 7-8 том ІІІ).

Судом встановлено, що 1) ПП "МКМ-Сервіс" взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 06.09.2007 року за № 24234 та з 30.07.2010 року є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 100295428 від 30.07.2010 року, індивідуальний податковий номер 353831813045) (а.с.165, 227 том ІІ); 2) ТзОВ ''Крафт ЛВ'' взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 25.11.2010 року за № 31607 та з 02.03.2011 року по 10.06.2011 року було платником податку на додану вартість (свідоцтво № 100327120 від 02.03.2011 року, індивідуальний податковий номер 373990013052) (а.с.158, 203 том ІІ); 3) ТзОВ ''Сталевий Дім'' взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 25.11.2010 року за № 31605 та з 02.03.2011 року є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 100327291 від 02.03.2011 року, індивідуальний податковий номер 373990313057) (а.с.173 том ІІ, 10 том ІІІ).

Все вищенаведене свідчить про те, що у відповідності до вимог частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України сторони відповідних правочинів на момент їх вчинення були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, були належними платниками податків та інших обов'язкових платежів, які виникали при здійсненні ними господарської діяльності.

У бухгалтерському обліку ТзОВ "Галичинабуд" вказані операції відображені проведенням Дт 205 Кт 361; Дт 205 Кт 631; Дт 205 Кт 631, Дт 641-Кт 631 відповідно (55,64, 67 том І).

У судовому засіданні встановлено, що придбані позивачем у ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ ''Крафт ЛВ'' та ТзОВ ''Сталевий Дім'' згідно Договорів постачання будівельних матеріалів № 180 від 24.12.2010 року, від 26.04.2011 року та № 192 від 20.06.2011року будівельні матеріали були отримані уповноваженою особою ТзОВ "Галичинабуд" та використані позивачем на будівництві АЗС у м. Івано-Франківську по вул. Довженка, у Львівській області (Жовківський район) та під час ремонтно-оздоблювальних робіт на АЗС, яка знаходиться у Львівській області (Кам'янко-Буський район).

Заперечення відповідача з приводу того, що позивачем не надано будь-яких документів щодо транспортування будівельних матеріалів, придбаних у ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ ''Крафт ЛВ'' та ТзОВ ''Сталевий Дім'', суд не приймає до уваги, оскільки у судовому засіданні встановлено, що будівельні матеріали були доставлені контрагентами позивача у визначений згідно пукту 9.1 вказаних Договорів пункт постачання матеріалу, а вартість доставки матеріалу включена до його ціни.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність товарно-транспортних накладних у даному випадку не є свідченням відсутності факту поставки будівельних матеріалів з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. Тобто підтверджуючими документами на вантаж можуть бути товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Товарно-транспортні накладні оформляються лише у тих випадках, коли для перевезення товару залучається перевізник, який надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом. Якщо товар перевозиться суб'єктами господарювання власними силами для власних потреб, що і мало місце у даному випадку, товарно-транспортні накладні не оформляються.

Крім того, суд зазначає, що ним не приймається до уваги посилання відповідача на акти ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 31.03.2011 року № 1111/23-209/35383180, від 23.06.2011 року № 1649/23-209/35383180, акт ДПІ у Франківському районі м. Львова від 13.07.2011 року № 1163/23-2/37399009 та від 23.08.2011 року № 1556/23-4/37399035, оскільки як вбачається із вказаних актів аналіз діяльності ТзОВ ''Крафт ЛВ'' та невиїзні перевірки ПП "МКМ-Сервіс", ТзОВ ''Сталевий дім'' посадовими особами відповідної податкової служби проведено на підставі даних АІС РПП, АРМ «Бест-Звіт», інформаційно-аналітичних довідок та іншої податкової інформації, наявної у ДПІ у Галицькому районі м. Львова та у ДПІ у Франківському районі м. Львова відповідно без проведення відповідних документальних перевірок та без дослідження первинної бухгалтерської документації вказаних суб'єктів господарювання (а.с.202-209,227-242 том ІІ, 10-13, 50-62 том ІІІ).

Щодо висновків перевіряючих про наявність порушень згідно акту перевірки за № 2208/23-2/32873514 від 29.02.2012 року по взаємовідносинах ТзОВ "Галичинабуд" із контрагентами: ТзОВ ''Цайпер Україна'' та ПП ''Воллі'' суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 10.01.2011 року ТзОВ ''Цайпер Україна'' в особі директора Максимів М.С. (Виконавець) та ТзОВ "Галичинабуд" в особі директора Гелетканича І.М. (Замовник) укладено Договір підряду № 01, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві житлового будинку, який знаходяться в м. Калуші, вул.О.Пчілки, 61, Івано-Франківська область. Вартість робіт за вказаним Договором складає 352 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 58 700,00 грн.) (пункт 2.1 Договору) (а.с.212-214 том І).

ТзОВ ''Цайпер Україна'' виконало передбачені цим Договором будівельно-монтажні на будівництві житлового будинку.Сторонами Договору підряду № 01 від 10.01.2011 року підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за № 1 за березень 2011 року від 10.03.2011 року, № 2 та № 3 за березнь 2011 року від 31.03.2011 року (а.с.188-191,193-196, 189-202 том І). Крім того, позивачем та ТзОВ ''Цайпер Україна'' складені та підписані відповідні Довідки про вартість виконаних робіт (а.с.187, 192, 197 том І).

ТзОВ ''Цайпер Україна'' виписано податкові накладні № 19 від 10.03.2011 року на суму 51 140,18 грн. (в т.ч. ПДВ -8 523,36 грн.), № 300 та № 302 від 31.03.2011 року на суму 70 216,60 грн. (в т.ч. ПДВ -11 702,77 грн.) і на суму 32 183,11 грн. (в т.ч. ПДВ -5 363,85 грн.) відповідно (а.с.203-205 том ІІ).

ТзОВ "Галичинабуд" у відповідності до вимог пункту 3.1 Договору підряду № 01 від 10.01.2011 року проведено оплату за виконані ТзОВ ''Цайпер Україна'' будівельно-монтажні роботи на будівництві житлового будинку, який знаходяться в м. Калуші, вул. О. Пчілки, 61, Івано-Франківська область, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 173 від 10.03.2011 року, № 216 та 217 від 22.03.2011 року, № 263 від 31.03.2011 року та № 358 від 20.04.2011 року (а.с.207-211 том І).

Судом також встановлено, що 04.03.2011 року ПП ''Воллі'' в особі директора Тур А.О. (Виконавець) та ТзОВ "Галичинабуд" в особі директора Гелетканича І.М. (Замовник) укладено Договір підряду № 55/04, згідно якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві житлового будинку, який знаходяться в м. Калуші, вул. О. Пчілки, 61, Івано-Франківська область Вартість робіт за вказаним Договором складає 194 128,00 грн. (в т.ч. ПДВ 32 354,67 грн.) (пункт 2.1 Договору) (а.с.212-214 том І).

Крім того, 04.04.2011 року та 20.05.2011 року ПП ''Воллі'' в особі директора Тур А.О. (Виконавець) та ТзОВ "Галичинабуд" в особі директора Гелетканича І.М. (Замовник) укладено Договори субпідряду № 182 та № 191 відповідно, згідно яких Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт на будівництві АЗС, які знаходяться за адресами: Львівська область, Кам'янко-Буський район, с. Великосілки, вул. Львівська, 2 та у м. Львів, вул. Луганська-Стрийська (а.с.246-248 том І, 67- 69 том ІІ).

Пунктами 2.1 вказаних Договорів встановлено, що вартість робіт за цим Договором визначена з затвердженим сторонами протоколом погодження договірної ціни згідно Додатку № 1 до даного Договору, який є невід'ємною його частиною і складає 230 181,00 грн. (в т.ч. ПДВ 38 363,50 грн.) та 215 056,80 грн. (в т.ч. ПДВ 35 842,80 грн.) відповідно.

На виконання умов вказаних Договорів, ПП ''Воллі'' виконало будівельно-монтажні роботи на будівництві житлового будинку та ремонтно-будівельні роботи на будівництві автозаправних станцій.

Сторонами: 1) Договору підряду № 55/04 від 04.03.2011 року підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за № 1, 2 за квітень 2011 року від 15.04.2011 року, № 3 за квітень 2011 року від 28.04.2011 року на (а.с.217-234, 236-245 том І);

2) Договору субпідряду № 182 від 04.04.2011 року на виконання вимог пункту 3.4 цього Договору підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за № 1 за травень 2011 року від 30.05.2011 року, № 2 та № 3 за травень 2011 року від 31.05.2011 року, №№ 4-7 за червень 2011 року від 21.06.2011 року (а.с.2-23а, 25-29, 31-66 том ІІ);

3) Договору субпідряду № 191 від 20.05.2011 року на виконання вимог пункту 3.4 цього Договору підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за №№ 1-4 за червень 2011 року від 30.06.2011 року (а.с.72-122 том ІІ).

Крім того, позивачем та ПП ''Воллі'' складені та підписані відповідні Довідки про вартість виконаних робіт (а.с.215-216, 235 том І, 1, 24, 30, 70-71).

При цьому, судом встановлено, що акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт повністю відповідають встановленій Державним комітетом статистики України і Державного комітету з будівництва та архітектури формі акту КБ-2в та КБ-3.

ПП ''Воллі'' виписано податкові накладні № 12 від 14.04.2011, за № 33 від 28.04.2011 року, № 116 від 30.05.2011 року, № 222 та № 223 від 31.05.2011 року, № № 4, 5, 6,7 від 02.06.2011 року, № № 78, 80, 81, 82, 83 від 21.06.2011 року на загальну суму 509 772,50 грн. (ПДВ -84 962,09) (а.с.123-136 том ІІ).

ТзОВ "Галичинабуд" у відповідності до вимог пункту 3.1 Договору підряду № 55/04 та Договору субпідряду № 182 від 04.04.2011 року, Договору субпідряду № 191 від 20.05.2011 року проведено оплату за виконані ПП ''Воллі'' будівельно-монтажні роботи на будівництві житлового будинку, який знаходяться в м. Калуші, вул. О. Пчілки, 61, Івано-Франківська область, та ремонтно-будівельні роботи на будівництві АЗС, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 326 від 14.04.2011 року, № 393, 396, 404 від 28.05.2011 року, № 587-588 від 02.06.2011 року, № 679-680 від 21.06.2011 року, а також виписками АТ «Сбербанк Росії»№ 5 від 14.04.2011 року, № 12-13 від 17.05.2011 року, № 15 від 31.05.2011 року (а.с.138-148 Том ІІ).

Однак дані первинні документи не взяті відповідачем до уваги, оскільки посадовими особами ДПІ у Галицькому районі м. Львова у ході проведення позапланової невиїзної перевірки ТзОВ ''Цайпер Україна'' встановлено, що у ТзОВ ''Цайпер Україна'' відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господаської діяльності; підприємством не надано до проведення перевірки жодних бухгалтерських, первинних докуметнів за 2008-2011 роки (акт перевірки № 1580/23-209/32484335 від 20.06.2011 року -а.с.18-49 том ІІІ). Крім того. посадовими особами ДПІ у Франківському районі м. Львова у ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ПП ''Воллі'' встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг (акт № 1260/23-4/34029609 від 20.07.2011 року -а.с.211-217 том ІІ).

З огляду на вищевикладене, відповідачем зроблено висновок про відсутність у ТзОВ ''Цайпер Україна'' та ПП ''Воллі'' адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат інших підприємств, а тому такі господарські операції є нікчемними

При цьому судом встановлено наступне.

З довідки з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 27.03.2012 року вбачається, що 1) ТзОВ ''Цайпер Україна'' 06.06.2003 року зареєстроване як юридична особа державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 32484335, місцезнаходження: 79000, Львівська область, м. Львів, Галицький район, вул. Грабовського, 11) (а.с.168 том ІІ, 4-6 том ІІІ); 2) ПП ''Воллі'' 03.02.2006 року зареєстроване як юридична особа державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради (код ЄДРПОУ 34029609, місцезнаходження: 79013, Львівська область, м. Львів, Франківський район, вул. ак. Лазаренка, 16А) (а.с.198-201 том ІІ).

Судом встановлено, що 1) ТзОВ ''Цайпер Україна'' взяте на податковий облік ДПІ у Галицькому районі м. Львова як платник податків, а з 08.11.2005 року є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 100313875 від 20.12.2010 року, індивідуальний податковий номер 324843313048) (а.с.169 том ІІ); 2) ПП ''Воллі'' взяте на податковий облік як платник податків ДПІ у Франківському районі м. Львова та з 02.03.2011 року по 24.06.2011 року було платником податку на додану вартість (свідоцтво № 100327116 від 02.03.2011 року, індивідуальний податковий номер 340296013058) (а.с.161, 218-219 том ІІ).

Окрім того, зважаючи на специфіку своєї діяльності, а саме будівництво будівель, в тому числі будівельні та монтажні роботи, які були предметом правочинів, що не визнається відповідачем, ТзОВ ''Цайпер Україна'' та ПП ''Воллі'' мали ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України Серії АГ № 573198 від 28.01.2011 року та Серії АГ № 574709 від 04.04.2011 року відповідно на здійснення даного виду діяльності, копії яких міститься у матеріалах справи. При цьому обидві Ліцензії видані строком на 5 років, з 25.01.2011 року по 25.01.2016 року та з 04.04.2011 року по 04.04.2011 року відповідно, тобто включають період, протягом якого ТзОВ ''Цайпер Україна'' та ПП ''Воллі'' виконували для позивача будівельно-монтажні роботи на будівництві житлового будинку, який знаходяться в м. Калуші, вул. О. Пчілки, 61, Івано-Франківська область та ремонтно-будівельні роботи на будівництві автозаправних станцій, що знаходиться у м. Львові та у с. Великосілки Кам'янко-Буського району Львівської області (а.с.162-163, 170-171 том ІІ).

Все вищенаведене свідчить про те, що у відповідності до вимог частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України сторони відповідних правочинів (позивач та його контрагенти: ТзОВ ''Цайпер Україна'' та ПП ''Воллі'') на момент їх вчинення були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, були належними платниками податків та інших обов'язкових платежів, які виникали при здійсненні ними господарської діяльності, а відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт, платіжні документи, які пов'язані із даними договорами, відображають фактичне виконання сторонами своїх договірних зобов'язань, свідчать, що волевиявлення сторін правочинів було вільним, та спрямованим на реальне настання правових наслідків, що були ними обумовленні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 5 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1396, суб'єкт будівельної діяльності разом із заявою на отримання ліцензії подає до органу ліцензування: копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчені нотаріально або органом, який видав документи; відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт; висновок установи, організації, уповноважених органом ліцензування на проведення експертизи.

У разі подання ліцензійною комісією висновку про невідповідність поданих суб'єктом будівельної діяльності документів ліцензійним умовам та неспроможність виконувати роботи згідно з поданим переліком орган ліцензування приймає протягом трьох робочих днів з дня отримання висновку рішення про відмову у видачі ліцензії, про що письмово повідомляє заявника (пункт 9 даного Порядку).

Як уже встановлено судом, у ТзОВ ''Цайпер Україна'' та у ПП ''Воллі'' наявні ліцензії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

З урахуванням наведеного, доводи відповідача про те, що у ТзОВ ''Цайпер Україна'' та у ПП ''Воллі'' відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності є безпідставними та необгрунтованими.

Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідача щодо відсутності ТзОВ ''Крафт-ЛВ'' та ПП ''Воллі'' станом на 13.07.2011 року та 23.08.2011 року відповідно (дату складання актів ДПІ у Франківському районі м. Львова № 1163/23-2/3739909 та № 1559/23-4/34029609 - а.с.202-210, 218-225 том ІІ) за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки сам факт відсутності даних підприємств за їх місцезнаходженням, є нічим іншим, як свідченням порушення останніми як платниками податків вимог законодавства, зокрема, невиконання обов'язку повідомляти контролюючі органи про зміну свого місцезнаходження. У зв'язку з невиконанням вказаного обов'язку платник податків несе відповідальність згідно чинного законодавства.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що сам факт ненадання ТзОВ ''Цайпер Україна'' жодних бухгалтерських, первинних докуметнів за 2008-2011 роки не може служити підставою для висновку про відсутність реального виконання останнім будівельно-монтажних робіт на будівництві житлового будинку згідно Договору підряду № 01 від 10.01.2011 року.

При цьому, слід зазначити, що у судовому засіданні представник відповідача Біла Ж.Р. (особа, яка проводила перевірку ТзОВ ''Галичинабуд'') вказала, що перевіряючими не виявлено порушень порядку ведення ТзОВ ''Галичинабуд'' бухгалтерського та податкового обліку, а висновки за результатами такої перевірки про наявні порушення (акт № 2208/23-2/32873514 від 29.02.2012 року) були зроблені з урахуванням актів ДПІ у Галицькому районі м. Львова та ДПІ у Франківському районі м. Львова.

Окрім цього, суд зазначає, що у відповідності до вимог частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно абзацу 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Однак, відповідач не зазначає, якою саме нормою закону встановлено недійсність відповідних правочинів і якою нормою визначено їх оскаржувані дії, як правовий наслідок недійсного чи нікчемного правочину. Натомість частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України із врахуванням положень статті 203 Цивільного кодексу України, визначено лише підстави визнання оскаржуваних правочинів недійсними у судовому порядку.

Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Аналогічні положення визначено і в частині 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказані норми закону не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, а навпаки, вказують на його оспорюваність.

Суттєвою різницею між оспорюваними та нікчемними правочинами є те, що відносно оспорюваних правочинів діє принцип їх правомірності, тобто вони дійсні до тих пір, доки їх не буде визнано судом, а не будь-яким іншим органом державної влади, недійсними (стаття 204 ЦКУ). Відповідачем не надано суду доказів, що Договори постачання будівельних матеріалів № 180 від 24.10.2010 року, б/н від 26.04.2011 року, № 192 від 20.06.2011 року; Договори підряду № 01 від 10.01.2011 року та № 55/04 від 04.04.2011 року, а також Договори субпідряду № 182 від 04.04.2011 року та № 191 від 20.05.2011 року визнані недійсними у судовому порядку.

Щодо посилання відповідача на частину 2 статті 228 Цивільного кодексу України, то суд зазначає, що дана норма стосується виключно правочинів, які порушують публічний порядок. В чому законодавець вбачає порушення публічного порядку ним зазначено в частині 1 статті 228 Цивільного кодексу України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, законодавець розмежовує поняття "порушення публічного порядку" та "недодерження вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам". Дані обставини передбачають різний порядок визнання правочину недійсним та різні правові наслідки.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних доказів того, що заперечувані правочини були спрямовані саме на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, пошкодження чи незаконне заволодіння майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади відповідач не наводить.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що як в момент укладення позивачем вищевказаних Договорів, так і в процесі їх виконання, сторонами було додержано всіх вимог чинного законодавства, а тому висновки відповідача про нікчемність правочинів є безпідставними та не обґрунтованими.

Щодо правомірності віднесення понесених позивачем витрат до валових витрат, то слід зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До 01.04.2011 року порядок визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств було врегульовано Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У відповідності до вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Також, відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до вимог пункту 5.11 статті 5 цього Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Аналогічно пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Згідно абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (пункт 138.6).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як зазначалось вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів (актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних), які підтверджують факт правомірності формування позивачем валових витрат.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що ТзОВ ''Галичинабуд'' правомірно сформовано витрати операційної діяльності за період січень-серпень 2011 року у загальній сумі 1 057 299,00 грн., з яких 513 539, 00 грн. -сума вартості придбаних позивачем у ПП ''МКМ Серсіс'', ТзОВ ''Крафт'', ТзОВ ''Сталевий дім'' будівельних матеріалів та 543 760,00 грн. -сума вартості виконаних ТзОВ ''Цайпер Україна'' та ПП ''Воллі'' будівельно-монтажних робіт на будівництві житлового будинку, який знаходяться в м. Калуші, вул. О. Пчілки, 61, Івано-Франківська область та ремонтно-будівельних робіт на будівництві автозаправних станцій, що знаходиться у м. Львові та у с. Великосілки Кам'янко-Буського району Львівської області, що виключає допущення позивачем заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року у сумі 19 500,00 грн.

З урахуванням наведеного, відповідачем протиправно збільшено ТзОВ "Галичинабуд" суму грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств за ІІІ квартал 2011 року на 19 500,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську № 0000972302 від 19.03.2012 року у цій частині є протиправним.

Підстави виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту регламентовано розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах.

Аналогічно підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В акті перевірки за № 2208/23-2/32873514 від 29.02.2012 року відповідачем не наведено жодного факту того, що сума податку на додану вартість у розмірі 30 501,17 грн., 11 417,40 грн., 60 789,12 грн., 25 589,98 грн. та у розмірі 84 962,09 грн. згідно податкових накладних, виписаних ПП ''МКМ Серсіс'', ТзОВ ''Крафт'', ТзОВ ''Сталевий дім'', ТзОВ ''Цайпер Україна'' та ПП ''Воллі'' відповідно, сплачена позивачем у зв'язку із придбанням будівельних матеріалів, а також за виконані контрагентами позивача будівельно-монтажні роботи на будівництві житлового будинку, який знаходяться в м. Калуші, вул. О. Пчілки, 61, Івано-Франківська область, та ремонтно-будівельні роботи на будівництві автозаправних станцій, що знаходиться у м. Львові та у с. Великосілки Кам'янко-Буського району Львівської області, не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.6 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено. що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічно пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як уже було встановлено судом, і позивач, і його контрагенти (ПП ''МКМ Серсіс'', ТзОВ ''Крафт'', ТзОВ ''Сталевий дім'', ТзОВ ''Цайпер Україна'' та ПП ''Воллі'') на час складання податкових накладних, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Перелік обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова накладна, встановлено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Із наявних у матеріалах справи копій податкових накладних, виписаних ПП ''МКМ Серсіс'', ТзОВ ''Крафт'', ТзОВ ''Сталевий дім'', ТзОВ ''Цайпер Україна'' та ПП ''Воллі'' вбачається, що вони містять всі необхідні реквізити, які передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (на час складання податкової накладної), а отже є підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту: у січні 2011 року -11 374,60 грн. ПДВ, у лютому 2011 року -19 126,57 грн. ПДВ на загальну суму 30 501,17 грн., що сплачена позивачем ПП 'МКМ-Сервіс'' за придбані будівельні матеріали; у березні 2011 року -25 589,98 грн. ПДВ, що сплачені позивачем ТзОВ ''Цайпер Україна'' за виконані будівельно-монтажні роботи на будівництві житлового будинку, який знаходяться в м. Калуші, вул. О. Пчілки, 61, Івано-Франківська область; у травні 2011 року -11 417,40 грн. ПДВ, що сплачені позивачем ТзОВ ''Крафт-ЛВ'' за придбані будівельні матеріали; у квітні 2011 року -32 354,67 грн. ПДВ, у травні 2011 року -20 774,15 грн. ПДВ, у червні 2011 року -31 833,27 грн. ПДВ на загальну суму 84 962,09 грн., що сплачена позивачем ПП ''Воллі'' за виконані будівельно-монтажні роботи на будівництві житлового будинку, який знаходяться в м. Калуші, вул. О. Пчілки, 61, Івано-Франківська область, та ремонтно-будівельні роботи на будівництві автозаправних станцій, що знаходиться у м. Львові та у с.Великосілки Кам'янко-Буського району Львівської області; у червні 2011 року -9 973,03 грн. ПДВ, у липні 2011 року -46 149,42 грн. ПДВ, у серпні 2011 року -4 666,67 грн. ПДВ на загальну суму 60 789,12 грн., що сплачена позивачем ТзОВ ''Сталевий дім'' за придбані будівельні матеріали.

Таким чином, оскільки судом встановлено правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за вказані періоди 213 260,00 грн. податку на додану вартість, то суд приходить до висновку про те, що позивачем також правомірно розраховано суму податку на додану вартість (різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду), яка підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету за вказаний період.

За таких обставин, відповідачем протиправно збільшено ТзОВ ''Галичинабуд'' суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вказаний період на 213 260,00 грн. і, як наслідок, безпідставно накладено на даного платника податків штраф у розмірі 12 710,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ № 0000962302 від 19.03.2012 року є протиправним.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пунктів 1,2,3,4,5,6 частини 3 статті Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Щодо судових витрат, то відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а відтак на користь позивача підлягають стягненню 2 146,00 грн. судового збору.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекці у м. Івано-Франківську № 0000962302 від 19.03.2012 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Галичинабуд" збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на 225 970 (двісті двадцять п"ять тисяч дев"ятсот сімдесят) грн., з яких 213 260 (двісті тринадцять тисяч двісті шістдесят) грн. - основний платіж та 12 710 (дванадцять тисяч сімсот десять) грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекці у м. Івано-Франківську № 0000972302 від 19.03.2012 року у частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Галичинабуд" суми грошового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств на 19 500 (дев"ятнадцять тисяч п"ятсот) грн. за ІІІ квартал 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичинабуд" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 15, код ЄДРПОУ -32873514) 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. судового збору

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 22.05.2012 року.