Ухвала

від 16.05.2012 по справі 2а-3299/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3299/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів Гром Л.М.

Кучми А.Ю.

При секретарі Падюковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу УПФУ у м. Біла Церква Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду по справі за позовом за позовом УПФУ у м. Біла Церква Київської області до публічного акціонерного товариства „Трібо" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 року в задоволені позову відмовлено з тих підстав, що позивач не надав доказів понесення ним фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, а розрахунок витрат складено за неповного з'ясування фактичних обставин. До нього включені особи, пенсії яким призначені до 01.01.2004 р., а тому законні підстави для задоволення позову відсутні. До вказаного розрахунку також включено осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким законом знижено вік виходу на пенсію на п'ять років. У зв'язку з чим фактичні витрати на виплату і доставку пенсій таким особам в силу закону здійснюються за рахунок державного бюджету і не можуть покладатися на відповідача.

На вказану постанову УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову про повне задоволення позову, мотивуючи тим, що вона є незаконною і необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що витрати ПФУ повинні складатися з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій , яка здійснюється ПФУ через банківську систему або через мережу відділень Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта». Доказів понесення таких витрат позивач суду не надав.

Згідно п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо виконання ст.3 указу Президента України від 4 липня 1998 року № 734»від 30.08.1999 року № 1596 операції з відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги з них (у тому числі з доставкою додому) здійснюються уповноваженими банками безоплатно, тобто ПФУ з цього приводу жодних витрат не несе.

На підтвердження понесених витрат на виплату та доставку пенсій позивач надав суду розрахунок таких витрат, складений згідно з додатком 7 до п.6.4 Інструкції. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий розрахунок не може вважатися доказами фактичного понесення вказаних витрат, оскільки сам по собі розрахунок - це лише спосіб визначення розміру витрат незалежно від того, чи мали вони місце в дійсності. Через відсутність в справі доказів, які б підтверджували понесення ПФУ фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, суд апеляційної інстанції відкладав розгляд даної справи і надавав позивачу строк для надання таких доказів, але вони суду так і не були надані.

Колегія суддів також бере до уваги, що до набрання чинності ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Законом № 1058-IV), тобто до 01.01.2004 року, обов'язку підприємства відшкодовувати ПФУ витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.»а»ч.1 ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»(далі -Закон № 1788-ХІІ), передбачене не було, а тому витрати на виплату таких пенсій, призначених до 01.01.2004 року, відшкодуванню ПФУ товариством не підлягають.

Відповідно до пп.6.6 п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1 (далі -Інструкція), витрати на доставку та виплату додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень не включаються до фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і відшкодуванню не підлягають. Відповідних доказів в цій частині позивач суду не надав.

Звертає колегія суддів увагу і на ту обставину, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.«а»ч.1 ст.13 Закон № 1788-ХІІ працівникам, що мають статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі -Закон № 796-ХІІ), відшкодовуються ПФУ підприємствами до досягнення такими працівниками зменшеного пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій Законом № 796-ХІІ (ст.55), а не досягнення ними віку, встановленого ст.26 Закону № 1058-IV для набуття права на пенсію за віком. В той же час в матеріалах справи відсутні дані про зменшений пенсійний вік зазначених в позові осіб, а отже неможливо достовірно встановити правильність зробленого позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

З огляду на викладене та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2011 року -без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя Денісов А.О.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.