Рішення

від 28.05.2012 по справі 5008/271/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.2012 Справа № 5008/271/2012

За позовом приватного підприємства „Фішт"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 39532,90 грн., в тому числі 22913,59 грн. основного боргу, 10032,23 грн. інфляційних втрат та 6587,08 грн. 3% річних,

Суддя -Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача -ОСОБА_2 -директор, ОСОБА_3, представник по довіреності б/н від 23.03.12;

від відповідача -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: приватним підприємством „Фішт" заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 39532,90 грн., в тому числі 22913,59 грн. основного боргу, 10032,23 грн. інфляційних втрат та 6587,08 грн. 3% річних.

У попередньому судовому засіданні (24.05.12) представник позивача настоює на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях, наданих ним у судових засіданням. Заперечує проти доводів відповідача, викладених ним у відзиві на позов, зокрема, щодо використання відповідачем змісту рішення у справі №11/77, пояснення позивача про зарахування коштів по різних договорах, оскільки постановою Вищого господарського суду України у справі №9/112 від 02.03.2012 р. таке зарахування визнане неправомірним. Заперечує також проти заяви про застосування строку позовної давності, оскільки в даному випадку має місце переривання перебігу позовної давності у відповідності до ст. 264 Цивільного кодексу України.

Відповідач позов не визнав, зіславшись на свій відзив без інших заперечень; заявив про застосування позовної давності.

У судовому засіданні 28.05.2012 р. взяв участь представник позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством „Фішт" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір від 03.12.2007 №021/07 Фшк, яким передбачено, що Виконавець (позивач) зобов'язується виготовити і поставити, а Замовник (відповідач) прийняти і оплатити теплогідроізольовані труби та елементи теплових мереж.

Загальна сума поставки за договором складала 152502,58 грн., в т.ч. 20% ПДВ. Розрахунок за поставлену продукцію відповідач повинен був здійснити у такому порядку: 40 відсотків від загальної суми договору авансом на початок виконання замовлення, кінцевий розрахунок за поставлену продукцію згідно накладних поставок -на протязі трьох днів після поставки (п.п. 4.2. та 4.3. договору).

Передача продукції відповідачеві відбулася на підставі накладної від 03.12.2007 №021Ф/07 на суму 152502,58 грн. Накладна містить посилання на довіреність відповідача від 05.11.2007 серії ЯМТ №791041, підпис уповноваженої особи підприємства, завірений круглою печаткою та підпис замовника продукції, теж завірений його круглою печаткою.

За продукцію, отриману відповідачем по договору №021/07Фшк та накладною №021Ф/07 від 03.12.2007 відповідач не розрахувався, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області, рішенням якого від 14.02.2011 у справі №11/77 з відповідача стягнуто на користь позивача суму основної заборгованості -129588,99 грн.

Як встановлено матеріалами справи, зокрема, судовими актами у справах №11/77 та №9/112, поданими сторонами, між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством „Фішт" укладено шість договорів поставки, а саме: від 05.11.2007 р. №018/07 Фшк на суму 122370,59 грн.; від 05.11.2007 р. №019/07 Фшк на суму 69394,98 грн.; від 03.12.2007 р. №020/07 Фшк на суму 138670,20 грн.; від 03.12.2007 р. №021/07 Фшк на суму 152502,58 грн.; від 03.12.2007 р. №023/07 Фшк на суму 132686,56 грн.; від 17.12.2007 р. №026/07 ФМТ на суму 175588,99 грн.

Зі змісту рішення господарського суду Закарпатської області у справі №11/77 та постанови Вищого господарського суду України від 11.08.2011 року у справі №11/77 вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 надмірно сплатив 227567,76 грн. за продукцію, отриману згідно з договором від 05.11.2007 р.№018/07 Фшк, а тому приватне підприємство "Фішт" зарахував її в такому порядку: 9394,98 грн. -у рахунок погашення заборгованості за договором від 05.11.2007 р. №019/07 Фшк, 95320,84 грн. -у рахунок договору від 03.12.2007 р. №020/07 Фшк, 22913,59 грн. -у рахунок договору від 03.12.2007 р. №021/07 Фшк, 99938,35 грн. -у рахунок договору від 17.12.2007 р. №026/07 ФМТ, що відображено у бухгалтерських документах відповідача.

Водночас, правові підстави для такого одностороннього зарахування судами під час розгляду справи не встановлювались і не досліджувались.

Сам факт відображення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог в бухгалтерських документах не свідчить про правомірність такого зарахування в силу вимог ст. 601 Цивільного кодексу України, що касаційною інстанцією під час розгляду справи №11/77 не досліджувалось, оскільки не було предметом спору.

Вищезазначене констатовано Вищим господарським судом України у своїй постанові від 12.03.2012 №9/112, тобто якою визнано, що позивач, по-суті, безпідставно зараховував кошти, одержані від відповідача за різними договорами і накладними (стосовно, як зазначалось вище, оплати по 6-ти договорах), а належало -по кожному договору окремо, в зв'язку з чим задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного підприємства „Фішт" про стягнення зайво отриманих коштів в розмірі 227567,76 грн. по договору від 05.11.2007 №018/07 Фшк.

Таким чином, суд приходить до висновку, що по договору №021/07 Фшк від 03.12.07р. №021Ф/07 від 03.12.07 відповідач одержав продукцію на суму 152502,28 грн., присуджено до стягнення рішенням господарського суду у справі №11/77 -129588,99 грн., заборгованість складає 22913 грн. 30 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Оскільки рішення суду у справі №11/77 про стягнення заборгованості у сумі 129588,99 грн., як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем, не виконано, з відповідача підлягає стягнення по сумі 129588,99 грн. 5 105,81 грн. втрат від інфляції за період лютого 2011р. по березень 2012р. (тобто з врахуванням нарахування рішенням у справі №11/77 втрат від інфляції).

По сумі 22 913,59 грн. втрати від інфляції за період з квітня 2009р. по березень 2012р. складають 4 926,42 грн.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню 6 587,08 грн. 3% річних, в т. ч. 4 526,74 грн. від суми 129588,99 грн. за період з 01.02.09 по 31.03.12 та 2060,34 грн. від суми 22 913,59 грн. за період від 03.04.09 по 31.03.12.

Заперечення відповідача судом не приймається з огляду на вищевикладене.

Що стосується застосування позовної давності, то пред'явлення позову позивачем про стягнення заборгованості по договору №021/07 Фшк у справі №11/77 перервало позовну давність відповідно до п.2 ст. 264 Цивільного кодексу України; після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1. (код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства „Фішт", пр. Свободи, буд. 50, кв. 83, м. Ужгород (п/р 26001180080980 в ЗРУ АТ Банк „Фінанси та Кредит", МФО 325923, код ЄДРПОУ 35045815) суму 39532 /тридцять дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дві/ грн. 90 коп., в тому числі 22913,59 грн. основного боргу, 6587,08 грн. 3% річних та 10032,23 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 1609,50 грн.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення від 28.05.12 у відповідності до ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України складений та підписаний 01.06.12.

Суддя Ващиліна Н.М