ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" травня 2012 р.Справа № 5013/332/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 5013/332/12
за позовом: командитного товариство "Автолегіон-ОСОБА_10",
приватного підприємства "Кіровоград Авто Тур",
приватного підприємства "Олікс" ,
приватного підприємства "Інгул-Транс-Авто";
до відповідача: Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: виконавчого комітету Кіровоградської міської ради;
про визнання частково недійсним та скасування рішення № 11 від 28.02.12 у справі № 15-01/05-11.
Представники:
позивача (КТ "Автолегіон-ОСОБА_10") - у засіданні 14.05.12, 25.05.12 - ОСОБА_4, довіреність № 1 від 10.01.12;
позивача (ПП "Кіровоград Авто Тур") - у засіданні 14.05.12, 25.05.12 - ОСОБА_4, довіреність № 1 від 13.01.12;
позивача (ПП "Олікс") - у засіданні 14.05.12, 25.05.12 - ОСОБА_4, довіреність № 3 від 01.03.12;
позивача (ПП "Інгул-Транс-Авто") - у засіданні 14.05.12, 25.05.12 - ОСОБА_4, довіреність № 47 від 15.03.12;
відповідача - у засіданні 14.05.12, 25.05.12 - начальник відділу досліджень і розслідувань ОСОБА_5, довіреність № 17 від 26.03.12;
відповідача - у засіданні 14.05.12, 25.05.12 - головний експерт-юрисконсульт відділу досліджень і розслідувань ОСОБА_6, довіреність № 14 від 12.03.12;
3-ої особи - у засіданні 14.05.12 - головний спеціаліст сектора представництва інтересів в судах юридичного відділу Кіровоградської міської ради ОСОБА_7, довіреність № 2321/11-0518 від 10.04.12; у засіданні 25.05.12 - участі не брав;
прокурора м. Кіровограда - у засіданні 25.05.12 - помічник прокурора м. Кіровограда Деревінська О.С., посвідчення № 40 від 08.05.12.
Командитне товариство "Автолегіон-ОСОБА_10", приватне підприємство "Кіровоград Авто Тур", приватне підприємство "Олікс", приватне підприємство "Інгул-Транс-Авто" звернулися до господарського суду з позовною заявою, в якій просять:
"Визнати частково недійсним з моменту складання і скасувати рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року у справі № 15-01/05-11 в частині визнання таким, що порушило законодавство про захист економічної конкуренції та накладення на КТ "Автолегіон-ОСОБА_10" штрафних санкцій в сумі 68 000 грн.;
визнати частково недійсним з моменту складання і скасувати рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року у справі № 15-01/05-11 в частині визнання таким, що порушило законодавство про захист економічної конкуренції та накладення на ПП "Інгул-Транс-Авто" штрафних санкцій в сумі 7800 грн.;
визнати частково недійсним з моменту складання і скасувати рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року у справі № 15-01/05-11 в частині визнання таким, що порушило законодавство про захист економічної конкуренції та накладення на ПП "Олікс" штрафних санкцій в сумі 68 000 грн.;
визнати частково недійсним з моменту складання і скасувати рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року у справі № 15-01/05-11 в частині визнання таким, що порушило законодавство про захист економічної конкуренції та накладення на ПП "Кіровоград Авто Тур" штрафних санкцій в сумі 68 000 грн.
Стягнути з Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України судовий збір на користь Позивачів пропорційно понесеним витратам".
Відповідач вимоги заявника не визнав, посилаючись у відзиві на позов на те, що
перевізниками не витримано вимоги Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 17.11.09 № 1175, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.11.09 за № 1146/17162, зокрема, розрахунок тарифів на перевезення здійснено в порушення п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.21 здійснено без врахування фактичних показників транспортної роботи на міських маршрутах, не враховані конкретні умови експлуатації, які характеризують маршрути за довжиною, пасажиропотоком та іншими показниками, які повинні бути підтверджені фактичними даними;
подані перевізниками до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради розрахунки тарифів містять інформацію, яка не відображає фактичного стану їх діяльності;
розроблені розрахунки мають ознаки спільного оформлення та містять істотні зміни в сторону збільшення витрат, що підтверджує погоджену поведінку під час проведення ними розрахунків тарифів, а узгодження поведінки перевізників по зміні тарифів та приведення їх до однакового рівня при зверненні до міського голови про зміну тарифу та приведення їх на всіх маршрутах до єдиного рівня - 2 грн. призвело до усунення між ними конкуренції за ціновим критерієм і обмеження конкуренції на ринку в цілому
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору вважає, що підстави для застосування перевізниками вартості перевезень на маршрутах ґрунтуються на нормах законодавства України, посилаючись на те, що
формування тарифів перевірені на відповідність їх вимогам Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту;
згідно п. 1.6 такої Методики, перегляд рівня тарифів повинен здійснюватися у зв'язку із зміною виробничої діяльності та реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізника, в тому числі в разі зміни вартості палива більш ніж на 10 процентів.
У засіданні 14.05.12 господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до 14:00 28.05.12.
21.05.12 прокурором м. Кіровограда з посиланням на ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" подана заява про вступ у справу. Заява мотивована тим, що територіальний орган Антимонопольного комітету України, який здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, тому виникла необхідність у представництві прокурором м. Кіровограда інтересів держави в особі Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Згідно частин першої і другої ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор може втупити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадян або держави; про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а у судовому засідання - також і усно. Господарський процесуальний кодекс України не передбачає винесення ухвали господарським судом при поданні прокурором письмової заяви про вступ у справу.
У заяві, що надійшла до господарського суду 23.05.12 позивачі в особі їх представника просять суд при вирішення справи по суті вийти за межі позовних вимог і захистити права позивачів, порушені оспорюваним рішенням в іншій спосіб. При цьому заява містить посилання на та, що встановлені рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.04.12 факти при вирішення спору у справі 5013/188/12, копія якого долучена до справи № 5013/332/12 відповідачем, не можуть бути визнані судом такими, що не підлягають доказуванню в межах ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у даний час подана апеляційна скарга на таке рішення, отже його не можна назвати таким, що вступило в законну силу.
Пунктом 2 частини першої ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Господарський суд клопотання позивачів задовольнив.
Під час проведення засідання 28.05.12 від представника виконавчого комітету Кіровоградської міської ради до господарського суду надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи з причин неможливості такої особи з'явитися у засідання.
Таке клопотання господарський суд не задовольнив, зважаючи на те, що представник третьої особи брав участь у засіданні 14.05.12, однак не повідомляв про необхідність подати додатково усні пояснення, клопотання, заяви і, крім того, явка представника третьої особи не визнавалася господарським судом обов'язковою. Господарський суд враховує й те, що виконавчий комітет Кіровоградської міської ради не позбавлений права уповноважити іншого, ніж ОСОБА_7, представника взяти участь у засіданні, призначеного на 28.05.12.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії. За ч. 3 ст. 6 названого Закону антиконкурентними узгодженими діями вважається вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товарів, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, якщо аналіз ситуації на ринку товарів спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
За результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу, що передбачено ч. 1 ст. 48 зазначеного вище Закону.
Прийняте адміністративною колегією Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення № 11 від 28.02.12 у справі № 15-01/05-11 (далі по тексту - Рішення) на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" оскаржене позивачами частково до господарського суду Кіровоградської області.
Господарський суд не вирішує спір в аспекті наявності чи відсутності вини заявників позову у діях, які покладені відповідачем основу Рішення, оскільки конкурентне законодавство не ставить застосування передбаченої ним відповідальності за порушення цього законодавства у залежність від наявності у суб'єкта господарювання вини в будь-якій формі.
Відповідно до Рішення, відповідачем проведено вивчення регіонального ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі: об'єктом дослідження (товаром) є послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі; товарними межами ринку є перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі; територіальними (графічними межами ринку є територія м. Кіровограда; часовими межами ринку є 2010-2011 р.; маршрутна мережа за вказаний період не зазнавала значних змін і розроблена таким чином, що на окремих ділянках маршрути накладатися один на одного, внаслідок чого споживачі мають можливість обирати між перевізниками, а перевізники не мають можливості одноосібно визначати умови діяльності на маршрутах, тому на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, в межах м. Кіровограда, між перевізниками виникають конкурентні відносини; серед суб'єктів господарювання, які залучені до участі у справі як відповідачі, відсутні такі, що не мають конкурента або декількох на окремих ділянках маршрутів, які ними обслуговуються.
Антиконкурентними узгодженими діями перевізників у Рішенні зазначено те, що
всіма перевізниками застосовані однакові підходи щодо обрахунку собівартості перевезень та визначення кількості перевезених пасажирів;
перевізниками не витримано вимоги Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженої Міністерством транспорту та зв'язку України 17.11.09 № 1175 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.11.09 за № 1146/17162) (далі по тексту - Методика) щодо необхідності урахування конкретних умов експлуатації, які характеризують маршрути за довжиною, пасажиропотоком та іншим показниками, що повинні бути підтверджені фактичними даними;
подані перевізниками до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради розрахунки тарифів містять інформацію, яка не відображає фактичного стану їх діяльності;
розрахунок тарифів на перевезення здійснено в порушення п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.21 Методики, без врахування фактичних показників транспортної роботи на міських маршрутах;
маніпулювання перевізниками під час економічного обґрунтування розрахунків тарифів, коефіцієнтом використання пасажиромісткості, який жодним з них не було встановлено на рівні 1", тобто повної наповнюваності салону транспортного засобу, призвело до суттєвого завищення тарифів на проїзд;
економічно необґрунтований підхід до формування тарифів, спрямований на їх завищення;
розрахунковий рівень тарифів, які були направлені переважною більшістю перевізників на погодження до органу місцевого самоврядування становить 2,10 - 2,81 грн.;
перевізники двічі спільно готували за власними підписами та печатками звернення до Кіровоградського міського голови про зміну тарифу та приведення його до єдиного рівня - 2 грн. і такими діями свідомо намагалися усунути конкуренцію між собою за ціновим критерієм;
обмеження конкуренції полягає в тому, що учасники узгоджених дій - суб'єкти господарювання, які здійснюють в м. Кіровограді перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, не змагалися між собою, завдяки власним досягненням та зменшенню (оптимізації) фактичних витрат, пов'язаних з діяльністю по наданню послуг із перевезення пасажирів - за встановлення обґрунтованої справедливої ціни на ці послуги, та, орієнтуючись не на потреби споживачів, а на рівень ціни один одного, узгодили та погодилися застосувати відповідні ціни на однаковому рівні без об'єктивно виправданих на те причин та звернулися до органу місцевого самоврядування про легімітацію даного порушення.
Як встановлено ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також інша погоджена конкурента поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України фактично доводить, що позивачі є учасниками узгоджених дій, які полягають у погодженій конкурентній поведінці суб'єктів господарювання.
Господарський суд вважає, що відповідачем не доведено погодженої поведінки позивачів по зміні тарифів та приведенню їх до однакового рівня, а саме не доведено порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції.
Як встановлено ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, із органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування; розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати є істотними умовами договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад за ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належать такі власні (самоврядні) повноваження, як встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифи на транспортні послуги.
Виходячи з викладеного, тарифи визначаються в укладеному перевізником із органом місцевого самоврядування договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршрутів загального користування (в тому числі в режимі маршрутного таксі) у розмірі, затвердженому рішенням виконавчого органу сільських, селищних, міських рад.
Згідно п. 1.2 Методики тариф на послуги пасажирського автомобільного транспорту на автобусних маршрутах загального користування, який є вартістю разового проїзду одного пасажира у міському сполученні, є регульованим, оскільки встановлюється (затверджується або погоджується) органом місцевого самоврядування.
Безпосередньо Методика визначає механізм формування тарифів, в тому числі на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, органами місцевого самоврядування та автомобільними перевізниками, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, форми власності та організаційно-правової форми.
Позивачами укладені договори із виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Підставою для внесення змін до таких договорів в частині зміни тарифу є лише рішення виконавчого комітету. Механізм формування тарифу, який встановлюється (затверджується, погоджується), передбачений у Методиці.
Таким чином, саме орган місцевого самоврядування зобов'язаний встановити в порядку і межах, визначених законодавством, тарифи на транспортні послуги. І тільки після такого затвердження, формою якого є рішення органу місцевого самоврядування, відповідно до ч. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вносяться зміни до договорів і, відповідно змінюється вартість перевезення для споживачів послуг з перевезення пасажирів.
Перевізник, як сторона договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, не позбавлений права ініціювати внесення змін до такого договору при наявності підстав для перегляду тарифу, передбачених п. 1.6 Методики. Однак без регулювання тарифу шляхом затвердження його рішенням органом місцевого самоврядування внесення змін до договору не є можливим, і відповідно не є можливим зміна тарифів та приведення їх до певного (однакового) рівня.
Таким чином, сам по собі розрахунок вартості проїзду пасажира у міському сполученні, складений та наданий перевізником органу місцевого самоврядування, фактично не є ні зміною договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті, ні зміною тарифу.
Механізм формування тарифу на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, визначений Методикою, як зазначалося вище є обов'язковим як для перевізника, так і для органу місцевого самоврядування.
Таким чином, встановлення цін (тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту) не є діями суб'єктів господарювання - автоперевізників, тому що їхніми діями є розрахунок таких тарифів відповідно до Методики та подання їх для погодження органу місцевого самоврядування.
Самі по собі здійснені суб'єктами господарювання розрахунки тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту не є антиконкурентними узгодженими діями, про які йдеться у Законі "Про захист економічної конкуренції.
Ініціювання перевізниками внесення змін до договорів перевезення із зверненням до органу місцевого самоврядування про прийняття рішення про затвердження тарифів в іншому розмірі, ніж передбачений в укладених договорах (погодження тарифів в іншому розмірі), не може бути визнане господарським судом антиконкурентними узгодженими діями перевізників (позивачів) без доведення територіальним органом Антимонопольного комітету України того, що аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій. Органи Антимонопольного комітету України мають право призначати експертизу, що встановлено ст. 43 Закону України "Про захист економічної конкуренції, в тому числі з метою проведення аналізу ситуації на ринку товарів. Призначення такої експертизи не відбувалося.
Виходячи із змісту ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для визнання вчинених суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) антиконкурентними узгодженими діями, передує аналіз ситуації на ринку товару, що спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
За твердженням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради у письмових поясненнях, наданих 25.04.12, об'єктивними підставами для перегляду та підвищення тарифу є підвищення цін на пальне, паливно-мастильні матеріали, енергоресурси в реальному секторі економіки більш ніж на 10 відсотків.
За письмовим поясненнями, наданими позивачами в особі їхнього представника, з 2009 р. постійно стрімко збільшуються витрати перевізників на утримання транспортних засобів, паливно-мастильні матеріали, виплату заробітної плати, тому введений у дію в 2009 році тариф 1 грн. 75 коп. не дає економічної можливості автоперевізникам, які обслуговують місцеві маршрути, працювати.
У Рішенні не викладено і не доведено відсутності підстав для перегляду рівня тарифів з урахуванням п. 1.6 Методики.
Як встановлено п. 2.2 Методики планування та розрахунок витрат Перевізника здійснюється на основі нормативного методу із урахуванням галузевих норм використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), прогнозування індексу цін виробників промислової продукції на запланований рік.
Зокрема, оскільки паливно-енергетичні ресурси є обов'язковою складовою у розрахунку вартості перевезень кожного автоперевізника, то зміна такої складової одночасно (чи на протязі певного періоду) є підставою для здійснення ними розрахунку тарифів, і звернення до органу місцевого самоврядування про їх погодження.
Відповідно до п. 8.2, п. 8.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", спростування наявності об'єктивних причин для вчинення погодженої конкурентної поведінки суб'єктів господарювання з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України; ознаки у схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій); схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку; висновок органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).
Із Рішення та відзиву на позов не вбачається проведення відповідачем аналізу ситуації на ринку послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у 2010-2011 роках, який спростовує наявність такої об'єктивної причини як підвищення цін на паливно-енергетичні ресурси, автотранспорт, яким здійснюються перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі у м. Кіровограді, запасні частини до нього, а також інших складових, необхідних для зміни тарифу у названий період, зокрема ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), для вчинення позивачами схожих дій щодо ініціювання перегляду вартості перевезень на такому ринку.
Зазначаючи у Рішенні про одномоментність зміни тарифів на перевезення пасажирів, яка не може бути пояснена об'єктивними причинами, оскільки в окремих випадках тариф не потребував перегляду, Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не навело даних дослідження динаміки цін, обставини і мотиви їх підвищення, витрати суб'єктів господарювання, які впливають на вартість товару, обмежившись доведенням недодержання суб'єктами господарювання п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.21 Методики.
Безпосередньо здійснення розрахунку перевізниками тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту з додержанням чи без додержання вимог Методики не може бути визнане їх антиконкурентними узгодженими діями, тому що здійснення розрахунку не є ні встановленням цін, ні дією, що сама по собі призводить до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Твердження відповідача про те, що узгодженість дій позивачів полягала на одномоментній зміні тарифу шляхом його завищення потребує доведенню по кожному з перевізників окремо із зазначенням того, який саме розмір такого тарифу мав бути сформований станом на певну дату (період) кожним з них. Зокрема у п. 2.3 Методики йдеться про те, що під час розрахунку тарифу загальний обсяг транспортної роботи та загальна кількість перевезених пасажирів, у тому числі з урахуванням пільгових категорій пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, обґрунтовуються перевізником на підставі фактичних показників роботи або встановлюються за результатами обстеження пасажиропотоків. Докази того, що вказаний пункт враховувався відповідачем при твердженні, що економічно необґрунтований підхід до формування тарифів спрямований на їх завищення, відсутні.
Господарський суд звертає увагу й на той факт, що вартість перевезень, розрахунок яких поданий позивачами для погодження органом місцевого самоврядування є різною.
Антиконкурентими узгодженими діями позивачів Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України вважає їх звернення до Кіровоградського міського голови 04.02.11, в якому вони просять врахувати той факт, що за останні 3 роки ціни на проїзд в маршрутних таксі не підвищувалися, а ціни на матеріали, необхідні для забезпечення транспортного процесу піднялися в три рази (газ "метан" - в два рази; шини - в 1,8 рази; акумулятори - в 1,5 рази; запасні частини - на 30 процентів; вартість автобусів - в два рази) просять розглянути питання приведення тарифу на перевезення одного пасажиру в місті Кіровограді до 2 грн.
Засвідчена копія такого листа додана до позовної заяви.
При цьому відповідачем не враховано, що приватне підприємство "Олікс" та командитне товариство "Автолегіон-ОСОБА_10" такий лист не підписувало, тобто такі господарюючі суб'єкти до міського голови не зверталися.
Додані відповідачем до відзиву на позов світлокопії листів без номерів і дати не містять даних про отримання їх міським головою (вхідний номер і дата відсутні), а також в силу ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, за якою письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії (на що наголошував представник позивачів у засіданні), не можуть бути визнані господарським судом письмовими доказами. Докази на підтвердження джерела, з якого такі листи отримані, а також відповідне звернення відповідача до господарського суду про витребування письмових доказів за ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відсутні.
У Рішенні зазначено, що діями по зверненню до міського Кіровоградського міського голови перевізники свідомо намагалися усунути конкуренцію між собою за ціновим критерієм.
Доведення Кіровоградським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України того, що звернення частини позивачів до міського голови (схожість дій) є їх антиконкурентними узгодженими діями, що призвели чи можуть призвести до обмеження конкуренції, з урахуванням порядку встановлення регульованого тарифу, визначеного у Методиці, відсутнє.
Безпосередньо Методика не передбачає узгодження чи порядку узгодження тарифу, сформованого без застосування визначеного механізму його формування.
Згідно ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання рішення недійсним: неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідності . висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Оскільки Рішення в частині визнання дій позивачів антиконкурентними узгодженими діями господарський суд вважає не доведеним, то недоведеними є й Рішення про накладення на позивачів штрафів з посиланням на ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
У засіданні 28.05.12 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 83 (п. 2 частини першої), 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року у справі № 15-01/05-11 в частині визнання дій командитного товариства "Автолегіон -ОСОБА_10" такими, що полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведення їх до однакового рівня, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статі 50, частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, та про накладення відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції на командитне товариство "Автолегіон -ОСОБА_10" штрафу у розмірі 68 000 грн.
3. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року у справі № 15-01/05-11 в частині визнання дій приватного підприємства "Інгул-Транс-Авто" такими, що полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведення їх до однакового рівня, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статі 50, частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, та про накладення відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції на приватне підприємство "Інгул-Транс-Авто" штрафу у розмірі 7 800 грн.
4. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року у справі № 15-01/05-11 в частині визнання дій приватного підприємства "Олікс" такими, що полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведення їх до однакового рівня, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статі 50, частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, та про накладення відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції" на приватне підприємство "Олікс" штрафу у розмірі 68 000 грн.
5. Визнати недійсним рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України № 11 від 28.02.2012 року у справі № 15-01/05-11 в частині визнання дій приватного підприємства "Кіровоград Авто Тур" такими, що полягають у погодженій поведінці по зміні тарифів та приведення їх до однакового рівня, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статі 50, частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування в режимі маршрутного таксі, які призвели до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, та про накладення відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції" на приватне підприємство "Кіровоград Авто Тур" штрафу у розмірі 68 000 грн.
6. Стягнути з Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 25022, м. Кіровоград, пл. Кірова, 1; і. к. 20638147) на користь командитного товариства "Автолегіон-ОСОБА_10 (адреса: 25014, м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, б. 24: і. к. 30285752) 268 грн. 25 коп. судового збору.
7. Стягнути з Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 25022, м. Кіровоград, пл. Кірова, 1; і. к. 20638147) на користь приватного підприємства "Кіровоград Авто Тур" (адреса: 25011, м. Кіровоград, вул. Генерала Родімцева, 121-А; і. к. 36120112) 268 грн. 25 коп. судового збору.
8. Стягнути з Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 25022, м. Кіровоград, пл. Кірова, 1; і. к. 20638147) на користь приватного підприємства "Олікс" (адреса: 25087, м. Кіровоград, вул. Московська, 208; і. к. 24150709) 268 грн. 25 коп. судового збору.
9. Стягнути з Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (адреса: 25022, м. Кіровоград, пл. Кірова, 1; і. к. 20638147) на користь приватного підприємства "Інгул Транс Авто" (адреса: 25014, м. Кіровоград, вул. Автолюбителів, 2; і. к. 32718634) 268 грн. 25 коп. судового збору.
10. Накази видати позивачам після набрання рішенням законної сили.
11. Засвідчений належним чином примірник рішення направити виконавчому комітету Кіровоградської міської ради рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: 25022, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н. В. Болгар
Повне рішення підписано 01.06.12.
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2012 |
Оприлюднено | 06.06.2012 |
Номер документу | 24389311 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чус Оксана Володимирівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чус Оксана Володимирівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чус Оксана Володимирівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Болгар Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні