Постанова

від 29.05.2012 по справі 33/5005/8013/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 33/5005/8013/2011

розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. у справігосподарського суду Дніпропетровської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське обласне виробничо-торгівельне підприємство "Магазин Медтехніка", м. Дніпропетровськ доДніпропетровського колективного обласного виробничо-торгівельного підприємства "Магазин Медтехніка", м. Дніпропетровськ треті особи 1) товариство з обмеженою відповідальністю Південна хімічна компанія "Союз реагент", м. Дніпропетровськ, 2) Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ провизнання права власності та за зустрічним позовомДніпропетровського колективного обласного виробничо-торгівельного підприємства "Магазин Медтехніка", м. Дніпропетровськ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське обласне виробничо-торгівельне підприємство "Магазин Медтехніка", м. Дніпропетровськ треті особи 1) товариство з обмеженою відповідальністю Південна хімічна компанія "Союз реагент", м. Дніпропетровськ 2) Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ провизнання права власності ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровське обласне виробничо-торгівельне підприємство "Магазин Медтехніка" звернулось з позовом про визнання за ним права власності на самочинно збудовані будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 11 Ж за визначеним переліком.

В свою чергу із зустрічним позовом про визнання права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 11 Ж, звернулось Дніпропетровське колективне обласне виробничо-торгівельне підприємство "Магазин Медтехніка".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2011р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. у справі № 33/5005/8013/2011, припинено провадження у справі за первісним позовом, а зустрічний позов задоволено. Право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, 11 Ж визнано за КП "Магазин Медтехніка".

Судові рішення мотивовані тим, що наявність самочинно збудованих позивачем будівель не суперечить суспільним інтересам, не порушує права інших осіб, будівлі побудовані з дотриманням будівельних норм і правил, тому згідно ст. 376 ЦК України є всі підстави для визнання за КП "Магазин Медтехніка" права власності на спірні будівлі.

Не погоджуючись з рішенням та постановою в частині зустрічного позову, Дніпропетровська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

З матеріалів справи слідує, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 34 від 23.09.1992р. та рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 16.11.1995р. №1514 КП "Магазин Медтехніка" у постійне користування надана земельна ділянка площею 1,4469га, на якій у 2010р. здійснено самочинне будівництво згідно з договором №1 про інвестування будівництва від 01.02.2010р., укладеного між ТОВ "Магазин Медтехніка" (Забудовник) та КП "Магазин Медтехніка" (Інвестор).

Згідно ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" (чинного на момент укладання договору інвестування та його виконання) здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його переадресації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У відповідності до ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч.3 ст. 376 ЦК України).

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч.5 ст. 376 ЦК України).

Матеріали справи не містять, і сторонами суду не надані докази звернення до відповідних органів за отриманням дозволу на будівництво, введення об'єкту в експлуатацію чи оскарження в судовому порядку відмови таких органів у наданні необхідних дозволів або вчиненні необхідних дій.

Натомість, матеріали справи свідчать, що земельна ділянка, на якій здійснено самочинне будівництво, передана КП "Магазин Медтехніка" у постійне користування з цільовим використанням для фактичного розміщення виробничої бази, що виключає ведення на ній незаконного будівництва.

Доказів надання КП "Магазин Медтехніка" земельної ділянки під уже самочинно збудоване нерухоме майно, як того вимагає ч.3 ст. 376 ЦК України, останнім суду не надано, що свідчить про відсутність законних підстав для задоволення зустрічного позову.

За таких обставин, а також враховуючи, що вирішення питання про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно залежить від прийняття об'єкту в експлуатацію, яке, в свою чергу, не належить до компетенції суду і не є його обов'язком, а є правом відповідних органів за умови дотримання особою будівельних норм та правил, чого в даному випадку не відбулося, висновок господарських судів попередніх інстанцій про задоволення зустрічного позову КП "Магазин Медтехніка" про визнання права власності на самочинне будівництво колегія визнає необґрунтованим та передчасним.

Щодо позову ТОВ "Магазин Медтехніка" про визнання права власності, то, враховуючи наявність рішення господарського суду від 26.05.2011р. у справі № 23/5005/5778/2011, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, висновки судів попередніх інстанцій про припинення провадження у справі щодо первісного позову, колегія визнає правомірними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що місцевим та апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваних рішення та постанови в частині задоволення зустрічного позову із направленням справи в цій частині на новий розгляд.

В решті оскаржувана постанова має бути залишена без змін.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2011р. у справі № 33/5005/8013/2011 скасувати в частині задоволення зустрічного позову.

Справу в цій частині направити до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

В решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. у справі № 33/5005/8013/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г.Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко