Ухвала

від 19.11.2012 по справі 2а/1770/264/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"19" листопада 2012 р. Справа № 2а/1770/264/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Одемчука Є.В.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" березня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства "ВІТТ РІВНЕ" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 березня 2012 року задоволено позов приватного підприємства "ВІТТ РІВНЕ". Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000082342 від 11.01.2012 року про збільшення ПП "ВІТТ РІВНЕ" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" за основним платежем на 10 517,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 1,00 грн., та № 0000092342 від 11.01.2012 року про збільшення ПП "ВІТТ РІВНЕ" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" за основним платежем на 9 145,08 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 1,00 грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Рівне просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення по відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що в період з 20.12.2011 року по 26.12.2011 року ДПІ у м. Рівне проведено виїзну позапланову перевірку приватного підприємства "ВІТТ РІВНЕ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "РА "АДАН" за вересень 2011 року, результати якої викладені в акті № 1/23-100/22573682 від 03.01.2012 року (а.с.13-19), яким встановлено порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього в сумі 10517,00 грн., в т.ч.: ІІІ кв. 2011 року - 10517,00 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на 9145,08 грн., в т.ч. за вересень 2011 року - 9145,08 грн.

Податковий орган прийшов до висновку, що господарські операції, вчинені ПП "ВІТТ РІВНЕ" з ТОВ "РА "АДАН", носили безтоварний характер, в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, а валові витрати та податковий кредит підприємством сформовано з порушенням п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у м. Рівне від 03.01.2012 року № 0000082342 від 11.01.2012 року ПП "ВІТТ РІВНЕ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 10518 грн., у тому числі за основним платежем - на 10517,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 1,00 грн. (а.с.11); № 0000092342 від 11.01.2012 року ПП "ВІТТ РІВНЕ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9146,08 грн., у тому числі за основним платежем на 9145,08 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 1,00 грн. (а.с.12).

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2011 року між ПП "ВІТТ РІВНЕ" (покупець) та ТОВ "РА "АДАН" (постачальник) укладено договір поставки за № 082211 (а.с.20-21), згідно з умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за продукцію, іменовану у подальшому товар, у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного договору та додаткам до нього, які є невід'ємною частиною договору, які іменуються специфікаціями або рахунками-фактурами. Оплата за договором здійснюється після отримання товару покупцем згідно видаткових накладних на протязі 100 (ста) банківських днів. Право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару згідно видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору ТОВ "РА "АДАН" для ПП "ВІТТ РІВНЕ" поставлено кабель, гайковерти електричні, крани шарові d-80, d-65 на суму 54 870,50 грн., в тому числі ПДВ 9145,08 грн.

Вказане підтверджується письмовими доказами: рахунком-фактурою, видатковою накладною, податковою накладною, дорученням на отримання товарно-матеріальних цінностей, оборотною відомістю руху товарів (а.с.22 - 28. 112-122).

Розрахунки між сторонами договору проведені у безготівковій формі відповідно до платіжного доручення від 30.09.2011 року на суму 54 870,50 грн. (а.с.27).

Витрати по взаєморозрахунках з ТОВ "РА "АДАН" на суму 45 725,42 грн. віднесено ПП "ВІТТ РІВНЕ" до складу валових витрат за ІІІ квартал 2011 року.

Податкову накладну № 91 від 02.09.2011 року позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2011 року (а.с.35-39), податок на додану вартість сумі 9145,08 грн. віднесено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року (а.с.31-34).

На момент укладення вказаної угоди ТОВ "РА "АДАН" зареєстроване відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100296946 від 10.08.2010 року, внесене до ЄДР.

Придбаний у ТОВ "РА "АДАН" товар позивач реалізував представництву "Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А." відповідно до договору купівлі-продажу № 17 від 01.03.2011 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.40, - 50, 82 - 86, 91).

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, в тому числі, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо посилань податкового органу на обставини нікчемності правочинів, укладених позивачем із ТОВ "РА "АДАН", колегія суддів зазначає. Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, така позиція не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання його таким.

Отже, позивачем повністю дотримано вказані норми Податкового кодексу України та правомірно сформовано валові витрати в ІІІ кварталі 2011 року на суму 45 725,42 грн. та податковий кредит у вересні 2011 року на суму 9145,08 грн. по господарських операціях з ТОВ "РА "АДАН".

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" березня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) (підпис) Є.В.Одемчук С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст Ухвали виготовлено "20" листопада 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "ВІТТ РІВНЕ" АДРЕСА_1

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33000