Постанова

від 26.04.2012 по справі 13/167-6/547

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2012 № 13/167-6/547

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Верещаку Д.П.,

розглядаючи апеляційні скарги Військового прокурора Євпаторійського гарнізону та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

на рішення господарського суду міста Києва

від 13.02.2012 року

у справі № 13/167-6/547 (суддя - Ковтун С.А.)

за позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі:

1. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, м. Київ

2. Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь

до державного підприємства Міністерства оборони України «Укроборонлізинг», м. Київ

про стягнення 77913,72 грн.,-

за участю представників:

від прокурора: не з'явився;

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2 - предст. (дов.б/н від 04.07.2011р.);

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укроборонлізінг» (надалі - ДП «Укроборонлізінг») про стягнення до місцевого бюджету 77913,72 грн. шкоди, мотивуючи вимоги вчиненням відповідачем порушення природоохоронного законодавства.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. у справі № 13/167, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 р., в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2011 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 р. та рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. у справі № 13/167 скасовано та передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року у справі № 13/167-6/547 в задоволені позову відмовлено повністю.

Вказане рішення мотивоване тим, що прокурором та позивачами не надано допустимих доказів порушення відповідачем природоохоронного законодавства та заподіяння шкоди.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, військовий прокурор Євпаторійського гарнізону та Міністерство охорони навколишнього природного середовища України звернулися до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

В обґрунтування апеляційних скарг скаржники посилаються на те, що спірне рішення постановлене без належного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2012 року апеляційні скарги прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено на 09.04.2012 року.

В судовому засіданні 09.04.2012 року позивач підтримав вимоги апеляційних скарг, просив їх задовольнити, а рішення суду скасувати та прийняте нове, яким задовольнити позов.

09.04.2012 року у зв'язку з неявкою в судові засідання прокурора та позивача-2, розгляд справи в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладався на 26.04.2012 року.

В судовому засіданні 26.04.2012 року представник відповідача проти доводів апеляційних скарг заперечив повністю, вважає, що підстави для його скасування відсутні, рішення суду находить законним та обґрунтованим у зв'язку з чим просив у задоволенні апеляційних скарг відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Прокурор в судове засідання в черговий раз не з'явився. Позивачі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, своїх уповноважених представників в судове засідання не направили також.

Вислухавши думку представника відповідача, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити перевірку рішення суду першої інстанції за наявними у справі доказами, без участі осіб, які не з'явились.

26.04.2012 року колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а рішення суду має бути залишеним без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 02.09.2010р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Управління екологічної інспекції Західно-Кримського регіону Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища була проведена перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства на території філії ДП «Укроборонлізинг» - дитячого оздоровчого табору «Піонер», розташованого за адресою: м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, б. 87.

За результатами складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 02.09.2010 р., яким зафіксовано, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 виявлено забруднення земель неочищеними господарсько-побутовими стоками загальною площею 43,5 кв.м. (т.1 а.с.14-15).

В ході перевірки спеціалістами екологічної інспекції був складений акт відбору ґрунтів №71 від 02.09.2010 р., яким зафіксовано відібрання 5 проб ґрунтів з території дитячого оздоровчого табору «Піонер» (т.1 а.с. 16).

З протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 271-275 за №71 від 20.09.2010 р. слідує, що такі містять понаднормативний вміст хімічних речовин (т.1 а.с. 17-18).

02.09.2010 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АР Крим відносно заступника директора дитячого оздоровчого табору «Піонер» Собачинського М.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення № 001354. Того ж дня, цим же інспектором була винесена постанова № 001354/02/32 про накладення на заступника директора дитячого оздоровчого табору «Піонер» ОСОБА_4 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП та ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 850 грн. (т.1 а.с. 20).

Свої вимоги прокурор та позивач обґрунтовують наявністю факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства, що підтверджується вищеперерахованими доказами, оскільки наведені документи, на думку скаржників, складені належним чином та підписані уповноваженою особою відповідача.

Встановивши фактичні обставини справи та надавши належну оцінку доказам, представленим сторонами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необґрунтованості позовних вимог прокурора та відсутність підстав для задоволення позову.

Так, згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

У відповідності до статті 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища є гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей.

Стаття 35 Закону України «Про охорону земель» визначає, що власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України.

Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища є спеціально уповноваженим органом державного управління в області охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель; діє на підставі Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Указу Президента України №1573/99 від 15.02.1999 р. «Про зміни та доповнення в структурі центральних органів державної виконавчої влади» (який був чинний на час перевірки відповідача) та Положення.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища (стаття 1 Закону).

Згідно ст. 1 та 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п. 3.6 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Пунктом 4.16 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства передбачено, що до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та зазначеного Порядку відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом. У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи. Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції. Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.

Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків. Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до уповноваженої та/або акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб'єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції.

В акті відбору зразків продукції зазначаються: місце і дата складення акта; номер і дата рішення керівника органу державного нагляду (контролю), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснюють їх відбір; найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції; посада та прізвище, ім'я і по батькові уповноваженої особи суб'єкта господарювання; перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на території дитячого оздоровчий табір «Піонер», що розташований в м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, б. 87, була проведена спеціалістами екологічної інспекції Західно-Кримського регіону Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища з порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: за відсутності дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища, наказу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, посвідчення (направлення) на проведення позапланової перевірки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції документи, що, на думку скаржників, підтверджують факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, не відповідають вимогам чинного законодавства, з наступних підстав.

Акт перевірки від 02.09.2010р. не містить схеми розміщення земельних ділянок, точної адреси, за якою вони знаходяться (на яких саме землях виявлено засмічення, об'єм забруднюючої речовини, її назва та група небезпечності).

Акт відбору проб ґрунту № 71 від 02.09.2010 р. складено за відсутності рішення керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника про відбір зразків. За результатами відбору ґрунту була проведена експертиза (випробування) з рішенням про проведення якої не був ознайомлений відповідач.

Під час перевірки відбір проб ґрунту та акт відбору проб були оформлені в одному екземплярі, що позбавило відповідача можливості здійснити самостійне проведення експертизи (випробування) ґрунту чи спростувати інформацію щодо показників вимірювання, відображених у протоколі № 71 від 20.09.2010 р.

За вищенаведених обставин, встановлення достовірності відібраних під час перевірки зразків, на даний час є неможливим.

Слід зазначити, що ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження прокурором та позивачами у відповідності до статей 33, 34 ГПК України не надано належних доказів проведення перевірки відповідача в порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та факту завдання відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.

Таким чином, розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів, був здійснений за результатами перевірки, проведеної з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю, яка є видом цивільно-правової відповідальності.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести склад правопорушення, що складається неправомірної поведінки особи; вини заподіювача шкоди; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. В свою чергу, доведення відсутності вини є процесуальним обов'язком відповідача.

Отже, наявність протоколу про адміністративне правопорушення №001354 від 02.09.2010р. та постанови №001354/02/32 від 02.09.2010р. про накладення на заступника директора табору ОСОБА_4, адміністративного стягнення в розумінні статей 33-35 ГПК України не є достатніми підставами для стягнення з відповідача шкоди в розмірі 77913,72 грн., у зв'язку з чим находить необґрунтованими посилання скаржників на вказані документи, як беззаперечні докази, що підтверджують вину відповідача у заподіянні збитків.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року має бути залишеним без змін, а апеляційні скарги Військового прокурора Євпаторійського гарнізону та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянтів.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Військового прокурора Євпаторійського гарнізону та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року у справі №13/167-6/547 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року у справі №13/167-6/547 залишити без змін.

3. Матеріали справи №13/167-6/547 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Гаврилюк О.М.

Майданевич А.Г.