Постанова

від 23.05.2012 по справі 5011-19/120-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2012 № 5011-19/120-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Куксова В.В.

Авдеєва П.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського

на рішення Господарського суду м. Києва від 05.03.2012 року

у справі № 5011-19/120-2012 (суддя : Шаптала Є.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мосбуд»

до Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського

про стягнення 57 516,30 грн.

В С Т А Н О В И В :

У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мосбуд» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського про стягнення 57 516,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 29-12-10 від 21.12.2010 року, у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.03.2012 року у даній справі позов задоволено частково, а саме стягнуто з Українського колежу ім.. В.О. Сухомлинського на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мосбуд" суму основного боргу в розмірі 49 213 (сорок дев'ять тисяч двісті тринадцять) грн. 75 коп., судовий збір в сумі 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неодержання ним бюджетного фінансування на реконструкцію футбольного поля.

Крім того, апелянт стверджує, що підрядні роботи виконувалися за договором № 29-06-10 від 03.11.2010 р., предметом якого є реконструкція стадіону Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського, а тому договір № 29-12-10 від 21.12.2010р. є удаваним.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2010 року між Українським колежем ім. В.О. Сухомлинського (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мосбуд" (підрядник) було укладено Договір № 29-12-10, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами роботи: поточний ремонт металевої огорожі в Українському колежі (СШ № 272) на вул. Луначарського, 5а, а замовник зобов'язується оплатити ці роботи відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1. договору сторони узгодили, що вартість робіт (разом з матеріалами), що будуть виконані за цим договором, визначається розрахунком договірної ціни до Договору, яка є динамічною, та становить 49 213,20 грн., в тому числі ПДВ 20% - 8 202,20 грн. (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору строк початку виконання - не пізніше 5 робочих днів після підписання договору, строки здійснення робіт визначаються сторонами у термін до 31.12.2010 року.

Як передбачено п.п. 4.1, 4.2 договору, оплата виконаних робіт проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника у безготівковому порядку у національній валюті України. Акти виконаних робіт (форма КБ-2в) подаються Підрядником для перевірки і підпису Замовнику до 25 числа звітного місяця, а довідка форми КБ-3 до 29 числа цього ж місяця. Замовник зобов'язується підписати акти та довідки до 5-го числа після звітного місяця, за умови виконання підрядником робіт відповідно до вимог цього договору.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивачем було виконано роботи з поточного ремонту металевої огорожі в Українському колежі (СШ № 272), що підтверджується підписаним між сторонами та скріпленим печатками Актом приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2010 року на суму 49 213,20 грн.(а.с. 9-11).

Однак, відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт не виконав, у зв'язку з чим 23.12.2011 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 124 з вимогою про оплату боргу, про що свідчить копія фіскального чеку та опис вкладення у цінний лист з відміткою поштового відділення (а.с. 60-61).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази реагування відповідачем на зазначену претензію.

За приписами ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 49 213,20 грн. основного боргу є такими, що підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на неодержання ним бюджетного фінансування на реконструкцію футбольного поля судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, з моменту підписання акту виконаних робіт № 1 від 21.12.2010 року і до направлення позивачем претензії від 23.12.2011 року відповідач не повідомив позивача про неможливість проводити своєчасні розрахунки за виконані роботи.

Крім того, судова колегія зважає на те, що Договором № 29-12-10 від 21.12.2010 року не передбачено виконання відповідачем свого зобов'язання в залежності від бюджетного фінансування.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стосовно тверджень апелянта про те, що підрядні роботи виконувалися за Договором № 29-06-10 від 03.11.2010 р., предметом якого є реконструкція стадіону Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського, і тому договір № 29-12-10 від 21.12.2010р. є удаваним, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з п. 1.2. Договору № 29-12-10 від 21.12.2010 р., склад робіт, що доручається для виконання підряднику: поточний ремонт металевої огорожі в Українському колежі (СШ № 272) на вул. Луначарського, 5а.

В акті приймання виконаних підрядних робіт № 1 за грудень 2010 року зазначено те, що він складений на виконання саме договору № 29-12-10 від 21.12.2010 року, для виконання поточного ремонту металевої огорожі в Українському колежі (СШ № 272) на вул. Луначарського, 5а.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку про те, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 29-12-10 від 21.12.2010 року, а не за Договором № 29-06-10 від 03.11.2010 р., на який вказує апелянт.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченням суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних у сумі - 1 349,36 грн. за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року та 3 129,27 грн. інфляційних втрат на суму основної заборгованості за період 01.01.2011 року по 01.09.2011 року.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже було зазначено вище, претензію № 124 з вимогою про оплату боргу позивач направив відповідачу 23.12.2011 року.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги про стягнення 3% річних від простроченої суми та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, оскільки нарахування 3% річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань проведені до моменту пред'явлення кредитором вимоги про виконання обов'язку за договором, та як наслідок до моменту виникнення у боржника обов'язку

виконання договірного зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 6.2 Договору, при несвоєчасній оплаті вартості виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню за кожний день прострочення в розмірі облікової ставки Національного банку, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несплаченої своєчасно суми, але не більше 10% несвоєчасно сплаченої суми.

Крім 3% річних та інфляційних втрат, позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 3 824,47 грн. за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року.

Однак, судова колегія, також погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки у відповідача зобов'язання з виконання договору виникло лише 03.01.2012 року, тому днем початку прострочення виконання буде 04.01.2012 року.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського на рішення Господарського суду м. Києва від 05.03.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 05.03.2012 року у справі № 5011-19/120-2012 - без змін.

3. Матеріали справи № 5011-19/120-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Куксов В.В.

Авдеєв П.В.