Постанова

від 29.05.2012 по справі 5009/35/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 5009/35/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Погребняка В.Я., Хандуріна М.І.,

за участю представників сторін:

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Ткача С.С.,

ТОВ "Альфа-Ленд-1" Шаповал Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2012р. по справі №5009/35/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Ленд-1" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоконда",-

в с т а н о в и в:

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Джоконда" визнано банкрутом. Відкрита ліквідаційна процедура та призначено ліквідатором ініціюючого кредитора -Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Ленд-1". Зобов'язано ліквідатора згідно п. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом всіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, у тому числі ВАТ "Запоріжгаз", ВАТ "Запоріжжяобленерго", КП "Міські теплові мережі". Зобов'язано ліквідатора прийняти заходи щодо виявлення кредиторів банкрута та здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2012р. припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р.

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2012р. по справі скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2012р. порушено провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Джоконда" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р. ТОВ "Джоконда" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора -Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Ленд-1".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову від 19.01.2012р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2012р. прийнято до провадження апеляційну скаргу заявника та призначено до розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2012р. припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що ДПІ у Печерському районі міста Києва не є ні кредитором по справі про банкрутство ТОВ "Джоконда", ні учасником провадження у даній справі, тому апеляційне провадження за скаргою ДПІ у Печерському районі м. Києва підлягає припиненню як помилково порушене в порядку, передбаченому статтею 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно статті 91 Господарського процесуального кодексу України право апеляційного оскарження на рішення місцевого господарського суду, яке набрало законної сили мають сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішував питання про їх права та обов'язки. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ДПІ у Печерському районі м. Києва в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто -сторони у справі про банкрутство.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, останній зобов'язаний звернутись у справу про банкрутство з відповідною письмовою заявою про визнання його грошових вимог до боржника, а також, подати докази, що їх підтверджують.

Отже, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає для державних органів що здійснюють контролюючи функції, у тому числі, для державної податкової служби особливого порядку набуття статусу учасника провадження, тобто, можливість оскаржити постанову про визнання боржника банкрутом в апеляційному порядку існує у ДПІ лише у випадку, коли вона звернулась у справу про визнання банкрутом, у тому числі в порядку ч. 1 ст. 23 Закону , з заявою з грошовими вимогами до боржника та набула статусу кредитора у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст.75, 78 Податкового кодексу України, проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

Як встановив суд апеляційної інстанції, у справі про банкрутство ТОВ "Джоконда" відсутні докази звернення ДПІ у Печерському районі м. Києва з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку.

Тому ДПІ у Печерському районі м. Києва не є кредитором по справі та позбавлений можливості оскаржити постанову про визнання боржника банкрутом.

Крім цього, як вбачається із змісту постанови суду від 19.01.2012р. господарський суд у цій постанові не вирішував питання про права та обов'язки ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, заявником апеляційної скарги взагалі не вказано, які саме права та обов'язки ДПІ у Печерському районі м. Києва були порушені при прийнятті постанови господарського суду Запорізької області від 19.01.2012 року.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено: "Якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК".

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції правомірно припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р. по справі, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2012р. немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2012р. по справі №5009/35/12 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Погребняк В.Я. Хандурін М.І.