Рішення

від 28.05.2012 по справі 07/865

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 року Справа № 07/865

За позовом Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України та державного підприємства "Золотоніське лісове господарство"

до Золотоніської районної державної адміністрації

до товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь"

про визнання недійсними договору, державного акту та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін і третьої особи:

від першого позивача: не з'явилися.;

від другого позивача: не з'явилися.;

від першого відповідача: ОСОБА_1 -за довіреністю від 26.05.2010р.;

від другого відповідача: не з'явилися.

За участю прокурорів відділу прокуратури Черкаської області -Архипенко В.О. та Шестакова С.М.

Золотоніський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України та державного підприємства "Золотоніське лісове господарство" звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Золотоніської районної державної адміністрації та до товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" про визнання недійсними з підстав передбачених ст. 203, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України укладеного між Золотоніською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Світязь" договору купівлі -продажу земельної ділянки загальною площею 5,5125 га від 28.07.2006р. та виданого на підставі цього договору Державного акту на право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" на вказану земельну ділянку від 28.08.2006р. і про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" повернути до державної власності цю земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог прокурор у позові та у заяві від 07.05.2012р. вказав на невідповідність спірного договору купівлі-продажу вимогам Земельного та Лісового кодексів України через відсутність у Золотоніської районної державної адміністрації повноважень на передачу спірної земельної ділянки у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Світязь" та на порушення цим договором публічного порядку через його спрямованість на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав з викладених у ньому та у згадуваній вище заяві від 07.05.2012р. підстав.

Відзиви на позов від відповідачів до господарського суду не надійшли.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2010р. провадження у цій справі було зупинено до вирішення Золотоніським міськрайонним судом кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2012р. провадження у цій справі було поновлено у зв'язку із закриттям вказаної вище кримінальної справи за відсутністю складу злочину.

Позивачі та другий відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання суду, призначеного ухвалою господарського суду від 17.05.2012р. на 12 годину 28.05.2012р., проте їх представники у це судове засідання не з'явилися.

28 травня 2012р. другий відповідач заявив письмове клопотання про відкладення призначеного на 12 годину 28.05.2012р. розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання ним додаткових доказів, що мають істотне значення для вирішення цієї справи.

Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість відкладення господарським судом розгляду справи лише у межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Двохмісячний строк розгляду цього спору, встановлений ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчується 28.05.2012р.

Прокурор та сторони письмового клопотання про продовження строку розгляду цього спору не заявили.

Відтак клопотання другого відповідача про відкладення розгляду справи залишено господарським судом без задоволення через закінчення встановленого ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи.

Нез'явлення представників позивачів та другого відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1 квітня 2005р. головою Черкаської обласної державної адміністрації було видане розпорядження №121 "Про передачу в оренду земельної ділянки із земель державної власності". Цим розпорядженням було вирішено, зокрема:

затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Світязь" під розміщення бази мисливського господарства;

вилучити і передати у короткострокову оренду на 3 роки товариству з обмеженою відповідальністю "Світязь" земельну ділянку площею 5,5125 га, із них: 5,1344 га ліси 1 групи та 0,3781 га відкриті заболочені землі, під розміщення бази мисливського господарства за рахунок земель державної власності, які перебувають у постійному користуванні Золотоніського держлісгоспу, що в адміністративних межах Коробівської сільської ради Золотоніського району за межами населених пунктів;

товариству з обмеженою відповідальністю "Світязь" після закінчення строку користування земельною ділянкою, що передається під базу мисливського господарства, у тримісячний термін всі будівлі демонтувати і передати держлісгоспу земельну ділянку у попередньому стані;

доручити Золотоніській районній державній адміністрації укласти договір оренди земельної ділянки із товариством з обмеженою відповідальністю "Світязь" , забезпечити його нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію.

20 квітня 2005р. Золотоніська районна державна адміністрація, як орендодавець, на підставі розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації від 01.04.2005р. №121 і товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь", як орендар, уклали договір оренди землі (далі -договір від 20.04.2005р.), згідно з яким орендодавець надає орендарю, а останній приймає в строкове платне користування строком на 3 роки земельну ділянку загально площею 5,5125 га під розміщення бази мисливського господарства, розташовану в адміністративних межах Коробівської сільської ради Золотоніського району за межами населеного пункту, у тому числі: 5,1344 га ліси І групи та 0,3781 га відкриті заболочені землі.

Відповідно до пунктів 13 та 14 договору від 20.04.2005р. земельна ділянка передається в оренду для розміщення бази мисливського господарства. Цільове призначення земельної ділянки -лісові землі.

Згідно із затвердженим розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 01.04.2005р. №121 проектом землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Світязь", розробленим товариством з обмеженою відповідальністю "Геоприват", це землевідведення здійснено за рахунок земель Вільхівського лісництва Золотоніського держлісгоспу. На відведеній земельній ділянці розташована прибережна захисна смуга загальною площею 0,62 га.

У квітні 2005р. договір від 20.04.2005р. був зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040378400006.

10 лютого 2006р. перший заступник голови Золотоніської районної державної адміністрації ОСОБА_4 видав розпорядження №48 "Про надання дозволу", яким відповідно до п.2 ст.21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" вирішив надати товариству з обмеженою відповідальністю "Світязь" дозвіл на виготовлення експертної оцінки земельної ділянки загальною площею 5,5125 га, наданої для рекреаційних цілей в межах Коробівської сільської ради.

22 лютого 2006р. перший заступник голови Золотоніської районної державної адміністрації ОСОБА_4 видав розпорядження №62 "Про перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу у 2006 році". Цим розпорядженням перший заступник голови Золотоніської районної державної адміністрації ОСОБА_4, посилаючись на п. 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", п. 7 Указу Президента України від 09.03.2000р. №399/2000 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення", лист районного відділу земельних ресурсів вирішив затвердити перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу у 2006 році. До цього переліку була включена і орендована товариством з обмеженою відповідальністю "Світязь" за договором від 20.04.2005р. земельна ділянка площею 5,51 га.

18 липня 2006р. перший заступник голови Золотоніської районної державної адміністрації ОСОБА_4 видав розпорядження №286 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ "Світязь".

Цим розпорядженням перший заступник голови Золотоніської районної державної адміністрації ОСОБА_4 вирішив продати у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Світязь" земельну ділянку площею 55125 кв. м. несільськогосподарського призначення за 829080 грн. (вісімсот двадцять дев'ять тисяч вісімдесят гривень) грн. під розміщення існуючої бази мисливського господарства в межах Коробівської сільської ради.

28 липня 2006р. Золотоніська районна державна адміністрація, як продавець, і товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь", як покупець, уклали спірний договір купівлі -продажу земельної ділянки (далі -договір від 28.07.2006р.).

Згідно з п. 1.1 договору від 28.07.2006р. продавець відповідно до розпорядження першого заступника голови Золотоніської районної державної адміністрації від 18.07.2006р. №286 передає покупцю за плату, а покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку, розташовану у адміністративних межах Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту загальною площею відповідно до земельно-облікових даних 5,5125 га, у тому числі: 5,1344 га ліси І групи та 0,3781 відкриті заболочені землі.

У п. 1.2 договору від 28.07.2006р. його сторони передбачили, що земельна ділянка продається для розміщення бази мисливського господарства.

Пунктами 2.1, 2.2 договору від 28.07.2006р. встановлено, що ціна проданої земельної ділянки за цим договором складає 829080 грн., ця сума сплачується покупцем до 15.12.2006р.

Відповідно до п. 3.2.1 договору від 28.07.2006р. продавець зобов'язаний не пізніше 20 днів після повної сплати вартості земельної ділянки покупцем оформити Державний акт на право власності на землю.

Того ж дня -28.07.2006р. спірний договір від 28.07.2006р. був посвідчений державним нотаріусом Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гаврильченко Н.М. і внесений ним до реєстру правочинів.

Золотоніське управління державної казначейської служби України Черкаської області листом від 17.05.2012р. №01-12/599 підтвердило надходження до бюджету від товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" за придбану ним за спірним договором від 28.07.2006р. земельну ділянку станом на 11.08.2006р. коштів у сумі 829080 грн., у тому числі: до бюджету Коробівської сільської ради 746172 грн. і до бюджету Золотоніського району 82908 грн.

18 серпня 2006р. на підставі договору від 28.07.2006р. товариству з обмеженою відповідальністю "Світязь" був виданий Державний акт серії ЯГ №612222 на право власності на земельну ділянку загальною площею 5,5125 га рекреаційного призначення у межах Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, який (Державний акт) зареєстрований у книзі записів державних атів на право власності на землю та на право постійного користування землею за №020678400003.

Статтею 55 Земельного кодексу України в редакції Закону України від від 08.02.2006р. №3404-IV встановлено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Лісового кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Частина 1 ст. 56 Земельного кодексу України передбачає можливість перебування земель лісогосподарського призначення у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Частина 1 ст. 12 Лісового кодексу України передбачає можливість для громадян та юридичних осіб України ь безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом.

Відповідно до ст. 127, ст. 128 Земельного кодексу України в редакції, чинній на день видання першим заступником голови Золотоніської районної державної адміністрації розпорядження №286 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ "Світязь" та укладення спірного договору від 28.07.2006р., продаж земельних ділянок державної власності громадянам та юридичним особам здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування і державні органи приватизації відповідно до їх повноважень.

Лісовий кодекс України, у редакції, чинній на день видання першим заступником голови Золотоніської районної державної адміністрації розпорядження №286 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ "Світязь" та укладення спірного договору від 28.07.2006р. передбачав такі повноваження органвів виконавчої влади щодо передачі у власність земельних лісових ділянок:

Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин передає у власність, надає в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності (п. 5 ст. 27 Лісового кодексу України);

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними (п. 5 ст. 31 Лісового кодексу України);

районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними ( п. 3 ст. 32 Лісового кодексу України).

Згідно з п. 9 ст. 149 Земельного кодексу України в редакції Закону України від від 08.02.2006р. №3404-IV Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

Продана першим відповідачем другому за спірним договором від 28.07.2006р. земельна ділянка на момент її продажу за основним цільовим призначенням відносилася до земель лісогосподарського призначення. ЇЇ розмір перевищував встановлений ст. 56 Земельного кодексу України і ст. 12 Лісового кодексу України максимальний розмір земельних ділянок лісогосподарського призначення (до 5 гектарів), які можуть передаватись у власність громадянам чи юридичним особам. Ця земельна ділянка передана другому відповідачу у власність як окрема земельна ділянка, а не як замкнена земельна ділянка у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств, як того вимагає ст. 56 Земельного кодексу України.

Отже, вказана земельна не могла передаватися у приватну власність другому відповідачу.

Крім того, Золотоніська районна державна адміністрація не мала повноважень на передачу у власність громадянам чи юридичним особам зазначеної у спірному договорі від 28.07.2006р. земельної ділянки для несільськогосподарських потреб.

Відтак спірний договір від 28.07.2006р. і відповідно виданий на його підставі Державний акт серії ЯГ №612222 на право власності на земельну ділянку від 18.08.2006р. є такими, що суперечать вимогам Земельного та Лісового кодексів України.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 2 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пленум Верховного Суду України у п. 18 своєї постанови від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив таке:

"Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК)".

Прокурор не надав доказів на підтвердження вини сторін в порушенні ними публічного порядку при укладанні спірного договору від 28.07.2006р., тому немає підстав кваліфікувати цей договір за ст. 228 Цивільного кодексу України.

Позивачі є заінтересованими особами у визнанні спірного договору недійсним, оскільки згідно з розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 01.04.2005р. №121 після закінчення строку дії договору оренди землі від 20.04.2005р. орендована земельна ділянка мала бути повернута державному підприємству "Золотоніське лісове господарство".

Таким чином, спірний договір від 28.07.2006р. і в виданий на його підставі Державний акт серії ЯГ №612222 на право власності на земельну ділянку від 18.08.2006р., як такі, що суперечать вимогам Земельного та Лісового кодексів України, на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України підлягають визнанню недійсними із застосуванням наслідків, передбачених ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито" у редакції, чинній на день подання позову, з кожного з відповідачів підлягає стягненню до Державного бюджету України по 4187 грн. 90 державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України та державного підприємства "Золотоніське лісове господарство" до Золотоніської районної державної адміністрації та до товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" про визнання недійсними договору, державного акту та зобов'язання повернути земельну ділянку задовольнити повністю.

Визнати недійсним укладений між Золотоніською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Світязь" договір купівлі -продажу земельної ділянки від 28.07.2006р.

Визнати недійсним Державний акт від 18.08.2006р серія ЯГ №612222 на право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" на земельну ділянку площею 5,5125 га. у межах Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, зареєстрований у книзі записів державних атів на право власності на землю та на право постійного користування землею за №020678400003.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Світязь" (вул. Обухова, буд. 68 б, м. Золотоноша, Черкаська область, ідентифікаційний код 32601210) повернути у державну власність лісову ділянку площею 5,5125 га, розташовану в адміністративних межах Коробівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Зобов'язати Золотоніську районну державну адміністрацією (вул. Садовий проїзд, буд 5, м. Золотоноша, Черкаська область, ідентифікаційний код 04061197) повернути із бюджету товариству з обмеженою відповідальністю "Світязь" (вул. Обухова, буд. 68 б, м. Золотоноша, Черкаська область, ідентифікаційний код 32601210) - 829080 грн.

Стягнути із Золотоніської районної державної адміністрації (вул. Садовий проїзд, буд 5, м. Золотоноша, Черкаська область, ідентифікаційний код 04061197):

- у доход Державного бюджету України через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію 4187 грн. 90 коп. державного мита;

- у доход Державного бюджету України через відділ державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" (вул. Обухова, буд. 68 б, м. Золотоноша, Черкаська область, ідентифікаційний код 32601210):

- у доход Державного бюджету України через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію 4187 грн. 90 коп. державного мита;

- у доход Державного бюджету України через відділ державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 01.06.2012р.

СУДДЯ М.В. Дорошенко