Постанова

від 26.03.2012 по справі 2а/1770/264/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/264/2012

26 березня 2012 року 17год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Баглика В.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Романчук І.І.

відповідача: представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "ВІТТ РІВНЕ" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство "ВІТТ РІВНЕ" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2012 року № 0000082342 та № 0000092342.

В обґрунтування позову вказує, що під час проведення перевірки податковому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "РА "АДАН". Зазначає, що висновок акта перевірки щодо нікчемності господарського договору є безпідставним та суперечить положенням чинного законодавства. На час проведення господарських операцій ТОВ "РА "АДАН" було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, обидва підприємства були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Закон не передбачає обов'язку покупця перевіряти наміри продавця щодо сплати ним податків, а тому позивач не може нести відповідальність як за несплату податків його контрагентами, так і за їх протиправну поведінку. Відсутність довіреності на одержання матеріальних цінностей позивач пояснює тим, що довіреність на отримання товару у ТОВ "РА "АДАН" під час передачі товару від продавця покупцю передана продавцю, відповідно примірник не може знаходитись у позивача, при цьому факт видачі довіреності підтверджується записом в Журналі реєстрації довіреностей. Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, то придбаний у ТОВ "РА "АДАН" товар транспортувався від продавця до ПП "ВІТТ РІВНЕ" власним автомобільним транспортом. Товарно-транспортна накладна є обов'язковою при перевезенні вантажів перевізником на договірних умовах.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.96). Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що відповідає наведеному в запереченні. Зокрема, пояснив, що в ході проведення перевірки встановлено, що ПП "ВІТТ РІВНЕ" мало взаєморозрахунки з ТОВ "РА "АДАН" у вересні 2011 року на суму 54870,50 грн., в т.ч. ПДВ 9145,08 грн., за якими позивачем до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 45725,42 грн. в III кв. 2011 року, до складу податкового кредиту за вересень 2011 року віднесено 9145,08 грн. До ДПІ у м. Рівне від ДПІ в Обухівському районі Київської області надійшов акт перевірки від 21.11.2011 року № 2356/231/36890685 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "РА"АДАН" код ЄДРПОУ 36890685 щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, відомостей за вересень 2011 року". Звіркою встановлено, що господарські операції за вересень 2011 року щодо придбання ТОВ "РА "АДАН" у контрагентів товарів (робіт, послуг) та продажу ТОВ "РА "АДАН" товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям не підтверджуються з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Встановлено порушення п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "РА "АДАН" з постачальниками та покупцями. Таким чином, з боку ТОВ "РА "АДАН" вбачається незаконне формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами, а з боку контрагентів-покупців ТОВ "РА "АДАН" - податкового зобов'язання. Отже, операції, проведенні по бухгалтерському обліку, як придбання товарів від ТОВ "РА "АДАН" мали нереальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Таким чином в порушення зазначених норм ПП "ВІТТ РІВНЕ" безпідставно сформовано валові витрати та податковий кредит по безтоварних операціях з ТОВ "РА "АДАН".

Спірні податкові повідомлення-рішення про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток представник відповідача вважає правомірними, в задоволені позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Відповідно до статті 55 КАС України судом ухвалено відповідача Державна податкова інспекція у м. Рівне замінити правонаступником Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що в період з 20.12.2011 року по 26.12.2011 року на підставі наказу від 20.12.2011 року № 1679 та направлення від 20.12.2011 року № 1725/23-100 посадовими особами ДПІ у м. Рівне відповідно до пп.78.1.11 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведена виїзна позапланова перевірка Приватного підприємства "ВІТТ РІВНЕ" код ЄДРПОУ 22573682 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "РА "АДАН" (36890685) за вересень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом № 1/23-100/22573682 від 03.01.2012 року (а.с.13-19).

Згідно висновків акта перевірки № 1/23-100/22573682 від 03.01.2012 року перевіркою встановлено порушення:

- п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 10517,00 грн., в т.ч.: ІІІ кв. 2011 року - 10517,00 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 9145,08 грн., в т.ч. за вересень 2011 року - 9145,08 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі акта перевірки № 1/23-100/22573682 від 03.01.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000082342 від 11.01.2012 року, яким ПП "ВІТТ РІВНЕ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 10518,00 грн., у тому числі за основним платежем на 10517,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1,00 грн. (а.с.11);

№ 0000092342 від 11.01.2012 року, яким ПП "ВІТТ РІВНЕ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 9146,08 грн., у тому числі за основним платежем на 9145,08 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1,00 грн. (а.с.12).

Обґрунтовуючи прийняті податкові повідомлення-рішення, ДПІ у м. Рівне покликається на те, що господарські операції, вчинені ПП "ВІТТ РІВНЕ" з ТОВ "РА "АДАН", носили безтоварний характер, як наслідок - правочини в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, а валові витрати та податковий кредит підприємством сформовано з порушенням п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Аналізуючи доводи відповідача в розрізі приписів ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що правочини, вчиненні ПП "ВІТТ РІВНЕ" з ТОВ "РА "АДАН", не можуть бути кваліфікованими як такі, що порушують публічний порядок, а отже відсутні підстави для висновку щодо їх нікчемності. Матеріали справи не встановлено документального підтвердження знищення, пошкодження майна чи незаконного ним заволодіння. Зі сторони податкового органу не надано доказів, які підтверджують вину будь-кого з учасників правочинів вчинення діяння, що порушує публічний порядок.

Крім того, в акті перевірки податковий орган, вказує, що до ДПІ у м. Рівне від ДПІ в Обухівському районі Київської області надійшов акт перевірки від 21.11.2011 року № 2356/231/36890685 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "РА "АДАН" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами" відомостей за вересень 2011 року, яким встановлено, що: "Відповідно до комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки (АІС "РПП"), стан платника - "8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням (а.с.99-105).

Разом з тим, позивачем надано Свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "РА "АДАН" та свідоцтво № 100296946 від 10.08.2010 року про реєстрацію ТОВ "РА "АДАН" платником податку на додану вартість (а.с.29, 30). Чинність вказаних реєстраційних документів відповідачем не заперечується.

Судом встановлено, що 22.08.2011 року між ПП "ВІТТ РІВНЕ" (Покупець) та ТОВ "РА "АДАН" (Постачальник) укладено Договір поставки за № 082211 (а.с.20-21), згідно з умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію, іменовану у подальшому товар, у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного Договору та Додаткам до нього, які є невід'ємною частиною Договору, які іменуються Специфікаціями, або Рахунками-фактурами. Оплата за даним Договором здійснюється після отримання Товару Покупцем згідно видаткових накладних на протязі 100 (ста) банківських днів. Право власності на Товар переходить до Покупця в момент одержання ним Товару згідно видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною Договору. Покупець для отримання Товару зобов'язаний надати Постачальнику доручення про право на отримання товарно-матеріальних цінностей. Постачальник зобов'язаний надати Покупцю наступні документи: рахунок; податкову накладну; накладну на передачу Товару.

На виконання умов Договору № 082211 від 22.08.2011 року, ТОВ "РА "АДАН" для ПП "ВІТТ РІВНЕ" поставлено кабель, гайковерти електричні, крани шарові d-80, d-65 на суму 54 870,50 грн., в тому числі ПДВ 9145,08 грн. .

Обумовлена поставка товару оформлена наступними документами: рахунок-фактура № 1377 від 01.09.2011 року, видаткова накладна № 0902/01 від 02.09.2011 року, податкова накладна № 91 від 02.09.2011 року (а.с.22,26,28).

ПП "ВІТТ РІВНЕ" в свою чергу було надано для ТОВ "РА "АДАН" доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей, зареєстроване в журналі реєстрації довіреностей (а.с.23-26).

Придбаний товар позивачем оприбутковано на склад, що підтверджується оборотною відомістю руху товарів ПП "ВІТТ Рівне" за вересень 2011 року (а.с.112-122).

Розрахунки між ПП "ВІТТ РІВНЕ" та ТОВ "РА "АДАН" за поставлений товар проводились у безготівковій формі, відповідно до платіжного доручення № 178 від 30.09.2011 року на суму 54 870,50 грн. (а.с.27).

Витрати по взаєморозрахунках з ТОВ "РА "АДАН" на суму 45 725,42 грн. віднесено ПП "ВІТТ РІВНЕ" до складу валових витрат за ІІІ квартал 2011 року.

Податкову накладну № 91 від 02.09.2011 року позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2011 року (а.с.35-39), податок на додану вартість сумі 9145,08 грн. віднесено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року (а.с.31-34).

Пояснення представника позивача щодо доставки товару власним транспортом посадової особи позивача (а.с.129) не суперечать дослідженим судом відомостям про технічні характеристики та параметри поставленого товару, які допускають можливість транспортування товару (в обсягах поставки) легковим автомобілем (а.с.123-128)

Судом встановлено, що отриманий від ТОВ "РА "АДАН" товар позивачем використано в господарській діяльності та отримано прибуток, а саме реалізовано для Представництва "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А.".

Відповідно до Договору купівлі-продажу № 17 від 01.03.2011 року ПП "ВІТТ РІВНЕ" (Продавець) і Представництво "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А." (Покупець), Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець належним чином прийняти та оплатити товар в асортименті та кількості згідно виписаних накладних за договірною ціною. Загальна сума договору 1 500 000,00 грн. (а.с.91).

Факт реалізації товару для Представництва "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А." підтверджується накладною № 15 від 02.09.2011 року (а.с.40), довіреністю № 00374 від 02.09.2011 року (а.с.41), податковою накладною № 19 від 02.09.2011 року (а.с.42), накладною № 16 від 02.09.2011 року (а.с.43), податковою накладною № 20 від 02.09.2011 року (а.с.44), накладною № 96 від 20.09.2011 року (а.с.45), податковою накладною № 112 від 20.09.2011 року (а.с.46), накладною № 99 від 20.09.2011 року (а.с.47), податковою накладною № 115 від 20.09.2011 року (а.с.48), накладною № 108 від 21.09.2011 року (а.с.49), податковою накладною № 124 від 21.09.2011 року (а.с.50).

Факт проведення розрахунків та отримання позивачем коштів від реалізації товару підтверджується виписками банку про рух коштів на рахунку позивача (а.с.82-86).

Вищеописані та дослідженні судом документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадової особи ДПІ у м. Рівне під час проведення документальної перевірки були зобов'язані врахувати надані ПП "ВІТТ РІВНЕ" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ТОВ "РА "АДАН". У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз приписів Податкового кодексу України свідчить, що для підтвердження правомірності формування платником податків витрат та податкового кредиту необхідно надати первинні, розрахункові документи та податкові накладні. Інших документів, які б підтверджували право платника податків на валові витрати та податковий кредит, закон не вимагає.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Оцінивши в сукупності досліджені судом докази в розрізі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що ПП "ВІТТ РІВНЕ" правомірно сформовано валові витрати в ІІІ кварталі 2011 року на суму 45 725,42 грн. та податковий кредит у вересні 2011 року на суму 9145,08 грн. по господарських операціях з ТОВ "РА "АДАН".

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 11.01.2012 року № 0000082342 та № 0000092342 є протиправними та підлягають скасуванню.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000082342 від 11.01.2012 року про збільшення ПП "ВІТТ РІВНЕ" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" за основним платежем на 10 517,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 1,00 грн., та № 0000092342 від 11.01.2012 року про збільшення ПП "ВІТТ РІВНЕ" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" за основним платежем на 9 145,08 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 1,00 грн., - визнати протиправними та скасувати.

Присудити на користь позивача Приватне підприємство "ВІТТ РІВНЕ" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 196,64 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.