Постанова

від 22.05.2012 по справі 2а/1270/1553/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2012 року Справа № 2а/1270/1553/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Широкої К.Ю.

при секретарі: Бондар Ю.М.,

за участю сторін:

представника позивача: Приходько Є.В.,

представника відповідача: Мілобінська М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекон - М» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000222301 від 08.02.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекон - М» звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сєверодонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000222301 від 08.02.2012. В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне. 08 лютого 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство «Рекон - М» (ТОВ НВП «Рекон - М»), отримало податкове повідомлення - рішення № 0000222301 від 08.02.2012 року, винесене на підставі акту перевірки від 23.01.2012 року № 102/23-30009772 «Про результати позапланової документальної нев'їздної перевірки ТОВ НВП «Рекон - М», код ЄДРПОУ 30009772, з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Прокард» (код за ЄДРПОУ 37288414) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код за ЄДРПОУ 35554567) за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року та лютий 2011 року».

Зазначеним повідомленням - рішенням товариству з обмеженою відповідальністю науково - виробничому підприємству «Рекон - М» (далі - Позивач) визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 70977,82грн., у тому числі 57 775,70 грн. - основного платежу та 13 202,10 грн. - штрафних санкцій по податку на додану вартість. Позивач не згоден з податковим повідомленням рішенням з огляду на те, що зазначене рішення прийняте на підставі висновків акту перевірки, які не відповідають чинному законодавству, є протиправними та суттєво порушують права підприємства.

У вступній частині акту перевірки, зазначено, що підставою для проведення перевірки став наказ ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 12.01.12 № 60-п та п.п. 75.1.2, п.75.1, ст. 75, та ст. 79 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що посилання на зазначені норми, як на підстави для проведення перевірки є незаконними та необґрунтованими, оскільки стаття 75 ПК України встановлює перелік та характеризує види перевірок, підпункт 75.1.2 зокрема роз'яснює, що є документальною перевіркою. Стаття 79 ПК України встановлює особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Отже зазначені норми на думку Позивача не можуть бути підставою для проведення перевірки. В пункті 3 акту перевірки зазначено, що на підставі п.п. 20.1.6, п.20.1, ст. 20, п. 73.3 та п.п. 78.1.1, п. 78.1, ст. 78 ПК України, ДПІ в м. Сєвєродонецьку направлено запити на ТОВ НВП «Рекон-М», щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань відносин з ПП «Прокард» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Відповідними листами ТОВ НВП «Рекон-М» надало необхідні пояснення та документи по взаємовідносинами з зазначеними контрагентами. Не зважаючи на це, 12.01.2012 року керівником ДПІ в м. Сєверодонецьку видається наказ № 60-п про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ НВП «Рекон-М». Підстави для проведення цієї перевірки також зазначені п.п. 75.1.2, п.75.1, ст.75, та ст. 79 Податкового кодексу України. Викладене свідчить про відсутність у ДПІ в м. Сєвєродонецьку необхідних законних підстав для прийняття рішення про призначення перевірки, отже наказ ДПІ в м. Сєвєродонецьку №60 - п від 12.01.2012 року є незаконним та таким, що суперечить нормам ПК України та ч. 2 ст. 19 Конституції України. Державна податкова інспекція за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки визнає нікчемними правочини укладені між ТОВ НВП «Рекон-М» та його контрагентами - ПП «Прокат» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Фахівці, які здійснювали перевірку, зробили висновок про нікчемність правочинів, укладених між нашим підприємством та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» спираючись виключно на поверхневий аналіз податкової звітності, та іншої сумнівної інформації, яка характеризує особисті якості директора ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Позивач зазначає, що станом на дату складання ДПІ в м. Сєверодонецьку акту перевірки податкові органи не були наділені ані законодавством, ані повноваженням на визначення правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь - якого правочину вимогам ст. ст. 202, 203, 215. 216, 228 Цивільного Кодексу України. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимогу у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у адміністративному позові. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, зазначив, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Обставиною для проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВП «Рекон-М» було отримання додаткової інформації від інших ДПІ, про що відмічено у розділі 2.11 акту перевірки: «ДПІ в м. Сєверодонецьку використовувалася податкова інформація МДПІ у Ленінському районі м. Луганська та Алчевської ОДПІ, яка відповідно до п.п.83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Податкового Кодексу України є підставою для висновків під час проведення перевірок. Ст. 16 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ зі змінами та доповненнями визначено, що «Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України». Так, на запит ДПІ в м. Сєверодонецьку від 30.11.11 № 20842/23-104 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань відносин з ПП «Прокард» за лютий 2011 р., отримання відповіді № 1/12 від 14.12.11р. з надання лише копій документів без будь - яких пояснень подальшого використання в господарській діяльності ТМЦ, факти їх транспортування, тощо. На запит від 30.11.11 № 21041/23-104 щодо надання пояснень та документального підтвердження з питань відносин з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період грудень 2010р., січень-вересень 2011р., отримана відповідь № 2/12 від 28.12.11, з наданням копій документів про виконання ремонтних робіт без пояснень подальшого їх використання в господарській діяльності підприємства. В акті перевірки зазначено: акти виконаних робіт за формою № КБ -2в підписано з боку Замовника -директором ТОВ НВП «Рекон - М» ОСОБА_3 та з боку виконавця від імені директора ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ОСОБА_4 В акті виконаних робіт не вказано найменування об'єкту ремонтних робіт та його адреса, що не дає можливості ідентифікувати як об'єкт ремонтних робіт, так і його власника. Державною податковою інспекцією в м. Сєверодонецьку використовувалась податкова інформація МДПІ Ленінському районі м. Луганськ, яка відповідно до п. п. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України є підставою для висновків під час проведення перевірок. Так, факт відсутності за місцезнаходженням ТОВ«Лугпромстойсантехмонтаж» відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність потрібного технічного персоналу, виробничого обладнання, торгівельного обладнання та інших основних фондів, відсутність транспортних засобів, що не дає можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами, підтверджує здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. Несплата до бюджету необхідних додаткових платежів є заволодіння державним майном. Таким чином, у результаті порушення контрагентами ПП «Прокард» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), постачання для ТОВ НВП «Рекон-М» товарно-матеріальних цінностей та робіт, має протиправний характер. А такий правочин внаслідок якого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у ціні товарів, робіт, послуг, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно із частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу є нікчемним. З метою недопущення втрат бюджету та на підставі вищевикладеного ДПІ в м. Сєверодонецьку просить в задоволені позовних вимог позивачу відмовити. Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого. Позивач - ТОВ НВП «Рекон - М», ідентифікаційний код 30009772, зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 27 липня 1998 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) юридичної особи, серія А01 № 000613 та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців серія АД №830595 (т.1, а.с.15-16). Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АБ №255181 - ТОВ НВП Рекон-М» має правовий статус юридичної особи, за організаційно-правовою формою за КОПФГ є Товариством з обмеженою відповідальністю, розташоване за адресою: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Лисичанська, 5в/10 (т. 1, а.с.17).

Відповідно до свідоцтва № 100320694, серія НБ №124070 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекон-М" має індивідуальний податковий номер 300097712149 та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганській області, як платник податку на додану вартість з 22 жовтня 1998 року. Повноваження податкового органу визначені в ст.ст. 10,11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", компетенція податкового органу визначена в ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами "(далі - Закон № 2181), якій діяв на момент виникнення правовідносин. Підстави і порядок проведення податковими органами планових виїзних перевірок, умови допуску посадових осіб до проведення планових виїзних перевірок регламентовані ст.11-1, ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб». До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509). У зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про систему оподаткування», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин. Відповідно до п.9 ч.1 ст.3 КАС України, відповідач є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України). Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства. У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями). У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби, зокрема, мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Відповідно до пункту 78.1. ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що саме у разі не надання на запит державної податкової служби пояснень та їх документального підтвердження платником податків, є підстава для призначення позапланової виїзної документальної перевірки.

Судом установлено та не заперечується сторонами, що 30 листопада 2011 року головою комісії з реорганізації ДПІ в м. Сєвєродонецьку на адресу ТОВ НВП «Рекон - М» були направлені запити № 20842\23904 від 30.11.2011 та № 21041\23-104 від 30.11.2011 (т.1 а.с.89,99) в якому відповідач на підставі п.п. 20.1.6 п.20, п.п.78.1.1 ст. 78 ПК України просить в 10-денний термін від дня отримання запиту надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин з ПП «ПРОКАРД» за період за лютий 2011 року та ТОВ «Лугпромстроймонтаж» за період грудень 2010, січень - вересень 2011 року.

14 грудня 2011 року вих. № 1/12 (т.1 а.с. 90) позивач направив відповідь на запит від № 20842\23904 від 30.11.2011, згідно якого відповідачу були наданні копії документів, однак письмові пояснення позивачем не надавались, що також не заперечував представник позивача в судовому засіданні.

28 грудня 2011 року за вих. №2\12 позивач направив відповідь на другий запит відповідача по взаємовідношенням з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», однак письмові пояснення позивачем не надавались, що також не заперечував представник позивача в судовому засіданні.

Пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України).

12 січня 2012 голова комісії з реорганізації ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області винесено наказ за № 60-П «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки»(т.2 а.с. 87). Позивач був повідомлений про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки повідомленням від 12.01.2012 за № 34\01-87, яке було отримане позивачем 12.01.2012 разом із наказом від 12.01.2012 №60-П, що підтверджується підписом директора ОСОБА_5 На підставі вказаного наказу відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «НВП «Рекон-М», за результатами якої складено акт від 23.01.2012 № 102\23-30009772 (т. 1 а.с.19).

Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача та безпідставність вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 12.01.12 № 60 - п про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «НВП «Рекон-М». Судом установлено, що обставиною для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача було отримання податкової інформації від інших ДПІ, про що відмічено у розділі 2.11 акту перевірки: «ДПІ в м. Сєвєродонецьку використовувалась податкова інформація МДПІ у Ленінському районі м. Луганська та Алчевської ОДПІ», яка відповідно до пп.83.1.2. та п.83.1. ст.83 ПК України є підставою для висновків під час проведення перевірок. Також судом встановлено, що позивачем на вимогу Відповідача не були надані письмові пояснення, які вимагались на запит Відповідачем.

Незважаючи на те, що в наказі про проведення перевірки вказані загальні норми податкового кодексу України, вказана обставина не можу бути підставою для скасування наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, оскільки підстави для призначення перевірки у відповідача були з огляду на вищенаведене.

Крім того, жодна норма податкового Кодексу України не містить обов'язковість зазначення в наказі про перевірку посилання на підпункт статті Податкового кодексу, яка є підставою проведення перевірки. Стаття 79 ПК України є відсилочною нормою, в якій зазначено, що за наявністю обставин для проведення документальної перевірки керівник податкового органу приймає рішення про її проведення. Суд вважає, що не може бути скасоване правильне рішення тільки з формальних міркувань.

Стосовно визнання незаконними дій ДПІ в м. Сєвєродонецьку щодо проведення перевірки та складання акту перевірки від 23.01.2012, суд вважає зазначені вимоги необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

В судовому засіданні було встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач проводив перевірку на підставі наказу, який був виданий згідно вимог ст. 79 ПК України, про проведення перевірки позивач був повідомлений належним чином.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 р. № 984.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Суд вважає, що дії відповідача щодо проведення перевірки та складанню акту перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дій представляє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії, в даному випадку повідомлення - рішення від 08.02.2012 року.

Стосовно визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення № від 08.02.2012 року, суд зазначає наступне.

Згідно висновків акту від 23.01.2012 року №102\23-30009772 встановлені порушення п.п.7.4.1, п.7.4.5 п.7.4; п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п.198.1.,п.198.2.,п.198.6. ст.198, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 57 775,72 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 33074,84 грн., грудень 2010 року у сумі 19729 грн.60коп., за лютий 2011 року у сумі - 4971 грн.28 коп. Договори між ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Прокард» та ТОВ НВП «Рекон - М» на постачання ТМЦ та виконання робіт суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п. 1,5 ст.203, ст.228 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємств.

Суд вважає, що у відповідача були підстави для прийняття зазначеного податкового повідомлення - рішення.

На момент виникнення спірних правовідносин платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість " є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість " не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на ремонт котла та установку металопластикових вікон між підприємством ТОВ«Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567) (Підрядник) в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ НВП «Рекон-М» (код ЄДРПОУ 30009772) (Замовник) в особі директора ОСОБА_3 укладений договір №10/10р від 05.10.2010 року згідно умов якого - замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по ремонту котла та установку метало пластикових вікон (т. 1 а.с. 77). Вартість всіх виконанних робіт по даному договору складає 81 768 грн.23 коп.

На перевірку опору ізоляції, складання будівельних паспортів та промивку теплових мереж укладеного між підприємством ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567) (Підрядник) в особі директора ОСОБА_4 та НВП «Рекон-М» (код ЄДРПОУ 30009772) (Замовник) в особі директора ОСОБА_3 укладений договір №10/14р від 27.10.2010 року, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання перевірки опору ізоляції, складання будівельних паспортів та промивку теплових мереж (т.1.а.с.90). Вартість всіх виконаних робіт по Даному договору складає 105002 грн.40 коп. з ПДВ.

На монтаж вузлів обліку газу на 12-ти котельнях між підприємством ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567) (Підрядник) в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ НВП «Рекон-М» (код ЄДРПОУ 30009772) (Замовник) в особі директора ОСОБА_3 укладений договір №10/11р від 11.10.2010 року, згідно умов якого, замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання монтажу вузлів обліку газу на 12-ти котельнях(т. 1 а.с.96). На приєднання вузлів обліку до діючого газопроводу між підприємством ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567) (Підрядник) в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ НВП «Рекон-М» (код ЄДРПОУ 30009772) (Замовник) в особі директора ОСОБА_3 укладений договір №10/15р від 15.11.2010 року, згідно умов якого, замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання приєднання вузлів обліку до діючого газопроводу (т.1 а.с.106). На заміну віконних блоків на металопластикові між підприємством ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567) (Підрядник) в особі директора ОСОБА_4 та НВП «Рекон-М» (код ЄДРПОУ 30009772) (Замовник) в особі директора ОСОБА_3 укладений договір №10/12р від 12.10.2010 року, згідно умов якого, замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання заміни віконних блоків на металопластикові. (т.1 а.с.115).

На виконання умов вищезазначених договорів від імені ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» було оформлено (виписано) податкові накладні №2741 від 29.11.2010 року (т.1 а.с.82), № 30611 від 30.12.2010 року (т. 1 а.с.89), №27603 від 30.11.2010 року (т. 1 а.с.89 зворотній бік), № 27564 від 30.11.2010 року (т. 1 а.с.101), №30616 від 30.12.2010 року (т.1 а.с.114,119) та акти прийому передачі виконаних робіт на адресу ТОВ НВП «Рекон-М» на загальну суму 316826,63 грн., у тому числі ПДВ - 52804,44 грн. Зазначені податкові накладні містять наступну інформацію: № та дату підписання, номенклатуру товарів (послуг), одиницю виміру та кількість, загальну суму, суму ПДВ, реквізити сторін. В судовому засіданні були наданні оригінали податкових накладних, які не відповідали наданим суду копіям, тому і не були засвідчені судом. А сам, податкові накладні підписано від імені ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» невизначеною особою (відсутнє прізвище посадової особи, яка склала податкову накладну) та мають відбиток печатки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (т.2 а.с.82), вбачається, що в копії накладної прізвище керівника підприємство було дописано ручкою вже після проведення перевірки. Також теж саме вбачається з податкової накладної (т.1 а.с.89,101,114,119), на оборотному листі податкової накладної том 1 а.с.89 зовсім відсутні реквізити сторони.

Акти виконаних робіт за формою №КБ -2 підписано з боку Замовника - директором ТОВ НВП «Рекон-М» ОСОБА_3 та з боку виконавця від імені директора ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ОСОБА_4, однак в зазначених актах виконаних робіт не вказано найменування об'єкту ремонтних робіт та його адреса (т.1 а.с.84,87,94,103,112,121), що не дає можливості ідентифікувати як об'єкт ремонтних робіт, так і його власника. Крім того, в судовому засіданні сторонами не заперечувався той факт, що на ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» працювала одна людина, а саме директор - ОСОБА_4, а залучення інших субпідрядних підприємств (третіх осіб) по зазначеним договорам було не передбачено, крім того, ні яких доказів виконання зазначених робіт субпідрядними організаціями суду надані не були. Тому суд вважає, що виконання робіт по вищевказаним договорам трудовими ресурсами ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не можливо.

В судовому засіданні, представником позивача були наданні угоди між позивачем та ЗАТ «УкрПрофздравница» (т.1 а.с.129- 209) на виконання робіт, однак суд критично оцінює зазначені доказі, так як з первинної документації не вбачається, що саме ці роботи були виконання ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» згідно досліджених договорів. Також був наданий договір між позивачем та КП «Первомайськтеплокомуненерго» (т.1 а.с.210 - 252) на виконання робіт, суд також зазначенні доказі оцінює критично, так як з них не вбачається, що роботи виконанні саме ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Що стосується придбання позивачем товару від ПП «Прокард» за договором від 01.02.2011 року № 021101 (т.1 а.с.123) згідно видаткових накладних №500 від 23 лютого 2011 року (т.1 а.с. 125) слід зазначити наступне.

В судовому засіданні встановлено, з посиланням на акт від 11.11.2011 №1802/231/37288414 податковим органом зазначено, що згідно відомостей з центальної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів у 2009, 2010 році інформація про доходи відсутня, у 1-2 кварталі 2011 року отримував доходи у вигляді заробітної плати на ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД». На підприємстві працює одна людина, це директор - ОСОБА_6 За місцезнаходженням підприємство відсутнє, транспорті засоби відсутні. Суд вважає, що це надає можливість стверджувати, що підприємство, (його посадові особи) за місцем своєї реєстрації не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

Судом встановлено, що 01.02.2011 року між позивачем та його контрагентом ПП «Прокард» за № 021101 було укладено договір, згідно якого Постачальник - ПП «Прокард» зобов'язується поставити, а "Покупець"- позивач прийняти й оплатити отриманий товар. Поставка товару здійснюється згідно домовленості сторін.

На підтвердження виконання цього договору вказаним контрагентом позивачем було надана податкова накладна від 23.02.2011 № 500 (т.1 а.с.126). Представником позивача в судовому засіданні була надана товарна - транспортна накладна від 23.02.2011 року (т.1 а.с. 127), а також свідоцтво про реєстрації транспортного засобу ГАЗ 2705 за позивачем (т.1. а.с.127). Також в судовому засіданні встановлено, що в податкової накладної не зазначена прізвища особи, яка склала податкову накладну (т.1 а.с.126), що в свою чергу порушує вимоги норм діючого законодавства. В судовому засіданні позивачем не було доведено, куди саме був задіяний товар придбаний у ПП «Прокард», що на думку суду підтвердило товарність зазначеної угоди.

Крім того, позивачем не надано доказів, які б спростовували висновки відповідача, викладені податковим органом в акті перевірки від 23.01.2012 р. № 102/23-30009772 (т.1. а.с.19) щодо не можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань (відсутність у ПП «Прокард», складського приміщення, кількості працюючих осіб, наявності за місцем знаходження тощо).

Тобто позивачем не надано належних первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій з придбання товару у ПП «Прокард».

Суд не приймає до уваги надані позивачем вищезазначені видаткову накладну, податкову накладну, товаро - транспортну накладну оскільки зазначені документи свідчать тільки про те, що товарно-матеріальні цінності поставлялися на підприємство позивача. Однак, жодних доказів того, що зазначені товарно-матеріальні цінності були поставлені саме ПП «Прокард» до суду надано не було.

Позивач не обґрунтував наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) укладення із ПП «Прокард» договору поставки товарів, які призначені для відчуження третім особам, при чому співвідношення складності реалізації господарської операції з відсутністю одержаної вигоди ставить під сумнів реальність такої операції, що фактично свідчить про відсутність прибуткового характеру даної господарської операції (що лише призводило до виникнення формальних підстав для збільшення обсягу валових витрат), не є економічно виправданим.

Суд зауважує, що угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.228 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент здійснення розглядуваних господарських операції) правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, формування валових витрат за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскаржуване рішення прийняте в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки рішення суду ухвалено не на користь позивача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22.05.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 27.05.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекон -М»до державної податкової інспекції в м. Севєродонецьку Луганської області про скасування податкового повідомлення -рішення відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. Постанову складено та підписано у повному обсязі 27 травня 2012 року.

Суддя К.Ю. Широка