КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-19175/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"22" травня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі: Воронець Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Безпека-Бізнес і Б»до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпека-Бізнес і Б»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними та скасування рішення № 1572 від 31.10.2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2012 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпека-Бізнес і Б»є юридичною особою (ідентифікаційний код 30186754) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва.
31 жовтня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»прийняте рішення № 1572 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «Безпека-Бізнес і Б»накладено штраф у розмірі 15571,32 грн. та нарахована пеня в розмірі 1 041,13 грн. за період з 20 червня 2011 року по 30 червня 2011 року.
Позивач вважає дії відповідача щодо накладення на підприємство штрафу та нарахування пені протиправними, відповідно, на думку позивача, рішення управління є неправомірним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі -Закон № 2464).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною п'ятою статті 9 Закону № 2464 встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно підпункту 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Матеріали справи свідчать, що позивачем помилково було перераховано кошти по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень-червень 2011 року на р/р 37190072002626 (платіжні доручення від 25 травня 2011 року № 188 на суму 68726,33 грн. та від 8 червня 2011 року № 201 на суму 88707,91 грн.).
При цьому, кошти по сплаті єдиного соціального внеску за травень підприємством на рахунки Пенсійного Фонду було перераховано своєчасно, з дотриманням строків, передбачених вищезазначеними правовими нормами.
Частиною 13 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.
Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-1, визначає процедуру зарахування в рахунок майбутніх платежів або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, суми помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 3 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів у випадку помилкової сплати суми єдиного внеску на відповідний рахунок управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування, органом Пенсійного фонду здійснюється зарахування коштів у рахунок майбутніх платежів по тому самому виду платежу (рахунку) відповідно до встановленого розміру єдиного внеску, який повинен надходити на рахунок, на який було їх сплачено, в порядку календарної черговості виникнення зобов'язань платника з цього платежу.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що повернення коштів здійснюється у випадках помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду.
Помилково сплачені суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного фонду розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви (пункт 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів).
Згідно пункту 10 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок поточних надходжень на рахунок органу Пенсійного фонду, на який сплачено кошти, що повертаються.
У разі неможливості здійснення повернення одноразово на загальну суму орган Пенсійного фонду здійснює повернення частковими сумами шляхом оформлення відповідних розрахункових документів.
У разі недостатності або відсутності на відповідному рахунку поточних надходжень коштів для здійснення повернення відповідний орган Пенсійного фонду направляє звернення за формою, наведеною у додатку 2, для підкріплення коштами цього рахунку до головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві чи Севастополі. Головне управління на підставі звернення приймає рішення за формою, наведеною у додатку 3, та оформлює розрахункові документи для перерахування на рахунок органу Пенсійного фонду необхідної суми коштів з відповідного рахунку, відкритого на ім'я головного управління в органі Державного казначейства. Зазначені розрахункові документи передаються для виконання Головному управлінню Державного казначейства України.
Головне управління Державного казначейства України на підставі розрахункових документів головного управління перераховує кошти єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій у межах поточних надходжень за день у цілому по регіону за відповідним видом платежу.
У разі недостатності або відсутності коштів на рахунку головного управління його підкріплення здійснюється на підставі рішення Пенсійного фонду України за формою, наведеною у додатку 3, для перерахування коштів з відповідного рахунку, відкритого в Державному казначействі України для зарахування коштів єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій за відповідним видом надходжень, до розмежування цих коштів за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Підставою для прийняття рішення щодо підкріплення коштами є звернення головного управління за формою, наведеною у додатку 2.
На підставі прийнятого рішення Пенсійний фонд України оформлює розрахункові документи на перерахування необхідної суми коштів відповідному органу Пенсійного фонду для здійснення повернення та надає їх до Державного казначейства України.
Державне казначейство України на підставі розрахункових документів Пенсійного фонду України до здійснення розмежування єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування перераховує кошти за належністю у межах поточних надходжень за день.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 червня 2011 року позивач повідомив начальника Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Безпека-Бізнес і Б»помилково на р/р 37190072002626 (нарахування на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності -33,2%) сплачено 250602,95 грн. та вказало на те, що призначенням платежу в платіжних дорученнях є сплата внесків 37,19 %, в зв'язку з чим просило надлишково перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок 37190072002626 зарахувати на розрахунковий рахунок 37195022002626 (код 22 - 37,19 %).
З вищевикладеного слідує, що відповідач помилково сплачені кошти мав перерахувати на належний розрахунковий рахунок 25 червня 2011 року, проте, матеріали справи свідчать, що зазначені кошти перераховані органом Пенсійним фондом лише 31 серпня 2011 року.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 24 червня 2011 року позивач повторно сплатив необхідну суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2011 року на належний розрахунковий рахунок Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (платіжні доручення від 23 червня 2011 року № 186 на суму 93168,71 грн. та № 193 на суму 86000 грн.)
Проте, оскаржуваним рішенням, позивачу безпідставно донараховано штрафні санкції та пеню за період з 20 червня 2011 року по 30 червня 2011 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем неправомірно нараховані Товариству з обмеженою відповідальністю «Безпека-Бізнес і Б»штрафні санкції та пеню за 20 червня 2011 року та за період з 25 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, відповідно рішення відповідача № 1572 від 31.10.2011 року, яким позивачу за вказаний період нараховані штрафні санкції та пеня підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2012 |
Оприлюднено | 05.06.2012 |
Номер документу | 24404022 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Романчук О.М
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні