Постанова

від 07.05.2012 по справі 7/131а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.12 р. Справа № 7/131а

Господарський суд Донецької області у складі судді Ушенко Л.В. при секретарі судового засідання Новіковій В.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Завод "Ремсчотмаш", м.Дружківка

до Державної податкової інспекції у м.Дружківка

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень.

За участю:

представників сторін

від позивача: Рижий С.М. (голова правління)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність)

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Завод "Ремсчотмаш", м.Дружківка (далі - позивач) звернулося із позовом до Державної податкової інспекції у м.Дружківка (далі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0001982340/3, №0001992340\3, № 0001972340/3, № 0002002340/3 від 20.04.2005 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.05.2005р. за даним позовом було порушено провадження у справі за правилами ГПК України (до набрання чинності КАС України).

В позовній заяві в обгрунтуваня позову позивач посилався на невідповідність висновків ДПІ, викладених в акті перевірки, фактичним обставинам, невірне тлумачення змісту господарських операцій, що спричинило, на думку позивача, безпідставне збільшення податковим органом валових доходів та зменшення валових витрат, та сум податкового кредиту з ПДВ за результатами перевірки та донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 6338 грн., штрафних санкцій у сумі 1267,60 грн. та з ПДВ у сумі 45 168 грн., штрафних санкцій у сумі 22 584 грн.

Позивач також був не згодний з донарахуванням йому комунального податку у сумі 88,40 грн., штрафних санкцій у сумі 170 грн. та збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 9,86 грн., штрафних санкцій у сумі 170 грн.

Відповідач проти позову заперечив, податкові повідомлення-рішення вважає законними, а факти порушень, викладені в акті перевірки, підтвердженими документально.

Відповідач вважає, що при внесенні долі до статутного фонду ЗАТ «Ремсчотмаш» майна не було включено до складу валових доходів 57 738 грн., що є порушенням п. 4.1.1 ст. 4 та 1.28 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та не були сформовані за цією операцією податкові зобов'язання з ПДВ, що є порушенням п. 3.1.1 ст. 3, п. 1.4. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, позивач не відкоригував суми податкового кредиту, нарахованого при придбанні, виготовленні, поліпшенні основних фондів на суму 33620 грн., переданих до статутного фонду ЗАТ «Ремсчотмаш», що є порушенням п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, позивач при розрахунку суми комунального податку за І квартал 2004 р. до складу середньооблікової чисельності штатних робітників середньооблікового складу включив 14 робітників, а фактично перевіркою встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників склала 41 робітник. Аналогічне порушення мало місце і в ІІ кварталі 2004 р. За даним порушенням позивачу був донарахований податок у сумі 88,40 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 170 грн.

Позивачу також був нарахований збір за забруднення навколишнього середовища у сумі 9,89 грн. та штрафні санкції у сумі 170 грн.

Відповідач вважає, що наявність у позивача звільнення від отримання лімітів на утворення та розміщення відходів не звільняє його від сплати збору за розміщення відходів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.07.2005р. провадження у даній справі було зупинено в зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.12.2011р. провадження у справі було поновлено в зв'язку з поверненням справи від експерта без надання експертного висновку за відсутності необхідних документів і подальший розгляд справи здійснювався господарським судом за правилами КАС України у відповідності до п. 6, 7 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України. Справа була прийнята до розгляду суддею Ушенко Л.В.

На стадії підготовчого провадження у даній справі за клопотанням сторін зупинялось провадження у справі в зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів, розрахунків оспорюваних податків та штрафних санкцій.

Позивач на стадії підготовчого провадження надав заяву про часткову відмову від позову в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 20.04.2005 р. №0001992340/3 щодо визначення податкових зобов'язань з комунального податку у сумі 88,40 грн. та штрафних санкцій у сумі 170 грн. та № 0002002340/3 про визначення податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 9,86 грн. та штрафних санкцій у сумі 170 грн. і просив у зазначеній частині провадження у справі закрити.

Ухвалою від 14.03.2012 р. прийнята відмова позивача від частини вимог і провадження у справі в частині вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 20.04.2005 р. № 0001992340/3 та № 0002002340/3 закрите. В іншій частині позовних вимог сторони примирення не дійшли, підготовче провадження було закінчене і суд призначив судовий розгляд щодо вимог позивача про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 20.04.2005 р. № 0001972346/3 про визначення податку на прибуток у сумі 6338 грн. та штрафних санкцій у сумі 1267,60 грн. та № 0001982340/3 про визначення ПДВ у сумі 45 168 грн. та штрафних санкцій у сумі 22584 грн., які і є предметом спору.

Розпорядженням в.о. голови суду від 28.03.2012 р. справа була передана на розгляд судді Гриник М.М.

Розпорядженням в.о. голови суду від 03.05.2012р. справа сула передана для подальшого розгляду судді Ушенко Л.В.

Судовий розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією в м.Дружківка у вересні-жовтні 2004 р. у позивача була проведена перевірка дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2003р. по 30.06.2004р., за результатами якої складено акт перевірки №99/23/13521769 від 13.10.2004р.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Дружківка були прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема податкове повідомлення-рішення від 18.10.2004 р. №0001972340/0 про визначення податку на прибуток у сумі 15769 грн. та штрафних санкцій у сумі 3611,30 грн. та податкове повідомлення-рішення від 18.10.2004 р. №0001982340/0 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 45168грн. та штрафних санкцій у сумі 22584грн.

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями і оскаржив їх в установленому порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації в Донецькій області від 26.04.2005 р. №1248/10/25-013-5 від 26.01.2005 р. податкове повідомлення-рішення від 18.10.2004р. №0001972340/0 частково було скасовано в частині донарахування податку на прибуток у сумі 9431грн. та штрафних санкцій у сумі 2343,70 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

Податкове повідомлення-рішення від від 18.10.2004р. № 0001982340/0 щодо визначення ПДВ у сумі 45168грн. та штрафних санкцій у сумі 22584грн. залишене без змін, а скарга без задоволення.

За результатами остаточного адміністративного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, позивачу були направлені податкові повідомлення-рішення від 20.04.2005 р. № 0001972340/3, яким визначено податок на прибуток у сумі 6338грн, штрафні санкції у сумі 1267,60грн, та № 0001982340/3 про визначення ПДВ у сумі 45168грн. та штрафних санкцій у сумі 22584грн. Дані податкові повідомлення-рішення є предметом розгляду у справі.

Податкові зобов'язання визначені ДПІ у м. Дружківка на підставі п.п. «б» п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а штрафні санкції визначені на підставі п. 17.1.3 ст. 17 зазначеного Закону.

Як зазначено в податковому повідомленні-рішенні від 20.04.2005 р. № 0001972340/3, донарахування податку на прибуток податковим органом здійснено за порушення п. 4.1.1 ст.4 та п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно акту перевірки ДПІ та розрахунків податку на прибуток та штрафних санкцій, наданих відповідачем щодо спірних податкових повідомлень-рішень, позивачем невірно визначена сума валового доходу за IV квартал 2003р. на суму 6263грн. Такий висновок ДПІ у м. Дружківка зроблено на підставі журналів-ордерів № 11 рахунок 301, №2 рахунок 311, №1 рахунок 301, за якими сума валових доходів, які підлягали декларуванню, склала 165 863,07грн., а фактично за даними декларації з податку на прибуток підприємств за IV квартал 2003р. сума валових доходів визначена у сумі 159 600грн.

Крім того, позивачем не було віднесено до складу валових доходів в І півріччі 2004р. - 49837,71грн. по господарській операції з передачі основних засобів до статутного фонду ЗАТ «Ремсчотмаш». В підтвердження даного факту порушення ДПІ у м. Дружківка в акті перевірки послалась на акти приймання-передачі від 27.01.2004р. на суму 4084грн., від 14.02.2004р. на суму 3816грн., від 01.04.2004р. на суму 40199,71грн., від 28.04.2004р. на суму 3119грн., від 05.05.2004р. на суму 6519грн.

Слід зазначити, що в акті перевірки детальний зміст господарських операцій, щодо яких ДПІ у м. Дружківка дійшла висновку про порушення позивачем п. 4.1.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відображено, а зроблено посилання лише на документи бухгалтерського обліку та акт приймання-передачі без конкретизації яке майно передавалось, на підставі чого, тощо.

Актом перевірки також встановлено заниження скоригованих валових витрат за IV квартал 2003 р. на суму 1847грн, ІІ квартал 2004р. у сумі 1931грн. (порушення п. 5.2.1 ст. 5, п. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Дане порушення ДПІ у м. Дружківка встановлено при перевірці журналів-ордерів №6 рахунок 631, № 2 рахунок 311, № 7 рахунок 372, накладних на придбання, авансових звітів та декларацій з податку на прибуток за IV квартал 2003 р. та ІІ квартал 2004р.

В IV кварталі 2003 р. позивачем (згідно акту перевірки) також занижена сума скоригованих валових витрат у сумі 1823грн. та у ІІ кварталі 2004р. на суму 733грн. (порушення п. 5.6.1 ст.5 та п. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») в результаті невірного визначення суми валових витрат на оплату праці.

Крім того, перевіркою правильності визначення амортизаційних відрахувань встановлено заниження суми нарахованої амортизації за перевіряємий період у розмірі 14516,43грн., що є порушенням п. 8.6.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З урахуванням зазначених порушень, за результатами перевірки, в IV кварталі 2003 р. та І кварталі 2004р.підприємство мало від'ємне значення об'єкту оподаткування, а в ІІ кварталі 2004р. позитивне значення. Фактично донарахування податку на прибуток здійснене за ІІ квартал 2004р. (І півріччя 2004р.) у сумі 6338грн. (25351грн. х 25%) в результаті заниження валових доходів по операції з передачі майна до статутного фонду ЗАТ «Ремсчотмаш».

Господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 20.04.05р. № 0001972340/3 підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом слід розуміти загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 4.1.1 ст. 4 зазначеного Закону визначено, що до валового доходу, зокрема, включаються загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації).

Під продажем товарів слід розуміти (п.1.31 ст. 1 Закону) будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

В обгрунтування своєї правової позиції щодо заниження позивачем валового доходу в І півріччі 2004р. ДПІ у м. Дружківка посилається на те, що позивачем по актам б/н приймання-передачі від 27.01.2004р., від 14.02.2004 р., від 01.04.2004 р., від 28.04.2004р., від 05.05.2004р. були передані до статутного фонду ЗАТ «Ремсчотмаш» основні фонди, але їх вартість не була включена до складу валових доходів. Така операція в розумінні податкого законодавства є прямою інвестицією (п. 1.28 ст.1 Закону) в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а саме, господарської операції, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, смітовані юридичною особою. ДПІ вважає, що зазначена господарська операція прирівнюється до операцій купівлі-продажу товарів, оскільки передбачає перехід права власності на майно і отримання за нього компенсації у вигляді корпоративних прав.

Господарський суд вважає безпідставним збільшення валових доходів позивача в І кварталі 2004р. та І півріччі 2004р. за даною операцією, оскільки у відповідності до п. 4.2.5 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми коштів або вартість майна в обмін на корпоративні права, смітовані такою юридичною особою, не включаються до складу валових доходів.

Під корпоративними правами (п. 1.8 ст. 1 зазначеного Закону, в редакції, що діяла в момент спірних правовідносин) розуміти право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Таким чином, передача основних фондів в якості внеску до статутного капіталу юридичної особи взамін на корпоративні права, смітовані такою юридичною особою, не є за своєю суттю операцією з продажу товарів, тому висновок податкового органу щодо порушення позивачем п. 4.1.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не грунтується на чинному законодавстві.

Більш того, господарський суд також враховує, що відповідач в акті перевірки фактично не відобразив обставин, пов'язаних з вчиненням спірної господарської операції (кому передано, яке саме майно передано до статутного фонду юридичної особи та яка вартість цього майна (залишкова, договірна, тощо), даних щодо отримання цінних паперів чи інших документів, які б підтверджували передачу корпоративних прав).

Будь-яких документів як бухгалтерського так і податкового обліку в підтвердження обставин спірної господарської операції сторонами в процесі розгляду справи також не було надано.

Щодо інших порушень податкового законодавства, що мали місце в IV кварталі 2003 р. та частково в І кварталі 2004р., то вони не спричини донарахування податку на прибуток в зв'язку з від'ємним значенням об'єкту оподаткування з урахуванням зазначених в акті перевірки порушень.

Обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення щодо визначення сум податкових зобов'язань, відповідно до законодавства, покладено на податковий орган.

Господарський суд важає, що відповідач не довів наявність відображених в акті перевірки порушень і невірно дав їм правову оцінку, що спричинило безпідставне донарахування податку на прибуток у сумі 6338грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1267,60грн. податковим повідомленням-рішенням від 20.04.2005р. № 0001972340/3.

Щодо правомірності донарахування податку на додану вартість в податковому повідомленні-рішенні від 20.04.2005р. №0001982340/3 у сумі 45168грн. та штрафних санкцій у сумі 22584грн., господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до оспорюваного податкового повідомлення-рішення, податок на додану вартість донарахований позивачу за порушення ним п. 7.4.3 ст. 7, п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті нездійснення позивачем коригування податкового кредиту, нарахованого (сплаченого) при придбанні, виготовлені та поліпшенні основних фондів, переданих да статуного фонду ЗАТ «Ремсчотмаш» у грудні 2003 р. на суму 33620грн., та не включенння до податкового зобов'язання ПДВ на суми, що відображені в актах приймання-передачі товарів до статутного фонду ЗАТ «Ремсчотмаш» в січні, лютому, квітні, травні 2004р. на загальну суму 11546,74грн.

Як зазначено в акті перевірки, у грудні 2003р. ЗАТ завод «Ремсчотмаш» не повністю викорастані в господарській діяльності основні фонди, залишкова вартість яких склала 630442,73грн., згідно акту оцінки та передачі б/н від 15.12.03 р.

Податковий орган вважає, що оскільки у відповідності до п. 3.2.8 ст. 3 Закону України «Про податок на додану варстість» не є об'єктом оподаткування операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілістного майнового комплексу, то позивач зобов'язаний був відкоригувати суми податкового кредиту, нарахованого (сплаченого) при придбанні, виготовленні та поліпшенні основних фондів, переданих до статуного фонду ЗАТ «Ремсчотмаш», на суму ПДВ, нараховану на вартість цих основних фондів, які недовикористані в операціях, що підлягають оподаткуванню.

Такий висновок податковці обгрунтували положеннями п. 7.4.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому частку використання основних фондів у виробничій діяльності податковці визначили через призму нарахованої амортизації на ці фонди протягом періоду використання їх в господарській діяльності.

Господарський суд вважає, що даний висновок податкового органу є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7.4.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяв на момент спірних правовідносин) у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

В акті перевірки відсутні дані про період придбання основних засобів (до 01.10.97р. чи після 01.10.97р. - дати введення в дію Закону України «Про податок на додану вартість»), їх первинну вартість та розрахунок амортизації, відповідно до якої податковим органом необхідно було здійснити розрахунок частки використання основних фондів в оподатковуваних операціях.

Згідно додатку №4 (незасвідчену копію якого без підписів зазначених в ньому осіб), який надала ДПІ у м. Дружківка) залишкова вартість основних засобів, переданих до статутного фонду, та які були придбані після 01.10.97р., склала 168101,45грн., ПДВ на цю суму - 33620,29грн., а згідно акту перевірки ( п. ІІ.6 акту, стор. 8) залишкова вартість основних засобів, які передавались до статутного фонду в грудні 2003р. - 630442,73грн.

Картки основних засобів, акт оцінки і передачі б/н від 15.12.2003р. та розрахунок частки використаних основних засобів в оподаткованих операціях у матеріалах справи відсутні, тому перевірити достовірність наданого ДПІ додатку №4 (копії) та обґрунтованості проведеного розрахунку не є можливим.

Крім того, відповідно до п. 3.2.8 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», не є об'єктом оподаткування операції з передачі основних доказів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілістного майнового комплексу в обмін на смітовані нею корпоративні права, у тому числі при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні за межі митної території, продажу за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податків.

ДПІ безпідставно визначила операції з передачі основних засобів до статуного фонду ЗАТ «Ремсчотмаш» в січні, лютому, квітні, травні 2004р.як операцію з продажу товарів (п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість») і на суму вартості переданих основних засобів, зазначених в актах передачі б/н від 27.01.2004р., 14.02.2004р., 01.04.2004р., 28.04.2004р., 05.05.2004р., неправомірно нарахувала податкові зобов'язання у сумі 11549грн.

До акту перевірки ДПІ не надано переліку основних засобів, які передавались до статутного фонду ЗАТ «Ремсчотмаш» в І півріччі 2004 р. за актами б/н, і визначити чи є ці основні засоби іншими, ніж ті, що зазначені в додатку №4 до акту перевірки, в судовому засіданні підтвердити чи спростувати зазначену обставину сторони не змогли у зв'язку з тим, що зазначені документи у сторін відсутні на момент розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Дружківка не довела обгрунтованість прийнятих нею оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.04.2005р. №0001982340/3 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 45168грн. та штрафних санкцій у сумі 22584грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача і підлягають стягненню на користь позивача за рахунок коштів державного бюджету України.

Керуючись ст. 1, 12 ГПК України, ст. 17, 71, 94, 158-163, 185, 186, п. 6.7 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Завод «Ремсчотмаш», м.Дружківка до Державної податкової інспекції у м. Дружківка про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 20.04.2005 р. № 0001972340/3 та № 0001982340/3 - задовольнити.

Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дружківка від 20.04.2005 р. № 0001972340/3 щодо визначення податку на прибуток у сумі 6338грн. та штрафних санкцій у сумі 1267,60грн. та №0001982340/3 про визначення податку на додану вартість у сумі 45168грн. та штрафних санкцій у сумі 22584грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Завод «Ремсчотмаш» (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Привокзальна, 5, п/р 26009270036850 в Краматорському філіалі АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334486, ЗКПО 13521769) судові витрати: державне мито у сумі 85 грн.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ушенко Л.В.

Постанова складена в повному обсязі 14 травня 2012р.