Постанова

від 23.05.2012 по справі 679/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 679/12/2070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання Загребельному В.І.

за участю:

представника позивача Маркосян М.В. представника відповідача Головко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сахновщинський молокозавод" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення -,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сахновщинський молокозавод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд:

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000031800 від 31 жовтня 2011 року, прийняте Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області, яким ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" (ПАТ "Сахновщинський молокозавод") (код ЄДРПОУ 00447340) збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість по основному платежу на 129 683,00 грн. та штрафних (фінансових) санкціях 1,00 грн.;

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000242300 від 31 жовтня 2011 року, прийняте Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області, яким ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" (ПАТ «"Сахновщинський молокозавод") (код ЄДРПОУ 00447340) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по основному платежу на 30 150,00 грн. та штрафних (фінансових) санкціях 1,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000031800 від 31 жовтня 2011 року, прийняте Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області, яким ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" (ПАТ "Сахновщинський молокозавод") (код ЄДРПОУ 00447340) збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість по основному платежу на 129 683,00 грн. та штрафних (фінансових) санкціях 1,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000242300 від 31 жовтня 2011 року, прийняте Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області, яким ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" (ПАТ «"Сахновщинський молокозавод") (код ЄДРПОУ 00447340) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по основному платежу на 30 150,00 грн. та штрафних (фінансових) санкціях 1,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 29.08.2011 р. та 13.09.2011 р. відповідачем проведено невиїзні перевірки ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" (на підставі рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" від 13 травня 2011 року організаційно правову форму закритого акціонерного товариства було приведено у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства", а саме Публічне акціонерне товариство "Сахновщинський молокозавод") щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Приватним підприємством "Стар-Гоу" за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р., та за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., за результатами яких було складено акти № 880/18/00447340 від 29.08.2011 р. та № 925/23/00447340, якими зафіксовані порушення вимог Цивільного кодексу України, а саме: ч.1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, а також п. 185 ст. 185, ст. 186.1 ст. 186, ст. 198, ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, податковий кредит на суму 129 683,30 грн. та 30 150,00 грн. не є дійсним.

14 вересня 2011 року відповідачем на підставі акту № 880/18/00447340 від 29.08.2011 р. було прийняте повідомлення-рішення № 0000011800, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 129 683, 00 грн. - основного платежу та 32 421,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього - 162 104,00 грн.

27 вересня 2011 року відповідачем на підставі акту № 925/23/00447340 було прийнято повідомлення-рішення № 0000232300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 30 150, 00 грн. - основного платежу та 15 075,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього - 45 225,00 грн.

Позивач не погодився зі вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, та оскаржив їх до Державної податкової адміністрації у Харківській області. За результатами розгляду скарги підприємства скасовані зазначені податкові повідомлення рішення Красноградської МДПІ в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині вказані рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

31 жовтня 2011 року відповідачем на підставі зазначених вище актів, внаслідок адміністративного оскарження були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 000003180, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 129 683,00 грн. - основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього - 129 684,00 грн. та № 00002423, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 30 150,00 грн. - основного платежу та 1,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього - 30 151,00 грн.

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом ПП "Стар-Гоу" є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Відтак позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 р. клопотання представника відповідача задоволено, замінено первинного відповідача Красноградську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області на належного відповідача Красноградську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" зареєстроване вперше 28.05.1997 р. згідно установчого договору від 18.06.1997 р. за рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Харківмолпром" від 27.05.1997 р. Сахновщинською районною державною адміністрацією Харківської області ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" зареєстроване 27.08.1999 року, перереєстроване 28.03.2006 р., 13.08.2008 р., 02.03.2011 р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.48).

ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" знаходиться на податковому обліку в Красноградській МДПІ Харківської області.

На підставі рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" від 13 травня 2011 року організаційно правову форму Закритого акціонерного товариства було приведено у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства", а саме Публічне акціонерне товариство "Сахновщинський молокозавод" (а.с. 50-55).

Згідно довідки з ЄДРПОУ, основними видами діяльності ПАТ "Сахновщинський молокозавод" за КВЕД є: 70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна, 15.51.0 перероблення молока та виробництво сиру, 51.39.0 неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 51.27.1 роздрібна торгівля молоком, молочними продуктами та яйцями, 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту, 51.33.0 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами (а.с. 47).

Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначенні ст.79 Податкового кодексу України. Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Матеріали справи свідчать, що на виконання наведених норм законодавства України, Красноградською МДПІ Харківської області проведена документальна невиїзна перевірка ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" код ЄДРПОУ 00447340 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Стар-Гоу" код ЄДРПОУ 36647793 за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р.

Результати перевірки оформлені Актом № 880/18/00447340 від 29.08.2011 р. (а.с. 15-24).

У висновках акту зазначено про порушення ЗАТ "Сахновщинський молокозавод": ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" з ПП "Стар-Гоу"; п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, ст. 198, ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого дані, відображені ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" у деклараціях з податку на додану вартість за травень 2011 р. про обсяги придбання товару та податковий кредит не є дійсними на суму 129683,3 грн.

Також Красноградською МДПІ Харківської області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" код ЄДРПОУ 00447340 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Стар-Гоу" код ЄДРПОУ 36647793 за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р.

Результати перевірки оформлені Актом № 925/23/00447340 від 13.09.2011 р. (а.с. 38-46).

У висновках акту зазначено про порушення ЗАТ "Сахновщинський молокозавод": ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст.. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" з ПП "Стар-Гоу"; п. 186.1 ст. 186, ст. 198, ст. 200, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого дані, відображені ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" у деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2011 р. про обсяги придбання товару в сумі 150750,0 грн. та податковий кредит в сумі 30150 грн. не є дійсними.

На підставі зазначених висновків, Красноградською МДПІ Харківської області були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000011800 від 14.09.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 129 683, 00 грн. - основного платежу та 32 421,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, всього - 162 104,00 грн. та № 0000232300 від 27.09.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 30 150, 00 грн. - основного платежу та 15 075,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього - 45 225,00 грн.

За результатами розгляду актів перевірки Красноградською МДПІ Харківської області податковим повідомленням-рішенням № 0000242300 від 31.10.2011 р. ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 30151,00 грн. (основний платіж - 30150 грн., штрафна (фінансова) санкція - 1 грн.), та податковим повідомленням - рішенням № 0000031800 від 31.10.2011 року донараховано податку на додану вартість в загальному розмірі 129684 грн. (основний платіж 129683,00 грн., та штрафна санкція 1 грн.) (а.с. 13-14).

В основу висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства фахівцями Красноградської МДПІ Харківської області покладено відомості з акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Стар-Гоу", код за ЄДРПОУ36647793 з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період : березень 2011 року , квітень 2011 року № 1014/23-02/36647793 від 30.06.2011 р. ДПІ у Сімферопольському районі АР Крим (а.с. 85-106).

В акті зазначено, що згідно з податковою звітністю у ПП "Стар-Гоу" відсутні достатні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Крім цього, ПП "Стар-Гоу" та його директор відсутні за фактичним місцезнаходженням підприємства.

За результатами висновків акту перевірки встановлено порушення ч.1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В акті вказано, що вищевикладене свідчить про відсутність у ПП "Стар-Гоу" постачання та продажу товарів по угодам, визнаних нікчемними. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують: п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено у березні 2011 року валові доходи з податку на прибуток у сумі 3750560,0 грн. та валові витрати з податку на прибуток у сумі 3558540,0 грн.; ст. 187, п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання у загальній сумі 2259033,0 грн., в тому числі: за березень 2011 р. в сумі 750112,0 грн., за квітень 2011 р. в сумі 1508921,0 грн., та завищено податковий кредит у загальній сумі 2151695,0 грн., в тому числі: за березень 2011 р. в сумі 711708,0 грн., за квітень 2011 р. в сумі 1439987,0 грн. (а.с. 105, 106).

Враховуючи вищенаведене, Красноградською МДПІ Харківської області зроблено висновок про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій перевіряємими підприємствами та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України. Отже, правочини, вчинені ПП "Стар-Гоу" з ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" у перевіряємому періоді є нікчемними, а ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" в порушення п. 185.1 ст. 185, п.186.1 ст.186, ст.198, ст.200, ст.201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит та занижено суму ПДВ у загальному розмірі 30150 грн. за квітень та 129683,00 грн. за травень 2011 року.

Перевіряючи цей висновок і прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать, що 04.11.2011 р. ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" (Покупець) був укладений договір № 1/04-11 від 04.04.2011 року з ПП "Стар-Гоу" (Продавець), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на підставі умов даного договору (а.с. 117-119).

Найменування товару: молоко пастеризоване (кількість не вказано). Місцезнаходження товару: склад Продавця.

На виконання договору виписані податкові накладні: № 128 від 30.04.2011 р., № 335 від 31.05.2011 р., видаткові накладні: № РН-115/05 від 30.04.2011 р., № РН-324/05 від 31.05.2011 р. (а.с. 126-128).

Матеріали справи містять платіжне доручення № 154 від 15.05.2011 р. (а.с.116), виписки банку (а.с. 129-133), товарно-транспортні накладні (а.с. 136-147).

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включено до складу податкового кредиту за квітень, травень 2011 р., відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень 2011 р. (а.с. 134-135).

Суд зазначає наступне. Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено обов'язкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року № 168/704, первинні документи -це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п.п. 2.2 п. 2 Положення № 88, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Позивачем, ЗАТ "Сахновщинський молокозавод", до перевірки надано товарно-транспортні накладні, наявні в матеріалах справи, без номерів, в яких не вказано яка саме продукція була перевезена (а.с. 136-147).

Разом з тим, матеріали справи не містять актів приймання-передачі товару, довіреностей на одержання продукції від контрагента ПП "Стар-Гоу", посвідчень про якість, сертифікатів відповідності, гігієнічних висновків, ветеринарних свідоцтв, специфікацій на товар, протоколів досліджень, зазначених як невід'ємні частини договору № 1/04-11 від 04.04.2011 р. (а.с. 117-119).

Відповідно до п.2 Постанови Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7 "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" (далі - Інструкція П-7), виробник (відправник) зобов'язаний забезпечити чітке і правильне оформлення документів, що підтверджують якість продукції і її комплектність (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість тощо), відвантажувальних і розрахункових документах, відповідність вказаних у них даних про якість і комплектність продукції фактичній якості та її комплектності; своєчасне направлення документів, що підтверджують якість і комплектність продукції, покупцю. Ці документи надсилаються разом з продукцією, якщо інше не передбачено основними чи особливими умовами договору поставки, іншими зобов'язаннями для сторін правилами чи договором.

З інструкції П-7, зокрема з п.29, слідує, що за результатами прийому продукції по якості і комплектності за участю представників, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Такий акт повинен бути складений в день закінчення прийому товару по якості і комплектності та в ньому вказується: найменування отримувача, його адрес, номер, дата акта, місце приймання товару, час початку і закінчення прийому товару, причини затримки поставки товару, якщо такі мали місце, прізвища та ініціали людей, які приймали участь у прийманні товару та складенні акту, її посади, дата і номер документа на підтвердження повноважень представника на участь в перевірці продукції, найменування та адреса виробника і постачальника, дата і номер телефонограми чи телеграми про виклик представника виробника (відправника) чи відмітка про те, що виклик виробника основними і особливими умовами поставки не передбачений, номер і дата договору на поставку продукції, рахунки - фактури, транспортної накладної (коносамента) і документа, що підтверджує якість продукції, дата поставки товару та час поставки продукції на склад отримувача, умови зберігання продукції на складі отримувача до складення акта; стан упаковки, кількість продукції, дані про опломбування товару, кількість (вага) повне найменування продукції, що фактично оглядається, недоліки продукції, номера стандартів, технічних умов, зразків (еталонів) по яких проводиться перевірка якості продукції, та інші дані. Акт підписується всіма особами, що брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. До акта додаються документи виробника (відправника) на підтвердження якості та комплектності продукції, транспортні документи (накладна, коносамент), документ на підтвердження повноважень представника, що здійснював приймання товару, акт відбору зразків (проб) і висновок по результатам аналізу.

Відповідно до Постанови Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 № П-6 "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" (далі - Інструкція П-6), приймання продукції, що поставляється без тари, у відкритій тарі а також приймання по вазі брутто і кількості місць продукції, що поставляється в тарі, здійснюється: на складі отримувача - при доставці продукції постачальником. Приймання продукції по кількості проводиться по транспортним і супровідним документам (рахунку - фактурі, специфікації, опису, тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів чи деяких із них не перериває приймання товару. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, яких документів немає. В акті приймання повинно бути вказано кількість продукції що постачається окремо у кожному вагоні, контейнері чи автофургоні. Кількість продукції при прийманні повинно вказуватись у тих же одиницях виміру, які вказані у супровідних документах.

Відповідно до п.11 Наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі - Правила перевезення), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Порядком виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.08.1996 року № 228/253, зазначено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 товарно -транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Частиною 2 статтею 9 розділу 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В наданих позивачем товарно-транспортних накладних відсутні реквізити, які дають змогу їх ідентифікувати.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження руху товару від постачальника до покупця, акти приймання-передачі товару, документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товару. Відсутнє підтвердження фізичного переміщення товару від контрагента - постачальника ПП "Стар-Гоу" до підприємства - покупця ЗАТ "Сахновщинський молокозавод". Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Для підтвердження реальності здійснених операцій між позивачем як покупцем та його контрагентом як постачальником, обов'язковим є складення таких первинних документів, як акти про фактичну якість і комплектність отриманої продукції, акти приймання - передачі товару, замовлення, висновки державної санітарно - гігієнічної експертизи, сертифікати відповідності державної системи сертифікації та/або свідоцтво про визнання іноземного сертифікату відповідності (копія), якщо вимагається на даний вид товару, рахунки - фактури, специфікації якості.

Матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагента ПП "Стар-Гоу" для вчинення поставки товару, хоча договором поставки № 1/04-11 від 04.04.2011 р. визначено, що місцезнаходженням товару є склад Продавця(а.с. 117-119). Матеріали справи не містять посилань на первинні документи (щодо понесених витрат по зберіганню товару, що не підтверджує фактичне перебування товару у власності ПП "Стар-Гоу", а отже і можливість виконання обов'язку з поставки товару позивачу. За відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених товарно-транспортних накладних неможливо визначити місце здійснення поставки, проміжок часу, момент оприбуткування даного товару позивачем, вид товару, його кількість тощо.

Отже, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне виконання умов договору.

Суд зазначає наступне. Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено у ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Товар, який виступає об'єктом договірних відносин поставки, призначається, як правило, для використання у підприємницькій діяльності або для інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. На момент укладення договору поставки товар може бути відсутнім у продавця. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

В розумінні п.п.14.1.202 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За приписами ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В судовому засіданні не було підтверджено належного виконання сторонами договору, реальності укладеного правочину.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на добуті по справі докази в їх сукупності твердження позивача про реальність господарської операції між ЗАТ "Сахновщинський молокозавод" та ПП "Стар-Гоу" не знайшло свого підтвердження, оскільки позивачем не надано до суду належних, достатніх та переконливих доказів реальності фізичного переміщення активів у просторі та часі від контрагента позивача, а також не надано доказів дотримання засад розумності та добросовісності у спірних взаємовідносинах.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

В матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі товару, довіреності на одержання продукції від контрагента ПП "Стар-Гоу", посвідчення про якість, сертифікати відповідності, гігієнічні висновки, ветеринарні свідоцтва, специфікації на товар, протоколи досліджень, зазначені як невід'ємні частини договору № 1/04-11 від 04.04.2011 р. (а.с. 117-119) та взагалі документи, які підтверджують походження та якість товару. Крім того, товарно-транспортні накладні не містять обов'язкових реквізитів.

Таким чином, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне виконання умов договору.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Відсутність факту порушення прав і спірних відносинах тягне за собою висновок про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, що оскаржується, в цій справі покладено на відповідача.

При розгляді справи податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій.

Податковий орган довів, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що рішення Красноградської МДПІ Харківської області № 0000031800 та № 0000242300 від 31 жовтня 2011 року відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень -рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сахновщинський молокозавод" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 28.05.2012 року.