Рішення

від 22.05.2012 по справі 5020-393/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2012 року справа № 5020-393/2012

За позовом Об'єднаної кредитної спілки Національної асоціації кредитних спілок України

(вулиця Чорновола, буд. 25, офіс 49, м. Київ, 01135)

до відповідача -Кредитної спілки "Бліц-Кредит"

(проспект Героїв Сталінграду, буд. 40, м. Севастополь, 99059)

про стягнення 118 366,16 грн.

Суддя Альошина С.М.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача -не з'явився;

Від відповідача -не з'явився.

Суть спору:

Об'єднана кредитна спілка "Об'єднана кредитна спілка Національної асоціації кредитних спілок України" звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Кредитної спілки "Бліц-Кредит" про стягнення 118 366,16 грн., у тому числі 58 081, 00 грн. заборгованості по сплаті основної суми кредиту, 59 768, 00 грн. заборгованість по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом, 116, 16 грн. - суми інфляційних нарахувань та 3 % річних у розмірі 401,00 грн.

Також у позовній заяві позивач з метою забезпечення позову просив накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно і грошові суми, що належать відповідачеві, а також грошові кошти, що знаходяться у касі кредитної спілки та банківських рахунках: п/р 26008945200171 в Севастопольській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195; п/р 26002947569101 в Кримській республіканській філії ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 324010.

Ухвалою суду від 11.04.2012 порушено провадження у справі і прийнято позовну заяву до розгляду. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2012.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.05.2012, представник позивача надав письмові пояснення № 33/12 від 10.05.2012 до позовної заяви, в яких, на виконання вимог ухвали суду від 11.04.2012 про порушення провадження у справі, вказав на те, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі та Свідоцтві про держану реєстрацію юридичної особи серії А00 № 023303 (копія якого наявна у матеріалах справи), повним найменуванням позивача є: "Об'єднана кредитна спілка Національної асоціації кредитних спілок України".

Судом ухвалено вважати вірним найменуванням позивача - "Об'єднана кредитна спілка Національної асоціації кредитних спілок України".

Також, у цих же поясненнях позивач вказав, що клопотання, викладене у позовній заяві, щодо вжиття заходів до забезпечення позову, є обґрунтованим з тих підстав, що протягом тривалого часу відповідач не здійснював платежі, а при зверненні до нього, не надавав будь-яких відповідей.

На підставі статті 77 ГПК України розгляд справи був відкладений на 22.05.2012.

Ухвалами господарського суду міста Севастополя від 11.04.2012 та від 14.05.2012 суд зобов'язував позивача привести вимоги щодо вжиття заходів до забезпечення позову у відповідність з чинним законодавством України та надати суду доказі, які підтверджують, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, однак, 21.05.2012 надав суду телеграму, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неможливістю явки його представника у засідання суду 22.05.2012.

Проте, позивач не виконав вимоги вищевказаних ухвал суду від 11.04.2012 та від 14.05.2012 відносно його клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки не привів у відповідність з чинним законодавством України вимоги щодо вжиття заходів до забезпечення позову та не надав суду доказів, які підтверджують, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал суду від 11.04.2012 та від 14.05.2012 не виконав, правом, наданим йому статтею 59 ГПК України не скористався та письмового відзиву на позов суду не надав. Про час та місце розгляду справи у судових засіданнях повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, проте, копії вказаних ухвал суду, які направлялись на адресу відповідача, були повернуті на адресу суду з відмітками поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Зі змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.2. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2008 між сторонами був укладений договір кредитної лінії № 74/08.

Згідно з пунктом 1.1. договору кредитодавець (позивач) надає позичальнику (відповідачу) кредитну лінію з лімітом 300 000,00 грн. в межах якого позивальник може отримувати будь-які суми кредиту, та зобов'язується повернути їх на умовах, що передбачені цим договором.

Кредит надається строком на 12 (дванадцять) місяців - з 21.05.2008 до 21.05.2009 (пункт 2.1. договору).

У пункті 2.3. договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю фактично отримані суми кредиту та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного пунктом 2.1. цього договору.

Відповідно до пункту 2.5. договору датою надання кредиту вважається дата списання відповідних сум з рахунку кредитодавця. Датою повернення кредиту так само як і датою фактичної сплати процентів вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця.

Положеннями пункту 3.1. договору передбачено, що за користування кредитом кредитодавець щомісячно станом на останній день місяця нараховує плату (проценти) в розмірі 19,0 % річних від загальної суми щоденного залишку заборгованості позичальника по кредиту в рамках кредитної лінії. Залишок заборгованості по кредиту у будь-який момент не може перевищувати суми вказаної в пункті 1.1. цього договору в якості ліміту.

Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом починаючи з наступного за датою його надання дня та включаючи дату повернення (пункт 3.2. договору).

У пункті 3.4. цього договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 6.1. договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов'язків за договором.

21.06.2010 сторони уклали додатковий договір № 1, яким, зокрема, продовжили строк дії договору кредитної лінії № 74/08 до 21.12.2011 та внесли зміни до графіка розрахунків, виклавши його у новій редакції.

31.03.2011 сторонами укладено додатковий договір № 2, яким вдруге змінено графік розрахунків. Інші умови договору кредитної лінії залишились незмінними і сторони підтвердили по них свої зобов'язання.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі та надав відповідачеві в рамках кредитної лінії дев'ять траншів на загальну суму 370 000,00 грн., що підтверджено відповідними платіжними дорученнями: № 465 від 21.05.2008 на суму 100 000,00 грн; № 511 від 30.05.2008 на суму 30 000,00 грн; № 514 від 02.06.2008 на суму 30 000,00 грн.; № 549 від 11.06.2008 на суму 40 000,00 грн.; № 558 від 13.06.2008 на суму 30 000,00 грн.; № 601 від 19.06.2008 на суму 30 000,00 грн.; № 602 від 20.06.2008 на суму 40 000,00 грн.; № 925 від 02.10.2008 на суму 40 000,00 грн.; № 938 від 08.10.2008 на суму 30 000, 00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Натомість, відповідач умови договору № 74/08 від 21.05.2008 в частині строків погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом порушив, внаслідок чого у нього перед позивачем, станом на 15.03.2012, утворилась заборгованість: по сплаті основної суми кредиту в розмірі 58 081,00 грн; по сплаті процентів за користування кредитом - 59 768,00 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Також, за прострочення повернення кредиту позивач просить стягнути з відповідача 116, 16 грн. - суми інфляційних нарахувань та 3 % річних у розмірі 401,00 грн.

Наведене спричинило звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними відносинами, що виникли з договору кредитної лінії (кредитні правовідносини), тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Як встановлено судом, 21.05.2008 між сторонами був укладений договір кредитної лінії № 74/08, який за своєю правовою природою та ознаками є кредитним договором. Саме цей договір є підставою виникнення у відповідача зобов'язань перед позивачем щодо повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування ним.

Так, згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач -"Об'єднана кредитна спілка Національної асоціації кредитних спілок України" є фінансовою установою, що підтверджується дублікатом Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії КС № 327, виданим 20.09.2010 Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (реєстраційний номер 14100553, розпорядження № 1274 від 02.07.2004).

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, сторони встановили термін кредитування до 21.12.2011 (пункт 1.1. додаткового договору № 1 від 21.06.2010 за відповідним графіком розрахунків.

Згідно з частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як установлено судом, відповідно до умов кредитного договору за користування кредитом кредитодавець щомісячно станом на останній день місяця нараховує плату (проценти) в розмірі 19,0% річних від загальної суми щоденного залишку заборгованості позичальника по кредиту в рамках кредитної лінії. Залишок заборгованості по кредиту у будь-який момент не може перевищувати суми вказаної в пункті 1.1. договору в якості ліміту (пункт 3.1. договору).

В свою чергу, пунктом 2.3. та підпунктом 5.1.3. пункту 5.1. договору кредитної лінії № 74/08 від 21.05.2008 на позичальника покладений обов'язок вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка розрахунків.

Перевіривши розрахунок процентів за користування кредитом суд визнає його вірним, а позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю в сумі 59 768, 00 грн.

Як вже зазначалось вище, позивач за прострочення повернення кредиту просить стягнути з відповідача 116, 16 - суми інфляційних нарахувань та 3 % річних у розмірі 401,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань в сумі 116, 16 грн. та 3 % річних у розмірі 401,00 грн. суд визнав правильним, а тому позовні вимоги в цих частинах також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 118 366,16 грн., у тому числі 58 081, 00 грн. заборгованості по сплаті основної суми кредиту, 59 768, 00 грн. заборгованість по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом, інфляційних нарахувань в сумі 116, 16 грн. та 3 % річних у розмірі 401,00 грн. документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо клопотання позивача про накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно і грошові суми, що належать відповідачеві, а також грошові кошти, що знаходяться у касі кредитної спілки та банківських рахунках: п/р 26008945200171 в Севастопольській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195; п/р 26002947569101 в Кримській республіканській філії ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 324010, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки позивач, як зазначалось вище, не виконав вимоги вищевказаних ухвал суду від 11.04.2012 та від 14.05.2012 відносно його клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме, не привів у відповідність з чинним законодавством України вимоги щодо вжиття заходів до забезпечення позову та не надав суду доказів, які підтверджують, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно і грошові суми, що належить відповідачеві, а також грошові кошти, що знаходяться у касі кредитної спілки та вищевказаних банківських рахунках.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кредитної спілки „Бліц-Кредит" (проспект Героїв Сталінграду, буд. 40, м. Севастополь, 99059, ідентифікаційний код 33366163, п/р 26008945200171 у Севастопольській філії АКБ „Укрсоцбанк", м. Севастополь, МФО 324195, або з інших рахунків) на користь Об'єднаної кредитної спілки Національної асоціації кредитних спілок України (вулиця Чорновола, буд. 25, офіс 49, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 26333590, п/р 26504010004980 у філїї центрального РУ АТ Банку „Фінанси та кредит", МФО 300937, або на інші рахунки) 118 366,16 грн., у тому числі 58 081,00 грн. заборгованості по сплаті основної суми кредиту, 59 768, 00 грн. заборгованість по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом, інфляційних нарахувань у сумі 116, 16 грн. та 3 % річних у розмірі 401,00 грн., а також 2 367,32 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.05.2012.

Суддя С.М. Альошина