Рішення

від 29.05.2012 по справі 5009/1185/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/30/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.12 Справа № 5009/1185/12

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72)

до Приватного підприємства "СОІС" (69096, м. Запоріжжя, вул. М. Чуйкова, буд. 24, кв. 157)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_2)

2. Приватне акціонерне товариство "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-б)

про стягнення суми 19514,81 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача -ОСОБА_2 (дов. № 20-34 від 04.01.2012 р.);

Від відповідача -ОСОБА_3 (дов. б/н від 01.01.2012 р.);

Від третіх осіб - не з'явилися

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача завданої майнової шкоди у розмірі 19514,81 грн.

Ухвалою господарського суду від 30.03.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1185/12, справі присвоєно номер провадження 20/30/12, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, судове засідання призначено на 25.04.2012 р. Ухвалою від 25.04.2012 р. на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено ПрАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.05.2012 р. Ухвалою від 14.05.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 29.05.2012 р.

29.05.2012 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судовому засідання підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка судом прийнята до розгляду, оскільки не є зміною предмета або підстав позову, лише нормативно доповнює вимоги, які мотивовані наступним. 30.05.2011 р. у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в м. Запоріжжя на вул. Автобусній, було пошкоджено транспортний засіб позивача "ГАЗ", державний номер НОМЕР_1. ДТП сталося з вини водія ОСОБА_1, що під час виконання своїх службових обов'язків керував екскаватором марки ЕК-14, державний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу - ПП "СОІС". Відповідно до постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя по справі № 3-1278/11 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України. Згідно з висновком судового експерта № 721 від 30.06.2011 р. вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу, що належить позивачу, складає 19514,81 грн. Між відповідачем та ПрАТ "Інвестсервіс" було укладено договір страхування, відповідно до якого страхова компанія зобов'язалася у разі настання страхового випадку виплатити третій стороні страхову виплату з метою відшкодування майнової відповідальності страхувальника ПП "СОІС". Відповідач та позивач зверталися до страхової компанії з заявами щодо виплати страхового шкодування, яке виплачено не було. 14.02.2012 р. позивачем було направлено відповідачу претензію про відшкодування матеріальної шкоди, відповіді на яку не надійшло. Просить стягнути з відповідача завдану майнову шкоду у розмірі 19514,81 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 22, 1166, 1172,1187 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових відзивах, вважає позовні вимоги до відповідача безпідставними та необґрунтованими. Транспортний засіб відповідача (екскаватор) був застрахований відповідачем згідно договором страхування ВЕ 4458342 від 21.11.2010 р., укладеним з ПрАТ УІСК "Інвестсервіс". Зазначений договір було укладено строком на 1 рік (до 21.11.2011 р.), тобто договір був чинним на момент здійснення ДТП. 31.05.2011 р. Через втрату відповідачем даного договору та страхового полісу, останній звертався до страховика з заявою про видачу дублікату полісу, однак заява була залишена без задоволення без зазначення будь-яких на те причин. ПП "СОІС" направив на адресу страхової компанії лита з викладенням обставин ДТП. Відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач повинен був звернутися до страховика з заявою про страхове відшкодування. У разі відмови страховиком відшкодувати збитки позивач повинен був звернутися до Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке відповідно до приписів ст. 41.1 зазначеного Закону відшкодовує шкоду. У наданих позивачем матеріалах відсутні докази звертання останнього до ПАТ УІСК "Інвестсервіс" із заявою про отримання відшкодування, відсутня відмова страховика відносно виплати страхового відшкодування. У судовому засіданні представник відповідача наголошував, що відповідачем у справі повинно бути ПрАТ УІСК "Інвестсервіс", яке відповідно до укладеного договору страхування несе зобов'язання щодо відшкодування шкоди.

14.05.2012 р. відповідачем було надано письмове клопотання про залучення у якості відповідача ПрАТ УІСК "Інвестсервіс". Клопотання ухвалою суду від 14.05.2012 р. було відхилено на підставі ст. 24 ГПК України як необґрунтоване, враховуючи, що позивачем не змінено предмету та підстав заявленого позову, в якому позовні вимоги стосовно стягнення майнової шкоди заявлено саме до ПП "СОІС".

Крім того, відповідачем заявлялися клопотання про витребування у МТСБУ даних щодо наявності договору страхування ВЕ 4458342 від 21.11.2010 р., укладеного між відповідачем та ПрАТ "УІСК "Інвестсервіс", витребування у Управління ДАІ м. Запоріжжя довідки стосовно ДТП, що відбулося 30.05.2011 р. за участю транспортних засобів сторін, а саме про наявність або відсутність страхового полісу у транспортного засобу відповідача.

Клопотання ухвалою суду від 14.05.2012 р. були відхилені як необґрунтовані, враховуючи, що відповідачем не надано суду документальних доказів на підтвердження факту втрати ним договору страхування та страхового полісу. Крім того, в матеріалах справи мається належним чином засвідчена копія страхового полісу ВЕ/4458342, виданого ЗАТ УІСК "Інвестсервіс" відповідачу та у третьої особи-2 судом витребовувался довідка стосовно ДТП, що відбулося 30.05.2011 р.

Позивач у своїй письмовій заяві про уточнення позовних вимог надав пояснення на викладені у відзиві заперечення відповідача. Зазначив, що відповідно до договору страхування ПрАТ "Інвестсервіс" зобов'язалося перед ПП "СОІС" у разі настання страхового випадку виплатити третій особі страхову виплату, з метою відшкодування майнової відповідальності страхувальника ПП "СОІС". Оскільки на звернення позивача та відповідача до страхової компанії будь-яких відповідей від останньої не надійшло, страхова виплата не виплачена, позивачем було заявлено позов до ПП "СОІС". В діючому законодавстві відсутня норма, яка б чітко встановлювала, що особа, яка застрахувала свою відповідальність звільняється від відшкодування збитків, завданих потерпілій стороні.

Треті особи в судові засідання не з'явилися, витребувані ухвалами суду документи не надали, про причини своєї неявки суд не повідомили. Про час та місце судового слухання треті особи були повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа-1 (ОСОБА_1) отримала ухвалу про порушення провадження у справі 02.04.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 28).

Ухвали суду від 25.04.2012 р., від 14.05.2012 р., направлені на адресу третій особі-2 (ПрАТ "УІСК "Інвестсервіс"), зазначену в Спеціальному витязі з ЄДРЮОтаФОП станом на 07.05.2012 р., повернулися на адресу суду з відміткою поштового відділення про вибуття відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність третіх осіб за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглядалися в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з довідкою № 8117982 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області про обставини дорожньо-транспортної пригоди 30.05.2011р. в Заводському районі м. Запоріжжя на вул. Автобусній о 08.45 год. сталося зіткнення трактору ЕК-14 д/н НОМЕР_2, що належить ПП "СОІС" (водій ОСОБА_1) та легкового транспортного засобу для перевезення вантажів ГАЗ д/н НОМЕР_1, належного на праві власності Запоріжсталь. У довідці вказано, що ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 правил проїзду перехресть, на якого складено адміністративний протокол.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2011р. про притягнення до адміністративної відповідальності у справі № 3-1278/11р. винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 30.05.2011р., визнано ОСОБА_1.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини (а.с. 10), власником екскаватора марки ЕК-14, реєстраційний № НОМЕР_2, 2006 року випуску, є ПП "СОІС". Транспортний засіб марки ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію ТЗ (а.с. 11), належить Запорізькому металургійному комбінату "Запоріжсталь".

Як свідчать матеріали справи, наказом № 8к від 05.05.2011 р. ОСОБА_1 було прийнято ПП "СОІС" на роботу машиністом екскаватора, відповідно до наказу № 08/11 від 05.05.2011 р. за ОСОБА_1 було закріплено екскаватор ЕК-14 р/н № НОМЕР_2, 2006 року випуску.

На момент ДТП екскаватор ЕК-14 ПП "СОІС" був застрахований у ЗАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" в особі Запорізької філії, ідентифікаційний код 33696104, що підтверджується полісом № ВЕ/4458342 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до п. 3 даного полісу, строк його дії один рік, з 22.11.2010 р. по 21.11.2011 р. Франшиза встановлена в сумі 510,00 грн.

Відповідно до Спеціального витягу з ЄДРЮОтаФОП станом на 07.05.2012 р., ідентифікаційний код 33696104 належить юридичній особі Приватному акціонерному товариству "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", яка відповідно до п. 6 Положення "Про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 р. № 499 із змінами, внесеними постановою № 40 від 24.01.2011 р., є правонаступником ЗАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс".

01.06.2011р. за вих. № 045 відповідач звернувся до СК "Інвестсервіс" із письмовим повідомленням про страховий випадок, який стався 30.05.2011р., вказавши поліс страхування ОСЦПВ № ВЕ/4458342.

08.08.2011р. за № 058 позивач звернувся до СК "Інвестсервіс" із заявою на виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну ГАЗ-32212, д/н НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яке відбулося 30.05.2011 р.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 721, складеного 30.06.2011р. судовим експертом Костильовим М.В., вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу ГАЗ32212 14, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь", пошкодженого внаслідок ДТП, складає 19514,81 грн. Зазначений висновок був складений за заявою ПрАТ "УІСК "Інвестсервіс" про проведення експертного авто товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи (листування позивача з Моторним (транспортним) страховим бюро України, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та довідки головного бухгалтера ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь") страхове відшкодування позивачу Страховою компанією "Інвестсервіс" виплачено не було, рішення стосовно відмови у виплаті страхового відшкодування страховою компанією не приймалося. Листом від 20.01.2012 р. № 789/42-8 Держфінпослуг повідомляє позивача про проведення позапланової перевірки ПрАТ "УІСК "Інвестсервіс" за зверненням позивача щодо врегулювання відносин зі страховою компанією за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4458342; про схвалення рішення члена Комісії -директора інспекційного департаменту від 14.12.2011 р. № 85-л про анулювання ліцензій на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та на здійснення добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), виданих ПрАТ "УІСК "Інвестсервіс" .

14.02.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію про відшкодування майнової шкоди у розмірі 19514,81 грн., яка отримана відповідачем, згідно з поштовим повідомленням, 22.02.2012 р. відповідь на претензію отримана не була.

Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, про стягнення з відповідача завданої майнової шкоди у розмірі 19514,81 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню на наступних підставах.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 8 Закону України "Про страхування" страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як встановлено судом, страхова виплата у сумі 19514,81 грн. страховою компанією ПрАТ "УІСК "Інвестсервіс" позивачу виплачена не була.

Предметом спору є стягнення з володільця (власника) транспортного засобу завданої в результаті ДТП майнової шкоди. Зобов'язання із відшкодування шкоди є недоговірними зобов'язаннями, регулюються спеціальним законодавством (підрозділ 2) розділу Ш книги 5 ЦК України.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому, під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага.

Таким чином, зобов'язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи -шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

На позивача покладений обов'язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок; на відповідача -відсутність вини.

За приписами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, якого судом визнано винним у скоєнні ДТП, у момент ДТП знаходився у трудових відносинах з ПП "СОІС" (відповідач) та керував належним відповідачу транспортним засобом (екскаватором).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд вважає, що на підставі наведених вище письмових доказів позивачем доказаний склад правопорушення, а саме -факт спричинення шкоди власнику автомобільного транспорту, протиправність поведінки, розмір шкоди, а також причинний зв'язок. У судовому засіданні відповідач розмір шкоди не заперечив, спору між сторонами щодо розміру заявленої до стягнення суми, визначеної у висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 721, не виникло.

Суд також бере до уваги, що відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Належних доказів відсутності вини відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки та особа, яка відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, не надав, не доказав, що шкода спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Тому в силу приписів закону він повинен відповідати за завдану шкоду.

Посилання відповідача на те, що належним відповідачем є страхова компанія, в якій застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача -власника транспортного засобу, яким заподіяно шкоду майну третіх осіб, є необґрунтованим.

Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що він спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Однак, він не забороняє третій особі (власнику пошкодженого транспортного засобу) на користь якої повинно бути здійснено страхове відшкодування, відповідно до зазначеного Закону, у разі не виплати такого страхового відшкодування страхувальником або МТСБУ відповідно до п. а ст. 41.2 Закону, звернутися до особи, яка в силу ст.ст. 1187, 1172 ЦК України несе відповідальність.

Відповідач у запереченнях на позов також посилається на той факт, що позивач не звертався до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування. Разом з тим, як було зазначено вище, в матеріалах справи маються письмові докази (заява позивача про виплату страхового відшкодування, висновок експертного дослідження, складеного за заявою страхової компанії, листування позивача з контролюючими органами), які спростовують висновок відповідача. Крім того, ст. 33.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено обов'язок водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

На підставі викладеного, заперечення відповідача, викладені у відзиві, спростовуються.

При цьому суд бере до уваги, що відповідно до приписів статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може допустити заміну первісного відповідача належним лише за згодою позивача. Позивач у позовній заяві та поясненні на відзив зазначив, що ним визначено особу, яка повинна бути відповідачем, і нею є саме ПП "СОІС". Позивач, звертаючись за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, самостійно визначає відповідача, до якого заявляються вимоги, що є його правом.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, ст.ст. 22, 83 ГПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Зміна предмету та підстав позову є правом позивача і суд не може вийти за межі позовних вимог.

Відповідач не позбавлений права у разі наявності підстав звернутися з позовом в окремому провадженні, відповідно до ст. 1191 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 19514,81 грн. завданої майнової шкоди відповідають закону та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "СОІС" (69096, м. Запоріжжя, вул. М. Чуйкова, буд. 24, кв. 157, поштова адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. М. Чуйкова, буд. 20-Б, кв. 48, код ЄДРПОУ 30105429, р/р 26000026485001 в АТ " ТАСкомбанк" м.Київ, МФО 339500; р/р 26005205211001 в Запорізькому РУ ПАТ "Приватбанк", м.Запоріжжя,МФО 313399) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) суму 19514 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн.81 коп. завданої майнової шкоди, суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 01 червня 2012 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його повного складення (дня підписання).