Рішення

від 29.05.2012 по справі      23/038-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2012 р. Справа № 23/038-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», Київська область, м. Боярка

до Приватного підприємства «Виробниче підприємство «Базальт-Прогрес», Київська область, м. Ірпінь

про стягнення 106766,71 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність №1-271 від 26 грудня 2011 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Виробниче підприємство «Базальт-Прогрес»(далі - відповідач) про стягнення 106766,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу для потреб промислових споживачів за №120630-ПГ/11-1 від 5 вересня 2011 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий газ, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 94344,13 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 4288,10 грн., 3% річних в розмірі 820,37 грн., інфляційні втрати в розмірі 710,03 грн. та штраф в розмірі 6604,08.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 25 квітня 2012 року та призначено справу до розгляду на 16 травня 2012 року.

16 травня 2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 29 травня 2012 року.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 25 квітня 2012 року та від 16 травня 2012 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

28 травня 2012 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (№1/28-05 від 28 травня 2012 року). Клопотання обґрунтоване тим, що повноважний представник відповідача не може бути присутній у судовому засіданні 29 травня 2012 року у зв'язку з хворобою.

Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, представник відповідача, який перебуває на лікарняному, не є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута.

У судовому засіданні 29 травня 2012 року представником позивача до суду подано письмові пояснення, що по суті є заявою про зменшення позовних вимог. З зазначених письмових пояснень вбачається, що 23 травня 2012 року відповідачем було сплачено 4344,13 грн. боргу. Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 90000,00 грн. Інші позовні вимоги залишені без змін.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

29 травня 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором -постачальник) та відповідачем (за договором -споживач) 5 вересня 2011 року укладено договір на постачання природного газу для потреб промислових споживачів за №120630-ПГ/11-1.

Предметом договору відповідно до пункту 1.1 є постачання споживачу в 2011 році природного газу для власних виробничих потреб.

Згідно пункту 1.2 договору за даним договором постачається виключно імпортований газ, ввезений на митну територію України ПАТ НАК «Нафтогаз України», лише для споживача, що має статус платника податків.

Пунктом 2.1 передбачено, що постачальник передає з 6 серпня 2011 року по 31 грудня 2011 року споживачу природний газ.

У відповідності до пункту 3.5.2 договору споживач зобов'язаний прийняти газ від постачальника в термін та обсягах, зазначених в пункті 2.1 цього договору та оплатити вартість газу та послуг з його транспортування та постачання постачальнику.

Згідно пункту 3.5.6 договору споживач зобов'язаний складати з постачальником до 1 числа місяця, наступного за звітним, акт приймання-передачі природного газу за місяць, який є підставою для остаточних розрахунків споживача за газ та послуги з його транспортування та постачання.

Відповідно до пункту 5.1 договору ціна за 1000 м 3 природного газу складає 3480,57 грн.

Згідно з пунктом 6.1 договору оплата за газ проводиться виключно грошовими коштами до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, в розмірі 100% вартості обсягу газу, який зазначений в заявці споживача та запланований для поставки на наступний місяць за ціною, що зазначена у пункті 5.1 договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу, на підставі акту приймання передачі газу.

Пунктом 7.5 договору встановлено, що в разі невиконання споживачем умов пункту 6.1 договору споживач зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. За прострочення строку платежу понад тридцять календарних днів споживач додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Договір набирає чинності у відповідності до пункту 11.1 договору з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 6 серпня 2011 року до 31 грудня 2011 року, а в частині проведення розрахунків за газ -до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується підписаними уповноваженими сторонами позивача та відповідача актами передачі -приймання природного газу (на постачання природного газу для потреб промислових споживачів) №120630 за жовтень від 31 жовтня 2011 року (на суму 64184,33 грн.), №120630 за жовтень 2011 року від 31 жовтня 2011 року (на суму 44617,44 грн.) та №120630 за грудень 2011 року від 31 грудня 2011 року (на суму 77803,06 грн.), а всього, на загальну суму 186604,83 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав належним чином, а саме, частково розрахувався за поставлений газ, що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 90000,00 грн.

Відповідач в судові засідання 16 травня 2012 року та 29 травня 2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 25 квітня 2012 року та від 16 травня 2012 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 25 квітня 2012 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю оплатив отриманий від позивача газ. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 90000,00 грн. заборгованості за отриманий газ підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Як встановлено судом, розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 4288,10 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 7.5 договору встановлено, що за прострочення строку платежу понад тридцять календарних днів споживач додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. Отже, сума штрафу, заявлена до стягнення позивачем, у розмірі 6604,08 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 820,37 грн. та інфляційних втрат у сумі 710,03 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Виробниче підприємство «Базальт-Прогрес»(08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 1-у, код 34779893) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(08150, Київська область, м. Боряка, вул. Шевченка, 178, код 20578072) -90000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 4288 (чотири тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 10 коп. пені, 6604 (шість тисяч шістсот чотири) грн. 08 коп. штрафу, 710 (сімсот десять) грн. 03 коп. інфляційних втрат, 820 (вісімсот двадцять) грн. 37 коп. 3% річних та 2135 (дві тисячі сто тридцять п'ять) грн. 33 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання рішення -31 травня 2012 року

СуддяД.Г. Заєць