Рішення

від 22.05.2012 по справі 29/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.05.12 р. Справа № 29/227

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг Трак», м.Черкаси

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення основного боргу у розмірі 9 456,30грн., пені у розмірі 528,54грн., інфляційних витрат у розмірі 113,78грн., 3% річних у сумі 102,24грн., штрафу у сумі 4 728,15грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторг Трак», м.Черкаси (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 9 456,30грн., пені у розмірі 528,54грн., інфляційних витрат у розмірі 113,78грн., 3% річних у сумі 102,24грн., штрафу у сумі 4 728,15грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором довгострокового постачання №ДО-20 від 03.11.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору довгострокового постачання №ДО-20 від 03.11.2009р., видаткових накладних, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг Трак»

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України.

12.12.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано копії наступних документів: виписок з банківського рахунку з доказами здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, видаткових накладних.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.12.2011р. справу передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.01.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 21.02.2012р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.

06.03.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії видаткових накладних.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 06.03.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 24.04.2012р. справу передано на розгляд судді Левшиній Г.В.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 03.05.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Представник Позивача у судове засідання 22.05.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: АДРЕСА_1.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецторг Трак» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір довгострокового постачання №ДО-20, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується на протязі дії Договору поставляти Покупцю товар (в тому числі, але не виключно - запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), автохімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною Договору (далі за текстом «товар»), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Згідно п.1.2 договору загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за даним Договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов Договору на протязі його дії.

Загальна сума Договору складає суму ціни товару, вказану у видаткових накладних протягом дії Договору (п.1.3 Договору).

Відповідно п.2.1 договору договір вступає в дію з моменту його підписання повноваженими особами обох сторін та діє до 31 грудня поточного року включно.

Згідно п.2.2 договору у разі відсутності до дати закінчення строку дії Договору повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін про розірвання договору, термін дії даного Договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо умов оплати:

- Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару у встановлений сторонами термін (п.5.1 Договору);

- при проведенні постачання за умовою 100% передплати згідно рахунку Постачальника товар передається (відпускається) після обов'язкового надходження (отримання) суми перерахованої передплати на банківський рахунок Постачальника до моменту відпуску товару по видатковій накладній (п.5.1.1 Договору);

- при проведенні поставки з відстроченням платежу Покупець сплачує суму ціни товару протягом терміну, зазначеного у видатковій накладній, після приймання зазначеної партії Покупцем від Постачальника (дати підписання Покупцем накладної Постачальника) (п.5.1.2 Договору);

Згідно п.10.4 договору при простроченні оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням.

Відповідно п.10.7 договору при простроченні оплати більше одного місяця, Постачальник має право, крім стягнення передбачених п.10.4 суми боргу та пені, додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків від суми заборгованості.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 13 326,43грн., що підтверджується видатковими накладними №Т-001407 від 25.02.2011р. на суму 3 640,02грн., №Т-001518 від 02.03.2011р. на суму 4 271,78грн., №Т-001552 від 04.03.2011р. на суму 207,04грн., №Т-001576 від 05.03.2011р. на суму 84,52грн., №Т-001578 від 05.03.2011р. на суму 1 392,02грн., №Т-001703 від 12.03.2011р. на суму 1 298,30грн., №Т-001705 від 12.03.2011р. на суму 69,52грн., №Т-001708 від 12.03.2011р. на суму 114,78грн., №Т-001721 від 12.03.2011р. на суму 515,72грн., №Т-001754 від 14.03.2011р. на суму 303,95грн.. №Т-001934 від 21.03.2011р. на суму 1 142,01грн., №Т-002058 від 24.03.2011р. на суму 286,77грн.,

Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у розмірі 3 870,13грн., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 9 456,30грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору довгострокового постачання №ДО-20 від 03.11.2009р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 13 326,43грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не було здійснено часткову оплату за поставлений товар у розмірі 3 870,13грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 9 456,30грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 9 456,30грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 113,78грн., 3% річних від суми загального боргу складає 102,24грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 113,78грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем - 102,24грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно п.10.7 договору при простроченні оплати більше одного місяця, Постачальник має право, крім стягнення передбачених п.10.4 суми боргу та пені, додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 50 (п'ятдесят) відсотків від суми заборгованості.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань з оплати за товар, поставлений позивачем є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості у розмірі 4 728,15грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у випадку порушення строку оплати поставленого товару безпосередньо у п. 10.4 договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Суд перевіривши арифметичний розрахунок пені, вважає за можливе задоволення вимог у повному обсязі у розмірі 528,54грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг Трак», м.Черкаси до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення основного боргу у розмірі 9 456,30грн., пені у розмірі 528,54грн., інфляційних витрат у розмірі 113,78грн., 3% річних у сумі 102,24грн., штрафу у сумі 4 728,15грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг Трак» (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська, 163, ЄДРПОУ 36701368) заборгованість у розмірі 9 456,30грн., пеню у розмірі 528,54грн., інфляційні витрати у розмірі 113,78грн., 3% річних у сумі 102,24грн., штраф у сумі 4 728,15грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторг Трак» (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська, 163, ЄДРПОУ 36701368) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 149,29грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.05.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 28.05.12р.