Постанова

від 23.05.2012 по справі 2а-1870/1492/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2012 р. Справа № 2a-1870/1492/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Козир І.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Шаповаленка Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в місті Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах (далі відповідач, ДПІ в м. Сумах) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001781701 від 05 жовтня 2011 року в частині збільшення ФОП ОСОБА_3 податкового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 30337,50 грн.

Відповідно до ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2012р. було відкрито провадження по справі №2а-1870/1492/12.

Крім цього, 01.03.2012р. позивач звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах № 0001791701 від 05 жовтня 2011 року в частині збільшення ФОП ОСОБА_3 розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 46 401, 25 грн. , в тому числі за основним платежем - 37 121 грн., за штрафними санкціями в сумі 9280,25 грн.

Відповідно до ухвали суду від 12.03.2012 р. було відкрито провадження по адміністративній справі №2а-1870/1509/12.

В подальшому, з урахуванням клопотання представника позивача, відповідно до ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. (а.с.114, І том) провадження по справі було об'єднано та присвоєно справам загальним №2а-1870/1492/12.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення в частині збільшення ФОП ОСОБА_3 податкового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб, позивач зазначає, що посадові особи ДПІ в м. Суми в ході проведення документальної планової виїзної перевірки дійшли висновку про те, що витрати ФОП ОСОБА_3, пов'язані із оплатою юридичних послуг, які були надані ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал Правіє» не підтверджені документально - «в ході перевірки ФОП ОСОБА_3 не надала документів, які б підтверджували надання послуг, передбачених п.п. 1.1. -1.9. Додатку №1 до Договору №03/01-1 від 03.01.2007 року, виконавцем є ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал Правіє», що свідчить про відсутність фактичного надання виконавцем цих послуг». Згідно висновків перевіряючих, належними документами які підтверджують надання послуг, є заявки замовника (п. 1.5 Договору), інформація про стан та строки надання послуг (п.2.1.3. Договору); витрати, які поніс Виконавець, для надання послуг. Однак, позивач вважає, що відсутність вказаних вище документів не є доказом того, що послуги не надавалися, тим більш, що письмової форми їх існування умовами укладеного договору не передбачено. Крім цього, позивач просить суд врахувати, що під час проведення перевірки ДПІ в м. Суми в повній мірі не досліджено реальність виконання договору про надання юридичних послуг. Висновок ДПІ в м.Сумах щодо відсутності документів, які свідчать про надання юридичних послуг є передчасним, зроблений без використання всіх можливих матеріалів, передбачених ст.83 Податкового Кодексу України, зокрема в частині можливості проведення зустрічної звірки в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (далі за текстом - Постанова), відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своєї позиції щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення яким визначено збільшення ФОП ОСОБА_3 розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість, позивач зазначає, що за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки, ДПІ в м.Сумах прийшли до висновку, що ФОП ОСОБА_3 включено до податкового кредиту з ПДВ вартість послуг, які не призначалися для здійснення підприємницької діяльності платника податків, зокрема юридичних послуг, отриманих від ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал Правіс», встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 37 121,00 грн. Однак, дану позицію відповідача позивач вважає безпідставною, оскільки зміст юридичних послуг, що надавалися ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал Правіс», викладений в додатку №1 до Договору про надання юридичних послуг, та полягав у здійсненні постійного моніторингу та контролю за здійсненням підприємницької діяльності, в тому числі за веденням бухгалтерського та податкового обліку, ФОП ОСОБА_3 у відповідності із вимогами чинного законодавства, вжитті відповідних заходів щодо захисту інтересів ФОП ОСОБА_3 у відносинах із іншими суб'єктами господарювання та органами державної влади. Позивач просить суд врахувати, що внаслідок ведення претензійної роботи ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал Правіс» від ТОВ «Східно- будівельне об'єднання» за 2009 рік було отримано майже 100 000,00 грн. дебіторської заборгованості, від підприємств - контрагентів отримані надлишкові сплачені кошти за продукцію. Крім цього, позивач звертає увагу суду на те. що взаємовідносини між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал Правіє»» тривали також протягом 2007-2008 років, діяльність Позивача за вказаний період перевірялася Відповідачем, при цьому сумнівів відносно того, що надання юридичних послуг Позивачу відноситься до послуг, що призначені для використання у власній господарській діяльності ФОП ОСОБА_3 у Відповідача не виникало. З огляду на зміст вище викладеної правової норми, з урахуванням положень укладеного договору та фактично наданими послугами, вартість отриманих юридичних послуг, на думку позивача, може відноситися на валові витрати як витрати, пов'язані із здійсненням підготовки, організацією, веденням продажу продукції, що безпосередньо пов'язане із здійсненням господарської діяльності підприємця, також враховуючи те, що найманих працівників, в тому числі, які б обіймали посаду юриста або бухгалтера, ФОП ОСОБА_3 не мала, що як вважає позивач наділяє її правом включати суми сплаченого податку у зв'язку із придбанням юридичних послуг до податкового кредиту.

З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вимоги позивача не визнає з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.97-100, а.с.120-123. І том), вважає, що підстави для скасування податкових повідомлень-рішень № 0001781701 та №0001791701 від 05.10.2011р. відсутні. При цьому, представник відповідача наполягає на тому, що висновки викладені в акті документальної планової виїзної перевірки №7186/17-1016/1993514727/152 від 27.09.2011р. є обґрунтованими. Згідно позиції податкового органу, ФОП ОСОБА_3 у відносинах з ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал-Правіс» здійснювала оплату послуг, які вона фактично не отримувала. Крім цього, відповідач просить суд врахувати, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В ході проведення перевірки було встановлено, що в актах, здачі-прийняття виконаних робіт, які фактично визначали об'єм та вид наданих послуг ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал-Правіс» позивачу, зміст та обсяг господарської операції визначено набуло, не зазначався вид конкретної послуги. Дана обставина виключає можливість включення витрат на придбання такої послуги до складу валових витрат підприємства, а також включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплаченого у вартості таких послуг.

З урахуванням викладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

На підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 п. 77.1 ст. 77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, відповідно до направлень на перевірку № 2458 від 02.09.2011 року та № 2459 від 02.09.2011 року, наказу ДПІ в м. Суми про проведення документальної планової виїзної перевірки № 4507 від 19.08.2011 року та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2011 року, проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (надалі ФО-П ОСОБА_3.), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, яка проживає: АДРЕСА_2, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що фактично в період з 01.01.2009 року по 31.12.2010р. суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 здійснювала такі види господарської діяльності: - оптову торгівлю металевими виробами та інші види оптової торгівлі.

За наслідками проведеної перевірки було складено Акт перевірки №7186/17-1016/1993514727/152 від 27.09.2011р. (а.с.50-71, І том) в якому встановлено наступне:

- порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року із змінами та доповненнями, п. 5.1. ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств №283/97 ВР від 22.05.1997 року із змінами та доповненнями, внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 30 337,50 грн., в т.ч. по періодах: 2009 рік - 16 587,50 грн., 2010 рік - 13 750,00 грн.

- порушення пп. 7.4.4. п. 7.4 та п.п. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого було позивачем було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 37121, 00 грн. за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року включно (розрахунок по періодам зазначено у висновках акту).

З урахуванням виявлених порушень, податковою інспекцією було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення :

- податкове повідомлення-рішення № 0001781701 від 05 жовтня 2011 року яким було збільшено ФОП ОСОБА_3 податкового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 30337,50 грн. (а.с.72, І том);

- податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Сумах № 0001791701 від 05 жовтня 2011 року, яким було збільшено ФОП ОСОБА_3 розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 46 401, 25 грн. , в тому числі за основним платежем - 37 121 грн., за штрафними санкціями в сумі 9280,25 грн. (а.с.32, І том).

Суд вважає, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ в м.Сумах у відповідності до норм чинного законодавства, відповідно підстави для їх скасування відсутні. Дані висновки суду ґрунтуються на наступному:

1) Щодо правомірності прийняття ДПІ в м.Сумах податкового повідомлення-рішення № 0001781701 від 05.10.2011р., яким було збільшено ФОП ОСОБА_3 податкового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 30337,50 грн., слід зазначити наступне:

Перевіркою правильності визначення задекларованих валових витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, визначених в ході перевірки, виявлено розбіжності, а саме:

Завищення валових витрат на загальну суму 202249,97 грн., в т.ч. за 2009 р. на суму - 110583,31 грн., за 2010 р. на суму - 91666,66 грн., сталося в результаті включення до складу валових витрат, суми коштів за оплату юридичних послуг, відповідно до актів виконаних робіт, наведених в таблиці Акту перевірки (а.с.56, І том, стор Акту - 7), які не були пов'язані з господарською діяльністю. Копії Актів були надані позивачем до матеріалів справи (а.с.140-155, І том).

При цьому, в ході перевірки було встановлено, що один з Актів, а саме - Акт № 35 від 30.09.2010 р. про надання юридичних послуг на суму 8333,33 грн. включений до складу валових витрат в двох податкових періодах, а саме: 30.09.2010 року та повторно (на аналогічну суму) - 08.10.2010 року, відповідно до книги обліку доходів та витрат (сторінка 104- 106 вказаної книги). Слід зазначити, що в судовому засіданні представник позивача не заперечувала цього факту.

Як свідчить з матеріалів справи та було встановлено в ході перевірки, Договір №03/01-1 про надання юридичних послуг ФОП ОСОБА_3 (замовник) уклала з ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал-Правіс» (код ЄДРПОУ 33643437), м. Київ (Виконавець) у 03.07.2007 році. (а.с.74-76, І том).

Згідно умов п.1.2 даного Договору юридичні послуги поділяються на постійні та разові. Постійні послуги надаються згідно переліку № 1 до цього Договору (а.с.76, І том), а разові послуги надаються Виконавцем згідно Заявок наданих Замовником.

Відповідно до вимог п.2.1.3 Договору Виконавець зобов'язаний інформувати Замовника про стан та строки надання послуг, передбачених цим Договором.

Згідно умов Договору Виконавець не має статусу адвоката відповідно до Закону України «Про адвокатуру». Відповідно до вимог ст. 9 цього Закону тільки адвокати мають право не розголошувати питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків.

Замовник та Виконавець за цим договором не передбачили обсяг та зміст конфіденційної інформації, яка не могла б бути розголошена Сторонами даного Договору.

Відповідно до вимог ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-ХІУ від 16.07.1999 року (із змінами), податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно із вимогами ст. 1 цього Закону, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Відповідно до вимог цієї ж статті Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою здійснення бухгалтерського обліку, на даних якого ґрунтується і податкова звітність, згідно ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-ХІУ від 16.07.1999 року (із змінами), є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-ХІУ від 16.07.1999 року (із змінами) фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Відповідно до вимог п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який був чинним до 01.01.2011 року, до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Згідно договору про надання юридичних послуг № 03/01-1 від 03.01.2007 року (а.с.74-75, І том), документами, які підтверджують надання послуг, є заявки замовника (п.1.5 Договору), інформація про стан та строки надання послуг (п.2.1.3 Договору); витрати, які поніс Виконавець, для надання послуг (п.3.2.6 Договору); а підставою для підписання акту виконаних робіт є фактичне надання послуг, затверджених у додатку № 1 до Договору або у Заявці.

Відповідно до п. 1 додатку № 1 до Договору № 03/01-1 від 03.01.2007 року, послуги, які постійно надаються Виконавцем Замовнику розподіляються на представницькі (в судах, у державних та інших підприємствах, установах, організаціях тощо (п.п. 1.1 - 1.9 Додатку № 1) та такі, що надаються усно (п. 1.10-1.12 Додатку № 1).

В ході перевірки, ФОП ОСОБА_3 не надала документів, які б підтверджували надання послуг, передбачених п.п.1.1-1.9 Додатку № 1 до Договору № 03/01-1 від 03.01.2007 року, виконавцем - ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал-Правіс», що свідчить про відсутність фактичного надання виконавцем цих послуг.

Відповідно до п.1.6 даного Договору, для виконання його умов Виконавець зобов'язаний був призначити осіб, які б підтримувала зв'язок із Замовником. Перелік цих осіб сторони зобов'язувалися вказати у додатках до цього Договору.

Однак, в ході перевірки ФОП ОСОБА_3 підтвердила, що додаток до Договору № 03/01-1 від 03.01.2007 року, в якому було б вказано прізвища осіб Виконавця, які б підтримували з нею зв'язок, Сторонами не укладався.

Суд погоджується з висновком відповідача, що дана обставина свідчить, що ФОП ОСОБА_3 не отримувала у період, що перевірявся, і усних юридичних послуг вартістю 10000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) грн. за кожен місяць, оскільки надані в ході перевірки та в судове засідання акти виконаних робіт між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал-Правіс», не містять інформації про зміст наданих за кожен місяць юридичних послуг (сума щомісячної винагороди не залежить від обсягу наданих послуг). Посилання в актах виконаних робіт на ту обставину, що послуги надано в строк і у відповідності із умовами Договору, не являються інформацією, яка підтверджує фактичне надання таких послуг без їх підтвердження рішеннями судових органів, заяв, скарг та повідомлень до правоохоронних органів, органів виконавчої служби, документальними аналітичними довідками щодо аналізу господарських договорів, їх відповідності чинному законодавству України, без підготовлених відповідей (чи їх проектів) на листи органів виконавчої влади, без підготовлених письмових запитів (чи їх проектів) на адресу органів виконавчої влади, без документального підтвердження за виконанням різного роду договорів (перелік контрагентів, діяльність яких по виконанню договорів із ФОП ОСОБА_3 мала б контролюватись); без документального підтвердження відстеження санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують щодо ФОП ОСОБА_3 своїх зобов'язань, відсутнє документальне підтвердження організації та ведення претензійної роботи тощо.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою позицію ДПІ в м.Сумах, що ФОП ОСОБА_3 у відносинах із ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал-Правіс» здійснювала оплату послуг, які вона фактично не отримувала, отже, податкове повідомлення-рішення № 0001781701 від 05 жовтня 2011 року в частині збільшення ФОП ОСОБА_3 податкового зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 30337,50 грн. прийняте ДПІ в м.Сумах з дотриманням норм чинного законодавства, відповідно, позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 в даній частині позову є неправомірними, необґрунтованими і, відповідно, не підлягають задоволенню.

2) Щодо правомірності прийняття ДПІ в м.Сумах податкового повідомлення-рішення №0001791701 від 05.10.2011р. в частині збільшення ФОП ОСОБА_3 розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 46 401, 25 грн. , в тому числі за основним платежем - 37 121грн., за штрафними санкціями - 9280,25грн., слід зазначити наступне:

Проведеною документальною перевіркою було встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму 37121,00 грн., вт. ч по періодам: за січень 2009 року в сумі 1667,00 грн.; за червень 2009 року в сумі 6667,00 грн.; за серпень 2009 року в сумі 2117,00 грн.; за вересень 2009 року в сумі 1667,00 грн.; за жовтень 2009 року в сумі 5000,00 грн.; за листопад 2009 року в сумі 1667,00 грн.; за грудень 2009 року в сумі 1667,00 грн.; за січень 2010 року в сумі 1667,00 грн.; за лютий 2010 року в сумі 1667,00 грн.; за травень 2010 року в сумі 5000,00 грн.; за червень 2010 року в сумі 1667,00 грн.; за липень 2010 року в сумі 1667,00 грн.; за серпень 2010 року в сумі 1667,00 грн.; за вересень 2010 року в сумі 1667,00 грн.; за жовтень 2010 року в сумі 1667,00 грн., що відбулося в результаті порушення позивачем вимог 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 р. із змінами та доповненнями.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту».

ДПІ в м. Сумах було встановлено, що ФОП ОСОБА_3 було включено до податкового кредиту з ПДВ вартість послуг, які не призначалися для здійснення підприємницької діяльності платника податків. Так, відповідно до п. 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна, має містити зазначені окремими рядками, зокрема опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Як вже зазначалося вище, Акт № 35 від 30.09.2010 р. про надання юридичних послуг на суму 8333,33 грн. включений до складу валових витрат в двох податкових періодах, а саме: 30.09.2010 року та повторно (на аналогічну суму) - 08.10.2010 року, відповідно до книги обліку доходів та витрат (сторінка 104- 106 вказаної книги).

Договір № 03/01-1 про надання юридичних послуг ФОП ОСОБА_3 (замовник) уклала з ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал-Правіс» (код ЄДРПОУ 33643437), м. Київ (Виконавець) 03.07.2007 році. Його умови проаналізовано вище.

Відповідно до вимог ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-ХІУ від 16.07.1999 року (із змінами), податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до вимог Закону № 996-ХІУ, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вимог п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних ' осіб», який був чинним до 01.01.2011 року, до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Разом з тим, в актах приймання-передачі, які досліджувались в ході перевірки та були надані до суду, в якості найменування наданих послуг значиться лише «маркетингові послуги», навіть без посилання на договори, на підставі яких такі послуги надаються, що, на переконання суду, унеможливлює ідентифікувати дані послуги, як такі, що отримані позивачем в рамках його господарської діяльності на підставі конкретних договорів. Крім того, зміст та обсяг господарської операції визначено не було, не зазначався вид конкретної послуги

Так, відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (дані - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками, зокрема опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податковий кодекс України містить аналогічні норми. Так, зокрема, відповідно до п. 198.3. ст. 198 цього кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням І товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 201.1. статті 201 ПК України передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються серед іншого опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Варто також зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Разом з тим, в наведених вище актах, здачі-прийняття виконаних робіт, які фактично визначали об'єм та вид наданих послуг ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал-Правіс» позивачу, . зміст та обсяг господарської операції визначено набуло, не зазначався вид конкретної послуги. Дана обставина виключає можливість включення витрат на придбання такої послуги до складу валових витрат підприємства, а також включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплаченого у вартості таких послуг.

Згідно договору про надання юридичних послуг № 03/01-1 від 03.01.2007 року, документами, які підтверджують надання послуг, є заявки замовника (п.1.5 Договору), інформація про стан та строки надання послуг (п.2.1.3 Договору); витрати, які поніс Виконавець, для надання послуг (п.3.2.6 Договору); а підставою для підписання акту виконаних робіт є фактичне надання послуг, затверджених у додатку № 1 до Договору або у Заявці.

В ході перевірки, ФОП ОСОБА_3 не надала документів, які б підтверджували надання послуг, передбачених п.п. 1.1-1.9 Додатку № 1 до Договору № 03/01-1 від 03.01.2007 року, виконавцем - ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал-Правіс», що свідчить про відсутність фактичного надання виконавцем цих послуг.

Відповідно до п.1.6 даного Договору, для виконання його умов Виконавець зобов'язаний був призначити осіб, які б підтримували зв'язок із Замовником. Перелік цих осіб сторони зобов'язувалися вказати у додатках до цього Договору.

Однак, в ході перевірки ФОП ОСОБА_3 підтвердила, що додаток до Договору № 03/01-1 від 03.01.2007 року, в якому було б вказано прізвища осіб Виконавця, які б підтримували з нею зв'язок, Сторонами не укладався.

Дана обставина свідчить, що ФОП ОСОБА_3 не отримувала у період, що перевірявся, і усних юридичних послуг вартістю 10000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) грн. за кожен місяць.

Надані в ході перевірки акти виконаних робіт між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал-Правіс», не містять інформації про зміст наданих за кожен місяць юридичних послуг (сума щомісячної винагороди не залежить від обсягу наданих послуг). Посилання в актах виконаних робіт на ту обставину, що послуги надано в строк і у відповідності із умовами Договору, не являються інформацією, яка підтверджує фактичне надання таких послуг без їх підтвердження рішеннями судових органів, заяв, скарг та повідомлень до правоохоронних органів, органів виконавчої служби, документальними аналітичними довідками щодо аналізу господарських договорів, їх відповідності чинному законодавству України, без підготовлених відповідей (чи їх проектів) на листи органів виконавчої влади, без підготовлених письмових запитів (чи їх проектів) на адресу органів виконавчої влади, без документального підтвердження за виконанням різного роду договорів (перелік контрагентів, діяльність яких по виконанню договорів із ФОП ОСОБА_3 мала б контролюватись); без документального підтвердження відстеження санкцій по відношенню до контрагентів, які не виконують щодо ФОП ОСОБА_3 своїх зобов'язань, відсутнє документальне підтвердження організації та ведення претензійної роботи тощо.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновком відповідача, що ФОП ОСОБА_3 у відносинах із ТОВ «Юридичне об'єднання «Капітал- Правіс» здійснювала оплату послуг, які вона фактично не отримувала.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001791701 від 05.10.2011р. в частині збільшення ФОП ОСОБА_3 розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 46 401, 25 грн. , в тому числі за основним платежем - 37 121грн., за штрафними санкціями - 9280,25грн. також є необґрунтованими, безпідставними і, відповідно не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в місті Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 28.05.2012 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець