Рішення

від 28.05.2012 по справі 5008/304/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.2012 Справа № 5008/304/2012

За позовом відкритого акціонерного товариства „Закарпатавтотранс", м. Ужгород

до відповідача приватного підприємства „Віраж", с. Минай Ужгородського району

про стягнення 36900,00 грн. неустойки ( з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)

Головуючий суддя І.В. Івашкович

представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 18.04.12

від відповідача - не з"явився

Суть спору: відкрите акціонерне товариство "Закарпатавтотранс", м.Ужгород звернулось з позовом до приватного підприємства "Віраж", с.Минай Ужгородського району про стягнення суми 24600,00 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за час прострочення повернення орендованого приміщення.

Позов мотивує тим, що після припинення укладеного сторонами договору оренди нежитлового приміщення №234 від 28.12.10 у зв"язку із закінченням строку його дії (строк дії договору встановлено з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.) відповідачем в порушення вимог ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України не було повернуто орендоване приміщення площею 95,00 кв. м, розташоване в будівлі автовокзалу в м. Ужгород, вул. Станційна, 2. Позивач звертався до відповідача листами №07/10-1178 від 30.12.11, №07/10-55 від 17.01.12, №07/10-198 від 15.02.12 з вимогою повернути приміщення. Однак обов"язок щодо повернення приміщення відповідач не виконав, у підтвердження чого позивач посилається на акт перевірки від 02.04.12, складений комісією, створеною розпорядженням голови правління ВАТ "Закарпатавтотранс" №72 від 02.04.12.

Внаслідок невиконання відповідачем обов"язку щодо повернення орендованого ним приміщення позивач на підставі ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України обгрунтовує своє право вимагати від відповідача оплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за весь період прострочення. З урахуванням встановленої умовами договору щомісячної орендної плати в розмірі 4100,00 грн. ( в т.ч. ПДВ) позивачем за період з січня 2012р. по березень 2012р. нараховано та заявлено до стягнення з відповідача неустойку в розмірі 24600,00 грн.

Згідно з поданою в порядку ст. 22 ГПК України заявою №07/03-607 від 15.05.12 позивачем збільшено розмір позовних вимог на суму 12300,00 грн. неустойки, нарахованої за період з 01.04.2012р. по 15.05.2012р.

Представником позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення їх розміру, підтримано в повному обсязі.

Відповідач згідно з відзивом на позов проти позовних вимог заперечив. Заперечення проти позову мотивує тим, що до закінчення строку договору оренди №234 від 28.12.2010р. листом від 26.12.2011р. позивачу було направлено пропозицію про укладення договору оренди на ідентичних умовах з урахуванням часткової компенсації орендної плати за рахунок невід"ємних поліпшень орендованого майна. Однак, оскільки іншого договору між сторонами не укладено, а 01.01.2012р. договір №234 від 28.12.10 припинив свою дію, позивачем з 03.01.12 вчинено перешкоди для продовження ведення господарської діяльності у займаних приміщеннях, в т.ч. для доступу до цих приміщень з боку представників відповідача. Відповідач стверджує, що позивачем не доведено належними та допустими доказами факт користування відповідачем орендованими приміщеннями після закінчення строку договору, а доданий до позовної заяви акт перевірки від 02.04.12 не містить конкретних даних про те, у який спосіб приміщення є зайнятими відповідачем, сам акт складено в односторонньому порядку.

Стосовно заперечень відповідача позивачем подано письмові пояснення (заява від 21.05.12) з викладеними мотивами спростування доводів відповідача.

З урахуванням спірних позицій сторін стосовно факту виконання відповідачем свого обов"язку повернути орендовані приміщення після припинення дії договору оренди, ухвалою господарського суду від 21.05.12 зобов"язано сторони провести спільне обстеження спірного приміщення на предмет зайнятості його належним відповідачу майном, подати господарському суду докази на підтвердження вжиття заходів щодо оформлення двостороннього акту огляду спірного приміщення та наявний у кожної із сторін екземпляр такого акту.

Уповноважений представник відповідача для участі в даному судовому засіданні не з"явився, докази на підтвердження виконання вимог суду не подав.

Уповноваженим представником позивача подано письмові пояснення від 28.05.12, згідно з якими повідомлено про те, що відповідач всупереч досягнутої з ним попередньої домовленості не забезпечив явку свого представника для вжиття заходів щодо спільної перевірки спірного приміщення.

Представник позивача наполягає на задоволенні позову, посилаючись на підтвердження та обгрунтування підстав позовних вимог доданими документальними доказами.

Дослідивши та проаналізувавши додані до матеріалів справи документальні докази, доводи та заперечення сторін, суд констатує такі висновки.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що між ВАТ "Закарпатавтотранс", м.Ужгород, як Орендодавцем, та ПП "Віраж", Ужгородський район, с. Минай, як Орендарем, було укладено договір оренди нежитлового приміщення №234 від 28.12.10, на умовах якого Орендодавець надав Орендарю в оренду нежитлове приміщення в будівлі автостанції по вул. станційна, 2 в м.Ужгород загальною площею 95,0 кв.м. На виконання договору №234 від 28.12.2010р. за актом приймання - передачі нежитлового приміщення від 29.12.2010р. позивача передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення площею 95,0 кв.м в будівлі автостанції в м.Ужгород, вул.Станційна,2.

Згідно з умовами п. 6.1 договору №234 від 28.12.2010р. встановлено строк його дії з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., а умовами п. 6.2 визначено порядок продовження договору за письмовою заявою сторін.

У зв"язку із закінченням строку дії договору позивач звернувся до відповідача із заявою №071/10-913 від 01.11.11, якою повідомив про те, що не має наміру продовжувати на 2012р. договірні відносини з оренди нежитлового приміщення за договором оренди №234 від 28.12.2010р. у зв"язку з виробничою необхідністю та просив підготувати приміщення після закінчення строку дії договору №234 для повернення по акту приймання-передачі.

Повторно про необхідність повернення орендованого приміщення відповідачу надсилались листи №07/10-1082 від 08.12.11, №07/10-1178 від 30.12.11.

Однак після закінчення строку договору (після 31.12.11) відповідачем орендоване приміщення по акту приймання - передачі позивачу не повернуто, не дивлячись на неодноразові вимоги позивача згідно з надісланими листами №07/10-55 від 17.01.12, №07/10-198 від 15.02.12.

У зв"язку із наміром продовжувати орендувати спірне приміщення ПП"Віраж" звертався до господарського суду Закарпатської області із позовом про спонукання ВАТ "Закарпатавтотранс" укласти договір оренди. Рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.02.2012р. по справі №5008/1856/2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2012р., в задоволенні позову відмовлено.

Після вирішення в судовому порядку вказаного спору з приводу оренди відповідачем у 2012р. спірного приміщення, останнім приміщення за актом приймання-передачі позивачу не передано, що стало підставою для звернення позивачем з даним позовом про стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за час прострочення його повернення.

При наданні правової оцінки спірних позицій сторін щодо обов"язку відповідача сплатити на користь позивача неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час користування приміщенням після закінчення дії договору оренди №234 від 28.12.2010р., суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічний обов'язок орендаря сторонами встановлено в п. п. 2.2.5, 5.3 договору №234 від 28.12.2010р.

Згідно з ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, якою регламентовано передачу у найм будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), а отже дія норм вказаної статті поширюється на спірні правовідносини сторін, передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору, і з цього моменту договір найму припиняється.

В даному випадку строк дії договору оренди №234 від 28.12.2010р. відповідно до п. 6.1 договору закінчився 31.12.2011р. Однак, відповідач не виконав свого зобов'язання повернути після закінчення договору об'єкт оренди у належному стані за актом приймання-передачі.

Згідно із ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, за наявності факту порушення відповідачем свого зобов'язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, наявні правові підстави для стягнення з відповідача неустойки за час прострочення повернення орендованого приміщення, а саме за період з 01 січня по 15 травня 2012р. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), що разом складає 36900,00 грн.

Доводи відповідача стосовно того, що позивач не довів факт користування відповідачем після 01.01.2012р. орендованим приміщенням, суд відхиляє як безпідставні.

За правилами ст.33 ГПК України встановлено обов"язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази мають подаватися сторонами з урахуванням їх належності та допустимості для підтвердження обставин, які входять до предмету доказування по справі (ст. 34 ГПК України).

В даному випадку відповідачем згідно із заявою від 21.05.2012р. долучено до матеріалів справи фотоматеріали, а також диск формату СD, які за його твердженням фіксують факт примусового звільнення спірного приміщення.

У відповідності до вимог ст. 32 ГПК України фактичні обставини по справі встановлюються такими засобами доказування, як: письмові і речові докази, висновки експерта, пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В даному випадку додані відповідачем засоби доказування, які за його доводами місять інформацію про примусове звільнення ним спірного приміщення, не підпадають під ознаки допустимих доказів у підтвердження обставин повернення орендованого приміщення.

Згідно з вищенаведеними вимогами закону відповідач після закінчення дії договору оренди №234 від 28.12.2010р. несе перед позивачем зобов"язання повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі.

Відповідачем не доведено належним чином наявність обставин повернення ним орендованого приміщення шляхом оформлення акту прийому-передачі приміщення, жодного доказу на підтвердження ініціювання перед позивачем повернення орендованого приміщення за відповідним актом передачі приміщення не подано.

Твердження відповідача про наявність обставин примусового звільнення ним орендованого приміщення слід визнати безпідставними, оскільки, як з"ясовано судом, позивач з відповідним позовом про зобов"язання відповідача звільнити займане ним приміщення в судовому порядку не звертався.

Разом з тим, передбачений згідно з ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України обов"язок наймача сплатити наймодавцю неустойку у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення повернення майна є способом захисту порушеного права наймодавця від протиправної поведінки наймача щодо неповернення майна після припинення договору найму.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги слід визнати належним чином доведеними та обгрунтованими позивачем, не спростованими відповідачем в установленому порядку.

Позов (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) підлягає задоволенню повністю.

За правилами ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору в розмірі 1609,50 грн.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 82, 82-1, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Віраж" (Закарпатська область, Ужгородський район, с.Минай, вул. Польова,8, і.к. 13585255) на користь відкритого акціонерного товариства "Закарпатавтотранс" ( м.Ужгород, вул. Капушанська,102, і.к. 03113934) 36900,00 грн. неустойки та 1609,50 грн. відшкодування витрат по оплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 05.06.12

Суддя Івашкович І.В.