Постанова

від 02.06.2012 по справі 2а-2570/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2012 року 2а-2570/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві подання Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Будкомплекс»про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2012 Державна податкова інспекція у Макарівському районі Київської області Державної податкової служби (далі -заявник, Податковий орган) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з поданням про зупинення видаткових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Будкомплекс»(далі -відповідач, Товариство) (код ЄДРПОУ 32810611) на наступних рахунках у банках: № 26008185754, АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»у м. Києві МФО 380805; № 26008001033492 ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК»МФО 300670; № 26008799993842 ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК»м. Київ МФО 380838 до усунення причин, що стали підставою для направлення подання. Також заявник просив у разі задоволення подання звернути судове рішення до негайного виконання.

Вказане подання обґрунтовано тим, наявний факт недопущення посадових осіб органів податкової служби до обстеження територій та приміщень, який є підставою згідно з пп. 20.1.15 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі -ПК України) для звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах.

У своїх доводах заявник стверджує, що фактична перевірка призначена у відповідності до ст. 75, 80 ПК України, а особи, які призначення для проведення цієї перевірки, виконали всі умови, передбачені ст. 81 ПК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з наступних підстав.

Згідно з ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з обставин, встановлених цією статтею, проте таких обставин встановлено не було.

Зі слів оператора-касира ОСОБА_2, який знаходився на господарській одиниці під час приїзду посадових осіб державної податкової служби для здійснення фактичної перевірки, останні надали лише один з необхідних документів -або копію наказу, або направлення, крім того, приїхали після 18 годин, тобто в позаробочий час, а автомобіль, на якому приїхали посадові особи, мав державні знаки, що свідчать про реєстрацію автомобіля у Житомирській області, тому побоюючись за своє здоров'я вирішив не допускати цих осіб до перевірки, попередньо порадившись з керівництвом Товариства, та повідомивши щоб посадові особи приїжджали на перевірку наступного дня з 8 години ранку.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Державної податкової служби у Київській області від 03.05.2012 № 142, керуючись ст. 75, 80, 81 ПК України призначено фактичну перевірку Товариства у травні 2012 року. Згідно з направленнями від 29.05.2012 № №1257, 1258, виданими на підставі вказаного наказу, встановлено проводити перевірку з 29.05.2012 тривалістю 10 робочих днів з метою перевірки дотримання вимог ПК України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України». Посадовими особами, що здійснюють перевірку призначені ОСОБА_3 і ОСОБА_4

У вказаних направлення на проведення фактичної перевірки міститься підпис ОСОБА_2 із зазначенням про відмову у допущенні до фактичної перевірки.

Судом встановлено, що 30.05.2012 посадові особи органу державної податкової служби ОСОБА_3 і ОСОБА_4 прибули для проведення фактичної перевірки Товариства, однак оператор-касир ОСОБА_2 відмовив у допуску цих осіб до проведення фактичної перевірки, обстеження приміщень і території, про що о 18 годині складено акт про відмову у допуску до фактичної перевірки від 30.05.2012, зареєстрований 31.05.2012 за № 0652/1000/22/23810611.

У вказаному акті зазначено, що після пред'явлення службових посвідчень, копії наказу на проведення фактичної перевірки та направлення на фактичну перевірку від 29.05.2012 №№ 1257, 1258 Товариства з 29.05.2012 по 07.06.2012 на підставі абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України особою, що уповноважена здійснювати розрахункові операції оператор-касир ОСОБА_2 Товариства працівникам ДПС відмовив в допуску до фактичної перевірки, обстеженні виробничих приміщень та наданні документів у господарській одиниці АЗС, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Також в цьому акті містяться пояснення ОСОБА_2, які полягають в наступному: «зі слів керівництва була вказівка до проведення фактичної перевірки обстеження приміщення не допускати». Акт підписаний посадовими особами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та оператором-касиром ОСОБА_2 30.05.2012.

У судовому засіданні допитані як свідки, попередньо попередженні про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, головні державні податкові ревізори-інспектори відділу контролю за проведенням готівкових розрахунків управління податкового контролю Державної податкової служби у Київській області ОСОБА_3 і ОСОБА_4

На питання суду свідки повідомили, що, прибувши для проведення фактичної перевірки на господарську одиницю ТОВ «АЗС-Будкомплекс»за адресою АДРЕСА_1, пред'явили службові посвідчення, копію наказу від 03.05.2012 № 142 та направлення від 29.05.2012 №№ 1257, 1258 оператору-касиру ОСОБА_2, який в свою чергу, зателефонував керівництву, а потім повідомив про відмову у допуску до фактичної перевірки. На питання суду свідки підтвердили, що у направленнях від 29.05.2012 №№ 1257, 1258 та у акті про відмову у допуску до фактичної перевірки розписався із поясненнями саме ОСОБА_2, при цьому при наданні акту про відмову у допуску до фактичної перевірки на підпис ОСОБА_2 всі реквізити були заповнені, в тому числі час складання цього акту -18 година 00 хвилин.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентований ст. 80 ПК України. Так, пунктів 80.1., 80.2., 80.7. цієї статті встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених цією статтею обставин. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5. ст. 80 ПК України).

Згідно з пунктом 81.1. ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами органу державної податної служби були виконані всі умови, передбачені ст. 80, 81 ПК України.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1. ст. 81 ПК України).

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо можливості не допуску посадових осіб до фактичної перевірки з підстав їх прибуття у позаробочий час та на автомобілі з державними знаками, що свідчать про реєстрацію автомобіля у Житомирській області, оскільки такі обставини не є підставами для відмови у допуску до фактичної перевірки згідно з чинним податковим законодавством.

Крім того, факт прибуття посадових осіб державної податкової служби після 18 години і не вручення одного з двох необхідних документів -копії наказу або направлень відповідачем не доведений, в той час як твердження Податкового органу про прибуття посадових осіб для проведення фактичної перевірки на АЗС до 18 години та вручення всіх передбачених ст. 81 ПК України документів підтверджується актом та показаннями свідків.

Суд звертає увагу, що положення ст. 94 ПК України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ПК України підстав для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної фактичної перевірки.

Згідно з підпунктом 20.1.11. пункту 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

Підпунктом 20.1.15. пункту 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) у разі недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо наявності передбачених ПК України підстав для задоволення подання та зупинення видаткових операцій Товариства на рахунках у банках, крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу.

Враховуючи заяву Податкового органу щодо звернення судового рішення до негайного виконання та те, що дана справа розглядається з особливостями, встановленими ст. 183-3 КАС України, суд дійшов висновку про можливість звернення даної постанови до негайного виконання.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Подання задовольнити.

Зупинити видаткові операції Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС-Будкомплекс» (код ЄДРПОУ 32810611) на наступних рахунках у банках: № 26008185754, АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві МФО 380805; № 26008001033492 ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» МФО 300670; № 26008799993842 ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» м. Київ МФО 380838 (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) до усунення причин, що стали підставою для направлення подання.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 червня 2012 р.