ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2012 р. Справа № 5010/1515/2011-К-24/44
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Запорощенка М.- доповідач суддів:Акулової Н. Євсікова О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, м.Київ На рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.11р. на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.02.2012р. у справі№5010/1515/2011-К-24/44 господарського суду Івано-Франківської області за позовомОСОБА_5, м.Івано-Франківськ доТовариства з обмеженою відповідальністю "Галицька марка", м. Івано-Франківськ треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_4, м.Київ 2. ОСОБА_6, с.Підлужжя, Івано-Франківської області 3. ОСОБА_7, м. Івано-Франківськ ПроВизнання права власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька марка" та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо внесення змін до статуту Товариства за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився від третьої особи: ОСОБА_8, за довіреністю ( ОСОБА_7) від скаржника:ОСОБА_9, за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2011 року у справі № 5010/1515/2011-К-24/44 (суддя Ткаченко І.В. ) задоволено позовні вимоги ОСОБА_5, м.Івано-Франківськ: визнано за ОСОБА_5 право власності на частку в статутному капіталі ТзОВ "Галицька марка"в розмірі 50 %; зобов'язано ТзОВ "Галицька марка" здійснити заходи щодо внесення змін до статуту товариства, пов'язані з виходом зі складу учасників товариства ОСОБА_6 та відступленням ним своєї частки ОСОБА_5; зобов'язано ТзОВ "Галицька марка" подати необхідні документи для державної реєстрації змін до статуту товариства у зв'язку із виходом зі складу учасників товариства ОСОБА_6 та відступленням ним своєї частки ОСОБА_5
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2012р. рішення господарського суду Івано-франківської області від 09.08.2011 року у справі залишено без змін, апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що права власності позивача на 25% статутного капіталу, що належать ОСОБА_5 з моменту заснування Товариства, та 25% статутного капіталу, що були відчужені їй за заявою ОСОБА_6, відповідач не оспорює, а відтак, відсутні підстави спору. Крім того, скаржник вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав.
Також, зауважує на тому, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки, не встановили фактичну наявність нотаріально посвідчених заяв учасників товариства, що виявили бажання вийти з товариства та порядок їх подання . При цьому, посилається на те, що позивачем не надано жодного доказу, а судами попередніх інстанції належної правової оцінки правомочності проведених загальних зборів, та не встановлено факту фактичного проведення цих зборів. Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на той факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в порядку ст. 214 Цивільного кодексу України, відмовились від раніше вчинених правочинів про вихід з числа учасників товариства та передачі своїх часток.
Окрім означеного вище, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги наявність в провадженні суду справи за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька марка" та державного реєстратора про визнання рішень загальних зборів засновників Товариства від 13.05.08р. недійсними та скасування реєстрації змін до установчих документів ТОВ.
Позивач, ОСОБА_5, у відзиві від 19.04.12р. на касаційну скаргу проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції -законними, та такими, що не підлягають скасуванню.
В призначене судове засідання представники позивача , відповідача та третьої особи 2 не з'явилися. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час, дату та місце розгляду справи сторони були сповіщені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 23.02.2005 року виконавчим комітетом Івано-франківської міської ради зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька марка", відповідно до п. 1.3 Статуту якого, засновниками є ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_6
Відповідно до п. 7.1 Статуту товариства частка кожного з учасників товариства становить 25 відсотків та в цілому, статутний капітал товариства складає 26 200,00 грн.
На виконання ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2011 року, Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, подано копію протоколу № 1/08 загальних зборів учасників ТзОВ "Галицька марка"від 13.05.2008 року , який знаходився в реєстраційній справі ТзОВ "Галицька марка".
Також, на вимогу ухвали суду відповідачем подано три протоколи загальних зборів учасників ТзОВ "Галицька марка" від 13.05.2008 року.
Із змісту наданих відповідачем протоколів та протоколу, який знаходився в реєстраційній справі суд встановив, що 13.05.2008 року відбулись загальні збори учасників ТзОВ "Галицька марка", на яких прийнято рішення про задоволення клопотання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про вихід зі складу учасників товариства та передано належні їм частки у розмірі 25 відсотків відповідно, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Також, рішенням загальних зборів зобов'язано директора товариства провести державну реєстрацію відповідних змін до установчих документів.
15.05.2008 року учасники товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали товариству належним чином оформлені заяви від 15.05.2008 року про вихід з числа учасників ТзОВ "Галицька марка" та передачу своїх часток іншим учасникам товариства, що, на думку суду, підтверджується журналом реєстрації вхідної кореспонденції ТзОВ "Галицька марка" (том ІІ, а.с. 32-35) .
Також, було встановлено, що повідомленнями від 26.02.2010 року та від 06.05.2010 року (том І, а.с. 25, 26) позивач звернувся до товариства з вимогою про скликання позачергових загальних зборів учасників ТзОВ "Галицька марка" з метою вирішення питання щодо внесення у встановленому порядку змін до статуту товариства, пов'язаних із зміною складу учасників товариства та затвердження нової редакції статуту товариства.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на ствердження позивача, встановив, що відповідач на вимогу першого, учасників не скликав та позачергових загальних зборів учасників ТзОВ "Галицька марка", з метою вирішення питання щодо внесення у встановленому порядку змін до статуту товариства пов'язаних із зміною складу учасників товариства та затвердження нової редакції статуту товариства, не провів.
Окрім цього, судовою колегією встановлено, що 21.07.2011 року учасник товариства - ОСОБА_7 та 01.08.2011 року - ОСОБА_6 на підставі нотаріально оформлених заяв (том І, а.с. 57, 58) , відкликали подані ТзОВ "Галицька марка" 15.08.2008 року заяви про вихід зі складу учасників товариства.
21.07.2011 року учасники ТзОВ "Галицька марка"- ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідно до укладених з учасником товариства - ОСОБА_4, Договорів про дарування частки в статутному капіталі (том І, а.с. 61,62) , подарували свої частки в статутному капіталі товариства у розмірі 25 % кожний, останньому.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2011 року у справі № 5010/1515/2011-К-24/44 (суддя Ткаченко І.В. ) задоволено позовні вимоги ОСОБА_5, м.Івано-Франківськ: визнано за ОСОБА_5 право власності на частку в статутному капіталі ТзОВ "Галицька марка"в розмірі 50 %; зобов'язано ТзОВ "Галицька марка" здійснити заходи щодо внесення змін до статуту товариства, пов'язані з виходом зі складу учасників товариства ОСОБА_6 та відступленням ним своєї частки ОСОБА_5; зобов'язано ТзОВ "Галицька марка" подати необхідні документи для державної реєстрації змін до статуту товариства у зв'язку із виходом зі складу учасників товариства ОСОБА_6 та відступленням ним своєї частки ОСОБА_5
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2012р. рішення господарського суду Івано-франківської області від 09.08.2011 року у справі залишено без змін, апеляційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишено без задоволення.
Приймаючи означені рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про вихід із товариства та про передачу частки в статутному капіталі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 свідчать про вчинення ними відповідного правочину, спрямованого на припинення їхніх корпоративних прав і передачу таких корпоративних прав останнім, які можуть бути визнання недійсними в судовому порядку, оскільки згідно ст. 204 ЦК України , правомірність правочину презюмується законом. В зв'язку с чим, суди дійшли висновків, що вимоги позивача в частині визнання права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Галицька марка" в розмірі 50 відсотків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання товариства, у відповідності до встановленого порядку, внести відповідні зміни до статуту у зв'язку з виходом із складу учасників товариства та відступлення ними своїх часток, рішення судів попередніх інстанцій мотивоване тим, що у зв'язку із виходом, зокрема, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зі складу учасників ТзОВ "Галицька марка" та передачею ними своїх часток у статутному капіталі товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_4, відповідні зміни у складі учасників товариства повинні бути відображені у статуті відповідача.
Відхиляючи доводи заявників апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вказав на те , що ні Цивільним кодексом України , ні Законом України "Про господарські товариства" , ніяким іншим нормативно -правовим актом не передбачено право учасника товариства після подання зави про вихід з товариства та прийняття відповідного рішення з цього приводу подавати заяви про відкликання такої заяви.
Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
За змістом ч. 1 ст. 148 ЦК України, п. 3.5 рекомендацій президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 р. N 04-5/14 подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства.
Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено право учасника у встановленому порядку в будь-який час добровільно вийти з товариства, повідомити товариство про свій вихід не пізніше, чим за три місяці до виходу.
Вказане право учасника на вихід залежить тільки від його волевиявлення і необмежено будь-якими умовами, у тому числі і необхідністю внесення відповідних змін до установчих документів товариства.
Аналогічна позиція викладена в п. 28 Постанови Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», яким передбачено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства.
Моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Враховуючи вищевикладене, для реалізації права на вихід з товариства, учасник має подати відповідну заяву Товариству, в противному випадку дія спрямована на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства є не вчиненою.
13.05.08 Протоколом №1/08 загальних зборів учасників ТОВ "Галицька марка»задоволено клопотання учасника Товариства ОСОБА_6 про вихід зі складу учасників Товариства та відступлення належної йому частки у розмірі 25% статутного капіталу на користь ОСОБА_5 , та клопотання учасника Товариства ОСОБА_7 про вихід зі складу учасників Товариства та відступлення належної йому частки у розмірі 25% статутного капіталу на користь ОСОБА_4.
15.05.08 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складено відповідні, нотаріально завірені, заяви.
На момент проведення Загальних зборів від 13.05.08, не існувало письмових заяв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про вихід зі складу учасників ТОВ «Галицька марка»та передачу свої часток ОСОБА_5 та ОСОБА_4, оскільки, нотаріально завірені заяви складені лише 15.05.08.
Відсутність нотаріального посвідчення на заяві про вихід учасника із товариства свідчить про її неналежну оформленість, і не може бути підставою для прийняття загальними зборами учасників товариства відповідного рішення і внесення змін до установчих документів.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 14.03.11 за №12/198.
Таким чином, на момент проведення Загальних зборів від 13.05.08, були відсутні, нотаріально завірені, заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у зв'язку з чим відповідні рішення про вихід цих учасників зі складу ТОВ «Галицька марка»не прийняті.
Крім того, частина 3 ст. 147 ЦК України та ч. 4 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»встановлює, що частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.
При цьому, на момент проведення Загальних зборів від 13.05.08 та оформлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заяв від 15.05.08, зазначені особи не повністю сплатили свій внесок до статутного капіталу ТОВ «Галицька марка»- 12,5% з 25%. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повністю сплатили свої внески до статутного капіталу ТОВ «Галицька марка» вже після складання зазначених заяв.
Отже, не сплативши свою частку до статутного капіталу товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не мали права здійснювати її відчуження.
До того ж, слід зауважити на тому, що, як про це було вказано вище, встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, позивач, ОСОБА_5, як на момент створення ТОВ "Галицька марка" так і на момент розгляду даної справи володіла 25 відсотками статутного капіталу Товариства, це факт підтверджений та не оспорюється жодним з учасників даного судового процесу, а від так, вимоги позивача щодо визнання права власності на 50 відсотків статутного капіталу Товариства є необґрунтованими. Крім того, з урахуванням вищенаведеного, судова колегія дійшла до висновку про те, що позивач не набула у встановленому законом порядку права власності на 25 відсотків статутного капіталу Товариства, що належали на момент проведення загальних зборів учасників Товариства - 13.05.08р. , ОСОБА_6
В судовому засіданні, 05.06.12р. представниками скаржника та третьої особи надано інформацію про наявність рішення господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.12р. у справі № 5010/2368/2011-К-24/61-23/89 за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька марка" та відділу державної реєстрації (реєстраційної падати) виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Галицька марка" від 13.05.08р. та скасування державної реєстрації змін до установчих документів. Даним рішенням, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду, визнані недійсними рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Галицька марка" від 13.05.08р., які оформлені протоколами загальних зборів учасників ТзОВ " Налицька марка" № 1/08 від 13.05.08р., та скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ "Галицька марка", проведену державним реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 02.09.11р.
Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням, передбачених Цивільним і Господарським кодексами України, засобів захисту.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.
Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з приписами ст.392 Цивільного кодексу України власник може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає вимоги позивача, ОСОБА_5 про визнання права власності на частку в статутному капіталі ТзОВ "Галицька марка" в розмірі 50 % та зобов'язання ТзОВ "Галицька марка" здійснити заходи щодо внесення змін до статуту товариства, пов'язані з виходом зі складу учасників товариства ОСОБА_6 та відступленням ним своєї частки ОСОБА_5 необґрунтованими та недоведеними належним чином.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про те, що рішення судами попередніх інстанцій були прийняті без належної правової оцінки фактичних обставин справи, зокрема процедури проведення загальних зборів учасників ТзОВ "Галицька марка" та, відповідно, підстав набуття позивачем права власності на долю у статутному капіталі.
Тобто суди не дотримались вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Згідно з ч.1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення та постанова у справі як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити .
Рішення господарського суду Івано-франківської області від 09.08.2011 року та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2012р. у справі №5010/1515/2011-К-24/44 - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, м.Івано-Франківськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька марка", м. Івано-Франківськ відмовити повністю.
Головуючий суддя: М. Запорощенко Судді: Н. Акулова О. Євсіков
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2012 |
Оприлюднено | 11.06.2012 |
Номер документу | 24497120 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Запорощенко M.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні