Ухвала

від 08.06.2012 по справі 1-350/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-350/11

Провадження №11/0290/460/2012 Категорія:ч.2ст.366ККУкраїни

Головуючий у суді 1-ї інстанції Михайленко А.В.

Доповідач Ковальська І.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Ковальської І.А.,

суддів: Зайцева В.А., Спринчука В.В.,

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянула 07 червня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 березня 2012 року, яким

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Калинівка Вінницької області, українець, громадянин України, працюючий директором ПП «Хорс-Плюс», одружений, з середньою-спеціальною освітою, раніше не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 засуджений:

за ч. 2 ст. 212 КК України до штрафу в розмірі 255 000 грн. на користь держави з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на 3 (три) роки та конфіскацією майна;

за ч. 2 ст. 366 КК України до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах влади, підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності строком на три роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності строком на три роки та конфіскацією майна допущено до самостійного виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишений у вигляді підписки про невиїзд.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Судом першої інстанції ОСОБА_3 засуджено за скоєння злочину при наступних обставинах.

ОСОБА_3, являючись директором ПП «Хорс-Плюс», яке згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 520633, зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради за № 11741020000006960 від 21.07.2008 року, тобто будучи службовою особою, в період часу з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, усвідомлюючи неправомірність та протизаконність своїх дій, знаючи про безтоварність операцій з купівлі металобрухту в ПП «Метекс-М»(код 35320314, м. Миколаїв) та ТОВ НВП «Інтермет»(код 24060254, м. Миколаїв), з корисливих спонукань шляхом завищення валових витрат та податкового кредиту, внесення завідомо неправдивих відомостей до декларації з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість і подання їх до ДПІ у м. Вінниці, в порушення п. 1.32 ст. 1 та п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»умисно ухилився від сплати до бюджету держави податку на прибуток підприємства в сумі 1396102 грн. та в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»умисно ухилися від сплати податку на додану вартість в сумі 1148789 грн., а всього на суму 2544891 грн.

Так, ОСОБА_3 подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на прибуток за 2009 рік (річна) № 9002878929 від 02.02.2010 р. з уточнюючим розрахунком від 02.02.2010 р., в якій показав, що витрати в даному періоді перевищили дохід, звідки податок на прибуток склав від'ємне значення в сумі 50593 грн. Однак згідно з відомостями про рух коштів по розрахунковому рахунку підприємства та наявними первинними бухгалтерськими документами встановлено, що податок на прибуток складає 1396102 грн. Таким чином, ОСОБА_3 за 2009 рік, усвідомлюючи протизаконність своїх дій, достовірно знаючи про безтоварність своїх операцій, знаючи порядок та правильність віднесення сум до валових витрат, шляхом завищення валових витрат умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства в сумі 1396102 грн.

Крім того, згідно з поданою до податкових органів в лютому 2009 року декларації про податок на додану вартість за січень 2009 року за вхідним № 9758 від 29.02.2009 р. ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання в сумі 8333 грн. та податковий кредит в сумі 10744 грн., чиста сума зобов'язання по ПДВ складає від'ємне значення в сумі 2411 грн., тобто сума до сплати складає 0 грн. Однак, встановлено, що в січні 2009 року податкове зобов'язання по ПДВ складає 8333 грн., податковий кредит -2411 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету, складає 5922 грн. Тобто, ОСОБА_3 умисно та безпідставно зависив суму податкового кредиту, чим умисно занизив чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в січні 2009 року на суму 5922 грн. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи безпідставність та протиправність своїх дій, в січні 2009 року умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 5922 грн.

Також згідно з поданою до податкових органів у березні 2009 року декларації про податок на додану вартість за лютий 2009 року за вхідним № 17234 від 20.03.2009 р. ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання в сумі 137642 грн. та податковий кредит -145034 грн., чиста сума зобов'язання по ПДВ складає від'ємне значення в сумі 7392 грн., тобто сума до сплати складає 0 грн. Однак встановлено, що в лютому 2009 року податкове зобов'язання складає 137642 грн., податковий кредит 20816 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету, складає 116826 грн. Тобто, ОСОБА_3 умисно та безпідставно зависив суму податкового кредиту, чим умисно занизив чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в лютому 2009 року на суму 116826 грн. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи безпідставність та протиправність своїх дій, в лютому 2009 року умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 116826 грн.

Крім того, згідно з поданою до податкових органів у квітні 2009 року декларації про податок на додану вартість за березень 2009 року за вхідним № 51030 від 21.04.2009 р. ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання в сумі 37159 грн. та податковий кредит -31757 грн., чиста сума зобов'язання по ПДВ складає 5402 грн., тобто з врахуванням від'ємного значення за попередній період, сума до сплати складає 0 грн. Однак встановлено, що в березні 2009 року податкове зобов'язання складає 37159 грн., податковий кредит 8900 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету, складає 28259 грн. Тобто, ОСОБА_3 умисно та безпідставно зависив суму податкового кредиту, чим умисно занизив чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в березні 2009 року на суму 28259 грн. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи безпідставність та протиправність своїх дій, в березні 2009 року умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 28259 грн.

Також згідно з поданою до податкових органів у травні 2009 року декларації про податок на додану вартість за квітень 2009 року за вхідним № 80927 від 20.05.2009 р. ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання в сумі 74167 грн. та податковий кредит -72687 грн., чиста сума зобов'язання по ПДВ складає 1480 грн., тобто з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду, сума до сплати складає 0 грн. Однак встановлено, що в квітні 2009 року податкове зобов'язання складає 74167 грн., податковий кредит 12653 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету, складає 61514 грн. Тобто, ОСОБА_3 умисно та безпідставно зависив суму податкового кредиту, чим умисно занизив чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в квітні 2009 року на суму 61514 грн. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи безпідставність та протиправність своїх дій, в квітні 2009 року умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 61514 грн.

Також згідно з поданою до податкових органів у червні 2009 року декларації про податок на додану вартість за травень 2009 року за вхідним № 88656 від 18.06.2009 р. ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання в сумі 141667 грн. та податковий кредит -141464 грн., чиста сума зобов'язання по ПДВ складає 203 грн., тобто з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду, сума до сплати складає 0 грн. Однак встановлено, що в травні 2009 року податкове зобов'язання складає 141667 грн., податковий кредит 27131 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету, складає 114536 грн. Тобто, ОСОБА_3 умисно та безпідставно зависив суму податкового кредиту, чим умисно занизив чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в травні 2009 року на суму 114536 грн. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи безпідставність та протиправність своїх дій, в травні 2009 року умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 114536 грн.

Також згідно з поданою до податкових органів в липні 2009 року декларації про податок на додану вартість за червень 2009 року за вхідним № 127220 від 17.07.2009 р. ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання в сумі 116303 грн. та податковий кредит -119295 грн., чиста сума зобов'язання по ПДВ складає від'ємне значення в сумі 2992 грн., тобто сума до сплати складає 0 грн. Однак встановлено, що в червні 2009 року податкове зобов'язання складає 116303 грн., податковий кредит 23593 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету, складає 92710 грн. Тобто, ОСОБА_3 умисно та безпідставно зависив суму податкового кредиту, чим умисно занизив чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в червні 2009 року на суму 92710 грн. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи безпідставність та протиправність своїх дій, в червні 2009 року умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 92710 грн.

Також згідно з поданою до податкових органів у серпні 2009 року декларації про податок на додану вартість за липень 2009 року за вхідним № 165018 від 20.08.2009 р. (з розрахунком коригувань) ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання в сумі 142719 грн. та податковий кредит -138830 грн., чиста сума зобов'язання по ПДВ складає 3889грн., тобто з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду суму до сплати складає 0 грн. Однак встановлено, що в липні 2009 року податкове зобов'язання складає 142719 грн., податковий кредит 28494 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету, складає 114225 грн. Тобто, ОСОБА_3 умисно та безпідставно зависив суму податкового кредиту, чим умисно занизив чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в липні 2009 року на суму 114225 грн. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи безпідставність та протиправність своїх дій, в липні 2009 року умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 114225 грн.

Також згідно з поданою до податкових органів у вересні 2009 року декларації про податок на додану вартість за серпень 2009 року за вхідним № 171272 від 16.09.2009 р. (з розрахунком коригувань) ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання в сумі 126255 грн. та податковий кредит -126687 грн., чиста сума зобов'язання по ПДВ складає від'ємне значення в сумі 432 грн., тобто сума до сплати складає 0 грн. Однак встановлено, що в серпні 2009 року податкове зобов'язання складає 126255 грн., податковий кредит 28587 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету, складає 97668 грн. Тобто, ОСОБА_3 умисно та безпідставно зависив суму податкового кредиту, чим умисно занизив чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в серпні 2009 року на суму 97668 грн. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи безпідставність та протиправність своїх дій, в серпні 2009 року умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 97668 грн.

Також згідно з поданою до податкових органів у жовтні 2009 року декларації про податок на додану вартість за вересень 2009 року за вхідним № 209109 від 19.10.2009 р. (з розрахунком коригувань) ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання в сумі 114529 грн. та податковий кредит -118476 грн., чиста сума зобов'язання по ПДВ складає від'ємне значення в сумі 3947 грн., тобто сума до сплати складає 0 грн. Однак встановлено, що у вересні 2009 року податкове зобов'язання складає 114529 грн., податковий кредит 20684 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету, складає 93845 грн. Тобто, ОСОБА_3 умисно та безпідставно зависив суму податкового кредиту, чим умисно занизив чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ у вересні 2009 року на суму 93845 грн. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи безпідставність та протиправність своїх дій, у вересні 2009 року умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 93845 грн.

Також згідно з поданою до податкових органів у листопаді 2009 року декларації про податок на додану вартість за жовтень 2009 року за вхідним № 247195 від 19.11.2009 р. (з розрахунком коригувань) ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання в сумі 136646 грн. та податковий кредит -131771 грн., чиста сума зобов'язання по ПДВ складає 4875 грн., тобто з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду, сума до сплати складає 0 грн. Однак встановлено, що в жовтні 2009 року податкове зобов'язання складає 136646 грн., податковий кредит 26938 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету, складає 109708 грн. Тобто, ОСОБА_3 умисно та безпідставно зависив суму податкового кредиту, чим умисно занизив чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в жовтні 2009 року на суму 109708 грн. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи безпідставність та протиправність своїх дій, в жовтні 2009 року умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 109708 грн.

Також згідно з поданою до податкових органів у грудні 2009 року декларації про податок на додану вартість за листопад 2009 року за вхідним № 9002232588 від 17.12.2009 р. (з розрахунком коригувань) ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання в сумі 163365 грн. та податковий кредит -163039 грн., чиста сума зобов'язання по ПДВ складає 326 грн., тому з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду, сума до сплати складає 0 грн. Однак встановлено, що в листопаді 2009 року податкове зобов'язання складає 163365 грн., податковий кредит 32336 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету, складає 131029 грн. Тобто, ОСОБА_3 умисно та безпідставно зависив суму податкового кредиту, чим умисно занизив чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в листопаді 2009 року на суму 131029 грн. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи безпідставність та протиправність своїх дій, в листопаді 2009 року умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 131029 грн.

Також згідно з поданою до податкових органів у січні 2010 року декларації про податок на додану вартість за грудень 2009 року за вхідним № 9002608933 від 19.01.2010 р. ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання в сумі 208833 грн. та податковий кредит -215369 грн., чиста сума зобов'язання по ПДВ складає від'ємне значення в сумі 6536 грн., тобто сума до сплати складає 0 грн. Однак встановлено, що в грудні 2009 року податкове зобов'язання складає 208833 грн., податковий кредит 26286 грн., тому чиста сума податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до державного бюджету, складає 182547 грн. Тобто, ОСОБА_3 умисно та безпідставно зависив суму податкового кредиту, чим умисно занизив чисту суму податкового зобов'язання по ПДВ в грудні 2009 року на суму 182547 грн. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи безпідставність та протиправність своїх дій, в грудні 2009 року умисно ухилився від сплати ПДВ в сумі 182547 грн.

Крім того, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на прибуток підприємства за 2009 рік (річна) № 9002878929 від 02.02.2010 р. та уточнюючого розрахунку ОСОБА_3 в рядку 14 графи «податкове зобов'язання»декларації та рядку 7 графи «сума недоплати нарахована в зв'язку з виправленням помилки»вказав, що чиста сума податкового зобов'язання складає від'ємне значення в розмірі 50593 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації про податок на прибуток за 2009 рік, не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 1396102 грн. Тобто ОСОБА_3, з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на прибуток підприємства за 2009 рік.

Також, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на додану вартість за січень 2009 р. за вхідним № 9758 від 29.02.2009 р. ОСОБА_3 в рядку 18.2 графи «від'ємне значення»відобразив, що чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ складає від'ємне значення в сумі 2411 грн., а в рядку 27 графи «сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет»-0 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації по ПДВ за січень 2009 року не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 5922 грн. Тобто, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на додану вартість за січень 2009 року.

Також, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на додану вартість за лютий 2009 р. за вхідним № 17234 від 20.03.2009 р. ОСОБА_3 в рядку 18.2 графи «від'ємне значення»відобразив, що чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ складає від'ємне значення в сумі 7392 грн., тобто сума, що підлягає сплаті до бюджету, складає 0 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації по ПДВ за лютий 2009 року не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 116826 грн. Тобто, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на додану вартість за лютий 2009 року.

Також, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на додану вартість за березень 2009 р. за вхідним № 51030 від 21.04.2009 р. ОСОБА_3 в рядку 18.1 графи «позитивне значення»відобразив, що чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ складає 5402 грн., тобто з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду, сума до сплати складає 0 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації по ПДВ за березень 2009 року не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 28259 грн. Тобто, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на додану вартість за березень 2009 року.

Також, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на додану вартість за квітень 2009 р. за вхідним № 80927 від 20.05.2009 р. ОСОБА_3 в рядку 18.1 графи «позитивне значення»відобразив, що чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ складає 1480 грн., тобто з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду, сума до сплати складає 0 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації по ПДВ за квітень 2009 року не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 61514 грн. Тобто, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на додану вартість за квітень 2009 року.

Також, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на додану вартість за травень 2009 р. за вхідним № 88656 від 18.06.2009 р. ОСОБА_3 в рядку 18.1 графи «позитивне значення»відобразив, що чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ складає 203 грн., тобто з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду, сума до сплати складає 0 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації по ПДВ за травень 2009 року не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 114536 грн. Тобто, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на додану вартість за травень 2009 року.

Також, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на додану вартість за червень 2009 р. за вхідним № 127220 від 17.07.2009 р. ОСОБА_3 в рядку 18.2 графи «від'ємне значення»відобразив, що чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ складає від'ємне значення в сумі 2992 грн., а в рядку 27 графи «сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет»0 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації по ПДВ за червень 2009 року не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 92710 грн. Тобто, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на додану вартість за червень 2009 року.

Також, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на додану вартість за липень 2009 р. за вхідним № 165018 від 20.08.2009 р. ОСОБА_3 в рядку 18.1 графи «позитивне значення»відобразив, що чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ складає 203 грн., тобто з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду, сума до сплати складає 0 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації по ПДВ за липень 2009 року не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 114225 грн. Тобто, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на додану вартість за липень 2009 року.

Також, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на додану вартість за серпень 2009 р. за вхідним № 171272 від 16.09.2009 р. ОСОБА_3 в рядку 18.2 графи «від'ємне значення»відобразив, що чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ складає від'ємне значення в сумі 432 грн., а в рядку 27 графи «сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет»0 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації по ПДВ за серпень 2009 року не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 97668 грн. Тобто, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на додану вартість за серпень 2009 року.

Також, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на додану вартість за вересень 2009 р. за вхідним № 209109 від 19.10.2009 р. ОСОБА_3 в рядку 18.2 графи «від'ємне значення»відобразив, що чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ складає від'ємне значення в сумі 3947 грн., а в рядку 27 графи «сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет»0 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації по ПДВ за вересень 2009 року не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 93845 грн. Тобто, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на додану вартість за вересень 2009 року.

Також, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на додану вартість за жовтень 2009 р. за вхідним № 247195 від 19.11.2009 р. ОСОБА_3 в рядку 18.1 графи «позитивне значення»відобразив, що чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ складає 4875 грн., тобто з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду, сума до сплати складає 0 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації по ПДВ за жовтень 2009 року не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 109708 грн. Тобто, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на додану вартість за жовтень 2009 року.

Також, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на додану вартість за листопад 2009 р. за вхідним № 9002232588 від 17.12.2009 р. ОСОБА_3 в рядку 18.1 графи «позитивне значення»відобразив, що чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ складає 326 грн., тобто з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду, сума до сплати складає 0 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації по ПДВ за листопад 2009 року не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 131029 грн. Тобто, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на додану вартість за листопад 2009 року.

Також, згідно з поданою до податкових органів податкової декларації про податок на додану вартість за грудень 2009 р. за вхідним № 9002608933 від 19.01.2010 р. ОСОБА_3 в рядку 18.2 графи «від'ємне значення»відобразив, що чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ складає від'ємне значення в сумі 6536 грн., а в рядку 27 графи «сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет»0 грн. Однак, дані, занесені до податкової декларації по ПДВ за грудень 2009 року не відповідають дійсності, оскільки встановлено, що чиста сума податкового зобов'язання за даний період складає 182547 грн. Тобто, ОСОБА_3 з метою ухилення від сплати податків, умисно шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які занижують чисту суму податкового зобов'язання, підробив декларацію по податку на додану вартість за грудень 2009 року.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор, що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію зі змінами, в якій просить вирок скасувати через неправильне застосування кримінального закону та істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд.

Засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій просить вирок суду скасувати з підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а справу закрити за відсутністю події злочину. Мотивує вимоги тим, що вирок ґрунтується на припущенням; суд не дав правової оцінки доказам, які спростовують висновки про безтоварність операцій з купівлі металобрухту; відсутні докази на підтвердження умисного корисного діяння засудженого; суд не дав належної оцінки тому факту, що дії посадових осіб ТОВ НВФ «Інтермет»та ПП «Метекс-М», які оформляли та видавали накладні, на підставі яких ПП «Хорс-Плюс»визначало податкові зобов'язання в податкових деклараціях, не визнані протиправними, а вказані документи такими, що не відповідають дійсності; пославшись на акт перевірок ТОВ НВФ «Інтермет»та ПП «Метекс-М», суд проігнорував, що це ксерокопії, без підпису, які важко читаються, не взяв до уваги відсутність наслідків за цими перевірками.

Заслухавши доповідача, прохання прокурора задовольнити його апеляцію та частково задовольнити апеляцію засудженого, прохання засудженого та його захисника задовольнити апеляцію засудженого, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію засудженого слід задовольнити частково, апеляцію прокурора зі змінами задовольнити повністю, виходячи з наступного.

При розгляді даної кримінальної справи в суді залишились недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, 07.07.2011 року за клопотанням адвоката засудженого була призначена судово-бухгалтерська експертиза, проти проведення якої не заперечував прокурор (а.с. 254-255 т. 6).

На вирішення експертів постановлені питання, які б могли підтвердити чи спростувати пояснення засудженого стосовно його вини.

За клопотання експертів ВВ КНДІСЕ слід було уточнити деякі із постановлених питань (а.с.2 т. 7), сформульованих у постанові суду. Судом було уточнено запитання (а.с. 3 т. 7).

Згідно повідомлення № 1933 ВВ КНДІСЕ (а.с.8 т. 7) справа повернута до суду у зв'язку з неможливістю подання висновку судово-економічної експертизи.

07.10.2011 року судом вдруге за клопотанням адвоката була призначена судово-бухгалтерська експертиза (а.с. 21-22 т. 7).

18.11.2011 року постанова суду повернута без виконання, оскільки питання не конкретизовані (а.с. 27 т. 7).

24.11.2011 року судом втретє за клопотанням адвоката засудженого була призначена експертиза, проти проведення якої не заперечував прокурор (а.с. 32-33 т. 7).

Відповідно до клопотання експерта ДНДЕКЦ МВС України для виконання експертизи необхідно надати додаткові матеріали (а.с. 35-38 т. 7).

18.01.2012 року судом направлений лист експерту про неможливість надати додаткові документи, оскільки провадження у справі було зупинено до надходження висновку експерта (а.с. 40 т. 7).

08.02.2012 року судом отримано повідомлення про неможливість дати висновок за кримінальною справою (а.с. 44-47 т. 7).

22.02.2012 року адвокатом засудженого вчетверте заявлено клопотання про призначення експертизи та вказано, що додаткові матеріали, які необхідні експерту, є в наявності.

Проте постановою суду в задоволенні клопотання відмовлено та зазначено, що клопотання є способом затягування розгляду справи (а.с. 67 т. 7).

Таким чином, питання постановлені перед експертами, так і залишилися невирішеними по причині не проведення судово-бухгалтерської експертизи, а дії суду є непослідовними, що слід усунути при новому судовому розгляді.

В судовому засіданні 02.06.2011 року судом задоволено клопотання адвоката засудженого про виклик та допит в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, оскільки вони були допитані в якості свідків, але не були включені в обвинувальний висновок.

Проте суд, в порушення вимог ст. 306 КПК України, при наполяганні на їх виклику засудженим, при згоді інших учасників судового процесу, лише оголосив їх покази, дані ними на досудовому слідстві і не прийняв належних мір до їх виклику в суд.

Таким чином, залишилась неперевіреною версія засудженого ОСОБА_3 про внесення ним достовірних відомостей до первинних фінансово-господарських документів ПП «Хорс-Плюс».

Суд також в своєму вироку недостатньо аргументував чому не взяв до уваги такі покази засудженого.

В порушення вимог ст. 334 КПК України вирок в частині відмови в задоволенні цивільного позову ДПІ м. Вінниці належним чином не мотивований.

Також суд не призначив остаточне покарання за сукупністю злочинів в порушення вимог ч. 1 ст. 70 КК України та застосував конфіскацію майна в той час, як ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, вирок суду слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора зі змінами задовольнити повністю.

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 березня 2012 року щодо ОСОБА_3 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Судді: