Рішення

від 29.05.2012 по справі 3198.1-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 220

РІШЕННЯ

Іменем України

29.05.2012Справа №5002-34/3198.1-2011

за позовом Приватного підприємства «Фірма «БНА»

до відповідача Заозерненської селищної ради

треті особи Кримське республіканське підприємство

«Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії»

Інспекція державного архітектурного-будівельного контролю АР Крим

за участю Прокуратури АР Крим

про визнання права власності

Суддя А.Р. Ейвазова

представники:

від позивача - ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 23.04.2012р.;

від відповідача - ОСОБА_4 за довіреністю №163/02-15 від 19.03.2012р.;

від третьої особи 1 - не з'явився;

від третьої особи 2 - не з'явився;

від прокуратури АР Крим - прокурор відділу Куінджі М.О. посв. № 12054.

Суть спору: Приватне підприємство "Фірма БНА" звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Виконавчого комітету Заозерненської селищної ради та просило суд визнати за ним права власності на об'єкт нерухомості у цілому - пансіонат "Корал", розташований у смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 18, у складі наступних будівель та споруд: літ. "А" пансіонат, загальною площею 2282,7м2; літ. "Б" адміністративно-побутове, загальною площею 1403,7м2; літ. "В" альтанка; літ. "Г" навіс; літ."Д" навіс; огородження №№ 1,2, замощення №№ I,II та інші споруди.

Заявлені вимоги мотивовані позивачем тим, що він набув право власності на адміністративно-приймальний комплекс, ресторан та замощення, розташовані на земельній ділянці 3 564,69м2 у смт. Заозерне по вул. Алея Дружби, 18, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 04.11.2005р. та факту реєстрації права власності на підставі такого договору. При цьому, у подальшому, як стверджує позивач, ним, з дозволу Виконкому Заозерненської селищної ради за власні кошти проведено реконструкцію з переплануванням вказаного об'єкту, внаслідок чого створено новий об'єкт, факт набуття права власності на який оспорюється (т.1 а.с.2-3).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 19.07.2007 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Башилашвілі О.І. та за нею порушено провадження у справі №2-29/9512-2007.

Під час розгляду справи по суті, позивач подав заяву, відповідно до якої змінив предмет позову та просить суд визнати за ним право власності на об'єкт нерухомості у цілому - пансіонат "Корал", розташований на земельній ділянці площею 5435м2у смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 18, у складі наступних будівель та споруд: літ. "А" пансіонат, загальною площею 2282,7м2; літ. "Б" адміністративно-побутове, загальною площею 1403,7м2; літ. "В" альтанка; літ. "Г" навіс; літ. "Д" навіс; огородження №№ 1,2; замощення №№ I,II та інші споруди, (т.1 а.с.115).

Відповідач у справі - Виконавчий комітет Заозерненської селищної ради у відзиві на позов заявлені вимоги визнав у повному обсязі (т.1 а.с.111).

Рішенням господарського суду АР Крим від 26.07.2007р. позов задоволено, визнано за Приватним підприємством "Фірма "БНА" (далі - ППФ «БНА») право власності на об'єкт нерухомості у цілому - пансіонат "Корал", у складі наступних будівель та споруд: літ. "А" пансіонат, загальною площею 2282,7м2; літ. "Б" адміністративно-побутове, загальною площею 1403,7м2; літ. "В" альтанка; літ. "Г" навіс; літ. "Д" навіс; огородження №№ 1,2, замощення №№I, II та інші споруди, розташовані на земельній ділянці площею 5435м2 у смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 18 (т.1 а.с.118-121).

На стадії апеляційного перегляду прийнятого рішення у справу вступив заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю АР Крим та Заозерненської селищної ради, подавши на прийняте у справі рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу, яка прийнята до розгляду відповідно до ухвали Севастопольського господарського апеляційного суду від 17.01.2011р. (т.1 а.с.130-132)

Відповідною ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.01.2011р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим та Заозерненська селищна рада залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. вищевказане рішення суду першої інстанції залишено без змін (т.1 а.с.167-177).

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2011р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. та рішення господарського суду АР Крим від 26.07.2007р. скасовано, а справу передано на новий розгляд господарському суду АР Крим (т.1 а.с.236-237).

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями справу передано судді господарського суду АР Крим Ейвазовій А.Р із наданням справі №5002-34/3198.1-2011.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 28.07.2011р. справа прийнята до провадження (т.2 а.с.2-3).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 09.08.2011р. за клопотанням позивача замінено неналежного відповідача - Виконавчий комітет Заозерненської селищної ради належним відповідачем - Заозерненською селищною радою (т.2 а.с.25,34-37).

Відповідач у справі - Заозерненська селищна рада у письмовому поясненні просить у задоволенні заявлених вимог відмовити. Відхиляючи заявлені вимоги, відповідач вказує на те, що:

- до початку будівництва позивачем не отримано дозволу для початку будівельних робіт та після завершення будівництва - висновку про готовність об'єкта до експлуатації та відповідності будівництва будівельним нормам;

- позивачу додатково надано в оренду земельну ділянку для обслуговування адміністративно-приймального комплексу з рестораном, а не для будівництва (реконструкції) пансіонату «Корал»;

- висновок судової експертизи не може замінити процедуру введення об'єкта в експлуатацію;

- позивачем не надано доказів порушення його права відповідачем.

Треті особи - Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю АР Крим письмових пояснень по суті заявлених вимог не надали; в жодне з судових засідань не з'явилися. Про час та місце засідань суду повідомлені шляхом направлення копій ухвал про призначення справи до розгляду та поновлення провадження у справі, отримання яких вказаними особами підтверджується долученими до матеріалів справ повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.2 а.с.20,21,61,65,66); направлення копій ухвал про відкладення розгляду справи та оголошення перерви в судовому засіданні підтверджується долученими до матеріалів справи копіями списків згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (т.2 а.с.77,78,110-111).

Зважаючи на вказані обставини, розгляд справи здійснений за відсутності повноважних представників третіх осіб та їх пояснень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував, з викладених у письмовому поясненні підстав, прокурор - заперечував щодо задоволення заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та думку прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

04.11.2005р. між ЗАТ „Волна" та ППФ «БНА» укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким ЗАТ „Волна" (Продавець) продав, а позивач - ППФ «БНА» придбав у власність адміністративно-приймальний комплекс і ресторан, розташований за адресою: смт. Заозерне, вул. Алея Дружби,18 у складі: літ. «А-А-1» адміністративно-приймальний комплекс - загальною площею 2007,3 кв.м.; літ. Б ресторан, загальною площею 1370,8 кв.м., огородження і замощення, на земельній ділянці площею 3 564,69 кв.м (т. 1 а. с. 71-72).

Зазначений договір посвідчений нотаріально (реєстровий № 5252; право власності на придбане за цим договором нерухоме майно зареєстровано за позивачем в державному реєстрі права власності на нерухомість, що підтверджується витягом з реєстру № 9145848 від 02.12.2005 р. (т.1 а.с.76).

Дійсність вказаного договору оспорювалась у справі №5002-2/5367.1-2010, порушеної за позовом ЗАТ «Волна» до ППФ «БНА», третя особа - Фонд державного майна України, Управління економіки Євпаторійської міської ради.

Так, рішення господарського суду АР Крим від 03.03.2011р. у справі №5002-2/5367.1-2010 задоволено позов ЗАТ «Волна» та визнано недійсним зазначений договір купівлі-продажу, який укладений між позивачем у такій справі та ППФ «БНА» (т.1 а.с.208-210).

Однак, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.2011р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2011р., відповідне рішення скасовано, а у позові відмовлено (т.2 а.с.97-105).

Земельна ділянка, на якій розташований об'єкт купівлі-продажу вказаного договору, знаходилась у ЗАТ «Волна» на праві постійного користування, що підтверджується державним актом І-КМ №002001 на право постійного користування землею (т.1 а.с.78-79).

Листом від 10.01.2006р. ЗАТ «Волна» надало згоду на вилучення земельної ділянки, на якій розташований придбаний позивачем об'єкт (т.1 а.с. 52).

01.02.2006р. між сторонами у справі - ППФ «БНА» та Заозерненською селищною радою, на підставі розробленої Інститутом „Крим ГПНТІЗ" технічної документації, яка затверджена Заозерненською селищною радою та погоджена у встановленому порядку всіма компетентними установами, укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,3874 га, у тому числі забудовані землі, у тому числі землі комерційного призначення - 0,3874 га по вул. Алея Дружби,18 в смт. Заозерне відповідно до прикладеної схеми земельної ділянки (кадастровий номер 0110945300:01:013:0007) (т. 1 а.с. 39-44, далі договір оренди).

За умовами вказаного договору, відповідна земельна ділянка передана в оренду строком на 49 років (п.7 договору) для обслуговування адміністративно-прийомного комплексу та ресторану (п.12 договору); цільове призначення земельної ділянки - комерційне (п.13 договору).

Зазначений договір оренди зареєстрований у встановленому порядку 03.02.2006 року Кримською регіональною філією Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис під № 87.

Факт передачі позивачем (орендодавцем) та прийняття відповідачем (орендарем) зазначеної земельної ділянки підтверджується відповідним актом приймання-передачі земельної ділянки, який підписано представниками сторін за договором (т. 1 а.с. 46); межі відповідної земельної ділянки визначені у натурі.

Рішенням виконкому Заозерненської селищної ради № 35 від 24.03.2006 р. ППФ «БНА» наданий дозвіл на реконструкцію з переплануванням внутрішніх приміщень адміністративно-приймального комплексу та ресторану з метою перепрофілювання у готельний комплекс по вул. Алея Дружби,18, смт. Заозерне (т.1 а.с. 38).

Як зазначає позивач в позовній заяві, у результаті проведеної ним за власний рахунок реконструкції виник новий об'єкт нерухомості - Пансіонат „Корал" у складі наступних будівель та споруд: літ. „А" пансіонат загальною площею 2282 кв.м.; літ. „Б" адміністративно-побутове загальною площею 1403,7 кв.м.; літ „В" альтанка; літ. „Г" навіс; літ „Д" навіс; огородження №№1,2, замощення №№ І,П та інші споруди. При цьому, як встановлено під час розгляду справи по суті, частина споруд вказаного пансіонату після реконструкції розташована за межами земельної ділянки, наданої позивачу за умовами вищевказаного договору

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати за ним право власності на вказаний об'єкт - пансіонат «Корал» у цілому, який розташований на земельній ділянці площею 5 435м2 за вищевказаною адресою.

Заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. При цьому, в силу ч.2 вказаної норми, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зокрема, одним із способів набуття права власності на річ є її переробка.

Так, в силу ч.1 ст.332 ЦК України, переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ; під поняттям «річ», як визначено ст.179 ЦК України, розуміють предмет матеріального світу щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Частиною 2 ст.332 ЦК України встановлено, що особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.

Позивач, як встановлено, був власником об'єкта нерухомості - адміністративно-приймального комплексу і ресторану, який ним переобладнаний з дозволу Виконкому Заозерненської селищної ради, внаслідок чого, як встановлено висновком судової будівельно-технічної експертизи, виникла нова річ - пансіонат «Корал» у складі вищевказаних будівель та споруд (т.2 а.с.49-52).

Однак, в силу чч.1,2 ст.375 ЦК України, правом забудови земельної ділянки наділений власник такої земельної ділянки, який має право дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам; власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Оскільки власником земельної ділянки, на якій розташований пансіонат «Корал», створений у процесі реконструкції з переплануванням іншого об'єкта нерухомості, є територіальна громада смт. Заозерне, від імені якої дії Заозерненська селищна рада, яка має право дозволяти чи забороняти будівництво на відповідній земельній ділянці, саме Заозерненська селищна рада є належним відповідачем у даній справі. Також, відповідна особа є належним відповідачем у справі, враховуючи наступне.

Частинами 4,5 ст.376 ЦК України встановлено, що: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Під час розгляду даної справи встановлено, що частина земельної ділянка, на якій розташовані будівлі та споруди пансіонату «Корал» на момент здійснення перепланування, а також звернення до суду з даним позовом, не була надана позивачу у користування або у власність для відповідної мети.

Згідно ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Під наданням земельної ділянки слід розуміти наявність рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Отже, враховуючи, що позивачу не була надана земельна ділянка площею 1 656м2 у власність або у користування, зведене нерухоме майно вважається самочинним будівництвом.

За загальним правилом, визначеним у ч.2 ст.376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Однак, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, що передбачено ч.3 ст.376 ЦК України.

Таким чином, ч.3 відповідної норми встановлює виключення з загального правила, яке визначено ч.2 вказаної норми, встановлюючи, що за певних умов право власності на самочинне будівництво може бути визнано за відповідною особою компетентним органом - судом. Зокрема, умовою для визнання права власності є факт надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як встановлено, після звернення позивача з даним позовом до суду, Заозерненською селищною радою прийнято рішення від 25.04.2008р. №5-32/16 «Про передачу в оренду ПП «Фірма «БНА» додаткової земельної ділянки строком до 03.02.2055р. для обслуговування приймально-адміністративного комплексу з рестораном по вул. Алея Дружби, 18 смт. Заозерне» (т.1 а.с.157).

На підставі вказаного рішення між сторонами у справі укладено договір від 07.07.2008р. оренди земельної ділянки, за умовами якого позивачу передано в строкове платне користування земельна ділянка з земель житлової та суспільної забудови (кадастровий 0110945300:01:013:0009), розташована за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 18 (т.1 а.с.149-152).

Строк оренди вказаний у п.7 договору - до 03.02.2055р.; п.12 договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування адміністративно-приймального комплексу з рестораном; цільове призначення земельної ділянки, як вказано у п.13 договору, - комерційне; земельна ділянка надана з земель житлової та громадської забудови (п.1 договору).

Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему м. Євпаторія АР Крим, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2011р. №011094530400288; межі відповідної земельної ділянки визначені у натурі (т.1 а.с.156).

Відповідний договір не визнано недійсним у встановленому порядку; доказів розірвання відповідного договору на момент прийняття рішення у справі сторонами не надано.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи, пансіонат «Корал» у складі вищевказаних будівель та споруд розташований у межах земельних ділянок, наданих за умовами зазначеного договору та договору оренди земельних ділянок від 01.02.2006р.

Отже, у подальшому відповідач надав позивачу додаткову земельну ділянку під вже збудований об'єкт. При цьому, відповідно до висновку судової експертизи перепланування, внаслідок якого створено об'єкт нерухомості - пансіонат «Корал», проведено у 2007р., тобто до надання вказаної земельної ділянки у користування позивачу і на момент надання відповідної земельної ділянки не існувало адміністративно-приймального комплексу з рестораном, а об'єкт - пансіонат «Корал» не був зареєстрований у встановленому порядку як об'єкт нерухомості.

Необхідною умовою визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є відведення відповідної земельної ділянки для цієї мети під вже збудований об'єкт.

Під метою надання земельної ділянки слід розуміти вид використання земельної ділянки, зазначений у рішенні відповідного компетентного органу, зокрема, місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування або передачу у власність з урахуванням цільового призначення земельної ділянки.

Статтею 19 ЗК України визначено поділ земель на категорії за основним їх цільовим призначенням, відповідно до п. «б» ч.1 якої, одною із категорій земель є землі житлової та громадської забудови.

Відповідна земельна ділянка передана із земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням - комерційне тобто цільове призначення відповідної земельної ділянки передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкта.

Надання земельної ділянки під вже збудований об'єкт свідчить про відсутність на даний час заперечень власника земельної ділянки щодо розташування на ній будівель та споруд, збудованих на ній.

Направляючи дану справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав також на необхідність дослідження питання прийняття вказаного об'єкту в експлуатацію, як передбачено ч.3 ст.18 Закону України «Про основи містобудування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обкатів» від 22.09.2004р. №1243, яка на даний час втратила чинність.

Під час розгляду даної справи встановлено, що відповідний об'єкт не прийнятий до експлуатації відповідно до вказаних норм, які діяли на момент закінчення реконструкції. При цьому, на відповідний момент позивачу не була надана додаткова земельна ділянка, що фактично унеможливлювало здійснення таких дій.

На даний час відповідний об'єкт, не зважаючи на надання додаткової земельної ділянки під вже збудований об'єкт, не може бути прийнятий в експлуатацію у відповідності до вказаних норм, які втратили чинність.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (набрав чинності з дня опублікування - 12.03.2011р.) визначає дещо інший порядок, відповідно до якого, до початку будівництва необхідно зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт (ст.36 Закону), що фактично неможливо здійснити, а після завершення будівництва, враховуючи категорію складності даного об'єкта, - декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, порядок подання і реєстрації якої визначається постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461 «Про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

При цьому, за змістом п.10 відповідного Порядку, затвердженого вказаною постановою, самочинно збудоване нерухоме майно приймається в експлуатацію згідно з вказаним порядком у випадку визнання право власності за рішення суду, тобто можливість прийняття в експлуатацію згідно з вказаним Порядком пов'язується саме з наявністю рішення про визнання права власності.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи збудований об'єкт у складі вищевказаних будівель та споруд відповідає проекту та вимогам сучасних державних будівельних норм, а саме:

- ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди. Основні положення»;

- ДБН В.2.2-20-2008 «Будинки і споруди. Готелі.»;

- ДБН В.2.2-25:2009 «Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства».

Також, слід зазначити, що під час розгляду даної справи відповідачем та третіми особами та прокурором не надано доказів, які свідчать про притягнення до відповідальності за порушення, зокрема, містобудівного законодавства чи приписів про їх усунення.

Враховуючи здійснення позивачем реконструкції з переплануванням належного йому на праві власності нерухомого майна за власні кошти, за наявності відповідного дозволу на здійснення такого перепланування, створення внаслідок цього нового об'єкта нерухомості, частина якого знаходиться на земельній ділянці, яка не була надана до проведення таких дій, однак, у подальшому відведена з цільовим призначенням, що дозволяє таке будівництво, здійсненням будівництва (реконструкції) з дотриманням проекту та відповідних будівельних норм та правил, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що позивач не довів, що ним здійснено будь-які дії, які свідчать про не визнання чи оспорення відповідного права позивача, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач, який діє від імені відповідної територіальної громади, що є власником земельної ділянки, на який здійснено самочинне будівництво, як носій абсолютного права на здійснення її забудови в силу ст.1 ст.375 ЦК України, формально, лише за фактом належності такого абсолютного права, оспорює право особи, зокрема, позивача на здійснення його забудови та набуття права власності на збудоване та такій ділянці майно, що можливо лише за рішенням суду за наявності умов, визначених ч.3 ст.376 ЦК України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення; повний текст рішення складено 05.06.2012 р.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Приватним підприємством «Фірма «БНА» (ідентифікаційний код 30712112) право власності на об'єкт нерухомості - пансіонат «Корал», розташований на земельній ділянці площею 5 435м2 за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 18, у складі наступних будівель та споруд: літ. "А" пансіонат, загальною площею 2282,7м2; літ. "Б" адміністративно-побутове, загальною площею 1403,7м2; літ. "В" альтанка; літ. "Г" навіс; літ. "Д" навіс; огородження №№ 1,2; замощення №№ I,II та інші споруди.

3. Стягнути з Заозерненської селищної ради на користь Приватного підприємства «Фірма «БНА» 2 821грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті позову державним митом та 118грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р.