Постанова

від 16.02.2012 по справі 5010/1515/2011-к-24/44

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.12 Справа № 5010/1515/2011-К-24/44

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 від 03.09.2011 року, ОСОБА_3 від 12.10.2011 року та ОСОБА_4 від 12.10.2011 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2011 року

у справі № 5010/1515/2011-К-24/44

за позовом: ОСОБА_5, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька марка», м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Київ

ОСОБА_3, с. Підлужжя, Тисменицький район, Івано-Франківська область

ОСОБА_4, м. Івано-Франківськ

про визнання права власності на частку в статутному капіталі ТзОВ «Галицька марка»та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо внесення змін до статуту товариства

за участю представників:

від позивача : не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1: ОСОБА_6-представник

від третьої особи-2: ОСОБА_6-представник

від третьої особи-3: ОСОБА_6-представник

Права та обов'язки сторін, третіх осіб, передбачені ст.ст. 20, 22, 27 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, за клопотанням третьої особи-1 від 26.01.2012 року (том ІІ, а.с. 140) в судовому засіданні проводилась повна технічна фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2011 року у справі № 5010/1515/2011-К-24/44 (суддя Ткаченко І.В. ) задоволено позовні вимоги ОСОБА_5: визнано за ОСОБА_5 право власності на частку в статутному капіталі ТзОВ «Галицька марка»в розмірі 50 %; зобов'язано ТзОВ «Галицька марка»здійснити заходи щодо внесення змін до статуту товариства, пов'язані з виходом зі складу учасників товариства ОСОБА_3 та відступленням ним своєї частки ОСОБА_5; зобов'язано ТзОВ «Галицька марка»подати необхідні документи для державної реєстрації змін до статуту товариства у зв'язку із виходом зі складу учасників товариства ОСОБА_3 та відступленням ним своєї частки ОСОБА_5.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що нотаріально посвідчена заява ОСОБА_3 про вихід з товариства та про передачу частки в статутному капіталі товариства свідчить про вчинення ним відповідного правочину, спрямованого на припинення його корпоративних прав і передачу таких прав позивачу, що узгоджується із нормами ст. 147, 148 ЦК України, ст. 10, 53 Закону України «Про господарські товариства»та п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 року.

Крім того, місцевим господарським судом зроблено висновок, що загальні збори учасників товариства, які відбулися 13 травня 2008 року, розглянули заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вихід із складу товариства і про передачу часток в статутному капіталі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та прийняли рішення про їх вихід та передачу часток. Рішення загальних зборів від 13 травня 2008 року не оскаржені, в судовому порядку недійсними не визнані, а тому враховуючи положення п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», такі рішення є актами, дійсні, що підтверджують факт виходу учасника з товариства та відступлення ним частки.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій останній просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки судом першої інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що після проведення загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка»13.05.2008 року, на яких вирішено питання про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та відступлення ними своїх часток у статутному капіталі, пройшло більше 3 років та жодних дій щодо внесення відповідних змін до статуту товариства та реєстрації таких змін не вчинялося. А тому, учасники товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_3В вирішили подарувати свої частки у статутному капіталі ОСОБА_2, для чого відкликали свої попередні заяви про вихід з товариства та передачу своїх часток, які не були реалізовані протягом більше 3 років (вказані заяви були анульовані нотаріусом на підставі відповідних заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4Я.). Після вчинення вищезазначених дій та користуючись своїми правами на відчуження належних їм часток у товаристві, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до договорів дарування частки в статутному капіталі від 21.07.2011 року подарували ОСОБА_2 свої частки в статутному капіталі товариства у розмірі 25% кожний. Окрім цього, на момент проведення загальних зборів учасників 13.05.2008 року статутний фонд товариства не був сформований, оскільки таке формування було завершене учасниками товариства - 21.07.2011 року, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги, скаржник (ОСОБА_2В.) зазначає, що:

- судом першої інстанції в порушення норм ст. 257 ЦК України не було враховано, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду, оскільки з 15.05.2008 року до 26.07.2011 року вже пройшов строк загальної позовної давності, який встановлений тривалістю у три роки;

- в матеріалах справи відсутні належні докази надсилання учасникам товариства повідомлення про проведення зборів учасників (засновників) ТзОВ «Галицька марка»;

- в матеріалах справи міститься копія протоколу № 1/08 від 13.05.2008 року загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка», яка містить істотні відмінності щодо «порядку денного», відносно протоколу № 1/08 від 13.05.2008 року загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка», копія якого міститься в матеріалах реєстраційної справи державного реєстратора;

- моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку, однак, в матеріалах справи відсутні копії та в оскаржуваному рішенні, посилання на заяви ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які були б підписані та подані ними учасникам ТОВ «Галицька марка»ОСОБА_5 та ОСОБА_2, або директору товариства, чи вручення цим особам такої заяви засобами зв'язку до 12.04.2008, тобто за 30 днів до скликання (призначення) загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка». А тому, оскільки, станом на 12.04.2008 року не було ніяких підстав для скликання (призначення) загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка», відповідно станом на 13.05.2008 року не було ніяких підстав для проведення таких зборів із повісткою денною щодо виходу зі складу учасників товариства ОСОБА_3 і ОСОБА_4;

- станом на 2008 рік належні частки у статутному капіталі ОСОБА_4 ОСОБА_3 в повному обсязі сформовано не було, а тому вони не могли відчужити свою частку в статутному капіталі товариства у розмірі 25 % (відповідно до внесених ними коштів їх частки складали лише 12,5%). Таке формування часток у статутному капіталі товариства було завершено 21.07.2011 року, що підтверджується копією довідки ПАТ «ВБТ Банк»від 05.09.2011 року № 1129/1800-08-02 (том І, а.с. 94) та копіями квитанцій (том І, а.с. 93).

Щодо порушення норм процесуального права, апелянт у доповненні до апеляційної скарги, зазначає, що судом першої інстанції в порушення норм Господарського процесуального кодексу України не повідомив всіх учасників товариства про відкриття провадження у справі та не залучив їх до участі у справі.

Також, не погодившись з рішенням місцевого господарського суду апеляційні скарги подали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в яких останні просять рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Зокрема, у апеляційних скаргах та доповненнях до них скаржники зазначають, що:

- протокол загальних зборів № 1/08 від 13.05.2008 року в редакції, що знаходиться в матеріалах справи апелянти не підписували, а його зміст не відповідає дійсним обставинам справи та реальним намірам учасників;

- в рішенні суду відсутні копії та посилання на заяви учасників (скаржників), які б були подані товариству або директору, чи вручені цим особам засобами зв'язку до 12.04.2008 року, тобто за 30 днів до скликання (призначення) загальних зборів ТзОВ «Галицька марка». Крім цього, заяви про вихід зі складу учасників товариства були нотаріально засвідчені приватним нотаріусом 15.05.2011 року, тобто через два дні після проведення загальних зборів учасників;

- судом першої інстанції не взято до уваги, що після проведення загальних зборів учасників товариства, на яких вирішувалось питання про вихід зі складу учасників товариства та відступлення часток у статутному капіталі, пройшло більше трьох років, протягом яких жодних дій що внесення відповідних дій до статуту товариства та реєстрації відповідних змін не вчинялось;

- станом на момент проведення загальних зборів учасників товариства належні частки у статутному капіталі апелянтами в повному обсязі сформовано не було, а тому вони не могли відчужити свою частку в статутному капіталі товариства у розмірі 25 %. Крім цього, таке формування часток у статутному капіталі товариства було завершено лише 21.07.2011 року внесенням решти суми частки на рахунок у ПАТ «ВБТ Банк»;

- судом першої інстанції не досліджено та не взято до уваги порушення порядку скликання загальних зборів, а саме порядку повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про скликання (проведення) загальних зборів учасників;

- відповідно до ст. 148 ЦК України та ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», учасник, який має право вийти, повідомляє товариство за три місяці, якщо інший строк на встановлений статутом;

- відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»підпис учасника, що прийняв рішення про вихід засвідчується нотаріально;

- нотаріус при вчиненні нотаріальних дій не перевірила, чи були сплачені частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в повній сумі, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено;

- заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вихід з товариства були адресовані тільки засновникам ТзОВ «Галицька марка», в той час як у п. 5.3 Статуту товариства зазначено, що учасник товариства має право вийти з товариства, повідомиш безпосередньо товариство, тобто його посадових осіб, про свій вихід.

Також, апелянти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначають, що всі надані екземпляри протоколів загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка»є різними за своїм змістом, а саме «порядком денним», а тому це дає підстави вважати, що загальні збори учасників товариства 13.05.2008 року взагалі не відбулись.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 року та 17.10.2011 року, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, залучено до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Позивач та відповідач у відзивах на апеляційну скаргу (том І, а.с. 184-187, том ІІ, а.с. 56-59) та представники в судових засіданнях, просять рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, з підстав викладених у ньому. А саме, відповідач зазначає, що:

- вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Факт подачі ОСОБА_3 заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства підтверджується відповідним записом у журналі реєстрації вхідної кореспонденції ТзОВ «Галицька марка»за 2008 рік;

- заява ОСОБА_4 про вихід з числа учасників товариства, судом не досліджувалась як доказ по справі, оскільки згідно заяви від 15.05.2008 року його частка переходила у власність ОСОБА_2, а частка ОСОБА_3 переходила у власність ОСОБА_5, а тому суд першої інстанції досліджував заяву ОСОБА_3 про вихід з товариства;

- помилковим є твердження апелянтів про те, що протягом трьох років з моменту відступлення часток жодних дій щодо внесення змін до установчих документів не вчинялось, а тому позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду з позовом, оскільки останній звертався до ТзОВ «Галицька марка»із заявами від 26 лютого 2010 року та 06 травня 2010 року про скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька марка»з включенням до порядку денного, зокрема, питання про затвердження нової редакції статуту товариства;

- договір дарування частки у статутному капіталі, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 21.07.2011 року, а заяву про відкликання попередньої заяви про вихід було складено 01.08.2011 року, тобто в даному випадку вказана заява від 01.08.2011 року повинна була б передувати укладенню договору дарування. Крім цього, ОСОБА_4 відчужив частку у статутному капіталі ОСОБА_2, не перебуваючи в корпоративних відносинах з товариством;

- третьою особою не надано жодних доказів на підтвердження того, що приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_7 передано заяву ОСОБА_3 від 01.08.2011 року та заяву ОСОБА_4 про відміну заяви про вихід з товариства відповідній посадовій особі товариства або надіслано органам зв'язку;

- станом на день подачі заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вихід з товариства статутні внески вказаними учасниками було внесено в повному обсязі, що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів за № 1 та № 2 від 14.05.2008 року та копією виписки з касової книги.

Судом апеляційної інстанції встановлено:

23.02.2005 року виконавчим комітетом Івано-франківської міської ради зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька марка», відповідно до п. 1.3 Статуту якого, засновниками є ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до п. 7.1 Статуту товариства частка кожного з учасників товариства становить 25 відсотків та в цілому, статутний капітал товариства складає 26 200,00 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2011 року витребувано від державного реєстратора протокол № 1/08 загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка»від 13.05.2008 року , який знаходиться в реєстраційній справі ТзОВ «Галицька марка».

На виконання вищенаведеної ухвали суду, Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, подано копію протоколу № 1/08 загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка»від 13.05.2008 року , який знаходився в реєстраційній справі ТзОВ «Галицька марка» (том І, а.с. 202-203) .

В процесі розгляду справи, представником відповідача на вимогу ухвали суду подано три протоколи загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка»від 13.05.2008 року, оригінали яких оглянуто судом в судовому засіданні.

Із змісту оригіналів протоколів (копії -том І, а.с. 64-69) та протоколу, який знаходився в реєстраційній справі вбачається, що 13.05.2008 року відбулись загальні збори учасників ТзОВ «Галицька марка», на яких прийнято рішення про задоволення клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вихід зі складу учасників товариства та передано належні їм частки у розмірі 25 відсотків відповідно, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Також, рішенням загальних зборів зобов'язано директора товариства провести державну реєстрацію відповідних змін до установчих документів.

15.05.2008 року учасники товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали товариству належним чином оформлені заяви від 15.05.2008 року про вихід з числа учасників ТзОВ «Галицька марка» (том ІІ, а.с. 54, 55) та передачу свої часток іншим учасникам товариства, що підтверджується журналом реєстрації вхідної кореспонденції ТзОВ «Галицька марка» (том ІІ, а.с. 32-35) .

Повідомленнями від 26.02.2010 року та від 06.05.2010 року (том І, а.с. 25, 26) позивач звернувся до товариства з вимогою про скликання позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка»з метою вирішення питання щодо внесення у встановленому порядку змін до статуту товариства пов'язаних із зміною складу учасників товариства та затвердження нової редакції статуту товариства.

Однак, як зазначає позивач, відповідач на вимогу першого, учасників не скликав та позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка», з метою вирішення питання щодо внесення у встановленому порядку змін до статуту товариства пов'язаних із зміною складу учасників товариства та затвердження нової редакції статуту товариства, не провів.

Окрім цього, судовою колегією встановлено, що 21.07.2011 року учасник товариства - ОСОБА_4 та 01.08.2011 року -ОСОБА_3 на підставі нотаріально оформлених заяв (том І, а.с. 57, 58) , відкликали подані ТзОВ «Галицька марка»15.08.2008 року заяви про вихід зі складу учасників товариства.

21.07.2011 року учасники ТзОВ «Галицька марка»- ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відповідно до укладених з учасником товариства -ОСОБА_2, Договорів про дарування частки в статутному капіталі (том І, а.с. 61,62) , подарували свої частки в статутному капіталі товариства у розмірі 25 % кожний, останньому.

Також, як зазначають апелянти, на момент укладення договорів дарування, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом внесення коштів на рахунок ТзОВ «Галицька марка», сформували свої частки в статутному капіталі товариства в повному розмірі, що підтверджується копіями квитанцій від 21.07.2011 року (том І, а.с. 60) та довідкою ПАТ «ВТБ Банк»№ 901/180-08-2 від 21.07.2011 року.

Розглянувши апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін та третіх осіб, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення, виходячи з наступного:

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально -правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які регулюють спірні відносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Як вбачається матеріалів справи, предметом даного спору є вимога учасника товариства з обмеженою відповідальністю про визнання за ним права власності на частку в статутному капіталі товариства та зобов'язання даного товариства вчинити дії щодо внесення змін до статуту.

У відповідності до ст. 167 ГК України, корпоративні права -це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарським товариством, отримання установленої частки прибутку у вигляді дивідендів та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Положеннями ст. 148 ЦК України та ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Статутом ТзОВ «Галицька марка»(п. 5.3) встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомиш товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. Заява фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) товариства має бути нотаріально завірена (ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб підприємців»).

Згідно з п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»№ 13 від 24 жовтня 2008 року, вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

15.05.2008 року учасники товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали товариству належним чином нотаріально оформлені заяви від 15.05.2008 року про вихід з числа учасників ТзОВ «Галицька марка» (том ІІ, а.с. 54, 55) та про передачу своєї частки в статутному фонді товариства, що становить 25 відсотків іншим учасникам товариства. Факт подання даних заяв товариству, підтверджується копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції ТзОВ «Галицька марка»за 2008 рік (том ІІ, а.с. 32-35) . Оригінали заяв подано представником відповідача суду для огляду.

Як вбачається з матеріалів справи, на загальних зборах учасників ТзОВ «Галицька марка», які відбулись 13.05.2008 року та оформлені Протоколом № 1/08, прийнято рішення про задоволення клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вихід зі складу учасників товариства та передано належні їм частки у розмірі 25 відсотків відповідно, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 В судовому засіданні представником відповідача пояснено, що на зборах, які відбулися 13.05.2008 року розглядались усні заяви учасників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про їх вихід з товариства та передання часток, про що останні підтвердили свої наміри нотаріально засвідченими заявами від 15.05.2008 року.

Твердження апелянтів про те, що в матеріалах справи міститься копія протоколу № 1/08 від 13.05.2008 року загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка», яка містить істотні відмінності щодо «порядку денного», відносно протоколу № 1/08 від 13.05.2008 року загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка», копія якого міститься в матеріалах реєстраційної справи державного реєстратора та надана на вимогу апеляційному господарському суду (том І, а.с. 202-203) , а також, те, що всі надані позивачем та відповідачем екземпляри протоколів загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка»є різними за своїм змістом, а саме порядком денним, а тому це дає підстави вважати, що загальні збори учасників товариства 13.05.2008 року взагалі не відбулись, судова колегія вважає безпідставним, оскільки, чинним цивільним законодавством презюмується легітимність рішень зборів учасників товариства, які не оспорені та не визнані недійсними в судовому порядку (ч. 5 ст. 98 ЦК України).

Наведене підтверджується також положеннями абзацу 2 пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»в якому зазначено, що рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Як вбачається з матеріалів справи та не доведено зворотного, рішення, оформлені протоколом № 1/08 від 13.05.2008 року загальних зборів учасників ТзОВ «Галицька марка», копія якого міститься в матеріалах реєстраційної справи державного реєстратора (том І, а.с. 202-203) в судовому порядку недійсним не визнано.

Посилання апелянтів в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вищенаведені заяви були відкликані у зв'язку з поданням товариству нотаріально завірених заяв від 21.07.2011 року (том І, а.с. 89, 90) , судовою колегією до уваги не береться, оскільки ні Цивільним кодексом України, ні Законом України «Про господарські товариства», ніяким іншим нормативно -правовим актом не передбачено право учасника товариства після подання зави про вихід з товариства та прийняття відповідного рішення з цього приводу подавати заяви про відкликання такої заяви.

Із змісту ст. 1 ЦК України вбачається, що особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюється цивільним законодавством.

Перехід права власності на майно та майнові права оформлюється документом згідно з вимогами глави 24 ЦК України. При цьому, відповідно до цивільного законодавства, це може бути договір купівлі-продажу, міни, дарування або заява учасника про уступку своєї частки статутного фонду на користь іншої особи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчими документами товариства та законом, здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Аналогічні вимоги містяться і у пункті 4.1 Статуту товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За змістом ч. 2 ст. 205 ЦК України, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Отже, норми чинного законодавства України надають можливість учаснику реалізувати своє право на вихід із товариства та передачу своєї частки іншому учаснику, оформивши та подавши товариству відповідний документ, який фіксує його волевиявлення, при цьому згадані норми не містять обмежень щодо виду чи форми такого документу.

Таким чином, судова колегія вважає, що нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про вихід із товариства та про передачу частки в статутному капіталі ОСОБА_5В та ОСОБА_2 свідчать про вчинення ними відповідного правочину, спрямованого на припинення їхніх корпоративних прав і передачу таких корпоративних прав останнім, які можуть бути визнання недійсними в судовому порядку, оскільки згідно ст. 204 ЦК України, правомірність правочину презюмується законом.

Згідно з вимогами ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, його захист гарантований. За змістом ч. 1 ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

За приписами ст. 392 ЦК України встановлено, що власник може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині визнання права власності на частку в статутному капіталі ТзОВ «Галицька марка»в розмірі 50 відсотків, обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання товариства, у відповідності до встановленого порядку, внести відповідні зміни до статуту у зв'язку з виходом із складу учасників товариства та відступлення ними своїх часток, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" зміни щодо складу учасників товариства та розміру їх часток мають бути відображені в установчих документах шляхом внесення в установленому законодавством порядку відповідних змін та їх державній реєстрації.

Згідно ст. 51 Закону України «Про господарські товариства», установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Відповідно до ч. 2. ст. 82 ГК України, установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього Кодексу.

Отже, у зв'язку із виходом, зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зі складу учасників ТзОВ «Галицька марка»та передачею ними своїх часток у статутному капіталі товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_2, відповідні зміни у складі учасників товариства повинні бути відображені у статуті відповідача.

Відповідно до положень абзацу 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», на підставі ч. 2 ст. 7 Закону України «Про господарські товариства»підвідомчими судам є також справи про зобов'язання внести зміни до установчих документів товариства у випадку виходу учасника з товариства, відчуження частки (її частини) в статутному (складеному) капіталі товариства, вступом правонаступника (спадкоємця) учасника до господарського товариства тощо за позовами таких осіб.

Як передбачено ст. 7 Закону України «Про господарські товариства», зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

На час прийняття місцевим господарським судом рішення, відповідач вказаних вимог законодавства не виконав, відповідні зміни до установчих документів не вніс та не подав їх для проведення державної реєстрації, ні в місцевому господарському суді, а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовані.

Державна реєстрація змін до установчих документів ТзОВ «Галицька марка»була проведена державним реєстратором 02.09.2011 року. ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій державного реєстратора виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради і скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТзОВ «Галицька марка», зобов'язання вчинити дії. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 2a-3211/11/0970 (том ІІ, а.с. 111-113), в позові відмовлено. Адміністративний суд прийшов до висновку про законність дій державного реєстратора з огляду на те, що державному реєстратору були надані всі необхідні документи для вчинення реєстраційних дій, передбачених ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», в тому числі нотаріально завірені заяви ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про вихід з товариства та передачі часток.

Щодо тверджень апелянтів, викладених в апеляційних скаргах, судова колегія вважає, їх необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного:

- позовна давність не може застосовуватись судом без заяви сторони. Сторона має право зробити таку заяву в будь-який час до винесення судом рішення (п. 3 ст. 267 ЦК України). Заяви сторони про застосування позовної давності до винесення судом рішення не подано;

- неповідомлення учасників товариства про проведення зборів, є підставою для визнання недійсними рішення зборів учасників ТзОВ «Галицька марка»від 13.05.2008 року в судовому порядку;

- доводи апелянтів про те, що на час засвідчення заяв про вихід з товариства, частки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не були сформовані в розмірі 25 відсотків, а тому в силу ст. 147 ЦК України не могли бути відчужені, апеляційна інстанція вважає, що дані обставини є підставою для визнання недійсним одностороннього правочину (нотаріально завіреної заяви про вихід з товариства) в судовому порядку, оскільки згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним;

- подані відповідачем в судовому засіданні оригінали заяв учасників товариства про вихід з ТзОВ «Галицька марка»спростовують доводи апелянтів про те, що такі заяви бути адресовані засновникам товариства, а не товариству, як цього вимагає п. 5.3 Статуту ТзОВ «Галицька марка». Крім цього, факт отримання товариством таких заяв, підтверджується копією журналу реєстрації вхідної кореспонденції ТзОВ «Галицька марка»за 2008 рік (том ІІ, а.с. 32-35) .

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків місцевого господарського суду про законність прийнятого загальними зборами товариства рішення, оформленого протоколом № 1/08 та законність нотаріально посвідчених заяв учасників товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про вихід з товариства та передання ними часток.

У випадку визнання недійсним рішення загальних зборів товариства у судовому порядку, як і визнання недійсним одностороннього правочину, буде підставою для звернення заінтересованої особи із заявою у даній справі в порядку розділу ХІІІ ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Івано-франківської області від 09.08.2011 року у справі залишити без змін, апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..

суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.