Постанова

від 30.05.2012 по справі 36/136-30/412

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2012 р. Справа № 36/136-30/412 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівЄвсікова О.О. Кролевець О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на рішення від та на постанову відгосподарського суду міста Києва 24.01.2012 Київського апеляційного господарського суду 06.03.2012 у справі№ 36/136-30/412 господарського судуміста Києва за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Арка Ріелті" простягнення 94 743, 07 грн. у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача ОСОБА_5; - відповідачаБазилевич А.Ю.; Згідно з розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Кота О.В. від 29.05.2012 № 03.07-05/373 розгляд справи № 36/136-30/412 господарського суду міста Києва здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. -головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Кролевець О.А.

ВСТАНОВИВ :

04.04.2011 Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арка Ріелті" про стягнення 56 471, 06 грн. заборгованості по орендній платі, 10 184, 45 грн. пені, 1 907, 77 грн. 3% річних, 5 474, 30 грн. інфляційних втрат, 10 036, 61 грн. заборгованості по експлуатаційним витратам та 10 668, 88 грн. компенсації з оплати електричної енергії за період з 01.06.2010 по 11.06.2010 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог -т. 2 а. с. 303-307).

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2012 у справі № 36/136-30/412 (суддя Ващенко Т.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 (колегія суддів у складі: Чорногуз М.Г. -головуючий суддя, судді Агрикова О.В., Суховий В.Г.), відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 у справі № 36/136-30/412 з підстав порушення та неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арка Ріелті" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 у справі № 36/136-30/412 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арка Ріелті" визначених позивачем заборгованості по орендній платі, по експлуатаційним витратам, по оплаті електричної енергії, пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.06.2010 по 11.06.2010 за договором оренди № 11 від 01.01.2008 .

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк .

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк , встановлений договором .

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При прийнятті судових рішень у справі місцевий та апеляційний господарські суди, згідно з приписами статей 526, 610, 611, 759, 763, 785 ЦК України, статей 283, 291 ГК України на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дослідивши умови договору оренди № 11 від 01.01.2008 (зі змінами та доповненнями); встановивши, що договір оренди припинив свою дію 31.05.2010 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено; сторони у договорі передбачили, що повернення приміщення позивачу здійснюється у такому порядку: - 31.05.2010 відповідач повертає позивачу частину приміщення загальною площею 806, 58 кв. м., що оформляється відповідним актом приймання-передачі, який підписується сторонами; - не пізніше 15.06.2010 відповідач повертає позивачу іншу частину приміщення загальною площею 719,78 кв. м., що оформляється відповідним актом приймання-передачі, який підписується сторонами (пункт 2 додаткової угоди № 9 від 05.05.2010 до договору оренди № 11 від 01.01.2008); орендовані приміщення загальною площею 806, 58 кв. м. орендарем повернуто орендодавцю за актом приймання-передачі 31.05.2010, протягом 12-13 червня 2010 відповідач звільнив орендовані приміщення площею 719,78 кв. м., тобто саме у строки обумовлені в пункті 2 додаткової угоди № 9 від 05.05.2010; дійшли правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що договір оренди припинив свою дію з моменту підписання акту приймання-передачі орендованих приміщень згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів суду касаційної інстанції, оскільки згідно з п. 1 ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 6 ст. 283 ГК України); відповідно до п. 7.1 договору оренди договір припиняється по закінченню строку договору оренди, у випадках, передбачених в цьому договорі, або за угодою сторін; як встановлено судами попередніх інстанцій, з урахуванням вимог ст. 291 ГК України та умов договору, договір оренди припинив свою дію саме 31.05.2010 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Всі інші доводи Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 у справі № 36/136-30/412 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді О.О. ЄВСІКОВ

О.А. КРОЛЕВЕЦЬ