Постанова

від 01.06.2012 по справі 4-1610/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-1610/12

П О С Т А Н О В А

01 червня 2012 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючий - суддя Крижанівська Г.В. ,

при секретарі - Голубович С. В.,

за участю прокурора Стоцького М.В., захисника адвоката ОСОБА_1, розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави прокуратури міста Києва Стоцького М.В. від 13.10.2011р. про порушення кримінальної справи № 50-6193 стосовно голови правління ПАТ «Мостобуд» ОСОБА_2, за фактом умисного ухилення від сплати податків шляхом складання завідомо неправдивих відомостей, що призвело до настання тяжких наслідків та фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою в інтересах ОСОБА_2 та просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена без достатніх приводів і підстав, передбачених законодавством України, та з порушенням чинного законодавства України. Вказує, що порушення кримінальної справи відносно голови правління ПАТ «Мостобуд» ОСОБА_2 без податкового рішення-повідомлення та рішень з приводу неузгодженої суми податкового зобов'язання, яке було покладено в основу висновків Акту ДПІ та стало підставою до порушення цієї кримінальної справи, про що відображено в оскаржуваній постанові, без виклику та без опитування службових і посадових осіб підприємства - є передчасним.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 просив скаргу задовольнити та скасувати постанову від 13.10.2011 р.

Крім того, адвокат ОСОБА_1 повідомив суду, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2012 року визнано нечинним та скасоване податкове повідомлення - рішення від 28.10.2011 року №0001774230 Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києва по роботі з великими платниками податків.

Особа, в інтересах якої подано скаргу, в судове засідання не з'явився, суд, заслухавши думку прокурора та адвоката, дійшов висновку про можливість проведення судового засідання без його участі.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги. Доводи, викладені у скарзі та поясненнях адвоката в судовому засіданні не визнав, вважає, що скарга є безпідставною, а доводи заявника необґрунтованими, кримінальна справа порушеною у відповідності з вимогами ст.ст.94, 98 КПК України, за наявності на те приводів і підстав, про які ґрунтовно зазначено в оскаржуваній постанові, а тому просив залишити скаргу без задоволення. При цьому прокурор зазначив, що надані матеріали містять достатньо даних, досліджених судом в судовому засіданні, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак вказаного у постанові злочину.

Дослідивши посторінково матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_1, думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.

Постановою прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави прокуратури міста Києва Стоцького М.В. від 13.10.2011р. порушено кримінальну справу № 50-6193 стосовно голови правління ПАТ «Мостобуд» ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків шляхом складання завідомо неправдивих відомостей, що призвело до настання тяжких наслідків та фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, зокрема, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Оскаржувана постанова не містить у своєму змісті чіткої вказівки на те, що стало приводом для порушення даної кримінальної справи.

Підставою для порушення кримінальної справи прокурор вказує Акт від 13.10.2011 р. за № 900/42-30/01386326, яким встановлено заниження податкових зобов'язань ПАТ «Мостобуд» в результаті неправомірного включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за рахунок виписаних податкових накладних ПП «Шанхай» на загальну суму 3195530,00 грн.

Таким чином, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що саме Акт від 13.10.2011 р. за № 900/42-30/01386326 є документом, на підставі якого прокурор дійшов висновку про розмір податку, який не був сплачений платником.

Виконання податкових зобов'язань платниками податків на час винесення оскаржуваної постанови регулювалось Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України у випадку, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Крім того, відповідно до п. 14.1.157. ст. 14, ст. 56 Податкового кодексу України саме узгоджене податкове повідомлення-рішення, тобто письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності, є тим документом, що визначає обсяг заниженого податку на додану вартість, однак, в наданих суду матеріалах відсутнє узгоджене повідомлення-рішення податкового органу.

Разом з тим, в матеріалах скарги міститься постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2012 року, якою визнано нечинним та скасоване податкове повідомлення - рішення від 28.10.2011 року №0001774230 Спеціалізованої державної податкової інспекції м. Києва по роботі з великими платниками податків.

Як вбачається зі змісту Постанови Пленуму ВСУ «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» від 08.10.2004 року №15 злочин, передбачений ст. 212 КК України, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та у розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування, тобто сум узгоджених податкових зобов'язань, а саме з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачених податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що вважається узгодженим і підлягає сплаті.

Також необхідно вказати, що оскаржувана постанова була предметом судового дослідження при розгляді вказаної скарги судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з ухвали колегії суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ від 27 березня 2012 року суд апеляційної інстанції вказує на те, що Акт від 13 жовтня 2011 року не є безумовною підставою для порушення кримінальної справи, а дає лише підстави для додаткової перевірки. Акт не є нормативним документом, а лише висновком за результатами проведеної перевірки уповноважених на те осіб, а відтак, Акт не є достатньою підставою для порушення кримінальної справи.

Також суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі вказує, що Акт перевірки та постанова про порушення кримінальної справи винесені в один день, а саме 13 жовтня 2011 року, хоча ст. 97 КПК України дає десятиденний термін для перевірки наявності підстав для порушення кримінальної справи. У зв'язку з цим є підстави вважати, що прокурором не було в повному обсязі виконано перевірку з приводу наявності підстав для порушення кримінальної справи.

На підставі викладеного, враховуючи позиції, висловлені в ухвалі суду апеляційної інстанції від 27 березня 2012 року, надходжу до висновку, що на момент порушення кримінальної справи податкові зобов'язання ПАТ «Мостобуд» узгоджені не були, а тому був відсутній податковий борг вказаного товариства.

Таким чином, в ході розгляду скарги судом встановлено, що на час винесення оскаржуваної постанови від 13.10.2011 податкове повідомлення-рішення не виносилось та, як наслідок, не узгоджувалось у встановленому чинним законодавством порядку, про що було відомо прокурору на час прийняття ним рішення про порушення кримінальної справи та фактично зазначену обставину підтвердив в судовому засіданні прокурор.

Крім того, посилання прокурора у постанові про порушення кримінальної справи на акт податкової перевірки від 13 жовтня 2011 року не може вважатись достатньою підставою, в розумінні ч. 2 ст. 94 та ч. 1 ст. 98 КПК України, для порушення кримінальної справи. Інших даних, які б вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, в діях голови правління ПАТ «Мостобуд» ОСОБА_2 в ході дослідчої перевірки не зібрано, в наданих суду матеріалах вони також відсутні.

Оцінюючи наявні в матеріалах перевірки дані з позиції їх відповідності, допустимості та достатності для висновку про наявність чи відсутність об'єктивних ознак злочину, передбаченого ч.3 ст.212, ч. 2 ст. 366 КК України, вважаю такі дані відсутніми, оскільки вони спростовуються встановленими протягом розгляду скарги обставинами, які існували на час порушення кримінальної справи 13.10.2011.

Виходячи з вищевикладеного, надходжу до висновку про відсутність передбачених ч.2 ст.94 КПК України підстав для порушення даної кримінальної справи, в зв'язку з чим постанова про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.94, 98 ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави прокуратури міста Києва Стоцького М.В. від 13.10.2011р. про порушення кримінальної справи № 50-6193 стосовно голови правління ПАТ «Мостобуд» ОСОБА_2, за фактом умисного ухилення від сплати податків шляхом складання завідомо неправдивих відомостей, що призвело до настання тяжких наслідків та фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України - задовольнити.

Постанову прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави прокуратури міста Києва Стоцького М.В. від 13.10.2011р. про порушення кримінальної справи № 50-6193 стосовно голови правління ПАТ «Мостобуд» ОСОБА_2, за фактом умисного ухилення від сплати податків шляхом складання завідомо неправдивих відомостей, що призвело до настання тяжких наслідків та фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України - скасувати.

На постанову суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Крижанівська Г.В.