Рішення

від 31.05.2012 по справі 5019/431/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р. Справа № 5019/431/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. розглянувши матеріали справи за позовом Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, уповновоженим представляти відповідні функції в спірних відносинах органом якого є квартирно-експлуатаційний відділ м.Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Еко Технології" про стягнення 4 167 грн. 00коп.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов.№1 від 03.01.2012р.

від відповідача: не з'явився;

від прокуратури: Лужняк Н.Г. посвідчення №37 від 11.11.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону звернувся до господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України уповноваженим органом, якого виступає квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Еко Технології" про стягнення заборгованості зі сплати теплової енергії в розмірі 4 167,00 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали у повному обсязі позовні вимоги викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення . Причин неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, вивчивши у відкритому судовому засіданні подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2004 року між Міністерством оборони України в особі начальника 24-го гарнізонного будинку офіцерів та Товариством з обмеженою відповідальністю інноваційно-інвестиційна консалтингова компанія»"Енерго Еко Технології" був укладений договір № 5 оренди нерухомого військового майна, розташованого в Рівненському гарнізоні за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364, в/м № 2 інв. № 207, загальною площею 56,0 м2.

На підставі вказаного договору Позивачем 30 березня 2006 року був укладений з Відповідачем договір № 5Т/2 на відпуск теплової енергії.

Відповідно до п.п.3.1 Договору КЕВ м. Рівне зобов'язується забезпечити безперебійне теплопостачання об'єктів ТОВ "Енерго Еко Технологія", а ТОВ "Енерго Еко Технологія", в свою чергу, відповідно до п.3.2 Договору, зобов'язується щомісячно здійснювати оплату за опалення згідно показників приладів обліку або по вартості 1 м 2 площі за об'эм приміщень, що використовуються.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що опалюється будівля № 207, площа приміщення 56,35 м 2 по ціні за 1м 2 в залежності від місцевих тарифів.

Проте, в порушення вимог п.3.2. Договору, відповідач оплату за опалення своєчасно не здійснював, що створило заборгованість останнього перед Позивачем.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 01.03.2012 року розмір заборгованості Відповідача з оплати за електроенергію становить 4 167 грн. 00 коп.

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем боргу в розмірі 4 167 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст.193 ГК України Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості зі сплати теплової енергії у розмірі 4 167грн. 00 коп. підтверджуються Договором, розрахунком заборгованості з теплопостачання, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню .

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу по договору теплопостачання в сумі 4 167,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Еко Технології" (33005, м.Рівне, вул.Павлюченка, 18, кв.221, код ЄДРПОУ 32745024) на користь Міністерства оборони України уповновоженим представляти відповідні функції в спірних відносинах органом якого є Квартирно-експлуатаційний відділ м.Рівне (33001, м.Рівне, вул. Чернишова, 8, код ЄДРПОУ 22585490, р/р 39217170011 в обласному управлінні Держказначейства, МФО 833017) 4 167 грн. 00 коп. заборгованості зі сплати теплової енергії.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Еко Технології" (33005, м.Рівне, вул.Павлюченка, 18, кв.221, код ЄДРПОУ 32745024) в дохід Державного бюджету 1609 грн. 50 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 05.06.2012р.