Рішення

від 30.05.2012 по справі 5011-32/4047-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/4047-2012 30.05.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Київавтотранс", м.Київ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Київ

про стягнення 23 355,77 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Зеленін О.Б. - директор

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київавтотранс" звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 21 572, 70 грн., відшкодування витрат за комунальні платежі в сумі 1376, 23 грн., пені в сумі 374, 37 грн., інфляційних в сумі 32, 47 грн. відповідно до Договору № 38 оренди нежилого приміщення від 25.12.2011р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання представників сторін, яки були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

В своїй позовній заяві позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача оскільки останнім не сплачені відповідні платежі та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Так, позивачем в порядку підготовки справи до розгляду, згідно вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України, заявлено клопотання про застосування заходів до забезпечення позову та просить суд:

· накласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі 23355, 77 грн., які знаходяться на його поточному рахунку НОМЕР_2 в КДР «Райффайзен банк Аваль»;

· заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна, яке йому належить до погашення заборгованості перед позивачем;

· заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна, яке йому належить на праві особистої власності, а також відчужувати свою частку у праві спільної сумісної власності до погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до вимог ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.

Позивачем не доведено те, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 25.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Київавтотранс", як Орендодавцем, та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, як Орендарем, було укладено Договір № 38 оренди нежитлового приміщення, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 2.1.) Орендодавець передає а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 297, 2 кв. м. в будинку за адресою: АДРЕСА_2 літера "А" та "Д", а також інше майно, склад і ціна якого зазначені в акті приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до підписаного сторонами акту прийому - передачі від 01.01.2012р. Орендар прийняв від Орендодавця в задовільному стані спірне майно вартістю 130000 грн.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що плата за користування орендованим майном складає 14861, 19 грн. та до неї не включена вартість комунальних послуг, яку Орендар відшкодовує Орендодавцю згідно приписів п. 4.2. Договору.

Орендна плата за поточний місяць здійснюється Орендарем в строки та порядку, визначеному п. 4.3. Договору,а саме: самостійно, не пізніше 10-го числа на рахунок Орендодавця.

Втім, відповідачем зобов'язання за Договором не виконанні, орендні платежі та відшкодування витрат з користування комунальними послугами не сплачені, у зв'язку з чим за ним утворилася загальна заборгованість на суму 22 981, 40 грн., що підтверджується виставленими останньому рахунками-фактурами № СФ -0000044 від 31.01.2012р., № СФ -0000098 від 01.03.2012р., № СФ -0000064 від 28.02.2012 р., та яку позивач намагається стягнути.

Одночасно, зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що спричинило звернення з позовом до суду, а тому позивач додатково просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 314, 68 грн. за період з 11.02.2012р. по 31.03.2012р. з суми 14861, 19 грн. (місячна орендна плата) та в сумі 59, 69 грн. за період з 11.03.2012р. по 31.03.2012р. з суми 6711, 51 грн. (орендна плата за березень 2012р.), передбачену сторонами в пункті 4.4 Договору. Так, за несвоєчасне перерахування орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який вона стягується від простроченої суми, за кожний день прострочення, починаючи з 11 числа поточного місяця.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 29, 72 грн. з суми 14861, 19 грн. (місячна орендна плата) та в сумі 2, 75 грн. з суми 1376, 23 грн. (витрати з комунальних платежів), які нараховані за вказані вище періоди.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Загальна норма, встановлена у пункті першому статті 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

07.03.2012р. Орендодавцем було направлено на адресу Орендаря вимогу про сплату заборгованості та про розірвання договору в односторонньому порядку, що не суперечить положенням ст. 651 ЦК України оскільки пунктом 11.5. Договору сторони диспозитивно домовилися про можливість вчинення таких дій. Судом прийнято до уваги положення ст. 627 ЦК України щодо свободи сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що кореспондується з приписами статті 6 вказаного Кодексу.

Стаття 526 ЦК України та 193 ГК України, визначають, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та припинятися виконанням проведеним належним чином згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не вчинено жодних дій щодо погашення виниклої заборгованості та грошове зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, ним не надано суду доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 21 572, 70 грн. та відшкодуванню витрат за комунальні послуги в сумі 1 376, 23 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, а наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України, тому позов в частині стягнення пені 314, 68 грн. за період з 11.02.2012р. по 31.03.2012р. з суми 14861, 19 грн. та в сумі 59, 69 грн. за період з 11.03.2012р. по 31.03.2012р. з суми 6711, 51 грн. (орендна плата за березень 2012р.), обґрунтований та підлягає задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних з та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за Договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі в сумі 29, 72 грн. з суми 14861, 19 грн. та в сумі 2, 75 грн. з суми 1376, 23 грн., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.05.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 599, 627, 651, 759, 782 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 283 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 66, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київавтотранс" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Київавтотранс", 03680, м. Київ, вул. Козацька, буд. 124/5, код ЄДРПОУ 22934269, заборгованість зі сплати орендних платежів в сумі 21572, 70 грн., витрати зі сплати комунальних послуг в сумі 1376, 23 грн., пеню в сумі 374, 37 грн., інфляційні в сумі 32, 47 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609, 50 грн., видавши наказ.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -05.06.12р.

Суддя Ю.О.Підченко