Постанова

від 19.06.2006 по справі 48/349

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

48/349

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 червня 2006 р.                                                                                   № 48/349  

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Карабаня В.Я.

суддів:                                               Чабана В.В.

                                                           Ковтонюк Л.В.

за участю представників:

позивача                                           Ніколаєнко О.В, дов. № 86 від 13.06.2006                                                            Литвиненко А.В.дов. № 42 від 27.03.2006

відповідача                                      Селіванова О.Г. дов. № 85 від 24.01.2006

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва

на  постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.03.2006

у справі

господарського суду № 48/349

міста Києва

за  позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”

до

Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва

про

спонукання до укладення договору

В С Т А Н О В И В:

13.07.2005 відкрите  акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” звернулося до суду з позовом про врегулювання переддоговірного спору, що виник при укладенні з комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва договору № 05618/2-10 від 20.04.2005 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, і просило  укласти  договір в запропонованій  ним редакції. В обґрунтування  позовних вимог  відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” послалося на те, що ним 26.04.2005 на адресу відповідача було направлено проект договору  на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі  № 05618/2-10 від 20.04.2005, однак відповідач відповіді стосовно укладання  чи  заперечень щодо договору не  надав.

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.10.2005 (суддя Сулім В.В.) в задоволенні  позову відмовлено з посиланням  на те, що відповідач не зобов'язаний  укладати  з позивачем договір на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до ст. 19 Закону України “Про питну воду та водопостачання”, ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та п.п. 3,8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води  і водовідведення  позивач  може самостійно укладати договори на надання послуг з водопостачання та водовідведення безпосередньо із споживачами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 (колегія у складі суддів: Брайка А.І., Бившевої Л.І., Розваляєвої Т.С.) рішення  господарського суду м. Києва від 18.10.2005 скасовано. Позов  задоволено повністю. Визнано договір № 05618/2-10 від 20.04.2005 укладеним в редакції постачальника. Стягнуто з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва на користь відкритого  акціонерного товариства “Акціонерне товариство “Київводоканал” 85 грн. державного мита за подання позову, 42,50 грн. державного мита за подання  апеляційної скарги, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обґрунтування  висновку про те, що відповідач  зобов'язаний  укласти з позивачем договір на водопостачання і водовідведення суд апеляційної інстанції послався на те, що відповідно до ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються  підприємством питного постачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні, або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання  споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення. Згідно п.п.2.1.2, 2.2.8 Статуту відповідача метою діяльності відповідача є забезпечення необхідного рівня та якості послуг населенню; основними напрямками  діяльності є  забезпечення на підставі  укладених договорів між споживачами та  виконавцями послуг з транспортування холодної, гарячої води, стоків та теплової енергії на опалення до споживачів внутрішньобудинкових  мереж та збір платежів від користувачів  зазначеними послугами на користь  виконавців послуг згідно з договорами-дорученнями.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва звернулось  з касаційною скаргою, просить її  скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 18.10.2005 залишити без змін. В обґрунтування скарги зроблено посилання на те, що  судом при прийнятті  постанови було порушено норми  Закону України “Про житлово-комунальні послуги” : ст.ст. 1,7, 13, 16, 18, 19, 21, 24, 26, 31; ст. 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 641, 642 Цивільного кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу  відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” зазначило прохання постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2005 залишити  без змін, а касаційну скаргу –залишити без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи  до уваги межі  перегляду  справи  в касаційній  інстанції, проаналізувавши  на підставі  встановлених фактичних обставин  справи застосування  норм матеріального і процесуального  права при винесенні  оспорених  судових актів, знаходить  необхідним  відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Суд  апеляційної  інстанції  встановив і це підтверджується матеріалами справи, що договір, який є предметом даного спору, укладається на підставі правових актів  державної влади, а саме: Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, Закону України “Про житлові комунальні послуги”.

Відповідно до ч.2 ст. 648 Цивільного кодексу України особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 3, 4 та 7 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відтак ухвалена судом  апеляційної  інстанції постанова ґрунтується на нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а також на правильній юридичній оцінці фактичних  обставин  справи і тому  є законною і обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 у справі № 48/349 залишити без змін.

Головуючий                                                                                       В.Карабань

Судді:                                                                                                   В.Чабан

                                                                                                             Л.Ковтонюк