Постанова

від 07.08.2012 по справі 5008/271/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.12 Справа № 5008/271/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р.І Марко

суддів С.М. Бойко

Т.Б. Бонк

При секретарі Самолюк У.М.

за участю представників сторін:

від позивача -з'явився

від відповідача -з'явився

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 № б/н від 10.06.2012 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 28.05.2012 року (суддя Ващиліна Н.М.)

у справі № 5008/271/2012

за позовом -приватного підприємства "Фішт", м. Ужгород

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Сільце

про стягнення 39 532,90 грн., в тому числі 22 913,59 грн. - основного боргу, 10 032,23 грн.- інфляційних втрат та 6 587,08 грн. - 3% річних

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.05.12 позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на користь приватного підприємства „Фішт" 39 532 грн. 90 коп., в тому числі 22 913,59 грн. - основного боргу, 6 587,08 грн. - 3% річних та 10 032,23 грн. - інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 1 609,50 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач за отриману продукцію згідно договору №021/07Фшк та накладної №021Ф/07 від 03.12.2007 не розрахувався, у зв'язку з чим позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення боргу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема апелянт зазначає, що відповідно до ст. ст.530, 655 та 712 ЦК України та положень 4.1, 4.3 договору №021/07Фшк від 03.12.07 р. замовник зобов'язаний не пізніше триденного терміну з моменту поставки товару провести повний розрахунок за переданий товар. Враховуючи, що передача товару була здійснена згідно накладної від 03.12.07 р. №021/07 Фшк, останнім днем оплати був -07.12.07, а отже строк звернення до суду з позовом сплив 09.12.10. Крім того зазначив, що у листопаді 2007 року відповідно до накладних №018 та №019 позивач відпустив відповідачу товар на суму 191 765,57 грн., також у грудні 2007 року за накладними №№020, 021, 023, 026 відповідач отримав товар на суму 599 448,33 грн., в свою чергу відповідач цього ж місяця сплатив 355 686,56 грн. Позивач зарахував вищевказані платежі в такому порядку: 22 370,59 грн. в рахунок погашення грошових зобов'язань за договором 018/07 Фшк., 9 349,98 грн. в рахунок погашення грошових зобов'язань за договором 019/07 Фшк., 138 670,20 грн. в рахунок погашення грошових зобов'язань за договором 020/07 Фшк., 22 913,59 грн. в рахунок погашення грошових зобов'язань за договором 021/07 Фшк., 132 686,96 грн. в рахунок погашення грошових зобов'язань за договором 023/07 Фшк., 29 650,64 грн. в рахунок погашення грошових зобов'язань за договором 026/07 Фшк. Також апелянт зазначив, що всі зазначені вище факти вже були встановлені судами апеляційної та касаційної інстанцій. Так, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.11 р. залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.03.12 р., скасовано рішення господарського суду Закарпатської області від 22.09.11 р. у справі №9/112 та прийнято нове рішення, яким присуджено до стягнення з ПП «Фішт»на користь ФОП ОСОБА_2 суму в розмірі 227 567, 76 грн., як таких, що отримані без достатньої правової підстави.

Крім того, в судовому засіданні, представник апелянта додатково зазначив, що згідно виписки по особовому рахунку за період з 28.12.07 р. по 28.12.07 р., станом на кінець грудня 2007 року у відповідача перед позивачем не сплачено 275 527, 34 грн., в тому числі за договором № 021/07 Фшк.. - 129 588,99 грн., за договором 026/07 -145 938,35 грн. У січні 2008 року відповідач сплатив 104 938,35 грн., у лютому -20 000 грн., у березні -21 000 грн., які позивачем зараховано в рахунок погашення грошових зобов'язань за договором 026/07 Ф шк.(а.с.96)

У поданому відзиві та в судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи. Зокрема зазначив, що в постанові Вищого господарського суду України від 12.03.12 по справі №9/112 викладена правова позиція щодо обставин справи № 11/77 та звернуто увагу на обставини, які не були з'ясовані судовими інстанціями під час розгляду даної справи і яким не було надано правової оцінки та не досліджено факту відображення позивачем зарахування зустрічних однорідних вимог в бухгалтерських документах.

Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав:

Як встановлено судом, між приватним підприємством „Фішт" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір від 03.12.2007 №021/07 Фшк, яким передбачено, що Виконавець (позивач) зобов'язується виготовити і поставити, а Замовник (відповідач) прийняти і оплатити теплогідроізольовані труби та елементи теплових мереж.

Факт передачі продукції відповідачеві підтверджується накладною від 03.12.2007 №021Ф/07 на суму 152 502,58 грн.

При розгляді справ за №11/77 та №9/112, судом встановлено, що між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 та приватним підприємством „Фішт" укладено шість договорів поставки, а саме: від 05.11.2007 р. №018/07 Фшк на суму 122 370,59 грн.; від 05.11.2007 р. №019/07 Фшк на суму 69394,98 грн.; від 03.12.2007 р. №020/07 Фшк на суму 138670,20 грн.; від 03.12.2007 р. №021/07 Фшк на суму 152 502,58 грн.; від 03.12.2007 р. №023/07 Фшк на суму 132686,56 грн.; від 17.12.2007 р. №026/07 ФМТ на суму 175588,99 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2011 року у справі №11/77 встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 надмірно сплатив 227 567,76 грн. за продукцію, отриману згідно з договором від 05.11.2007 р.№018/07 Фшк, а тому приватне підприємство "Фішт" зарахував її в такому порядку: 9 394,98 грн. -у рахунок погашення заборгованості за договором від 05.11.2007 р. №019/07 Фшк, 95320,84 грн. -у рахунок погашення боргу по договору від 03.12.2007 р. №020/07 Фшк, 22913,59 грн. -у рахунок погашення боргу по договору від 03.12.2007 р. №021/07 Фшк, 99 938,35 грн. -у рахунок погашення договору від 17.12.2007 року № 026/07 ФМТ, що відображено у бухгалтерських документах відповідача.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції визнав доведений позивачем факт наявності боргу у відповідача перед позивачем і вважав, що оскільки рішення по справі № 11/77 про стягнення боргу у сумі 129588,99 грн. не виконано, то відповідно до ст.. 625 ЦК України з відповідача підлягає до стягнення як основна сума боргу так і 10 032,23 грв.- інфляційних, 6587,08 грв. -3% річних.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, оскільки заявлена до стягнення сума основного боргу за договором № 021/07Фшк у даному спорі не є простроченим зобов'язанням відповідача, оскільки вказане зобов'язання було припинене самим позивачем ще в грудні 2007 року шляхом зарахування здійснених відповідачем в надмірному розмірі проплат за іншими договорами, в тому числі з врахуванням (згідно поданих позивачем даних про рух коштів на рахунку та оборотно-сальдової відомості) здійсненої в надмірному розмірі оплати (переплати на суму 73 000,00 грн.) за договором 023/07 Фшк. Тобто, позивач шляхом прийняття виконання відповідачем грошових проплат припинив зобов'язання відповідача зі сплати 22 913, 59 грн. шляхом поєднання кредитора і боржника в одній особі.

Згідно ст..ст.202, 203 Господарського кодексу України, зобов'язання припиняється зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений момент витребування. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим кодексом.

Щодо висновків суду першої інстанції про нарахування 6 587,08 грн.- 3% річних, в т. ч. 4 526,74 грн. від суми 129588,99 грн. за період з 01.02.09 по 31.03.12 та 2060,34 грн. від суми 22 913,59 грн. за період від 03.04.09 по 31.03.12, то такі висновки суду першої інстанції є помилковими, так як згідно даних бухгалтерського обліку позивача грошове зобов'язання ФОП ОСОБА_2 перед ПП «Фішт», що випливало з умов договору №021/07 Фшк. було припинено з ініціативи позивача в грудні 2007 року, нарахування на неіснуюче грошове зобов'язання інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з 2009 року по 2012 рік, не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вище досліджене та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2, задоволити.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 28.05.2012 року

у справі №5008/271/2012, скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Фішт»(код ЄДРПОУ 35045815, п/р 26001180080980 в ЗРУ АТ Банк «Фінанси та Кредит», код банку 325923) на користь ФОП ОСОБА_2 (90124, Закарпатська область, Іршавський р-н, с.Сільце, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк»код банку 312378) судовий збір у розмірі 805 грн. за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Закарпатської області видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки передбачені статтями 109-110 ГПК України.

Матеріали справи скерувати до місцевого господарського суду.

Повна постанова виготовлена 13.08.12

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк